Автор работы: Пользователь скрыл имя, 22 Марта 2012 в 12:36, курсовая работа
Сучасна педагогічна психологія має конкретні досягнення в галузі психології навчання. Вона займається дослідженням шляхів та засобів управління пізнавальною діяльністю учнів, дослідженням навчання з урахуванням індивідуально-психологічних особливостей учнів, дослідженням ефективності різних методів навчання, об'єктивних критеріїв успішності навчання. В сучасних умовах психологія навчання не може обмежуватися вивченням механізмів формування досвіду у школярів.
Вступ
І. Поняття про навчання та його психологічні механізми.
ІІ. Психологічний погляд на дидактичні принципи.
ІІІ. Теорія навчання
3.1. Асоціативна, біхевіристична гештальтпсихологічна теорії навчання.
3.2. Сучасна психологія традиційного навчання.
3.3. Навчання на основі теорії поетапного формування розумових дій.
3.4. Програмування та проблемне навчання.
ІV. Наслідки кризи в психології та еволюція основних психологічних шкіл і напрямків.
4.1. Необіхенвіоризм.
4.2. Оперантний та соціальний біхевіоризм Джорджа Міда.
4.3. Теорія особистості Курта Левіна та соціальна психологія.
V. Генетична психологія Піаже.
VI. Неофрейдизм(Карен Хорні, Еріх Фромм).
VII. Гуманістична психологія (Роджерс Маслоу, Алпорт).
Висновок.
Використана література.
Говорячи про структуру, Я.Роджерс особливе значення надавав самооцінці, у якій виражається сутність людини, її самість.
Роджерс наполягав на тому, що самооцінка повинна бути не тільки адекватною, але і гнучкою, мінливою залежно від ситуації.
У Роджерса, відповідно, був свій особливий підхід до психокорекції. Він виходив з того, що психотерапевт повинен не нав'язувати свою думку пацієнту, а підводити його до правильного рішення, яке останній приймає самостійно. У процесі терапії пацієнт учиться більше довіряти собі, своїй інтуїції, своїм відчуттям і спонуканням. Починаючи краще розуміти себе, він краще розуміє інших. У результаті і відбувається те «осяяння», що допомагає перебудувати свою самооцінку, «переструктурувати гештальт», як говорить Роджерс. Це підвищує конгруентність і дає можливість прийняти себе і оточуючих, знижує тривожність і напругу. Терапія відбувається як зустріч терапевта з клієнтом; у груповій терапії - як зустріч терапевта і кількох клієнтів. Створені Роджерсом «енка-унтер-групи», чи групи зустрічі, є однією із найбільш розповсюджених у наш час технологій психокорекції і навчання.
Список використаної літератури:
1. Голъштейн Арнольд, Хомик Володимир. Тренінг умінь спілкування: як допомогти проблемним підліткам / Пер. з анг. В. Хомика. - К.: Либідь, 2003. - 520 с.
2. Деркач А, А. Психолого-педагогические проблемы взаимодействия учителя и учащихся / Под ред. А. А. Бодалева, В.Я.Ляудис-М.,1980.
3. Загальна психологія: Підруч. для студентів вищ. навч. закладів. / С. Д. Максименко, В. О. Зайчук, В. В. Клименко, В. О. Соловієнко. За загальною редакцією акад. С. Д. Максименка -К.: Форум, 2000. - 543 с.
4. Зимняя И.А. Педагогическая психология. - М.,1999.
5. Канн-Калик В. А. Учителю о педагогическом общении. -М.,1987.
6. Крутецкий В. А. Психология обучения и воспитания школьников. –М. 976.
7. Кузьмина Н. В, Профессионализм личности преподавателя и мастера производственного обучения. - М., 1990.
8. Леонтьев А. А. Педагогическое общение. 2-е изд., перераб. и доп. - М. - Нальчик, 1996.
9. Ляудис В. Я. Структура продуктивного учебного взаимодействия // Психолого-педагогические проблемы взаимодействия учителя и учащихся / Под ред. А. А. Бодалева, В.Я.Ляудис-М.,1980.
10. Максименко С. Д. Психологія в соціальній та педагогічній практиці: методологія, методи, програми, процедури. - К.: 1998.
11. Маркова А. К, Психология труда учителя. — М., 1993.
12. Матюшкин А. М. Проблемные ситуации в мышлении и обучении. - М.: Педагогика, 1972.
13. Немов Р. С. Психология: Учеб. для студ. высш. пед. учеб. заведений: В 3 кн. - 4-е изд. - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2003. - Кн. 2: Психология образования. - 608 с.
14. Орбан-Лембрик Л. Е. Активність особистості як форма вияву її індивідуальності та професіоналізму // Теоретико-методологїчнї проблеми генетичної психології. - Т. 1. - К.г 2002.
15. Орлов А. Б. Психология личности и сущности человека: парадигмы, проекции, практики. - М., 1995.
16. Охитина Л. Т. Психологические основы урока. - М., 1977.
17. Психологічний супровід школярів/ Упорядник Т. Гончаренко. — К.: Ред. загальнопед. газ., 2005. - 128 с.
18. Словарь психолога-практика / Сост. С. Ю. Головин. - 2-е изд., перераб. и доп. - Мн.: Харвест, М.: ACT, 2001. - 976 с.
19. Хьелл Л., Зиглер Д. Теории личности. - СПб., 1997.