Рольовий конфлікт «сім’я – робота» в жіночій кар’єрі

 

Київський Національний Університет

 ім. Тараса  Шевченка

 

 

 

 

Курсова робота

 

Рольовий  конфлікт «сім’я – робота» в жіночій кар’єрі

 

 

 

 

 

Роботу  виконала:

Студентка 2-го курсу 1-ї групи

Факультету  психології

Бригадир Юлія

Науковий  керівник :

Доцент кафедри  психологічних наук

Юрчинська Ганна  Кириллівна

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ - 2012

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Основні підходи  до вивчення поняття конфлікту працюючої жінки

1.1 Поняття «рольовий конфлікт», основні підходи до вивчення у психологічній літературі………………………………………………………….6

1.2 Рольовий конфлікт в кар’єрі жінки, як частий випадок міжрольового конфлікту особистості………………………………………….7

1.3 Відчуття провини працюючої жінки………………………..……...10

1.4 Паспорт роботи……………………………………………………...12

Висновки до першого розділу………………………………………….13

РОЗДІЛ 2 . Емпіричне дослідження рольового конфлікту.

2.1  Обґрунтування методики дослідження………………………..…15

2.2  Характеристика добірки……………………………………………16

2.3 Організація процедури дослідження…………………………..…17

Висновки до другого розділу…………………………………………17

РОЗДІЛ 3. Результати та їх аналіз.

3.1 Особливості орієнтації жінок на сім’ю чи кар’єру залежно від вікового фактору та сімейного стану………………………………………..….18

3.2 Особливості  орієнтації жінок на сім’ю чи кар’єру залежно від психологічної статі………………………………….…………………………..20

Висновки до третього розділу………………………………………...20

ВИСНОВКИ……………………………………………………………...22

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………….24

 

 

 

 

 

    

  ВСТУП

Актуальність  теми дослідження.

Останнім часом  відбулися деякі зміни установок  щодо працюючих жінок, а також зменшилась кількість жінок, що віддають перевагу ролі домогосподарки. Дослідження рольового конфлікту працюючої  жінки обумовлено низкою  причин теоретичного і практичного характеру. Професійна діяльність сприяє реалізації творчого особистісного потенціалу, розвитку відчуття особистої незалежності й самоцінності, одночасно скорочуючи час самореалізації  жінки в сімейній сфері, що може призводити до рольового перевантаження, напруги і конфлікту.

Останні десятиліття  питання вини стало уважно розглядатися психологами. Вина є наслідком міжособистісного конфлікту, коли жінка прагне відповідати ролі хранительки сімейного вогнища і доброго професіонала.

Соціально-економічна ситуація така, що професійна діяльність жінки часто викликана необхідністю забезпечити середній прожитковий мінімум існування своєї сім'ї. Поєднання роботи і сім'ї, як основна причина рольової напруги, - реальність, яку не можна ігнорувати або вирішити соціально-економічним способом.  Психологічні тактики зниження рольової напруги пов'язані з процесом сприйняття жінкою себе, своєї життєвої ситуації.

Рольовий конфлікт працюючої жінки. У зв’язку з  актуальністю даної проблеми і практичною спрямованістю, є предметом досліджень багатьох вітчизняних і зарубіжних вчених. Більшість вітчизняних досліджень орієнтовані на соціально – економічний або соціологічний підходи до проблеми поєднання жінкою професійних і сімейних ролей в працях таких авторів як: Васюніна Л.А., Власова О.А., Гурко Т.А., Дудченко О., Мезенцева О.Б.. Ніворожкіна Л.М.. Перова І., Рощин С., Сидорова Т.Н., Токсанбаева М., Ясна Л. метою даних робіт є визначення шляхів адаптації жінок до нових соціально – економічних умов.

Таким чином, актуальність даної проблематики і недостатня її розробленість зумовили вибір нашого дослідження: «Рольовий конфлікт сім’я – робота в кар’єрі жінки».

Об’єктом  дослідження є: особистість жінки, як суб’єкта професійної діяльності та представника професійної спільноти.

Предметом дослідження є: чинники рольового конфлікту жінки, як суб’єкта професійної діяльності.

Метою дослідження є:  розкрити специфіку рольового конфлікту жінки в залежності від віку та професійної орієнтації.

Завдання  дослідження:

1. Теоретичний аналіз сучасного стану проблеми рольового конфлікту працюючої жінки;
2. Показати специфіку орієнтацій жінки на сім’ю чи кар’єру залежно від віку та сімейного стану;
3. Показати специфіку орієнтацій жінки на сім’ю чи кар’єру  залежно від психологічної статі.

Методи  дослідження:

1. Порівняльний метод, співставлення різних груп по віку, діяльності та сімейному стану.

2.Психодіагностичний метод, а саме тест «Сім’я чи кар’єра » направлена на

вивчення спрямованості жінок на сім'ю або кар'єру та методика Сандри Бем «Маскулінність і фемінінність», яка спрямована на діагностику психологічної статі.

3. Кількісний та якісний метод обробки даних.

4. Структурний  метод, встановлення статистичних  зв’язків між всіма характеристиками  жінок.

Характеристика  добірки: В дослідженні приймали участь 2 групи досліджуваних: перша складалась з 30 студенток другого курсу, що навчаються за спеціальність «Психологія», віком від 18 до 24 років, неодружені та не мають дітей; другою групою досліджуваних виступили 30 працюючих, одружених жінок, які мають дітей, працюють за різними спеціальностями, віком від 30 до 50 років.

Структура роботи. Курсова  робота складається з вступу, трьох розділів, висновку та списку використаних джерел.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. Основні  підходи до вивчення поняття «рольовий  конфлікт» та  конфлікту працюючої  жінки

1. Поняття «рольовий конфлікт», основні підходи до вивчення у психологічній літературі.

Люди дуже складні  та різноманітні. Вчинки однієї людини відрізняються від вчинків іншої. Від банкіра оточуючі очікують один від поведінки, а від безробітного зовсім іншої. Більш того, одна й  та сама людина буде вести себе по – різному в неоднакових ситуаціях: наприклад, з членами своєї родина та  з ледве знайомими людьми. Все залежить від того, яку роль він обрав і виконує її згідно з соціальними нормами. Психологічні ролі, які грає індивід в різноманітних життєвих ситуаціях, далеко не завжди гармонійно доповнюють одна одну. Рольове функціонування особистості занадто складне, щоб не виникало ніяких суперечностей. 

Виникнення  протиріч між різноманітними рольовими  позиціями особистості, її можливостями і відповідною рольовою поведінкою може призвести до виникнення рольових конфліктів.

Традиційно  розрізняють два основних вида рольових конфліктів, що виникають на внутрішньо особистісному рівні.

Це, по-перше, конфлікт «Я – роль» [7], протиріччя, яке виникає між вимогами ролі та можливостями особистості, або коли людина нездатна відповідати вимогам ролі ( наприклад, займати посаду, яка передбачає необхідність швидко, без коливань приймати рішення, що йому невластиво), також через небажання відповідати  своїй ролі виникає проблема вибору. Індивід може або обрати роль і змінити себе, або відмовитись від ролі, або знайти компромісний спосіб зняття чи послаблення цього протиріччя.

Другий варіант  рольового конфлікту – це між  рольові конфлікти, коли різні рольові  позиції особистості виявляються  несумісними, що перетворюється для людини в серйозну  психологічну проблему [11]. Наприклад, роль керівника приписує людині контроль за дотриманням дисциплінарних  та інших вимог членами його групи, що легко може вступити в протиріччя з його позицією, якщо відношення між ним і його співробітниками дружні.

 Іншим типовим,  і можливо, найбільш розповсюдженим  міжрольовим конфліктом є протиріччя  між професійною та сімейною ролями [12]. Суміщення роботи та сім'ї, як головна причина рольової напруги, - реальність, яку не можна ігнорувати або вирішити соціально – економічним способом. Саме це протиріччя неминуче ( «чим більше приділяєш уваги роботі, тим більше страждає сім'я» і навпаки), і знаходження компромісного варіанту в цьому випадку достатньо типово.

В запобіганні  рольових конфліктів важливу роль відіграє механізм об'єднання статусів та ролей. Об'єднання статусів передбачає тимчасову  відмову від будь – якої ролі, а об'єднання ролей – більш  ефективне виконання ролі [9]. Так, наприклад, набори статусів і ролей особистості в сім'ї та на роботі не перекриваються, а доповнюють один одного. Їх об'єднання можливо у випадку відмови володаря статусу  від однієї з ролей.

 

2. Рольовий конфлікт в кар’єрі жінки, як приватний випадок між рольового конфлікту особистості.

За останнє  сторіччя соціальні ролі жінок зазнали  значних змін: жінки отримали доступ до таких сфер, як освіта, політика, бізнес. Зміни що відбулись свідчать про розширення кордонів традиційних  стереотипів жіночих ролей, пов’язаних виключно з «внутрішньою» сферою – домашніми обов’язками і вихованням дітей – і виходом в «зовнішню» сферу роботи [10].

Предмет даної  курсової роботи – рольовий конфлікт працюючої жінки можна розглядати як один з приватних і дуже яскравих прикладів між рольового внутрішньоособистісного  конфлікта особистості. Конфлікт ролей в працюючої жінки виникає внаслідок великої кількості ролей, у виконання яких вона залучена; внаслідок суперечливих вимог, що пред’являють ці ролі і браку фізичних ресурсів для повноцінного їх виконання. Він також може бути викликаний завищеними вимогами  і рольовими нормами,які встановлює сама жінка. Велика кількість ролей, у виконання який залучена працююча заміжня жінка, може приводити до рольового перевантаження та конфлікту. Соціальні ролі працюючих жінок більшість дослідників проблеми рольового конфлікту ділять на два різні сфери: домашню та професійну [13]. Всередині «домашніх» ролей розрізняють роль домогосподарки і матері; матері, дружини, господині; вихователя та няні. Робочі ролі: професіонал, колега, підлеглий, керівник.

Таким чином, якщо виділити основні, типові соціальні  ролі, можна сказати, що заміжня працююча жінка включена одночасно у виконання наступних ролей: дружини, господарки дома, матері, колеги, професіонала. Вимоги, які пред’являють до жінки сім'я і робота, багато в чому суперечливі. На роботі переважає « етика індивідуалізму», тобто автономіє та справедливості, дома «етика турботи» з її цінностями альтруїзму, самопожертви, служіння ближнім. Професійну діяльність можна розглядати як « чоловічий світ», де домінують власні структури, які забезпечують успіх тим, кому притаманна агресивність, ініціативність, конкурентоспроможність [4]. Для того щоб бути успішною в такому світі, жінка повинна імітувати чоловічу рольову поведінку і відмовлятись від властивого їй фемінного типу поведінки. При суміщенні сімейних і позасімейних ролей виникає цілий ряд конфліктів і тривог:  жінки переживають з приводу того, що наносять дітям емоційний збиток, що вимушені довірити виховання своїх дітей іншим людям, що їх професійне життя урізується часом і енергією, яку вони віддають дітям, що їх шлюб страждає від всього цього, що їх емоційні і фізичні ресурси напружені до межі, що вони знаходяться в постійному цейтноті [8].

Можна зазначити  рольовий конфлікт – як комплекс суб’єктивних негативних переживань, що виникають  у самої жінки, при негативній оцінці нею того, як вона справляється з суміщенням ролей в професійній і сімейній сферах.

Дослідження рольового  конфлікту західними вченими  має довгу історію.  Спочатку передбачалось, що рольовий конфлікт працюючої  жінки  визиває в неї стрес і депресію [6]. Але багаточисленні досліди в цій області не встановили однозначного зв’язку між кількістю ролей жінки та її психічним і фізичним самопочуттям.

Емпірично були виділені тільки показники, пов’язані  з рольовим конфліктом працюючої  жінки. Д. Невіл и С. Даміко в своєму опитувальнику для виміру рольового конфлікту позначали сім категорій, пов’язаних з відчуттям рольового конфлікту:

• Управління часом,
• Відносини з чоловіком,
• Управління господарством,
• Фінанси,
• Турбота про дітей,
• Власні очікування,
• Очікування інших.

Це проблемні  зони, сприйняття неспроможності в яких веде працюючих жінок до відчуття рольового конфлікту негативним переживанням, пов’язаним з її неспроможністю успішно поєднувати сімейні та професійні ролі.

Комплекс негативних суб’єктивних переживань, що виникає  у жінок, яка оцінює себе як погано як погано ту, що погано справляється з суміщенням сімейних і професійних справ, включає:

1. Відчуття вини перед сім’єю через те, що доводиться приділяти багато часу роботі;
2. Відчуття, що реалізацію робочих ролей заважає виконанню сімейних обов’язків і навпаки;
3. Відсутність підтримки і схвалення своєї професійної діяльності зі стороні чоловіка і значущих інших людей;
4. Постійне відчуття дефіциту часу та інше [10].

Кожен з показників вносить різних внесок в переживання  жінкою рольового конфлікту.  На думку західних дослідників [1], саме почуття вини, яке відчуває працююча заміжня жінка по відношенню до своїх дітей і чоловіка, є одним з самих яскравих і деструктивних показників рольового конфлікту.

В класичній соціології про  рольовий конфлікт розуміють саме конфлікт працюючої матері, який виникає по причині суміщення нею материнства, традиційних моделей по догляду за дітьми, домашніх обов’язків і роботи на повну ставку. Звичайно, саме в працюючої заміжньої жінки, що має дитину(дітей), виникає найбільша кількість проблем при поєднанні ролей.