Рольовий конфлікт «сім’я – робота» в жіночій кар’єрі

 

1.3 Відчуття провини працюючої жінки.

Вина народжується з моделі сприйняття жінкою своїх  ролей. Часто це пов’язано з бажанням володіти всім, мати в житті все (заміжжя,кар’єра, діти) і чудово виконувати свої обов’язки.

Дуже часто прояв вини виливається в психосоматичних  симптомах, саме вина лежить в основі багатьох стрес – симптомів працюючих  жінок. Вина надає вплив на працюючих  матерів в чотирьох значущих областях життя:

• У відношенні з дітьми;
• На роботі;
• В подружніх відносинах;
• У відношенні до себе.

Поведінка, викликана відчуттям вини, є компенсаторною,  вона викликається глибокою потребою у виправданні, почуттям, що зроблено щось неправильно і це необхідно виправити [2].

У вивченні працюючих матерів, називають таку поведінку матерів                  « пригнічуюча любов» [3 ]; «поведінкою для себе», підкреслюючи при цьому, що в даному випадку іграшки потрібні не дитині, а матері, яка таким чином намагається загладити своє глибоко сидяче почуття вини [5].

Матері, схильні до надкомпенсованої  поведінки, можуть вірити, що вони діють виключно в інтересах дитини, але насправді така їх поведінка свідчить про нехтування до розвитку незалежності у дитини [14].

В процесі виховання дитини, відчуття вини, яке відчуває працююча матір за те, що через свою професійну діяльність вона недостатньо часу проводить зі своєю дитиною (мало грає, спілкується з ним, піклується про нього) трансформується в різні види компенсаторної поведінки. Надмірно активна увага матері до дитини після її повернення з роботи не позволяє дитині побути в спокої ввечері, що необхідно для його психічного відновлення. Купівля великої кількості іграшок, виконання всіх бажань дитини нерідко використовується ним самим в маніпуляцій них цілях по відношенню до матері.

Почуття вини «робить жінку  менш ефективною як матір» [3]. Дитячі психологи стверджують, що коли жінка винить себе за те, як вона справляється зі своїми материнськими обов’язками, її взаємодія з дитиною дуже часто наповнюється численними спалахами « безпричинного» гніву.

Коли жінка повертається на роботу після народження дитини, вона сумує за ним і може відчувати  почуття вини через те, що залишає  його вдома [14]. З цього моменту несвідома вина потребує покарання, і жінка ненароком починає руйнувати свою кар’єру. Коли жінка допускає велику кількість професійних помилок, вона починає відчувати себе нещасливою і фруструючою свої проблеми, і це не може не змінити її відношень з дитиною.

Конфлікт між ролями матері і професіонала за допомогою дій  несвідомого деструктивного фактора почуття вини діє руйнівно на кар’єру жінки.       М.А. Пинкстаф  и А.В.Уилкинсон назвали цей феномен « конфліктом страху успіху». И. Стивер  відзначає, що більшість жінок намагаються мінімізувати свої здібності і свою компетентність в професійній сфері, не дивлячись на свої високі досягнення. Коли вони досягають успіху, то відчувають, що це була щаслива випадковість, що вони « пригнули вище своєї голови» і оточуючі це повинні виявити. Успіх протистоїть несвідомому образу ідеальної матері: « Ти не можеш бути однаково успішна як в роботі, так і в материнстві. успіх в одному, невдача в іншому".

Відношення  жінки до самої себе, до своїх  потреб це ще одна область негативного  прояву почуття вини, синдром самопожертви. Працююча заміжня жінка відчуває почуття вини, коли вона витрачає час  на себе: похід в парикмахерську, заняття спортом, відвідування магазинів та ін. вона вважає своє власні справи областю, якою можна пожертвувати. Працюючі матері відчувають себе дуже винними, щоб позволити собі витрачати час на себе. Усвідомлено стверджуючи, що в них просто « не доходять руки до себе», в реальності вони витрачають надлишкову кількість часу на господарські справи, тому що така поведінка дає можливість зменшити почуття вини. Це почуття не дозволяє приділяти увагу собі, так як чоловік і діти залишаються без уваги жінки.

Для доброго  самопочуття жінці необхідний особистий вільний час. Успіх буде досягнутий, коли жінка перестане ігнорувати власне Я.

Традиційний соціологічний  підхід до рольового конфлікту пояснює  це явище, перш за все виходячи з  кількісних і соціальних факторів життя  жінки ( число ролей, соціальний статус жінки, кількість і вік дітей та інші). При такому підході рольовий конфлікт виступає як неминучий наслідок співвідношення жінкою великої кількості несумісних ролей. Почуття вини один з найбільш яскравих симптомів і одночасно передумова відчуття жінкою рольового конфлікту; воно виникає при затрудненні  в реалізації ролей сімейної і професіональної сфер.

 

1.4 Паспорт роботи

На протязі  всієї роботи буду використовувати  такі робочі поняття: конфлікт, рольовий конфлікт, провина.

У своєму дослідженні  ми виходили з наступного розуміння ключових понять:

Конфлікт —  це зіткнення протилежних інтересів, поглядів; крайнє загострення суперечностей, яке призводить до ускладнень або  гострої боротьби.

Рольовий конфлікт (role conflict) - під цим поняттям розуміють різноманітні прояви конфліктної взаємодії людини з іншими людьми та з соціумом, в основі якого лежать суперечності рольової поведінки людини.

Провина- це психічне ставлення людини до своєї поведінки  та її наслідків.

В даній курсовій роботі ми досліджуємо особистість жінки, як суб’єкта професійної діяльності та  представника професійної спільноти. Також, вже розглянули рольовий конфлікт працюючої жінки та чинники які впливають на його утворення, а саме:

• Відсутність підтримки і схвалення своєї професійної діяльності зі стороні чоловіка і значущих інших людей;
• Відчуття, що реалізацію робочих ролей заважає виконанню сімейних обов’язків і навпаки;
• Постійне відчуття дефіцити часу тощо.

В наступних  розділах ми розкриємо специфіку рольового конфлікту жінки в залежності від віку та професійної орієнтації.

 

ВИСНОВКИ ДО ПЕРШОГО РОЗДІЛУ

Отже, дослідження рольового конфлікту працюючої жінки зумовлена ​​рядом причин теоретичного і практичного характеру. Професійна діяльність сприяє реалізації творчого особистісного потенціалу, розвитку відчуття особистої незалежності й самоцінності, одночасно скорочуючи час самореалізації жінки в сімейній сфері, що може призводити до рольового перевантаження, напрузі і конфлікту.

Проте, ми бачимо,що феномен рольового конфлікту працюючої жінки вивчений соціальними психологами вкрай недостатньо. Близько 75% вітчизняних досліджень орієнтовані на соціально-економічний або соціологічний підходи до проблеми поєднання жінкою професійних і сімейних ролей.  Метою більшості досліджень є визначення шляхів адаптації жінок до нових соціально-економічних умов.

Міжрольовий конфлікт виникає майже в кожної працюючої  жінки після народження дитини, це є частою проблемою в нашому суспільстві.

В першому розділі  я спробувала показати напрямки у  вивченні феномену рольового конфлікту працюючої жінки, вказати на виникнення між рольових конфліктів у жінки і також , як можна уникнути вказаних вище проблем.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2 . Емпіричне  дослідження рольового конфлікту.

2.1  Обґрунтування  методики дослідження

Метою емпіричного етапу дослідження було розкрити специфіку рольового конфлікту жінки в залежності від віку та професійної орієнтації.

Таким чином, у  дослідженні вивчались такі психічні явища, як психологічна стать та орієнтованість жінки на сім’ю чи кар’єру, а саме психологічна стать – маскулінність, фемінність та андрогінність.

Для вивчення психологічної  статі використовувалась стандартизована  психологічна методика «Маскулінність-фемінність С.Бем».

Для вивчення орієнтованості жінки була використана методика «Сім’я чи кар’єра?».

Методика «Маскулінність-фемінність С.Бем».

Обладнання: опитувальник, ручка або олівець.

Суть методики: завдання методики полягає у відповідях на перелік запитань. Досліджуваним  пропонується наступна інструкція: «Дайте відповідь на кожне твердження "так" (+) або "ні" (-),оцінюючи тим самим наявність або відсутність у себе названих якостей. Над питаннями довго не думайте, правильних і неправильних відповідей немає.»

Отримані результати дослідження співвідносяться з  ключем, підраховується кількість відповідей «так» , за кожну зараховується один бал до маскулінності чи фемінності та рахується за формулою « IS= (Фемінність – Маскулінність ) / 2,322». Отримані бали від -1 до +1 – андрогінність, ≤-1 – маскулінність, ≥ 1 – феміннсіть. При цьому, у випадку коли IS ≤ -2,025 – яскраво виражена маскулінність, а якщо IS ≥ +2,025 – яскраво виражена фемінність.

Методика «Сім’я чи кар’єра?».

Особистісний  опитувальник призначений для діагностики направленості особистості на сім’ю чи кар’єру.

Обладнання: опитувальник, ручка або олівець.

Суть методики: завдання методики полягає у відповідях на перелік запитань, які розділені  на 3 розділи. До першого розділу  пропонується така інструкція: «Из  трех вариантов ответа выберите тот, который вам больше всего подходит, и обведите соответствующую букву.», для другого та третього розділів пропонується наступна інструкція: «Согласны ли вы со следующими утверждениями? Отвечайте: «да»(+), «нет»(-) или «отчасти да»(+-).»

Отримані дані дослідження співвідносяться з  ключем. Якщо отримані бали 23-60 – досліджуваний не намагається досягти чогось в житті, на його думку все буде з часом; 61-104 – є чітко встановлена ціль, але для її досягнення, особистість не здатна ризикувати нічим; 105-144 – досліджуваний зосереджений тільки на роботі; ≥ 145 – особистість чітко знає чого хоче, якщо це одруження, то здатна відмовитись від всього, якщо це кар’єра – здатна досягти цілей, так як чітко їх бачить.

 

2.2  Характеристика  добірки

В досліджувані приймали участь 2 групи досліджуваних.

Першу групу  досліджуваних склала вибірка з 30 студенток, що навчаються в КНУ ім. Тараса Шевченка за спеціальністю «Психологія» на другому курсі, віком від 17 до 20 років. В дослідженні брались до уваги такі критерії:

• Сімейний стан (не заміжні);
• Робота ( не мають постійного місця роботи);
• Діти ( на даний час не має).

До другої групи відносились 30 жінок від 30 до 50 років, які заміжні, мають дітей і постійне місце роботи. Кількість дітей не була обмеженою, місце роботи та посада також не враховувалась, тому що це не було метою даного дослідження.

 

 

2.3 Організація  процедури дослідження

Для діагностики  досліджуваних був скомплектований  опитувальник з двох методик, які були поміщені на друковані або електронні бланки формату А4, загалом складав 3 сторінки друкованого тексту шрифтом Times New Roman 14 розміру.

Були підібрані 2 групи досліджуваних, яким роздавались  або надсилались бланки опитувальника з вказівками та розшифровкою незрозумілих понять. Всі були проінформовані щодо конфіденційності результатів. По закінченню процедури бланки надавались досліднику.

Результати  були оброблені та переведені в електронні таблиці для подальшої інтерпретації.

 

Висновок до другого розділу

Отже, в дослідженні  використовується скомплектований  опитувальних з двох методик, а саме « Маскулінність – фемінність С.Бем» та « Сім'я Сім’я чи кар’єра?» направлених на визначення психологічної статі та орієнтованість жінок на сім'ю чи кар’єру.

До уваги  брався фактор віку та сімейного стану. В дослідженні припускається, що орієнтованість жінок щодо сім'ї чи кар’єри пов’язане з психологічною статью, ці дані ми зможемо підтвердити або спростувати в наступному розділі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3. Результати та їх аналіз.

3.1 Особливості  орієнтації жінок на сім’ю  чи кар’єру  залежно від  вікового фактору та сімейного положення

У результаті дослідження  були отримані дані щодо спрямованості заміжніх  жінок в більшій мірі на благополуччя сім’ї.

Також, були виявлені певні тенденції щодо студенток, які на даний момент надають перевагу кар’єрному росту та більшість з них взагалі не орієнтовані на віддачу себе сім’ї. Отримані узагальнені кількісні дані про орієнтованість досліджуваних наведено в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 Орієнтація жінок на сім’ю чи кар’єру залежно від віку та сімейного стану.

	Студентки кількість	%	Матері кількість	%
Кар’єрний ріст	17	56,7	13	43,3
Домогосподарка	13	43,3	17	56,7