Страхи у ребенка

Значком +* у таблицях 2, 3 відмічені страхи, які, є нормою для 8 літніх школярів.

Таблиця 3

Результати  тестування рівня тривожності 8-річних дітей 2 класу після застосування психокорекційних методів 

Імена дітей

Хлопчики

Дівчата

Сашко

Іван

Петро

Андрій

Стас

Денис

Юра

Оля

Марина

Юля

Яна

Люда

Карина

Маша

1. Залишитися вдома  наодинці

+

+

+

2. Напади

+*

+*

+*

+*

3. Захворіти, заразитися

4. Померти

+

+

6. Чужих людей

+

+

7. Загубитися

+

8. Мами і тата

+

10. Баби-Яги, Чахлика,  Бармалея

+

+

12. Перед тім, як  заснути

+

+

13. Страшних снів

+

+

+

14. Темряви

+

+

+

15. Тварин: вовк, змій, павуків

+

+*

+*

+*

+*

+*

+*

+*

16. Транспорту: літаків,  машин

17. Бурі, наводнення, землетрусів

+*

+*

+*

+*

+

18. Висоти

+*

+*

+*

+*

+

19. Глибини

+

+

20. Тісних, маленьких приміщень

21. Води

+

+

+

22. Вогню

+

+

23. Пожежі

+

+

24. Війни

+

+*

+*

+*

+*

25. Великих приміщень,  вулиць

+

+

+*

+*

+*

26. Лікарів

+

27. Уколів

+

+*

+*

+*

+*

+*

28. Болі

+

Показники рівня тривожності  дітей

не тривожний

високий

низький

низький

низький

середній

низький

низький

середній

середній

низький

низький

середній

середній

 

Оцінки рівня тривожності деяких дітей по вибраній нами 4-х бальній системі не змінилися, але мало місце кількісне зменшення страхів, що раніше опанували тестованих. Так, наприклад, Іван після психокорекційного комплексу так і залишився в групі з показниками високого рівня тривожності, але кількість його страхів зменшилася з 7 до 5, при чому він подолав страх, який, є нормою для 8 літніх школярів.

З 14 учнів один не відчув істотно лікувальну дію психокорекційного комплексу (Петро).

Цікаво, що майже у  всіх дітей, які при першому тестуванні показників рівня тривожності, малі середній рівень, після психокорекційного комплексу спостерігалося зниження показника до низького.

На прикладі Яни бачимо, що показник рівня тривожності залишився низьким, як і до проведення психокорекційного комплексу, але пішли ті страхи, які, виділені як норма для 8 літніх школярів.

Приклад Люди показує, що проведень психокорекційний комплекс надав змогу знизити показник рівня тривожності з високого навіть до низького.

Більшість дітей з  високим рівнем тривожності знизило його до середнього завдяки проведеним заняттям.

Можна зробити висновок, що проведена психокорекційна робота мала позитивний вплив на зменшення тривожного стану молодших школярів 2-го класу, що приймали участь у експериментальному дослідженні.

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок та педагогічні рекомендації

Стан тривожності є  невід'ємним у житті людини й  тім більше дитини молодшого шкільного  віку. У деякій мірі тривога є  захисною реакцією. Тобто в дитячих  страхах та тривозі треба виділяти норму та патологію. Якщо в тривожній поведінці та стані дитини явно прослідковуються паталогічні явища, то неодмінно треба запроваджувати психокорекційні заняття.

Головне, що потрібно зробити  батькам у таких випадках, - це усувати основні причини підвищення загальної тривожності дитини. Для цього змусьте себе уважно придивитися до дитини, до самих себе, до всієї ситуації в родині в цілому. Необхідно критично переглянути свої вимоги до дитини, звернувши увагу на те, чи не занадто батьківські запити перевищують реальні можливості дитини, чи не занадто часто вона виявляється в ситуації «Тотального неуспіху». Батькам треба пам'ятати, що ніщо так не окриляє дитину, як удача, радість від добре виконаного, навіть самої маленької справи, і ніщо так не в змозі заглушити в дитині почуття самоповаги, підсилити почуття тривожності як часто повторювані невдачі. Тоді стане ясно, по якому шляху повинні направляти своє виховання батьки, діти яких відчувають страхи. Батьки повинні всіма силами підвищити почуття впевненості дитини в собі, дати їй переживання успіху, показати, що вона сильна, як вона може, приклавши зусилля, упоратися з будь-якими труднощами. Дуже корисно переглянути застосовувані методи заохочення й покарання, оцінити: чи не занадто багато покарань? Якщо це так, то варто підсилити заохочення, направити їх на підвищення самоповаги, на підкріплення самооцінки дитини, на виховання впевненості й посилення почуття безпеки.

Саме тоді, коли дитині важко, коли вона охоплена тяжким переживанням, батьки можуть із найбільшою повнотою виявити свою любов, свою батьківську ніжність. Допомогти дитині впоратися зі страхами - це значить пережити спільну радість від знайденої перемоги над самим собою. Це буде вашою загальною перемогою, тому що змінитися потрібно не тільки дитині, але і її батькам. Не варто жаліти праці для досягнення такої перемоги, адже нагородою буде ваша власна дитина - звільнена від страху, а виходить, приготовлена для знаходження нового життєвого досвіду, відкрита для радості, для щастя.

А.Фромм, Т.Гордон важчають, що для того щоб допомогти дитині перебороти страх, батькам необхідно зрозуміти, що криється за страхом дитини. Корисно зробити будь-яке зусилля, щоб поліпшити відносини з дітьми. А для цього ми повинні стримати свої вимоги до дітей, рідше карати їх і менше обертати уваги на ворожість, що вони час від часу проявляють до нас. Ми повинні дати їм зрозуміти, що гнів, який вони іноді відчувають до батьків, а ми до них, - це зовсім природне й нормальне явище й воно не може вплинути на наші дружні почуття. Це, зрозуміло, точка зору дорослої людини, а дитині ми можемо довести свою любов тільки рівним і незмінним відношенням до неї.

Зняття страху, коли він виникає, у величезній мірі залежить від того, на скільки нам вдається заспокоїти дитини, повернути їй щиросердечну рівновагу: на скільки ми розуміємо її і як ставимося до її страхів. Необхідно створити таку обстановку в родині, щоб діти зрозуміли: вони без сорому можуть сказати нам про все, що їх налякало. І вони зроблять це тільки в тому випадку, якщо не будуть боятися нас і відчують, що ми не засуджуємо їх, а розуміємо.

Дорослі повинні з повагою поставитися до страху дитини, навіть якщо він зовсім необґрунтований, або ж поводитися так, немов ви давно знаєте й анітрошки не дивуєтеся її переляку; крім того, треба взяти собі за правило вживати поняття страх без усяких побоювань і не вважати його словом, на яке накладена заборона.

Який би спосіб боротьби з дитячим страхом ви не вибрали, важливо, щоб ви не залишали скарги дитини без уваги. Тільки в такий  спосіб вам удасться виховати не закомплексовану, упевнену в собі людину.

 

Список використаної літератури

1. Изард К.Э. Психологія емоцій //Пер. с Англ. - Спб.:Питер, 1999. – с. 36.

2. Бандурка О. М. Основи  психології й педагогіки . - Х.: 2003

3. Изард К.Э. Психология эмоций //Пер. с Англ. – СПб.:Питер, 1999. – 464с.2. Бандурка О. М. Основи  психології й педагогіки . - Х.: 20033. Барташнікова І. А., Барташніков О. О. Розвиток уваги та навиків навчальної діяльності – Тернопіль, 1998. 4. Макарова Л. І. Основи психології й педагогіки . - К.: 20055. Максименко С.Д. Загальна психологія. - К., 2000.

4. Макарова Л. І. Основи психології й педагогіки . - К.: 2005

5. Максименко С.Д. Загальна психологія. - К., 2000.

6. Островська К. Труднощі виховання як бар'єри нормативного розвитку особистості молодших школярів // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Проблеми девіантної поведінки: історія, теорія, практика”. ( К.: Міленіум, 2002. ( С. 262 ( 265.

7. Парафіян А. М. Діагностика особистісної тривожності й деякі способи її подолання // Діагностична й корекційна робота шкільного психолога. - Сб. науч. праць. - М.: З, 2003. ( С. 98 ( 115.

8. Юнг К. Персона. // Психологія самосвідомості. Хрестоматія. (Самара: Изд. будинок “Бахрах-М”, 2000.  С. 534- 565.

9. Келер Х. Загадка страха: Пер. с нем. И.Карташовой. – М., 2003. – 210с.10. А.Спиваковская, Спб Т.2, 1999

10. А.Спиваковская, Спб Т.2, 1999.

11. Аллан Фромм «Абетка для батьків або як допомогти дитині у важкій ситуації», Томас Гордон «Р.Е.Т. Підвищення батьківської ефективності». - Єкатеринбург: З АРД ЛТД.,1997р.

12. Мэй Р. Проблема тривоги. - М.: «Эксмо-пресс», 2001. - 432с.

13. Психологія / За ред. Трофімова Ю.Л. - К., 2000.

14. Твердоступ Р.Б., Малайко Й.Ю. Психологія й педагогіка. - Тернопіль, 2003

15. Прихожан А. М. Диагностика личностной тревожности и некоторые способы ее преодоления // Диагностическая и коррекционная работа школьного психолога. – Сб. науч. трудов. – М.: Изд-во, 2003.