Вікові особливості уваги дошкільників та шляхи її розвитку

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 04 Января 2012 в 12:58, курсовая работа

Описание

Актуальність дослідження. Сучасний розвиток педагогічної науки в Україні характеризується пошуком нових фундаментальних підходів до побудови навчально-виховного процесу. Законами України "Про освіту", "Про дошкільну освіту", державними національними програмами "Освіта" ("Україна ХХІ століття") та "Діти України" визначено, що особливої ваги набуває єдність виховних впливів на дитину протягом тривалого періоду становлення особистості, починаючи з дошкільного дитинства. Це сприятиме формуванню у дитини стійких суспільно значущих способів поведінки, здатності до самостійного критичного мислення, соціальної і моральної зрілості. При цьому одним із напрямків виховного процесу вважається інтелектуальний розвиток дошкільників. У свою чергу цей розвиток неможливий без формування високих параметрів для такого когнітивного процесу як увага.

Содержание

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ УВАГИ ЯК ПСИХІЧНОГО ПРОЦЕСУ

1.1 Поняття про увагу у наукових психологічних дослідженнях

1.2 Вікові особливості розвитку уваги у дитинстві

Висновки до розділу І

РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВИЗНАЧЕННЯ УВАГИ ДОШКІЛЬНИКІВ

2.1 Організація та проведення констатуючого експерименту з визначення уваги дошкільників

2.2 Аналіз результатів проведеного дослідження у дітей п’ятого року життя

Висновки до розділу ІІ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

Работа состоит из  1 файл

курсова психологія уваги.docx

— 317.71 Кб (Скачать документ)

     3. Дитина повинна набути навички  самоконтролю.

     В ході виконання завдання необхідно  підтримувати дітей, котрі прагнуть перевіряти себе, розказуючи собі або  іншим, що потрібно зробити. Наприклад, при малюванні узорів вони шляхом порівняння свого малюнка з малюнками  інших дітей знаходять помилки  і виправляють їх. Діти, що працюють безпомилково або ті, що самостійно знаходять і виправляють помилки, повинні заохочуватися вихователем, чим вводиться елемент змагання. Самоконтроль використовується і для  оцінки результатів роботи.

     Вихователям даного ДНЗ рекомендується планувати  й організовувати спеціальні заняття  і вправи для розвитку довільної  уваги. Такі заняття можуть проходити  у складі всієї групи (рухлива  гра для розвитку уважності "Дій  за командою"), у складі невеликої  групи дітей або індивідуально. Найбільш ефективним для розвитку довільної  уваги слід вважати заняття в  індивідуальній формі, у ході яких дитина виконує різні вправи:

     1) Гра по малюнкам – "Що  переплутав художник?", "Знайди  відмінності між двома малюнками", "Знайди на малюнку предмети", "Відшукай на малюнку два  однакових предмети", "Лабіринт" ("Допоможи зайчику дібратися  до дому" та ін.).

     2) Дидактичні ігри: а) визначити  предмети, зображені на малюнку,  які з них відсутні на наступному  зображенні; б) визначити які предмети  зникли після показу; в) визначити, що переплутав художник при малюванні тварин; г) робота з парними малюнками; д) "Знайди і розфарбуй цифри".

     Для тренування перемикання і розподілу  уваги можна використовувати  вправу "Знайди і викресли", котра  була використана у якості психодіагностичної методики в даній роботі. Слід підготувати  аркуш із рядками, що складаються  з різних фігур, які розташовані  упереміш: круги, квадрати, прямокутники, трапеції, овали та ін. Завданням дитини стає закреслювати фігури у відповідності з заздалегідь визначеним завданням: наприклад, круг закреслювати вертикальною рискою, а іншу фігуру підкреслювати горизонтальною рискою, всю решту фігур пропускати.

     На  нашу думку, ця справа найбільш сприяє розвитку довільної уваги. Це викликано  тим, що хоч вона і проводиться  у ігровій формі, однак має  елементи примусу, тобто деякої незацікавленості дитини, що змушує її відноситися до неї як до заняття, підготовлює до майбутньої навчальної діяльності, що вимагає значного розвитку довільності.

     Для розвитку концентрації уваги дітей  може бути використана така вправа. Необхідно разом з дитиною  розучувати який-небудь вірш при включеному радіо або телевізорі. Перший стовпчик вивчати при дуже слабкому звуці. Запам'ятовуючи другий стовпчик, дещо збільшити гучність. Останній стовпчик розучувати при достатньо гучному звуці.

     Для розвитку потенційних здібностей дошкільникам можна давати такі завдання.

     – Закрий очі і опиши, в що одягнені діти, з якими ти граєш.

     – Не повертаючись, назви всі предмети, які знаходяться у тебе за спиною, опиши їх форму, розміри, колір.

     – Сидячи із закритими очима протягом двох хвилин, перераховуй всі звуки, які ти чутимеш.

     Педагоги  дошкільного заходу можуть запропонувати  батькам дітей, що мають найгірші показники уважності проводити  вдома заняття з розвитку уваги  в ігровій формі. Для цього  можна використовувати дитячі журнали, книжки з завданнями "Знайди відмінності у малюнках", "Переплутані лінії", "Як вибратися з лабіринту". 

 

    Висновки до розділу  ІІ 

     Проведене дослідження показало, що розвиток уваги має свої особливості в  ході вікового розвитку індивіда. Дошкільники  п’ятирічного віку в основній своїй  масі ще не мають значного ступеня вираженості довільності уваги. У ході констатуючого експерименту було виявлено, що довільність уваги більшості дошкільників п’ятирічного віку характеризується низьким і дуже низьким рівнем розвитку (70%).

     Разом з тим, дані, що були отримані в ході експерименту, показали, що такій рівень низької уважності дітей може бути викликаний неефективністю і малою  продуктивністю психолого-педагогічних дій вихователів. Оцінка продуктів  діяльності педагогів ДНЗ (планів, конспектів) показав, що саме спеціально організованому розвитку довільної уваги дітей  в процесі педагогічної практики майже не надається уваги.

     Для подолання цих суперечностей  були складені відповідні пропозиції, які враховували необхідність проведення занять з розвитку довільної уваги  у дошкільників п’ятирічного віку. Вони охоплюють усі сфери навчально-виховного  процесу, стосуються дітей в усіх видах їх діяльності. 

 

    ВИСНОВКИ 

     У ході аналізу теоретичних аспектів дослідження уваги було виявлено, що в системі психологічних феноменів  увага займає особливе положення. Воно включене у всю решту психічних  процесів, виступає як їх необхідний момент, виділити і вивчати в "чистому" вигляді не представляється можливим. З явищами уваги ми маємо справу лише тоді, коли розглядається динаміка пізнавальних процесів і особливості  різних психічних станів людини. Проте  не можна не бачити і особливостей уваги, що червоною ниткою проходять  через всі інші психічні явища, де воно виявляється, різних видів діяльності, що не зводяться до моментів, в які  включена людина. Це – наявність  в ньому деяких динамічних, спостережуваних  і вимірних характеристик, таких  як об'єм, концентрація, перемикання, стійкість, розподіл, а також і ряд інших, котрі безпосередньо до пізнавальних процесів типу відчуттів, сприйняття, пам'яті і мислення не відносяться  – характеристик вольової і емоційної  сфери, властивостей особистості. Правильне  рішення обговорюваної проблеми, скоріше за усе, полягає в тому, щоб спробувати з'єднати і врахувати обидві точки зору, тобто побачити в увазі і сторону процесів і явищ, і щось самостійне, незалежне від них. Це значить встати на точку зору, згідно якої увага як окремий психічний процес не існує, але є цілком особливим станом, що характеризує всі ці процеси в цілому. Значення уваги у психічному житті індивіда виражається в точному виконанні пов'язаних з нею дій. Образи, одержані під час уважного сприйняття, вирізняються ясністю і виразністю. За наявності уваги розумові процеси протікають швидше і правильніше, рухи виконуються акуратніше й чіткіше. Увага дошкільника має своєрідні характеристики, котрі залежать від його психічного і особистісного розвитку, дозрівання деяких психічних функцій. Вона відображає його інтереси щодо навколишніх предметів і дій, які він з ними виконує. Дитина п’ятирічного віку, в основному, зосереджена на предметі чи на дії доти, доки не згасає її інтерес до цього предмета чи дії. Поява нового предмета викликає переключення уваги, тому діти рідко займаються чимось одним упродовж тривалого часу. Однак, разом з тим, саме у цьому віці розпочинається становлення довільності уваги, тобто коли дитина свідомо спрямовує її на певні об’єкти оточення, здійснює це, виходячи з завдань навчання або умов ігри, вимог дорослого. У дшкільному дитинстві значним чином зростають показники всіх видів уваги. Стан підвищеної уваги пов'язаний з орієнтуванням в зовнішньому середовищі, з емоційним відношенням до неї, при цьому змістовні особливості зовнішніх вражень, що забезпечує таке підвищення, з віком змінюються. Істотне підвищення стійкості уваги спостерігається на заняттях, в яких дітям пропонується розглядати малюнки, описувати їх зміст, слухати розповідь. Переломний момент в розвитку уваги пов'язаний з тим, що діти вперше починають свідомо управляти своєю увагою, направляючи і утримуючи його на певних предметах. Для цієї мети п’ятирічний дошкільник користується певними способами, які він переймає від дорослих, а це й обумовлює появу довільної уваги. В значній мірі цьому сприяє також вдосконалення плануючої функції мовлення, яка є універсальним засобом організації уваги. Мовлення дає можливість наперед словесно виділити значущі для певної задачі предмети, організувати увагу, враховуючи характер майбутньої діяльності. Експеримент у ДНЗ №25 показав, що для ефективного формування довільної уваги дошкільників, особливе значення мають психолого-педагогічні умови навчання і виховання дітей. Зокрема виявлено, що низькі показники стійкості і продуктивності уваги дошкільників можуть залежати від недостатньо організованої педагогічної діяльності з їх розвитку. Практика показує, що продуктивному формуванню довільної уваги буде сприяти комплекс занять, вправ, ігор, дидактичних вправ і ігор. Рекомендації, що складені у результаті експерименту, мають свою значимість для організації навчально-виховного процесу, діяльності педагогів з для спеціального формування високих властивостей уваги.

   СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 

  1. Алейникова  Т.В. Возрастная психофизиология. –  Ростов, УНИИ РГУ, 2002. – 147 с.
  2. Баскакова И.Л. Внимание дошкольника, методы его изучения и развития ; Изучение внимания школьников / Московский психолого- социальный ин-т. – М., 1995. – 64с.
  3. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психодиагностике. – СПб. : Питер, 2005. – 520с.
  4. Волкова Т. Н. 1000. Творческие игры, задания и тесты для развития памяти и внимания у детей 6-12 лет. – Донецк : ООО ПКФ "БАО", 2005. – 240с.
  5. Выготский Л.С. Воображение и творчество в детском возрасте. – СПб. : Союз, 1997. – 96с.
  6. Выготский Л.С. Вопросы детской психологии. – СПб. : СОЮЗ, 1997. – 224с.
  7. Выготский Л.С. Педагогическая психология. – М. : Педагогика-Пресс, 1996. – 536с.
  8. Гальперин П.Я. Введение в психологию. – М. : Книжный дом "Университет", 1999. – 332с.
  9. Гамон Д., Брегдон А. Как развить умственные способности, память и внимание. Заставь свой мозг работать на 100 % / Н.Деревянко (пер.с англ.). – Х.; Белгород : Клуб Семейного Досуга, 2009. – 317с.
  10. Дормашев Ю.Б., Романов В.Я. Психология внимания. – М. : МПСИ, 2007. – 372с.
  11. Заваденко Н.Н. Как понять ребенка: дети с гиперактивностью и дефицитом внимания. – М. : Школа-Пресс, 2000. – 112с.
  12. Канеман Д. Внимание и усилие / И. Уточкин (пер.англ.). – М. : Смысл, 2006. – 287с.
  13. Кокун О. М. Психофізіологія. – К. : Центр навчальної літератури, 2006. – 184с.
  14. Немов Р.С. Психология: В 3 кн. – М. : Просвещение, Владос, 1995. – Кн. 1 : Общие основы психологии. – 576с.
  15. Немов Р.С. Психология: в 3 кн. – М.: ВЛАДОС, 2001. – Кн. 3: Психодиагностика. Введение в научное психологическое исследование с элементами математической статистики. – 640 с.
  16. "Обережно: дитина!": В. О. Сухомлинський про важких дітей: тематич. зб. / О.В. Сухомлинська (наук.ред.), Т.В. Філімонова (упоряд.). – Луганськ, 2008. – 264с.
  17. Обухова Л. Ф. Детская возрастная психология. – М.: Педагогическое общество России, 2000. – 444с.
  18. Павлов И.П. Мозг и психика: Избранные психологические труды / М.Г. Ярошевский (ред.). – М. : Ин-т практ. психологии, 1996. – 320с.
  19. Психодіагностика / Л. Терлецька (упоряд.), О. Главник (упоряд.). – К. : Шкільний світ, 2002. – 112с.
  20. Психологічна енциклопедія: А – Я / О. Степанов (авт.-упоряд.). – К. : Академвидав, 2006. – 424с.
  21. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога: В 2 кн. – М. : Гуманитарный издательский центр ВЛАДОС, 1999. – Кн. 1 : Система работы психолога с детьми разного возраста. – 384с.
  22. Савчин М.В., Василенко Л.В. Вікова психологія: Навч. посіб. – К. : Академвидав, 2005. – 360с.
  23. Скрипченко О.В., Долинська Л.В., Огороднійчук З.В., Зелінська Т.М., Ставицька С.О. Вікова та педагогічна психологія. – К. : Каравела, 2008. – 399с.
  24. Словарь практического психолога / С.Ю. Головин (сост.). – Минск, Харвест, 1997. – 800с.
  25. Туревская Е.И. Возрастная психология. – Тула, ТГПУ им. Л.Толстого. – 138с.
  26. Узнадзе Д.Н. Общая психология. – СПб. : Питер, 2004. – 412 с.
  27. Ухтомский А.А. Доминанта. – СПб. ; М. ; Х. ; Минск : Питер, 2002. – 448.
  28. Хрестоматія з української класичної педагогіки: К.Ушинський, С. Русова, А. Макаренко, Г. Ващенко, В. Сухомлинський: навч. посібник / В. Кравець (уклад.). – К. : Грамота, 2008. – 768с.
  29. Эльконин Д.Б. Психическое развитие в детских возрастах: Избранные психол. труды. – М. : Академия педагог. и социальных наук,1995.–416с.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Додаток 1 

     Стимульний  матеріал та критерії оцінки методики "Знайди та викресли"

       

     Інструкція  для дитини: "Зараз ми з тобою пограємо в таку гру: я покажу тобі картинку, на якій намальовано багато різних, знайомих тобі предметів. Коли я скажу слово "починай", ти по строчках цього малюнка почнеш шукати і закреслювати ті предмети, які я назву. Шукати і закреслювати названі предмети необхідно до тих пір, поки я не скажу слово "стоп". В цей час ти повинен зупинитися і показати мені те зображення предмету, яке ти побачив останнім. Після цього я відзначу на твоєму малюнку місце, де ти зупинився, і знову скажу слово "починай". Після цього ти продовжиш робити те ж саме, тобто шукати і викреслювати з малюнка задані предмети. Так буде кілька разів, поки я не скажу слово "кінець". На цьому виконання завдання завершиться".

     Оцінювання  стійкості уваги за виглядом графіка: 

       

     1. Крива, зображена за допомогою лінії типу 1. Це графік дуже високопродуктивної і стійкої уваги.

     2. Крива, що представлена лінією типу 2. Це графік низькопродуктивної, але стійкої уваги.

     3. Крива, що зображена за допомогою лінії типу 3 є графіком середньопродуктивної і середньостійкої уваги.

     4. Крива, що зображена за допомогою лінії 4, є графіком середньопродуктивної, але нестійкої уваги.

     5. Крива, що зображена лінією 5, представляє  графік середньопродуктивної і  вкрай нестійкої уваги.

     Загальні  критерії оцінювання: 10 балів – продуктивність уваги дуже висока, стійкість уваги дуже висока.

     8-9 балів – продуктивність уваги  висока, стійкість уваги висока.

     4-7 балів – продуктивність уваги  середня, стійкість уваги середня.

     2-3 бали – продуктивність уваги  низька, стійкість уваги низька.

     0-1 бал – продуктивність уваги  дуже низька, стійкість уваги  дуже низька.

     Размещено на Allbest.ru

Информация о работе Вікові особливості уваги дошкільників та шляхи її розвитку