Інформаційні системи

ІНФОРМАЦІЙНІ  СИСТЕМИ НА ВИРОБНИЦТВІ,

ЇХ  ЗАСТОСУВАННЯ. 

План. 

1.1. Вступ 

1.2. Сутність, поняття  і роль економічної інформації.

1.2. Створення інформаційної системи на виробництві.

1.4. Застосування  інформаційних систем на виробництві.  

     Метою кожного сучасного підприємства є вироблення високоякісної продукції, надання високоякісних послуг, постійне підвищення рівня виробництва. Для  вирішення цієї задачі керівництву підприємства потрібна оперативна достовірна інформація про фінанси, фактичний стан виробництва, потребу у ресурсах, персоналі, ситуацію на ринку, рівень замовлень, обсяг збуту тощо. Розробка і впровадження  сучасних  інформаційний  систем у виробництві є надійним помічником керівництва і персоналу підприємства у отриманні, обліку, зберіганню і обробці всієї необхідної інформації, своєчасному і якісному аналізі і прогнозуванні господарської діяльності підприємства, швидкому і якісному прийнятті рішень з питань управління підприємством.  

     1.2. Сутність, поняття і роль економічної  інформації в інформаційних системах.  

     З кожним роком інформація набуває все більшого значення. Термін «інформація» походить від латинського «informatio» що означає пояснення, викладання, повідомлення, роз'яснення якогось факту, події, явища. Існує багато визначень цього поняття. Під  інформацією  спочатку  розуміли дані,  що  передавалися  людьми  усно,  письмово  або  іншим  чином  за  допомогою умовних сигналів, технічних засобів тощо. У загальному розумінні інформацію визначають як відомості про  той чи  інший бік матеріального світу  і  процесів,  що в ньому відбуваються. Із середини XX ст. інформація - це загальнонаукове поняття, до якого входять: обмін даними між людьми, між людиною і автоматом, між автоматом і автоматом; обмін сигналами в тваринному  і рослинному світі, передача впливу від клітини до клітини, від організму до організму тощо. Словник комп'ютерних визначає інформацію як позначення даних, які можуть бути інтерпретовані людиною.

     Під  інформацією також розуміють і ті  відомості,  що  зменшують ступінь невизначеності нашого знання про конкретний об'єкт. Кібернетика, для якої інформація є центральним поняттям, визначає його як співвідношення між відомостями (даними) та їх одержувачами. У такому разі під відомостями розуміють будь-які дані, що містять знання відносно будь-кого і будь-чого. У теорії  інформаційних  систем обробки даних  (ІСОД)  інформація ототожнюється  з  будь-якими  відомостями  (даними),  тобто  тлумачиться  як  сукупність відомостей про будь-що або будь-кого. При такому підході інформацією є лише нові, корисні, вагомі для користувача відомості, і задача полягає в їх здобутті.

     Кожна наукова галузь, а також людська  практика пов'язані зі «своєю»  інформацією.

     Інформація, що характеризує  виробничі відносини в суспільстві, а саме сукупність відомостей, пов'язаних з функціонуванням та управлінням економікою: плануванням, обліком, контролем, регулюванням на економічних об'єктах, які можна фіксувати, передавати, перетворювати і зберігати, називається економічною інформацією.

     До  економічної  інформації  відносять  дані про  процеси  виробництва,  матеріальні  ресурси,  процеси управління  виробництвом, фінансові процеси, а також відомості економічного характеру, якими обмінюються різні системи управління.

     Інформація, що обслуговує процеси  виробництва, розподілу, обміну та споживання  матеріальних  благ  і  забезпечує  розв'язання  завдань  організаційно-економічного управління на макро-  і мікрорівнях, називається управлінською. Вона являє собою різноманітні  відомості економічного, технологічного, соціального, юридичного, демографічного та  іншого змісту. В  інформаційному процесі, яким є управлінська діяльність,  інформація - один з важливих ресурсів разом з енергетичними, матеріальними, трудовими, фінансовими. Економічна  інформація  - найважливіша  складова управлінської  інформації. Вона містить  відомості про  склад  трудових, матеріальних  та  грошових ресурсів  і стан об'єктів управління  на певний момент часу. Економічна  інформація  відображає діяльність підприємств та організацій за допомогою натуральних, вартісних та інших показників. Її можна використовувати в процесі планування, обліку, контролю,  аналізу на  всіх рівнях управління.

     Найважливішими  властивостями  економічної інформації є достовірність і повнота; цінність і актуальність; ясність і зрозумілість.

     Інформація  є  достовірною,  якщо  вона не  спотворює дійсного  стану  справ.

     Недостовірна  інформація може призвести до неправильного розуміння або до прийняття неправильних рішень.  Інформація повна, якщо її достатньо для розуміння і прийняття рішень. Неповна інформація затримує прийняття рішень  і може призвести до виникнення помилок. Цінність  інформації залежить  від того, які завдання розв'язують  за  її  допомогою.  В  умовах,  що  постійно  змінюються,  важливо  мати актуальну  (своєчасну)  інформацію.  Інформація  стає ясною  і  зрозумілою,  якщо  її виражено мовою, якою спілкуються ті, кому призначена ця  інформація. Якщо цінна актуальна інформація виражена незрозуміло, то вона стає некорисною.

     Стосовно  підприємства інформація буває зовнішньою  і внутрішньою. Зовнішня  інформація  - це дані про різні аспекти економічної, екологічної, політичної, соціальної та інших сфер, що оточують це підприємство. Вона важкодоступна і дорого  коштує.  Канали  отримання  такої  інформації  різноманітні:  експертні  опитування,  статистичні дослідження  кон'юнктури ринку,  вивчення  тенденцій у виробництві і збуті тих чи інших товарів, преса, телебачення тощо.

     Внутрішня  інформація  на  підприємстві  -  це  дані,  які  виникли  переважно  в системі обліку. Характер та обсяг інформації також різні. Однак вона більш доступна, оскільки створюється на самому підприємстві. Якщо на підприємстві встановлено автоматизовану систему документообігу й обліку, то всю необхідну  інформацію зберігають у корпоративних базах даних, які залежно від масштабів підприємства  і  встановленої  системи  автоматизації, можуть  бути  як  однотипними  (dBase, Access, Paradox та ін.), так і скомбінованими з кількох типів баз даних.

     Також економічну інформацію розподіляють на постачання  і  розподілу,  за  матеріальними  і трудовими ресурсами тощо.

     Економічну  інформацію  розглядають  за  стадіями  управління,  виділяючи різновиди  прогнозованої, планової, облікової, нормативної  інформації та  інформації для аналізу господарської діяльності, оперативного управління.

     Прогнозована  інформація пов'язана з функцією прогнозування, планова - з плануванням  (перспективним,  техніко-економічним, оперативно-виробничим), облікова - з бухгалтерським, фінансовим, господарським обліком, інформація аналізу  господарської  діяльності  -  з  функцією  економічного  аналізу,  оперативного управління і регулювання з відповідними функціями.

     Нормативна  інформація  використовується  і  виникає  на  стадіях  технічної  підготовки  виробництва,  а  також  в  інших  випадках,  наприклад,  при  формуванні цін, тарифікації. Нормативна  інформація містить  всілякі норми  і нормативи, ціни, розцінки, тарифи, а також деякі  інші дані, наприклад, заздалегідь обумовлені табличні величини.

     Економічна  інформація за критерієм  відповідності до відображуваних  явищ поділяється на вірогідну та невірогідну.

     З позицій стадій  виникнення економічна  інформація буває первинна та повторна. Первинна виникає під час дії джерел інформації, вона поділяється за джерелами виникнення на виробничо-господарську та директивну, а також на колективну та  індивідуальну залежно від характеру джерела інформації. Повторна інформація виникає в результаті обробки первинної та іншої повторної,  або лише первинної,  або лише повторної. Безпосереднього  зв'язку  з джерелами  інформації тут не  вимагається. Серед повторної розрізняють проміжну та результатну  інформацію. Результатна інформація і є метою обробки даних. Проміжна інформація, роль якої значна, виникає під час досягнення цієї мети. Часто на базі такої інформації робиться вибір варіанта завершення обробки даних у тому чи іншому напрямку.

     За  повнотою економічна  інформація поділяється  на достатню, надмірну й недостатню. Для розв'язування  задач потрібна досить  конкретна  за  змістом мінімальна інформація - достатня. Надмірна - містить зайві дані, що або зовсім не використовуються  при  розв'язуванні  конкретних  задач,  або  виконують  контрольно-дублюючі функції. При розмові доцільно позбутися  інформації, що не використовується, та всіляко обмежувати розміри дублюючої надмірної інформації.

     Економічна  інформація  поділяється  за  стабільністю  на  постійну  (сталу), умовно-постійну та змінну. Постійна інформація не змінює своїх значень (наприклад, звітні дані); умовно-постійна зберігає їх протягом тривалого періоду (наприклад, нормативи, норми), а змінна характеризується частою зміною своїх значень (наприклад, відомості про нарахування заробітної плати). При цьому важливо підкреслити,  що  період  стабільності  має  конкретний  характер  для  певних  задач, управлінських робіт. Так, стабільність можна, встановлювати за часовим періодом (наприклад, місяць) або за іншими факторами.

     З позицій технології розв'язування економічних  задач розрізняють інформацію - вхідну, проміжну  і вихідну.  Інформація, яка підлягає обробці  (предмети праці),  в управлінському  процесі  називається вхідною,  або  вхідними даними, наприклад: первинна і повторна інформація та константи - постійні величини. До вхідної інформації може  належати  не  лише  змінна,  а  й  умовно-постійна  інформація  при особливо великій ролі умовно-постійної. Вхідна  інформація є підсумком обробки (продуктом праці)  вхідних даних,  але  вона містить, поряд із результатною  інформацією, деякі первинні дані. Специфічного  значення набуває проміжна  інформація, яка потрібна для розв'язування цих же задач у наступних періодах.

     З економічною інформацією здійснюють багато операцій, які за ознакою однорідності  і  цільових функцій об'єднані  в  інформаційні  процедури  (процеси). Усі процедури можна згрупувати  в п'ять стадій обробки  інформації: збір, передача, зберігання, перетворення і споживання (рис. 1.1).

 

↓

↓

↓

↓

↓

↓

 

Рис. 1.1. Стадії обробки економічної інформації 

     Інформація  фіксується, зберігається, накопичується, але її ще потрібно використовувати, аналізувати, тобто обробляти певним чином. При обробці  інформації  первинні  відомості про виробничі і комерційні  операції,  випуск продукції, факти придбання та продажу товарів, знання й навички людей,  їхні робочі обов'язки виконують роль предметів праці, а отримана внаслідок цього інформація, як кінцевий продукт праці, використовується для аналізу і прийняття рішень. Отже, методи обробки й використання  інформації, а також технічні засоби, завдяки яким інформація перетворюється у виробничий ресурс, набувають важливого значення.

     Для економічної інформації характерні великі обсяги, багаторазові  повтори  циклів  її  отримання  і  перетворення  в  певні  періоди часу (місяць, квартал, рік тощо), розмаїття її джерел і споживачів, значна частка логічних операцій під час її обробки.

     Отже, інформація  - це невід'ємна  частина системи управління.  Уся економічна інформація на виробництві підприємстві поділяється на п'ять груп:

     1) описова (облікова);

     2) імовірнісна (прогнозна);

     3) дискретна  (отримується  в  результаті діалогів людина  - людина або людина - машина);

     4) випадкова (дані, які попередньо  вважалися непотрібними або які  знадобилися, але в поточному  обліку їх не було);

     5) пропагандистська (отримується для  досягнення певної мети).

     Облікова  інформація як складова економічної  є одним із видів даних, що характеризують  виробничо-господарську  діяльність  підприємства.  Облікова  інформація відрізняється великим обсягом і різноманітністю, складністю логічної та відносною простотою  арифметичної обробки.  Їй  властивий масовий характер обчислень,  які  виконують  за  типовими  алгоритмами  з певною періодичністю. Облікова інформація має  складну  ієрархічну  структуру,  на  нижньому щаблі  якої містяться інформаційні одиниці - реквізити, що не піддаються подальшому логічному поділу.