Проектування компютерної мережі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст            Аркуш

Вступ 4

1 Топологія  локальних  мереж 6

1.1 Середовище передачi в  локальних мережах 7

1.2 Пряме  кабельне  з’єднання 8

1.3 Базові мережевi топологiї 9

1.4 Логічна органiзацiя мережi 11

1.5 Технологiя клієнт - сервер 13

1.6 Розгалуженi  мережевi топологiї 14

1.7 Корпоративнi мережi 16

2 Середовище  передачі  в  локальних  мережах 18

2.1 Коаксiальний кабель 18

2.2 Вита пара провiдникiв 19

2.3 Монтаж  кабеля 20

3 Налагодження локальної мережі, діагностики 21

3.1 Підтримка різних видів трафіка 21

3.1.1 Керованість 21

3.1.2 Керування ефективністю  22

3.1.3 Керування конфігурацією  22

3.1.4 Керування обліком використання ресурсів  22

3.1.5 Керування несправностями  23

3.1.6 Керування захистом даних  23

3.2 Налагодження Windows 2000 24

3.3 Функції й архітектура систем керування мережами 30

3.3.1 Функціональні групи задач керування  30

3.3.2 Керування конфігурацією мережі й іменуванням 31

3.3.3 Обробка помилок 31

3.3.4 Аналіз продуктивності і надійності 32

3.4 Моніторинг і оптимізація роботи комп'ютера

в системі Windows 2000 32

3.4.1 Список програм огляду мережі 38

4 Охорона праці 44

4.1 Електробезпечність 44

4.2 Пожежна безпека 45

4.3 Ергономічні вимоги до систем відображення інформації 46

4.4 Опис зорової роботи оператора 47

4.5 Організація робочого місця оператора 50

Висновок 52

Перелік літератури  53

Глосарій

 

Вступ

 

Комп'ютерні мережі являють собою варіант співробітництва людей і комп'ютерів, що забезпечує прискорення доставки й обробки інформації. Поєднувати комп'ютери в мережі почали більш 30 років тому. Коли можливості комп'ютерів виросли і ПК стали доступні кожному, розвиток мереж значно прискорилося.

З'єднані в мережу комп'ютери обмінюються інформацією і спільно використовують периферійне устаткування і пристрої збереження інформації. За допомогою мереж можна розділяти ресурси й інформацію. Нижче перераховані основні задачі, що зважуються за допомогою робочої станції в мережі, і які важко вирішити за допомогою окремого комп'ютера. Комп'ютерна мережа дозволить спільно використовувати периферійні пристрої, включаючи:

- принтери;

- плоттери;

- дискові нагромаджувачі;

-приводи CD-ROM;

- дисководи;

- стримери;

- сканери;

- факси-модеми;

- Комп'ютерна мережа дозволяє спільно використовувати інформаційні ресурси:

- каталоги;

- файли;

- прикладні програми;

- ігри;

- бази даних;

-текстові процесори;

Комп'ютерна мережа дозволяє працювати з багатовикористовуваючими програмами, що забезпечують одночасний доступ усіх користувачів до загальних баз даних із блокуванням файлів і записів, що забезпечує цілісність даних. Будь-які програми, розроблені для стандартних ЛВС, можна використовувати в інших мережах. Спільне використання ресурсів забезпечить істотну економію засобів і часу. Наприклад, можна колективно використовувати один лазерний принтер замість покупки принтера кожному чи співробітнику біганини з дискетами до єдиного принтера при відсутності мережі.

Організація електронної пошти. Можна використовувати ЛВС як поштову службу і розсилати службові записки, доповіді і повідомлення іншим користувачам.

Метою дипломної роботи є проектування локальної мережі школи “Інтернат” м. Нова Каховка, щоб вирішити поставлену мету в дипломній роботі треба звернути увагу на:

- вибір мережної архітектури для комп'ютерної мережі, метод доступу, топологія, тип кабельної системи;

- конфігурація мережного устаткування ;

- розгляд питань безпеки мережі

 

 

1 Топологія локальних мереж

 

Для реалізації локальної мережі в Новокаховському інтернаті розглянемо основні види мереж.

Локальна мережа являє собою систему розподiленої обробки iнформацiї, яка складається як мiнiмум з двох комп’ютерiв, що взаємодiють мiж собою при допомозi спецiальних засобiв зв’язку. Комп’ютери, що входять до складу мережi, виконують досить широке коло функцiй, основними з яких є:

- органiзацiя доступу до мережi;

- управлiння передачею iнформацiї;

- надання обчислювальних ресурсiв i послуг абонентам мережi.

В свою чергу, засоби зв’язку покликанi забезпечити надiйну передачу iнформацiї мiж комп’ютерами мережi.

Звичайно, комп’ютерна мережа може складатися i з двох комп’ютерiв, але, як правило, їх кiлькiсть в мережi бiльша. При цьому комп’ютерна мережа не являє собою просте об’єднання комп’ютерiв, це досить складна система. Будь-яка комп’ютерна мережа характеризується (Рис. 1.1) топологією, протоколами, iнтерфейсами, мережевими технiчними та програмними засобами.

			Локальна мережа
Технiчнi засоби		Iнтерфейси		Топологiя		Протоколи		Програмнi засоби

Рисунок 1.1 - Основнi компоненти архiтектури локальної комп’ютерної мережi

 

Топологiя комп’ютерної мережi вiдображає структуру зв’язкiв мiж її основними функцiональними елементами. В залежностi вiд компонентiв, що розглядаються, розрiзняють фiзичну i логiчну структури локальних мереж. Фiзична структура визначає топологiю фiзичних з’єднань мiж комп’ютерами. Логiчна структура визначає логiчну органiзацiю взаємодiї комп’ютерiв мiж собою. Доповнюючи одна одну, фiзична та логiчна структури дають найбiльш повне уявлення про комп’ютерну мережу.

Пiд мережевими технiчними засобами маються на увазi рiзноманiтнi пристрої, що забезпечують об’єднання комп’ютерiв в єдину комп’ютерну мережу.

Протоколи являють собою правила взаємодiї функцiональних елементiв мережi. Iнтерфейси – засоби узгодження функцiональних елементiв мережi. Слiд звернути увагу, що в якостi функцiональних елементiв можуть виступати як окремi пристрої, так i програмнi модулi. Вiдповiдно до цього iснують апаратнi та програмнi iнтерфейси.

Мережевi програмнi засоби здiйснюють управлiння роботою комп’ютерної мережi i забезпечують вiдповiдний iнтерфейс з користувачами. До мережевих програмних засобiв належать мережевi операцiйнi системи i допомiжнi (сервiснi) програми.

Кожна з складових локальної мережi характеризує її окремi властивостi, i тiльки їх сукупнiсть визначає всю мережу в цiлому. Таким чином, вибiр локальної мережi полягає у виборi її топологiї, протоколiв, апаратних засобiв та мережевого програмного забезпечення. Кожен з цих компонентiв є вiдносно незалежним. Наприклад, мережi з однаковою топологiєю можуть використовувати рiзнi методи доступу, протоколи i мережеве програмне забезпечення. В свою чергу, в рiзних мережах можуть використовуватись однаковi протоколи i мережеве програмне забезпечення. Це, з однiєї сторони, розширює можливостi вибору найоптимальнiшої структури мережi, а з іншої сторонни ускладнює цей процес.

 

1.1 Середовище передачі в локальних мережах

 

Об’єднанi мiж собою за допомогою рiзних мережевих засобiв комп’ютери утворюють певну мережеву топологiю. Топологiя мережi тiсно пов’язана з технiчними засобами, що використовуються. Чим бiльший вибiр технiчних засобiв, тим рiзноманiтнiша топологiя мережi. Однак при цьому є ряд базових технологiй, на основi яких будуються всi локальнi мережi. Розглянемо основнi компоненти i базовi технологiї локальних мереж.

В першу чергу для зв’язку комп’ютерiв необхiдне середовище передачi, в якостi якого в локальних мережах найчастiше використовують електричнi та оптоволоконнi кабелi. З електричних в локальних мережах використовуються коаксiальнi кабелi та витi пари провiдникiв. На вiдмiну вiд електричного кабелю, в оптоволоконному кабелi носiєм iнформацiї є свiтловий промiнь, що розповсюджується всерединi спецiального свiтловоду – оптичного скловолокна. Кожний кабель, в свою чергу, має певнi фiзичнi параметри, основними з яких є допустима швидкiсть передачi iнформацiї i швидкiсть затухання сигналiв.

Для пiдключення вiддалених абонентiв до локальної мережi широко використовуються iснуючi телефоннi лiнiї. В залежностi вiд характеру використання i режиму роботи вiддаленої системи, для її пiдключення до локальної мережi використовують комутовану або видiлену лiнiю зв'язку. Комутованi лiнiї зв'язку обходяться дешевше, але вони є значно повiльнiшими в порiвняннi з видiленими лiнiями. Максимальна швидкiсть передачi по телефонних лiнiях може бути досягнута при використаннi видiлених телефонних кабельних систем типу Т1 i Т3.

В деяких випадках для зв’язку комп’ютерiв можуть використовуватися радiоканали або iнфрачервонi пристрої передачi сигналiв. Як правило, цей вид зв’язку найбiльш дорогий i його доцiльно використовувати в тих випадках, коли фiзичне з’єднання важко або неможливо органiзувати.

 

1.2 Пряме  кабельне з’єднання

 

Якщо передбачається з’єднати мiж собою тiльки два комп’ютери, то це можна зробити вiдносно просто за допомогою так званого прямого кабельного з’єднання. Цей спосiб передбачає з’єднання двох комп’ютерiв за допомогою послiдовних (паралельних) портiв вводу-виводу та засобiв управлiння обмiном iнформацiєю мiж комп’ютерами. Як правило, в основi цих засобiв лежать стандартнi мережевi протоколи, що дозволяє уникнути розробки вiдповiдного програмного забезпечення, а використати для цiєї мети стандартнi мережевi протоколи.

При подiбному з’єднаннi iснує ряд обмежень на органiзацiю мiжкомп’ютерного зв’язку. По-перше, обидвi машини повиннi використовувати одну i ту ж операцiйну систему, яка пiдтримує пряме з’єднання комп’ютерiв (наприклад, Windows 98). Хоча пряме з’єднання не є мережею в звичному розумiннi, операцiйна система використовує мережевий протокол, щоб управляти потоком даних мiж комп’ютерами. По-друге, в рамках одного сеансу обмiну кожний з комп’ютерiв може бути або сервером, або клiєнтом, а не одночасно тим i другим. В комп’ютерних мережах пiд сервером розумiють комп’ютер, який надає свої ресурси другим комп’ютерам, якi називаються клiєнтами. При прямому з’єднаннi клiєнт отримує можливiсть доступу до ресурсiв сервера, в якостi яких найчастiше виступають масиви даних (файли). В свою чергу, сервер визначає, якi з ресурсiв можуть бути доступнi клiєнтам, тобто вiн нiби вiддає їх в загальне користування. При цьому сервер визначає умови використання спiльних ресурсiв – наприклад, тiльки їх перегляд, читання чи можливiсть змiни. Сам сервер не може використовувати ресурси клiєнта для виконання якихось своїх функцiй. По-третє, використання низькошвидкiсних портiв вводу-виводу дозволяє передавати данi з вiдносно низькою швидкiстю. Тому пряме кабельне з’єднання найчастiше використовується для створення тимчасових з’єднань, наприклад, мiж портативним комп’ютером та мережевим комп’ютером. Подiбне з’єднання може використовуватись при пiдключеннi вiддаленого комп’ютера за допомогою телефонних каналiв зв’язку.

При об’єднаннi в локальну мережу бiльше двох комп’ютерiв повинен виконуватись ряд спецiальних (мережевих) функцiй. Виконання таких функцiй покладається на спецiалiзованi пристрої – мережевi адаптери (мережевi карти). У зв’язку з цим кожний комп’ютер, що пiдключається до локальної мережi, повинен обладнуватись мережевим адаптером. Iснують рiзнi типи мережевих адаптерiв, що виробляються рiзними фiрмами, але всi вони виконують одну i ту ж основну функцiю: управляють потоком iнформацiї мiж локальною мережею та комп’ютером. Для рiзних типiв мереж можуть бути потрiбнi рiзнi адаптери, хоча це не завжди є обов’язковим. Мережевi адаптери можуть також вiдрiзнятись швидкодiєю та ефективнiстю, з якою вони управляють iнформацiйним потоком.

Комп’ютер, що забезпечує можливiсть доступу користувачiв до ресурсiв локальної мережi, називається робочою станцiєю. З функцiональної точки зору робочi станцiї є клiєнтами локальної мережi. Крiм робочих станцiй до складу локальної мережi можуть входити комп’ютери, що виконують функцiї серверiв, а також мережевi принтери, модеми i т.п. Кожний з пристроїв, що входить до складу локальної мережi, називається вузлом.

 

1.3 Базовi мережевi топологiї

 

При створеннi мережi, в якiй використовуються тiльки мережевi адаптери без таких засобiв, як маршрутизатори, концентратори i т.п., може бути реалiзована одна з трьох мережевих технологiй: зiркоподiбна, шинна, кiльцева. Зiркоподiбна мережа (рис. 1.2) характеризується наявнiстю цетрального вузла комутацiї – мережевого сервера, до якого (або через який) посилаються всi повiдомлення. В цьому випадку на мережевий сервер, крiм основних функцiй, можуть бути покладенi додатковi функцiї по узгодженню швидкостей роботи станцiй i перетворенню протоколiв обмiну, що дозволяє в рамках однiєї мережi об’єднати рiзнотипнi робочi станцiї.

				Сервер мережi
Робоча станцiя		Робоча станцiя		Робоча станцiя			Робоча станцiя		Робоча станцiя

 

 

 

Рисунок 1.2 - Зiркоподiбна топологiя.