Проектування компютерної мережі

- вимикання і перезавантаження  вилучених комп'ютерів (при наявності відповідних прав);

- пинг-хостов.

LANState - програма для адміністраторів  мереж Microsoft Windows. Цілком функціонує під ОС WINDOWS NT / 2000 / XP. Частково - під WINDOWS 9x.

Основне призначення:

Відображає карту мережі, з можливістю відстеження в реальному часі стану пристроїв (працює/не працює). Містить у собі кілька корисних функцій для одержання інформації про вилучені машини:

- IP - адреса

- Поточний користувач

- Приналежність до домену, серверу

- Встановлена операційна система

- Поточні дата і час

- MAC - адреса (номер мережного адаптера)

- Доступні мережні ресурси

Дозволяє:

- Моделювати в графічному виді локальну мережу, а потім зберігати  отриманий результат у виді карти і графічного зображення;

- Відслідковувати використання Ваших мережних ресурсів користувачами мережі;

- Переглядати завантаженість Вашої мережної карти (вхідний/вихідний трафік);

- Керувати допусками до ресурсів вашого комп'ютера;

- Пинговать будь-який комп'ютер мережі;

- Одержувати ім'я комп'ютера за адресою хоста;

- Посилати звичайні й анонімні повідомлення будь-якому комп'ютеру мережі;

- Виключати і перезавантажувати комп'ютер мережі (при відповідних правах на вилученій машині);

- Оповіщати про події, виконанням декількох функцій;

- Виконувати з пристроями дії через контекстне меню;

Не вимагає:

- Інсталяції якого-небудь клієнтського додатка на вилучених комп'ютерах мережі;

До складу програми входять наступні файли:

- lanstate.exe (основний модуль програми)

- lanstate.dll ( бібліотека, що динамічно підключається, з додатковими функціями)

- lanstate.chm (файл дійсної довідки)

- connect.wav (звуковий файл оповіщення при підключенні вилученого користувача)

- whatsnew.txt (містить інформацію про нові функції і виправлення)

- lanstate.ini (файл настроювань програми)

При запуску програми Ви побачите чисту карту мережі. Тепер Ви чи можете просто додавати пристрою на карту, використовуючи контекстне меню, або запустити процес сканування мережі через головне меню Файл | Сканувати мережа. Використовуйте гарячі клавіші.

Процес сканування.

Тривалість процесу залежить від швидкодії мережі і може коливатися від часток секунди до декількох секунд.

Після цього Ви побачите домени (робітники групи) мережі, поміщені на карту.

Ви можете розташувати їх на карті кожним, зручним для Вас способом. Можна запам'ятати карту доменов у списку

Карти (мал. 1) чи зберегти її у файл.

Відкриття домена.

Далі, відкривши домен подвійним чи щигликом викликавши контекстне меню Відкрити, одержуєте список комп'ютерів цього домена. Ви також можете розташувати їх на карті в будь-якому порядку, виділяючи відразу трохи значків і перетаскуючи їхньою мишею. При необхідності, значки пристроїв можна вирівняти, використовуючи операцію Вирівнювання. При бажанні, карту також можна додати в список чи Карти зберегти у файл.

 

3.5 Проектування локальної мережі школи - інтернат

 

Якщо брати до уваги що це учбовий заклад, то він формулює власні вимоги до конфігурації мережі. У першу чергу необхідно визначити, скільки чоловік будуть працювати в мережі, це дуже важливо. Треба визначити структуру компанії.

Для учбового закладу школи-інтернат оптимальним варіантом є  проста однорангова мережа. Цей заклад чотирьохповерховий, а значить має вертикальну структуру. Де точно відомо який співробітник і до якої інформації повинний мати доступ. Треба орієнтуватися на більш дорогий варіант мережі, з виділеним сервером.

Вибравши тільки таку мережу існує можливість адміністрування прав доступу. При плануванні і створення локальної мережі, було з’ясовано, що к мережі треба підключити один комп’ютерний клас (10 комп’ютерів), навчальний відділ (3 комп’ютерів), у директора (1комп’ютер).

При цьому в залежності від типу мережі виникає питання про обмеження довжини  кабельного сегмента. Це може бути несуттєво для невеликого офісу, однак якщо мережа охоплює кілька поверхів закладу(в нашому випадку), проблема з'являється в зовсім іншім світлі. У такому випадку необхідне встановлення додаткового комутатора для обмеження довжини кабелю.

При виборі серверу треба звернути увагу на апаратні вимоги, наприклад:

- Pentium 4-2,2 ГГц;

- ОЗУ -256 Мб;

- HDD-80 Гб.

Але це є рекомендовані параметри для подальшого розгорнення мережі.

 

 

4 Охорона праці

 

4.1.1 Електробезпечність

 

Відповідно до ДСТ 12.1.019-79 [1] під електробезпечністю розуміють систему організаційних і технічних заходів і засобів, що забезпечують захист людей від шкідливого і небезпечного впливу електричного струму, електричної дуги і статичної електрики. На відміну від інших джерел небезпеки електричний струм не можна знайти без спеціального устаткування і приладів, тому вплив його на людину найчастіше зненацька.

Проходячи через організм людини електричний, струм робить термічна, електролітична і біологічна дія. У результаті термічного впливу викликається розігрів організму і виникають опіки ділянок тіла, у результаті електролітичного впливу розкладається кров і інші органічні рідини в організмі.

Біологічний вплив виявляється в порушенні і роздратуванні тканин і мимовільному судорожному скороченні м'язів.

Значення сили струму, що проходить через організм людини, залежить від напруги під який знаходиться людина і від опору ділянки тіла до якого прикладене ця напруга. З огляду на, що більшість поразок відбувається при напрузі 127, 220 і 380 В, а пробій шкіри починається при напрузі 40-50 В, як безпечну напругу перемінного струму в нашій країні обрано 42 В, 110 В для постійного струму.

Основними причинами електротравматизма є:

- випадковий дотик до струмоведучих частин, у результаті ведення робіт чи поблизу на цих частинах; несправність захисних засобів, яким потерпілий доторкався до струмоведучих частин; помилкове прийняття устаткування, що знаходиться під напругою, як відключеного;

- несподіване виникнення напруги через ушкодження ізоляції там, де в нормальних умовах його бути не повинно; контакт струмопровідного устаткування з проводом, що знаходиться під напругою; замикання фаз на землю тощо;

- поява напруги на струмоведучих частинах устаткування в результаті помилкового включення тоді, коли на ньому виконують роботу; замикання між відключеними і проводами, що находяться під напругою; наведення напруги від сусідніх працюючих установок і так далі.

Експлуатація комплексу передбачається на ПЕОМ. Джерелом живильного напруги є мережа перемінного струму з напругою 220 В, на яку поширюється ДСТ 25861-83 [2].

Відповідно до вимог для попередження поразок електричним струмом необхідно:

- чітко й у повному обсязі виконувати правила провадження робіт і правила технічної експлуатації;

- виключити можливість доступу оператора до частин устаткування, що працює під небезпечною напругою, неізольованим частинам, призначеним для роботи при малій напрузі і не підключеним до захисного заземлення;

- застосовувати ізоляцію, що служить для захисту від поразки електричним струмом, виконану з застосуванням міцного суцільного чи багатошарового ізоляційного матеріалу, товщина якого обумовлена типом забезпечуваного захисту;

- підводити електроживлення до ПЕОМ від розетки будинку за допомогою спеціальної вилки з контактом, що заземлює;

- захистити від перевантажень по струму, розраховуючи на потужність, споживану від мережі; а також захистити від короткого замикання устаткування, убудоване в мережу будинку;

- надійно підключити до затисків, що заземлюють, металеві частини, доступні для оператора, що у результаті ушкодження ізоляції можуть виявитися під небезпечною напругою;

- перевірити, що захисний провідник, що заземлює, не має вимикачів і запобіжників, а також надійно ізольований.

 

4.2 Пожежна безпека

 

Під пожежною охороною розуміють систему державних і суспільних заходів, спрямованих на охорону від вогню людей і власності.

Горіння - це хімічний процес з'єднання речовини з киснем, що супроводжується виділенням тепла і світла. Для виникнення і протікання процесу горіння необхідна наявність пальної речовини, окислювача (звичайно це кисень, що знаходиться в повітрі, фтор, хлор, озон і т.д.) і джерел запалення, причому перші два елементи повинні бути у відповідному кількісному співвідношенні, а джерело запалення повинне мати визначену температуру і запас енергії, достатні для нагрівання речовини до необхідної температури.

Пожежа - це неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що наносить матеріальний збиток. Особливістю пожеж у закритих приміщеннях є порівняно повільному горінні протягом перших 30-40 хвилин через недостатній приплив повітря в зону горіння. Після руйнування скління інтенсивність пожежі різко зростає. Швидкість горіння різних речовин коливається в широких межах.

Пожежна безпека приміщень, що мають електричні мережі, регламентується ДСТ 12.1.033-81 [3], ДСТ 12.1.004-85 [4]. Робота оператора ЕОМ повинна вестися в приміщенні, що відповідає категорії Д пожежної безпеки (непальні речовини і матеріали в холодному стані). Вогнестійкість будинку по Снип 2.01.02-85 [5] відповідає I ступеня (стіни виконані зі штучного чи натурального каменю і є несущими, у перекриттях будинку відсутні пальні матеріали).

У конструкції дисплеїв використовуються спеціальні рознімання, що зменшують перехідний опір, і, відповідно, нагріваючись. ЕОМ не можна розташовувати поблизу джерел чи тепла термоїзлучателей, на екрани дисплеїв не повинні падати прямі сонячні промені. Встановлювати ЕОМ необхідно так, щоб задня і бічна стінки відстояли не менш чим на 0.2 м від інших предметів. Для дотримання теплового режиму в корпусі ЕОМ передбачені вентиляційні отвори й охолодний вентилятор. Внутрішній монтаж виконаний проводом з підвищеною теплостійкістю.

Пожежна безпека об'єкта забезпечується:

- системою запобігання пожежі;

- системою протипожежного захисту;

- організаційно-технічними заходами.

Запобігання пожежі в приміщенні досягається мінімальною кількістю предметів з пальних матеріалів, їхнім безпечним розташуванням, а також відсутністю легкозаймистих матеріалів.

Протипожежний захист приміщення забезпечується застосуванням автоматичної установки пожежної сигналізації (ПС-Л1), наявністю засобів пожежегасіння, застосуванням основних будівельних конструкцій будинку з регламентованими межами вогнестійкості, організацією своєчасної евакуації людей, застосуванням засобів колективного й індивідуального захисту людей.

Організаційно-технічні заходи повинні включати організацію навчання службовців правилам пожежної безпеки.

 

4.3 Ергономічні вимоги до систем відображення інформації

 

Ергономічні вимоги визначають необхідні параметри яркостних, тимчасових і просторових характеристик зорової інформації.

Оцінка яркостного режиму включає нормування рівня яскравості, її перепадів у поле зору спостерігача для досягнення необхідних показників ефективності обробки зорової інформації. Оптимальним вважається таке значення рівня яскравості, при якому забезпечується максимальний прояв конкретної чутливості. При установці оптимального діапазону яркостей, що знаходяться в поле зору оператора, необхідно забезпечити перепад яркостей, близький до рівня адаптації.

Максимально припустимий перепад яркостей у поле зору оператора не повинний перевищувати 1:100. Оптимальними ж є співвідношення 20:1 між джерелом світла і найближчим оточенням і 40:1 між найяснішим і самої темним ділянками зображення. Контрастність зображення знижується при зовнішнім висвітленні тим значніше, чим нижче яскравість екрана і чим більше яскравість, створювана висвітленням. Контраст між системою відображення інформації і його безпосереднім оточенням не повинний перевищувати співвідношення 3:1.

Засобу відображення інформації відповідають наступним технічним вимогам:

- яскравість світіння екрана не менш 100 Кд/м2 ;

- мінімальний розмір крапки растра не більш 0.6 мм для кольорового монітора;

- контрастність зображення не менш 0.8;

- частота регенерації зображення в текстовому режимі не менш 72 Гц;

- кількість крапок растра на рядок не менш 640;

- наявність антивідблиску покриття екрана;

- розмір екрана не менш 31 див по діагоналі;

- висота символів на екрані не менш 3.8 мм;

- відстань від очей оператора до екрана 40-80 див;

- монітор повинний бути обладнаний поворотною підставкою, що дозволяє переміщати його в горизонтальній і вертикальній у межах 130-200 мм і змінювати кут нахилу екрана на 10-15°.

 

4.4 Опис зорової роботи оператора

 

Якість зорового сприйняття визначається енергетичними, просторовими і тимчасовими характеристиками сигналів, що надходять до оператора. Відповідно до названих характеристик сигналів виділяються групи основних параметрів зорового аналізатора:

- енергетичні - діапазон сприйманих яркостей, контраст, що зліпить яскравість;

- просторові - гострота зору, поле зору, обсяг сприйняття;

- тимчасові - латентний період реакції, час адаптації, критична частота мелькань.

1) Енергетичні параметри.

Основною характеристикою зорового аналізатора є чутливість. Його ефективне функціонування можливе у великому діапазоні інтенсивностей сигналів, при цьому зберігається висока чутливість до інтенсивності. Діапазон чутливості зорового аналізатора лежить у межах 10-7-10-5 Кд/м2. Нижня границя визначається мінімальною інтенсивністю світлового потоку, що викликає відчуття. Цю величину називають порогом світлової чутливості. Він змінюється в дуже широких межах у процесі адаптації зорового аналізатора до зовнішнього світлового впливу; кількісні оцінки його залежать від тривалості і характеру адаптації (темновая чи світлова).

Абсолютний поріг чутливості зорового аналізатора характеризує найбільш високу чутливість, що досягається в ході темновой адаптації протягом декількох годин (до 3-4 годин). Абсолютна чутливість зору досить висока. При досягненні порога абсолютної чутливості світлові відчуття викликаються променистою енергією, рівної всього декільком квантам.