Функції публіцистичного тексту

 

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП………………………………………………………………………...3

 

РОЗДІЛ 1 ОСОБЛИВОСТІ ПУБЛІЦИСТИЧНИХ ТЕКСТІВ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ ТА США ………………….…..……………………………............5

1.1. Функції публіцистичного тексту …………...…………..……….....……....5

1.2. Сучасна англомовна публіцистика …………………….………………….11

 

РОЗДІЛ 2 ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ОКРЕМИХ ЛЕКСИЧНИХ ОДИНИЦЬ В ПУБЛІЦИСТИЦІ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ ТА США……………………………………………………………………………..16

2.1. Мовна характеристика американських та англійських публіцистичних текстів………………………………………………………………………..….16

2.2. Явище дисфемії у публіцистичних текстах Великої Британії та США…..24

 

ВИСНОВКИ………………...………………………….……………………..29

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ……………………………….30

 

ВСТУП

 

На рубежі XX -XXІ століть спостерігається корінна  зміна характеру інформаційних процесів. У результаті розвитку нових інформаційних технологій створене єдиний інформаційно-комунікативний простір, Інтернет відкрив нову еру не тільки як глобальний засіб інформації, але і як глобальний засіб комунікації. Однієї зі складових глобальної комунікації стали газетно-публіцистичні тексти. Сучасна публіцистика є одним із джерел отримання інформації і водночас привертає увагу вчених як об'єкт лінгвістичних досліджень.

Вивчення сучасної англійської та американської преси  та її найважливішої складової – публіцистичного текста - є необхідним, враховуючи, що «периодическая печать Запада изучается в странах СНГ еще недостаточно масштабно, а средства массовой информации англоязычного мира справедливо считаются магистралью эволюции западных средств массовой коммуникации новейшего времени: на английском языке выходят тысячи изданий, более 80% информации в Интернете распространяется на этом же языке, по объективным причинам превращающемся в язык международного культурного диалога». Крім того, як зазначає І. Смотрова, англійська мова, яка перетворилась на засіб міжнародного спілкування в епоху глобалізації, зумовила деякі стильові особливості публіцистичних текстів, що друкуються на пост-радянському просторі: «Это естественно в условиях повсеместного распространения экономической и культурной модели западного общества. Обилие в наших СМИ англицизмов и неологизмов, образованных с оглядкой на стандарты периодики Запада, диктует необходимость использования лингвокультурологических подходов к проблеме стиля современного журналистского текста» [28, 35]. Саме це зумовлює актуальність обраної нами теми для курсової роботи: «Функції лексичних одиниць у публіцистичних текстах Англії та США (зіставний аспект)».

Мета роботи зумовлює розв’язання ряду завдань, головними з яких є висвітлити функціонально-стилістичні та лексичні особливості мови сучасних англійських та американських публіцистичних текстів.

Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків і списку використаної літератури, що нараховує 35 джерел.

 

 

РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ ПУБЛІЦИСТИЧНИХ ТЕКСТІВ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ ТА США

1.1. Функції публіцистичного тексту

 

Як найдавніший  засіб  масової інформації, у якому  складалися й формувалися основні  стилістичні прийоми й засоби, характерні для мови масової комунікації в цілому, газета і мовні особливості газетних повідомлень привертають підвищену увагу лінгвістів. Аналіз літератури засвідчив, що, незважаючи на деякі термінологічні розбіжності, більшість дослідників виокремлює наступні основні функції ЗМІ: 1) інформативну,  тісно пов’язану з одним із головних завдань масової комунікації – інформувати про події, що відбуваються. У пресі ця функція реалізується насамперед у матеріалах новин; 2) розважальну, яку велика кількість зарубіжних дослідників визнає провідною. Ця функція реалізується в газетних матеріалах розважального характеру;  3) освітню, що виявляється себе у поширенні знань і підвищенні культурного рівня аудиторії. У друкованих виданнях ця функція реалізується головним чином у статтях культурологічного характеру; 4) рекламну, пов’язану з впливом на масову аудиторію і використовувану  з метою переконання у необхідності придбати ті чи інші товари або скористатися певними послугами. У багатьох англомовних дослідженнях цю функцію часто називають функцією переконання (persuasive function). У друкованих ЗМІ ця функція реалізується або у спеціальних рекламних розділах газети, або імпліцитно у будь-якій газетній публікації у вигляді прихованої реклами; 5) ідеологічну (у деяких класифікаціях – інтерпретаційну), яку не без підстав вважають однією з найважливіших функцій ЗМІ, оскільки через  свою суспільну природу ЗМІ є глибоко ідеологічними.

Необхідно відзначити, що всі наведені функції тісно  корелюють між собою і в  тому чи іншому поєднанні реалізуються практично у будь-якому кінцевому продукті масової комунікації, зокрема, у газетних публікаціях.

Одним з найбільш поширених джерел засобів масової інформації є преса, зокрема публіцистичні тексти, які є найпотужнішим каналом інформування та пропаганди. Під публіцистичним текстом  розуміється  лаконічна та компресивна одиниця комунікації, яка інформаційно насичена та має чітку прагматичну установку.

Газетно-публіцистичний різновид текстів як особливий функціонально-стильовий тип створюється з певною комунікативною метою: повідомлення, популяризація інформації тощо. Цим визначається його внутрішня організація та функціональні властивості.

Особливістю текстів публіцистичного типу є їх інформативна спрямованість. Інакше кажучи, основна мета текстів публіцистичного стилю полягає в донесенні певної інформації до адресата. Особливостями публіцистичних текстів є також їх тенденційність і націленість на формування відповідної суспільної думки. Тобто тексти публіцистичного стилю характеризуються комунікативно-прагматичною спрямованістю, яка виявляється в тому, щоб у процесі подачі змістово-фактуальної інформації не стільки інформувати, скільки здійснювати соціально-психологічний вплив на аудиторію через переконання, навіювання, емоційне «втягування» (І.Р. Гальперин). Реалізація прагматичної функції публіцистичних текстів відбувається на рівні слова, речення та тексту. Поліфункціональність преси вимагає від мови публіцистики гнучкості, масовість зумовлює універсалізацію, а постійна динаміка розвитку суспільства потребує її оновлення.

Тексту публіцистичного стилю властиві дві основні функції, що зливаються одна в одну, – інформаційна і експресивна. Журналіст повідомляє про факти і дає їм оцінку. Взаємодія цих двох функцій і визначає вживання слова в публіцистиці. У порівнянні з іншими функціональними стилями (окрім художнього та розмовно-побутового), частка засобів і способів досягнення експресивності є досить високою в публіцистичній мові. Не випадково характеристику публіцистичного стилю зазвичай обмежують описом специфічно експресивних засобів.

Функція впливу (експресивна функція), найважливіша для газетно-публіцистичного стилю, обумовлює гостру потребу публіцистики у виразних засобах. Тому публіцистика запозичує з художнього стилю  практично всі засоби, наділені експресивністю. Найважливішою лінгвістичною ознакою газетно-публіцистичного стилю є тісна взаємодія і взаємопроникнення експресивних, емоційно-мовних засобів та стандартних, широко вживаних у даному стилі мови, засобів. За словами В.Г. Костомарова, основним конструктивним принципом мови газети є діалектичне поєднання стандарту та експресії. [9, 18].

Фразеологічні звороти, прислів'я, приказки та крилаті  вирази є обов'язковим стилістичним компонентом мови газети, важливим джерелом експресивно-емоційної насиченості, істотним засобом реалізації конструктивно-стильових особливостей газетної мови. Вони надають газетному тексту певну впливову силу, допомагають створювати специфічну образність. Вони здатні не тільки висловити відповідну думку більш цілісно, а й передати своєрідне ставлення, оцінку. Наприклад, приказка: товкти воду в ступі (to beat the air) виражає більше експресивності, оцінку, ніж звичайне словосполучення: займатися пустою справою (to do something in vain).

Автор може вибрати  з синонімічних засобів вираження  те, що найбільше відповідає змісту висловлювання, його меті і завданням, характеру тексту. При цьому вибір фразеологізму чи афоризму зі зниженим, розмовним або, навпаки, художнім забарвленням обумовлює вживання й інших мовних засобів.

Заголовки матеріалів у періодиці – одні з найважливіших її елементів. Від їх характеру та оформлення багато в чому залежить «обличчя» видання. Заголовки допомагають читачеві ознайомитися з номером, швидко отримати уявлення про зміст його матеріалів, вибрати головне і цікаве, дати уявлення про тему. Ефективність газетного тексту багато в чому визначається його заголовком, тому що «Дослідження психологів показують, що близько вісімдесяти відсотків читачів приділяють увагу тільки заголовкам» [8, 21]. Газетний заголовок являє собою важливий компонент газетної інформації. Його основною метою є залучення уваги читача до найбільш важливої і цікавої частини повідомлення: заголовок, як правило, не розкриває до кінця зміст статті, стимулюючи читача ознайомитися із запропонованим матеріалом. Таким чином, щоб виконати своє основне призначення, тобто зацікавити і навіть заінтригувати читача, заголовок повинен бути максимально помітним і таким, що запам'ятовується. Як помітні, що звертають читацьку увагу газетних заголовків, широко використовуються фразеологізми.

У стилістичних цілях фразеологізми можуть вживатися  як без змін, так і в трансформованому вигляді, з іншим значенням і  структурою або з новими експресивно-стилістичними  властивостями. Найчастіше під трансформацією розуміється будь-яке відхилення від загальноприйнятої норми, закріпленої у лінгвістичній літературі, а також імпровізована зміна в експресивно-стилістичних цілях.

Всі трансформації  можна розділити на 4 загальні групи: семантичні трансформації, лексичні трансформації, синтаксичні трансформації,  морфологічні трансформації, словотворчі трансформації.

При семантичних  трансформаціях відбувається наповнення фразеологічного обороту новим  змістом при збереженні його лексико-граматичної  цілісності. Наприклад, в наступному заголовку «How Isabella proved her face is still her fortune at 50» поєднуються два семантичних плана англійського виразу «her face is her fortune». Актуалізується як фразеологічне значення фразеологізму «всі її багатство тільки в красі», так і пряме значення його компонентів «обличчя – джерело її багатства», оскільки мова йде про Ізабеллу Росселліні, яка є рекламним обличчям косметичної компанії

До семантичних  трансформацій також відносять  явище дефразеологізаціі. Згідно А.Г. Назаряну, дефразеологізація – це явище, при якому фразеологізм у результаті виникнення нових самостійних значень в його компонентах втрачає основну ознаку фразеологічності [17, 422]. Чим віддаленіший зв'язок між старим, вихідним і новим значенням компонента, тим активніше проходить процес дефразеологізаціі.

З одного боку, дефразеологізація шокує несподіваним прочитанням вихідного фразеологізму, бентежить адресата, обманюючи його первинні асоціації, і тому розрахована  на максимальний прагматичний ефект.

Для наочності  наведемо приклад, проаналізований  Є.О. Вітковською: «Carol has always been a black sheep in the class: her parents were Afro-Americans» [17, 425].

Фразеологічна одиниця a black sheep фіксується словниками у значенні «a person considered to have brought discredit upon a family or other group; a bad character». Дефразеологізація здійснюється за рахунок вживання в підрядному реченні іменника Afro-Americans, яке є евфемізмом, що позначає чорношкіре населення Америки. Таким чином, компонент black в складі фразеологізму та, як наслідок, другий компонент фразеологізму, набувають вихідне, пряме значення.

Потрібно відзначити, що визначальне значення при виявленні  семантичних перетворень має  контекст.

При лексичних трансформаціях семантика фразеологізму може набувати нові смислові відтінки в результаті більш-менш істотних змін в компонентному складі фразеологічної одиниці, при цьому синтаксична структура фразеологізму залишається без змін.

 

 

 

1.2. Сучасна англомовна публіцистика

 

Розмежування  газет за своїми читацькими аудиторіями у Великобританії можна простежити у зовнішньому оформленні видань та у їхньому змісті: відборі та подачі матеріалу, виборі аргументації та мови. Відтак визначаємо два типи національних газет: якісні і масові (популярні). З дев’яти національних газет чотири відносяться до якісних: Times, Financial Times, Daily Telegraph, Guardian, п’ять – до масових: Daily Mirror, Daily Express, Sun, Daily Mail, Daily Star. Жодна з якісних газет, які відрізняються від масових обсягом друкованої інформації, якістю політичних новин і аналітичних матеріалів, подачею матеріалу, недоступна читачам. Їхня мова, аргументація, глибокий та змістовний аналіз незрозумілий читачам, які закінчили освіту в 14-15 років. Cаме такий рівень освіти є у широкого кола читачів Британії. Через те інтереси більшості читацької аудиторії обслуговуються масовими газетами.

Проте, попри  зовнішнє розмаїття британських  газет, вони виконують одне соціопрагматичне завдання – формування суспільної думки у потрібному напрямку. На ефективність виконання цього завдання газети, які скеровані на різні соціальні групи, диференціюють прийоми подачі матеріалу і відбір мовних засобів. Матеріали газет англомовна теорія журналістики ділить на дві основні категорії: некоментовані повідомлення, чи власне інформація (news), і коментовані повідомлення (opinion columns). У термінах вітчизняної журналістики news – це матеріали інформаційних газетних жанрів (замітка, інформаційне повідомленя); opinion columns – це публіцистичні жанри (статті, очерки, фельєтони).