Функції публіцистичного тексту

Публіцистичні тексти Великої Британії та США мають деякі спільні риси і деякі розбіжності. Перш за все, ефективність публіцистичних текстів у сфері комунікації залежить від їх впливу на читацьку аудиторію. Для привернення уваги читачів журналісти змальовують події, кризові ситуації в політиці, суспільному житті, використовуючи певні символи та міфи, які формують культурний і соціальний світ. До старих і нових символів англійської та американської публіцистики належать біблійні персонажі, символи давньогрецької міфології, прислів’я, приказки, літературні персонажі, імена телета кінозірок. До біблеїзмів, які зустрічаються в періодичних виданнях, належать: ідіоми – Noah’s Ark (Reader’s Digest), Tower of Babel (U.S. News and World Report); антропоніми – theatrical Lazarus (Newsweek), Moses-like (Newsweek); цитати – Let my people go, Let my people in (U.S. News and World Report). На основі існуючих біблійних виразів виникли нові лексичні одиниці: напр. prodigal son >prodigal daughter (Newsweek), good Samaritan>bad Samaritan (Time). Біблійну тематику доповнює грецька міфологія: industry Cassandras (Newsweek), to be Minotaur (Time). Література також є джерелом появи нових виразів, які відбивають лінгвосоціокультурні особливості кожного етносу. Серед них зустрічаються антропоніми: Dr. Jekyll and Mr. Hyde (Time) для позначення підступності; to be  Elmer Gantry (Time) – для позначення облудної поведінки за розмовами про порядність; to be Huck Finn (Newsweek) – невинного вигляду. Створюючи фільми, кіноіндустрія постачає нові лексичні одиниці: a blow to the empire (Newsweek) – завдати удару по злу; to be Titanic (Time) – бути приреченим; Batman, Wonder Woman, Superman and Spiderman (U.S. News and World Report) – сучасні герої, борці за справедливість.

Відбір і  сполучення слів відбувається залежно  від того, що хоче повідомити мовець, а відтак – від здатності слів і їх сполучень передавати потрібну інформацію [14, 43]. Тому відбір лексики завжди визначається не тільки інформативною функцією чи функцією впливу на читача, але й тими умовами, тією ситуацією, за яких здійснюється повідомлення [14, 43].

Однією з  основних особливостей американського публіцистичного тексту є його оцінність, емоційність і сенсаційність   [14, 203].  Засоби масової інформації мобілізують усі можливості, усі ресурси мови для впливу на розум і почуття читачів. На відміну від інших функціональних стилів, у публіцистичному – переконання виступає як головна функція мови, при цьому воно має, як правило, підкреслено агітаційний характер [17, 424]. Це проявляється насамперед у виборі мовних засобів. Вплив через мову  здійснюється не простим шляхом оцінних висловлювань типу: «це – добре», «це – погано», а різноманітними мовними засобами, яким є притаманним соціально зумовлений оцінний компонент.

В процесі побудови висловлювання прагматика слова, як правило, не відбивається експліцитно, а є присутньою імпліцитно і забезпечує правильне, задовільне спілкування. Особливу роль в організації висловлювання грають лексичні одиниці з прагматичними компонентами, закодованими в емоціоналі (суб’єктивно-оціночному компоненті змісту слова) значення, слова з «запрограмованими» емоційно-експресивним ефектом. Слово, що несе в собі задані конотації, асоціації, імплікації, може надати всьому тексту певне ідеологічне забарвлення, відповідний смисловий відтінок. Оцінне висловлювання вже саме по собі виражає комунікативну ціль рекомендації, спонукання до дії, застереження, похвали чи засудження, виховує норми поведінки.  Оцінка тісно пов’язана з життєдіяльністю людини, її роль заключається в тому, щоб співвіднести предмети та події з ідеалізованою, тобто нормативною картиною світу. Використання такої лексики підпорядковується прагматичній меті завоювання довіри читача і впливу на нього [5, 85].

Разом з тим, досягнення комунікативної мети вимагає  від тексту простоти та зрозумілості, що є досить важливим фактором враховуючи різнорідність аудиторії, до якої апелюють публіцистичні тексти.  Взагалі, серед науковців побутує думка, що ХХ століття – це століття «середнього читача» і журналіст повинен керуватися його стилістичним смаком і звичками. Орієнтація публіцистичних текстів на мовний узус призвела до проникнення в  публіцистичні тексти елементів,  що знаходяться поза межами літературної норми. Розмовні елементи характеризуються соціальною оцінністю та особливим характером експресії, що є особливо важливим при врахуванні того факту, що основна функція публіцистичних текстів полягає не в інформуванні, а в переконанні читача. При передачі емоційно-оцінних моментів не вистачає виразних засобів літературно-книжного мовлення і виникає необхідність запозичення лексико-фразеологічних одиниць із багатого емоційно-експресивними елементами живого мовлення.

Прагматична природа  публіцистичного тексту передбачає процес інформування населення про важливі факти суспільного життя. Події, про які повідомляється, та їх розуміння оцінюються громадською думкою крізь призму тієї фактичної інформації, яка нагромаджується у вигляді знань, норм, цінностей і, яка лежить в основі процесу формування думок, переконань, поглядів та ідеалів читача. Публіцистичним текстам як одному із основних  соціокультурних детермінантів мовної ментальності американського суспільства належить вирішальна роль у формуванні соціокультурних стереотипів сприйняття світу, що є своєрідними фільтрами свідомості. Стереотипізація мисленнєвого процесу відбувається в процесі виховання й освіти, коли встановлена у соціумі система поглядів засвоюється індивідом підсвідомо. Як наслідок, у свідомості індивіда утворюється певна соціальна установка, яка детермінує подальше сприйняття та реакцію реципієнта на ті чи інші події.  Таким чином, за рахунок преси (а саме за допомогою соціально-санкціонованої стереотипізації) суспільство впливає на тип поведінки індивіда, на його світогляд, формує його систему цінностей, знань та поглядів

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ОКРЕМИХ ЛЕКСИЧНИХ ОДИНИЦЬ В ПУБЛІЦИСТИЦІ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ ТА США

2.1. Мовна характеристика  американських та англійських  публіцистичних текстів

На сьогоднішній день преса стала невід’ємною  частиною американського суспільства. Обслуговуючи потреби даного соціуму, публіцистичні тексти повинні відповідати його вимогам та задовольняти його смаки, що значною мірою впливає на мовну атмосферу в друкованих виданнях. Мовні засоби публіцистичних текстів США підпорядковуються їх основним прагматичним завданням: інформувати, впливати та поширювати культуру, що суттєво впливає на принципи відбору та характер функціонування мовних засобів в американській публіцистиці.

Розглянемо  лінгвістичні характеристики публіцистичних текстів. Аналізуючи матеріали сучасних американських «серйозних» (“THE USA TODAY”, “THE NEW YORK TIMES”, “THE WASINGTON POST”, “THE BOSTON GLOBE” та “THE CHICAGO SUN-TIMES”) та деяких місцевих (“THE SAN JOSE MERCURY NEWS”, “THE MIAMI HERALD”, “THE MARYLAND GAZETTE”, “THE AUGUSTA CHRONICLE” та “THE FRESNO BEE”) газет, маємо сказати, що і ті і інші притримуються стандартних норм англійської мови та правил презентації своїх матеріалів. Ці норми вимагають: економії мовних засобів та лаконічності викладання фактів дійсності при умові збереження інформативної насиченості матеріалу; відбору мовних одиниць, що доступні читачеві, тобто, таких, що входять до його лінгвістичної компетенції; наявність лексичних одиниць, що виступають ознакою різних функціональних стилів мови (наприклад, фразеологічні одиниці, терміни, сленгізми чи історизми); використання спеціальних для даного стилю кліше та мовних стереотипів; жанрового різноманіття, а саме стилістичного використання мовних одиниць (використання емоційно-експресивної лексики, багатозначності слова, ресурсів словотворення).

Для прикладу ми можемо скористатись матеріалами спортивної тематики як англійських, так і американських  газет. Так, ми знаходимо реалізацію практично всіх викладених вище характеристик. Так, у статті «No.1 pick Stamkos nets his first two NHL goal in Lightning win» про події в американському хокеї, яка презентована на спортивній сторінці газети “THE USA TODAY”, фіксуємо у наступних реченнях, наприклад, таке: «The 18-year-old rookie netted his first two NHL scorers; …we’re not firing on all the cylinders offensively; …everybody loves the kid; They really rallied around the guy» [20, 34] – метафоричні та метонімічні переноси, сленгізми (the cylinders; the kid; the guy), що є прикладами емоційно-експресивної лексики та неформальності стилю мовлення. Або: «. …he told the ref that I tipped it in; The 18-year-old rookie netted;  Standing in front of Buffalo goalie» [20, 35] – стилістично забарвлені зміни морфологічної структури слова та його скорочення, які виділяються на загальному морфологічно-нейтральному фоні і додають відчуття неофіційності викладання. Або наступне: « I had some butterflies when they announced Vinny as the goal scorer» [20, 37] – використання фразеологічної одиниці, що надає відчуття реальної розповіді.

У нашому дослідженні ми стикалися з текстами різноманітної презентації (монологи, діалоги, наративи та їх вкраплення одне в одного). Щодо їх лінгвістичного оформлення спостерігаємо таке, що спортивні статті американських газет орієнтовані в основному на книжково-розмовний варіант літературної англійської мови, але ця орієнтація цілком залежить від об’єктивного чи суб’єктивного характеру викладання тематичного матеріалу. Тому у статтях спортивної тематики комунікативна функція реалізується комплексно через поєднання реалізацій номінативної, експресивної та компресивної функцій, а вибір лексичних та граматичних одиниць направлено на головну мету. «І все ж таки в поданні газетних матеріалів відчутна сучасна проблема журналістики, в тому числі і спортивної, – сучасна спортивна стаття – це суміш репортажу та паблісіті (пропаганди), художнього оповідання та чистого викладання новин, особливостей стилю та кліше» [20, 39].

Характерними  рисами прагматичної спрямованості  текстів виступають їхні лексичні показники, під якими розуміємо лексичний елемент публіцистичного стилю, який має очевидно мовне вираження, функціональне призначення та характеризується наявністю корелятивної ознаки. До лексичних показників прагматичної спрямованості американських публіцистичних текстів ми відносимо фразеологічні одиниці, оказіоналізми, терміни, метафору, прислів’я, приказки. прецедентні вислови.

Тож зараз ми вважаємо за потрібне розглянути особливості функціонування фразеологічних одиниць в англійських  та американських публіцистичних текстах.

З прагматичної точки зору найбільш важливими лексичними елементами тексту є такі, які завдяки своїй системній, мовній сутності здатні давати оцінку людям та їхній діяльності. Такими засобами в американській публіцистиці виступають фразеологічні одиниці. Їх широке використання в ЗМІ зумовлене тим, що фразеологізми загострюють увагу читача на тих чи інших особливостях тексту, виявляють ставлення автора до описуваного, допомагають читачеві логізувати думку.

Відбір лексичних  одиниць завжди прагматично зумовлений, тому характер та спосіб актуалізації фразеологічної одиниці в публіцистичних текстах керується соціально-психологічними особливостями використання цих текстів в сфері спілкування. Прагматична скерованість, оцінний характер експресії та тяжіння до економії часу і простору в публіцистичних текстах накладає відповідні вимоги на функціонування мовних одиниць. Фразеологічні одиниці відповідають даним вимогам, оскільки вони яскраві, влучні й здатні надавати оцінну характеристику явищам. Використання фразеологізму дозволяє зекономити у розмірі та не втратити у виразності, що є надзвичайно важливим, враховуючи специфіку публіцистичних текстів (тобто їх чіткість, ясність, лаконічність, виразність). Наприклад: When the dust settles,  slip through his fingers (When the dust settles Congress undoubtedly will examine what U.S. intelligence and law enforcement agencies knew before the hijackers produced their carnage (U.S. News and World Report, October 8, 2001, P.29) [17, 424]. Стаття розповідає про скандал, пов’язаний з недоліками в роботі американської розвідки у зв’язку з тим, що вона допустила теракт у вересні 2001 року. Щоб сказати про те, що пристрасті навколо розмов щодо поганої роботи розвідки трохи вляглись, автор використовує короткий фразеологічний вираз, який у руслі контексту дає чітке уявлення про що саме йдеться.

«Nobody wants to be the one who lets the next terrorist slip through his fingers» [17, 425]. (U.S. News and World Report, October 29, 2001, P.14). Даний вираз, що означає «прослизнути крізь пальці», характеризує терористів як хитрих та підступних. За допомогою цього фразеологізму автор прагне викликати в читача негативне ставлення до цих людей.

Ілюстрацією позитивної оцінки, яку дає фразеологізм, може  бути наступне речення: «Saudi Arabia’s actions since September 11 speaks volumes about where its sympathies lie» (U.S. News and World Report, October 29, 2001, p.60) [6, 35]. Даний приклад означає « бути авторитетним прикладом чи доказом». І хоч в даній статті дії Саудівської Аравії описані зовсім не позитивно, даний вираз стосується не самих дій, а яким саме ці дії є прикладом. Тому даний вираз виражає твердження,  що цьому слід вірити беззаперечно.

«That is a far cry from the advice we heard in the 90’s (U.S. News and World Report,October 8, 2001, p.48)» [6, 37]. Цей вираз має значення «абсолютно інший від чогось  досвід». Але в даному тексті, коли після терористичних атак сучасний стан ринку інвестицій порівнюється з 90-ми роками, коли не вкладати в щось гроші було їх марнуванням, стає зрозуміло, що «абсолютно інший досвід» є аж ніяк не на користь теперішньої ситуації, коли інвестори прагнуть якомога швидше продати свою частку.

Досить часто  на сторінках американських публіцистичних текстів ми можемо простежити як вже  відомі фразеологічні одиниці слугують для утворення нових. Фразеологічні одиниці зазнають певних функціональних змін, що проявляється у появі нових слів і модифікації значення виразу [6, 46]. Наприклад, лексична одиниця to be born with и silver spoon in one’s mouth зі значенням народитися у багатій сім’ї, перетворилась на вираз to be fed from a golden spoon зі значенням вирости у дуже багатій сім’ї [6, 45]. Словосполучення silver spoon замінено на вираз golden spoon, де golden вказує на золото, з якого зроблена ложка. Наприклад: «He’s been fed from a golden spoon, sniffs a local publisher» [6, 45].

Функціональні зміни фразеологічної одиниці є наслідком процесу функціональної переорієнтації, який виступає частиною процесу лексикалізації. Внаслідок подібних трансформацій утворюються нові оказіональні одиниці мовлення, що зумовлено частковою або повною зміною форми й змісту фразеологізму . Виділяють наступні типи трансформації: часткова зміна форми без зміни змісту фразеологічної одиниці; часткова зміна форми і часткова зміна змісту; часткова зміна форми і повна зміна змісту.

Так, часткову зміну  форми без зміни змісту ми можемо спостерігати на наступних прикладах: «He wouldn’t bat an eyelash if somebody asked him to go into danger – he probably would have volunteered» [6, 41]. (U.S. News and World Report, November 5, 2001, P.28). Фразеологізм в оригіналі звучить як not bat an eyelid, not bat an eye. Елемент eyelid замінено на eyelash, але від цього значення виразу не змінилося – «оком не моргнути», проте зміна форми фразеологічної одиниці привертає увагу читача, спонукає його до прочитання статті.

Або: «Cat and mouse with America’s most wanted» (U.S. News and World Report, October 8, 2001, P.18) [6, 42]. Вираз зазнав скорочення (to play опущено) але значення зберіг.

Наступні приклади ілюструють часткову зміну форми та часткову зміну змісту: «Some might say Frederick’s search for «gifts» is merely an attempt to find a silver lining in the hideous black clouds that issued forth from the twin towers» [6, 44]. (U.S. News and World Report, September 16, 2002, P.24). В оригіналі фразеологічна одиниця звучить як every cloud has its silver lining (нема лиха без добра). Фразеологізм трансформовано шляхом зміщення його елементів, додаванням додаткових елементів to find, hideous, black, які автор вживає для того, щоб привернути увагу та підкреслити елемент «лиха» у реченні. Лише частково трансформувалося значення – «знайти щось позитивне у складній ситуації».