Подлежащие предложения в немецкой публицистике

     Синтаксичні проблеми перекладу німецької науково-публіцистичних текстів пов’язані насамперед із тяжінням німецького писемного літературного мовлення до стислості висловлювання та економії мовленнєвих зусиль. Таким чином утворюються еліптичні речення з вилученими членами речення, речення з неповною рамкою та без рамки, речення з винесеними членами за межі рамки, вилучаються не тільки службові, а й самостійні частини мови тощо[14; 183]. Одна з визначальних  ознак складнопідрядного речення – спеціально оформлений синтаксичний зв'язок різнорангових складників. На думку М.І. Черемісіної та І.П. Распопова, показник зв’язку є «головним членом» складного речення[11;16]. 
За умови ідентичності підметів у головному та підрядному реченнях, що може вводитися за допомогою сполучників “als, wenn, während, indem, nachdem, kaum”, зміст підрядного речення може передаватися українською мовою дієприслівниковим зворотом шляхом вилучення сполучника і підмета, вираженого особовим займенником та заміни особової форми дієслова дієприкметником, який перекладається дієприслівником, іноді дієприкметником[23; 15]:

 

Das Ergebnis macht erneut deutlich, wie entscheidend persönliche Eigenschaften eines Politikers und nicht nur sein Parteiprogramm im Wahlkampf sind[56; 1].

Результат чітко  показав, наскільки важливими у  виборчих змаганнях є особисті якості політика, а не тільки передвиборча програм.

     Якщо пояснювальні слова у німецькому реченні стоять після незмінюваної частини присудка, то змінювана і незмінювана частини можуть розташовуватися досить далеко одна від одної. До речі, у цьому випадку виникає навіть своєрідна рамка - “рамка навпаки”. У такому разі спочатку перекладається член речення, що несе на собі найбільший наголос, у даному випадку – це прикметник у порівняльному ступені “набагато складніший”, і тільки потім усі пояснювальні слова[14; 243]. Підмет і присудок стоятимуть у кінці речення,наприклад: 

Weit komplizierter als Beobachtungen auf dem Festland sind die magnetischen Messungen auf See[55;1].

Набагато складнішими, ніж спостереження на суші, є магнітні виміри на морі. 

        У  німецькій мові частіше, ніж  в українській, можливе вилучення  іменника. Складнощі під час перекладу пов’язані із правильним відновленням його за допомогою контексту[13; 172].

1.4.Роль підрядних  речень у стилістиці науково  – публіцистичних текстів

     Номінація  і метафоризація, інтелектуально- та емоційно-експресивне, офіційно-ділове  і ліричне забарвлення слів, закріплені в суспільній мовній практиці, специфічні фігури вислову, різноманітні лексико-фразеологічні новоутворення, нарешті, індивідуальна мовотворчість мовців – все це проходить через горнило синтаксису, переплавляється в комунікативну одиницю і лише тут завершує своє суспільно-лінгвістичне призначення[22; 254].

     Гіпотаксис  слугує для вираження ступінчастості  у різноманітних відношеннях  між подіями та тематикою. З  цією метою в розпорядженні  мови існують як різні види  сполучників мети, модальні, сполучники умови, допускові сполучники), так і відносні займенники. У німецькій мові замість сполучників welcher, welche, welches вживаються відносні займенники die, der, das, оскільки сполучники welcher, welche, welches вважаються дещо застарілими і слугують перш за все для запобігання повторень у літературній мові. Із допустових сполучників у німецькій мові нейтральним і поширеним є сполучник obwohl, сполучники obgleich і obzwar мають дещо урочистий характер та вживаються не так часто, сполучники wenngleich і wennschon мають також відтінок величності. 
     Особливими стилістичними ознаками характеризуються так звані розщеплені (Spaltsätze)

та виразні речення (Emphasesätze). Це складнопідрядні речення, у яких головне речення має у своєму складі яскраво виражений іменник (рідше займенник) завдяки конструкції „es“+ дієслово „sein“, до якого приєднується відносне підрядне речення[22; 256]:

 

Es sind die Beziehungen zwischen den Begriffen, die die Differenzen im Erkenntnisprozess verursachen[35;1].

Між відношеннями понять існують відмінності, що наштовхують на процес пізнання.

 

     Мета полягає в тому, щоб виокремити ненаголошені члени речення. Речення такого типу можна вважати типовими для наукових та публіцистичних текстів[22; 257].

   Із ускладнених складних речень особливе значення для стилістики мають 3 типи речень: Treppensätze, Schachtelsätze i Satzрerioden. Досить цікавим явищем у складнопідрядних реченнях э повторюваність одного й того ж, або багатьох різних сполучників у межах одного речення, що в німецькій мові маж назву «Die Satzperiode» (період). О.В. Гулига вважає, що період являє собою численне просте або, частіше, складне речення, яке характеризується особливою стрункістю та ритмічністю побудови [6; 201]. Період звичайно складається з двох частин, які протиставляються одна одній:

 

Außerdem unterschied Lammer vier Klassen von lebensfreundlichen Welten: erstens erdähnliche Planeten, zweitens Planeten wie Venus und Mars im Sonnensystem, die lebensfreundlich waren oder hätten werden können, es aber nicht (mehr) sind, drittens Eismonde wie Jupiters Trabant Europa, die einen Ozean unter ihrer Oberfläche beherbergen, und viertens Wasserwelten, die keine feste Oberfläche besitzen[55;2]. 

Крім  того, Ламмер розрізняє чотири класи  світів, на яких може розвиватись життя: перші - планети, подібні до Землі, другі - подібні до Марсу та Венери у Сонячній Системі, тобто ті, що були  раніше придатні до життя, та треті – холодні планети як Юпітер Трабант Європа, під поверхнею яких є океан, четверті – водні світи, що не мають твердої поверхні.

 

      Про Treppensatz мова йдеться тоді, коли підрядні речення слідують за головним із зростаючим ступенем залежності[6; 202]:

 

Dort gelang es, mittels einer von

Prominenten wie David Attenborough

und Richard Dawkins unterstützten Petition zu erwirken, dass Privatschulen, die Kreationismus statt Evolution lehren, die staatliche Unterstützung entzogen wird [51; 2].

 

 

Але за допомогою  таких відомих людей як Девід  Атенбороу та Річард  Давкінс  вдалося подти петицію, згідно якої держава жозволила вивчати в приватних школах креаціонізму замість теорії еволюції.

    Підрядні речення у даному випадку виражають різний ступінь залежності та по-різному сполучаються з головним реченням (як без сполучника, так і за допомогою сполучника)[31; 1]. Особливі труднощі у розумінні можуть викликати ступінчаті речення із одним і тим же початковим словом:

 

Grießmeier wies aber auch darauf hin, dass das Fehlen von Ozon nicht unbedingt anzeigt, dass ein Exoplanet steril ist[37; 1].

Грісмайєр вказує також  на те, що відсутність  озону не обов’язково вказує на стерильність екзопланети.

 

Ще більшій  критиці піддаються довгі періоди  речення з кількома підрядними

(Schachtelsätze), в яких та частина речення, яка підпорядковує собі іншу частину, обрамляється нею ж (підпорядкованою частиною речення)[6; 205]:

 

Die Erde, die ein ausgeprägtes Magnetfeld besitzt, hätte den doppelten Ozon-Gehalt, wenn es keine Kosmische Strahlung gäbe[55; 1].

 Земля, що має магнітне поле, мала б подвійний шар озону, якби існувало космічне випромінювання.

 

  Різноманітні типи речень виконують важливу стилістичну функцію у текстах різних функціональних стилів, надаючи їм тих рис, завдяки яким текст стає більш виразним і чітким, своєрідним[29; 21].   
     Отже, у першому розділі встановлено, що й досі актуальною залишається в лінгвістиці проблема речення: його довжини та форми. За робоче визначення досліджуваного поняття ( складнопідрядне речення) була обрана дефініція Гулиги, згідно якої складнопідрядне речення - це граматично та інформаційно оформлене ціле, що складається із взаємопов’язаних елементарних речень, при цьому одне виступає структурним стрижнем цілого, а інше (інші) – граматично підпорядковане головному і водночас доповнює чи розкриває його.  
     В контексті наукової публіцистики, у яких відображаються погляди представників інших народів і культур на вирішення актуальних проблем сучасності, постає питання адекватного перекладу на українську мову, оскільки метою текстів цього стилю є передача необхідної інформації, повідомлення суспільству в цілому та окремому адресатові. Тому в першому розділі роботи розглянуті граматичні та стилістичні ознаки підрядного речення, його перекладу з української на німецьку як яскравого текстового елементу синтаксису.

РОЗДІЛ ІI. ТИПИ ПІДРЯДНИХ РЕЧЕНЬ ТА СПЕЦИФІКА ЇХ ПЕРЕКЛАДУ З НІМЕЦЬКОЇ НА УКРАЇНСЬКУ МОВУ

2.1. Принципи  класифікації складнопідрядних  речень німецькою мовою

     У різний час було висунуто декілька принципів класифікації складнопідрядних речень, серед яких можна виділити, на нашу думку, класифікацію Г.Гельбіга та Й. Буша та В.Юнга. 
     Серед німецьких мовознавців немає одностайної думки щодо класифікації підрядних речень. У німецькій граматиці поширена класифікація, що бере до уваги ознаки обов’язковості/ факультативності підрядного речення по відношенню до головного та характер зв’язку між ними: сполучниковий, безсполучниковий, відносне підпорядкування [27; 543-544]. 
     В.Юнг за синтаксичною функцією виділяє 7 типів підрядних речень: підметові, присудкові, додаткові, місця, часу, причини та модальні [16; 27].      Г.Гельбіг та Й.Буша поділяють складнопідрядні речення на підметові, означальні, додаткові та обставинні, які, в свою чергу, класифікуються на речення часу, місця, модальні (порівняльні,  обмежувальні), причини (мети, умовні, допустові, наслідкові), та інші[18; 422]. 
     Беручи до уваги все вищесказане та згідно ступені вживання тих або інших типів підрядних речень у текстах науково – популярної публіцистики, ми виділяємо:

1) підрядні підметові  речення (Subjektsätze);

2) підрядні додаткові  речення (Objektsätze);

3) підрядні означальні  речення (Attributsätze) ;

4) підрядні обставинні  речення(Adverbialsätze): підрядні речення часу (Temporalsatz), порівняльні підрядні речення (Komparativsatz/ Vergleichsätze), підрядні речення причини (Kausalsatz), підрядні умовні речення (Konditionalsätze), допустові підрядні речення (Konzessivsatz), підрядні наслідкові речення (Konsekutivsätze), підрядні речення мети (Finalsätze);

5) інші підрядні  речення, що мало вживаються  у текстах науково – популярної  публіцистики: підрядні речення способу дії (Modalsätze), підрядні присудкове речення (Prädikatsätze), підрядні речення місця (Lokalsätze).

2.2.Типи перекладацьких трансформацій та їх застосування при перекладі складнопідрядних речень

     Потрібно зазначити важливість структурних і лексико-семантичних розходжень між німецькою та українською мовами, які вимагають під час перекладу перебудови синтаксичної структури речення або лексичних змін, що досягається за допомогою лексико-семантичних трансформацій.  
     Я. І. Рецкер визначає трансформації як прийоми логічного мислення, за допомогою яких ми розкриваємо значення іншомовного слова в контексті і знаходимо йому відповідність, яка не збігається зі словниковим[32; 38].

 В даний  час існує безліч класифікацій  перекладацьких трансформацій запропонованих різними авторами. Перекладацькі трансформації, як зазначає В.Г.Степанов, у “чистому” вигляді зустрічаються дуже рідко[32; 53]. Як правило, трансформації різних видів здійснюються одночасно, тобто поєднуються одна з одною. Синтаксис тісно пов’язаний з лексикою, значна кількість перекладацьких трансформацій має змішаний характер, тобто при перекладі відбуваються одночасно лексичні та синтаксичні зміни.

     Що стосується поділу трансформацій на види, то існує велика кількість різних думок, однак такі видатні лінгвісти, як Л.С. Бархударов, Л.К. Латишев, В.Н.Комісаров, Я.І. Рецкер, А.М.Фітерман та Т.Р.Левицька поділяють перекладацькі трансформації на лексичні, граматичні та стилістичні. Між різними видами трансформацій немає чіткої межі, одні й ті ж трансформації можна іноді віднести до різних типів. У даній роботі були скомпоновані класифікації трансформацій, запропоновані Л.С. Бархударовим, Л.К. Латишевим та Я.І. Рецкером.

2.2.1.Граматичні  трансформації у перекладі підрядних  речень німецькою мовою на  українську у науково – публіцистичних  текстах

     Граматичні трансформації полягають у перетворенні структури речення в процесі перекладу відповідно до норм переказного мови.

     За  словами Комісарова, граматичні трансформації (Граматичні заміни) - це спосіб перекладу, при якому граматична одиниця в оригіналі перетворюється на одиницю з іншим граматичним значенням. Заміні може піддаватися граматична одиниця вихідної мови будь-якого рівня: словоформа, частина мови, член речення, пропозиція певного типу[9;54].

     Розбиття  перекладацьких трансформацій на  типи, як і будь-яка інша класифікація, може здійснюватися на різних підставах. Л.К. Латишев взяв за основу рівні мови. За його словами, це дозволяє не тільки класифікувати перекладацькі трансформації, але й провести межу між ними та іншим великим класом перекладацьких прийомів - підстановками [13; 253]. Мовні рівні - це підсистеми загальної системи мови, кожна з яких характеризується сукупністю однорідних одиниць і категорій мови, і навіть правил, регулюючих їх використання. Виділяються такі рівні мови: фонетичний, морфологічний, синтаксичний і лексичний[13; 254].

Оскільки додавання  та опущення слів у перекладі набагато частіше практикується з лексичних причин, то ці операції можна також віднести до лексико - семантичних трансформацій[22; 134].

У нашій роботі обрана класифікація трансформацій на синтаксичному рівні та морфологічному рівнях.

 

2.2.1.1.Синтаксичні трансформації у перекладі підрядних речень німецькою мовою на українську у науково – публіцистичних текстах

     Синтаксична трансформація може полягати в заміні одного типу синтаксичної конструкції іншою [13; 256].

1) Синтаксичне уподібнення (дослівний переклад) представляє собою тип «нульової» трансформації, що зустрічається тільки в тих випадках, коли в мовах оригіналу та перекладу є паралельні синтаксичні структури[]. Але як уже згадувалося раніше, такі випадки досить рідко зустрічаються в перекладацькій практиці: