Автор работы: Пользователь скрыл имя, 05 Февраля 2013 в 20:35, курсовая работа
Метою роботи є визначення найбільш вживаних трансформацій при перекладі з німецької на українську та встановлення частоти вживання підрядних речень різних типів у науково - публіцистичному стилі німецької мови. Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:
дослідити тенденції вживання підрядного речення, здійснивши зіставний аналіз у рамках відмінних наукових німецькомовних видань;
проаналізувати граматичні конструкції та морфологічні елементи німецької мови, що становлять труднощі під час перекладу;
Вступ…………………………………………………………………………….…4
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ГІПОТАКСИСУ В КОНТЕКСТІ НІМЕЦЬКО - УКРАЇНСЬКОГО ПЕРЕКЛАДУ НАУКОВО- ПУБЛІЦИСТИЧНИХ ТЕКСТІВ
1.1. Сучасний стан вивчення синтаксису складнопідрядного речення в німецько - українському перекладознавстві…………………………………….7
1.2. Особливості перекладу підрядних речень у науково – публіцистичних текстах……………………………………………………………………………..8
1.3. Граматична специфіка перекладу підрядних речень з німецької мови на українську в текстах науково - публіцистичного стилю……………………10
1.3.1.Морфологічні особливості перекладу підрядних речень з німецької мови на українську……………………………………………………………....11
1.3.2. Синтаксичні особливості перекладу підрядних речень з німецької мови на українську……………………………………………………………………12
1.4. Роль підрядних речень у стилістиці науково – публіцистичних текстів…………………………………………………………………………….13
РОЗДІЛ ІI. ТИПИ ПІДРЯДНИХ РЕЧЕНЬ НІМЕЦЬКОЮ МОВОЮ ТА СПЕЦИФІКА ЇХ ПЕРЕКЛАДУ З НІМЕЦЬКОЇ НА УКРАЇНСЬКУ МОВУ
2.1.Принципи класифікації складнопідрядних речень німецькою мовою…………………………………………………………………………17
2.2. Типи перекладацьких трансформацій та їх застосування при перекладі складнопідрядних речень………………………………………………………..18
2.2.1.Граматичні трансформації у перекладі підрядних речень з німецької мови на українську у науково – публіцистичних текстах………………...…..19
2.2.1.1.Синтаксичні трансформації у перекладі підрядних речень з німецької мови на українську у науково – публіцистичних текстах……………………20
2.2.1.2.Морфологічні трансформації у перекладі підрядних речень з німецької мови на українську у науково – публіцистичних текстах……………………………………………………………………………26
2.2.2.Лексико – семантичні трансформації у перекладі підрядних речень з німецької мови на українську у науково – публіцистичних текстах …………………………………………………………………………………
2.3.Квантитавний аспект у вживанні підрядних речень науково – публіцистичних текстів………………………………………………………….32
Висновки………………………………………………………………………..37
Zusammenfassung…………………………………………………………………..
Список використаної літератури………………………………………………
Додатки…………………………………………………………………………..
Згодом розгніваний Іван ІV розповідатиме, як бояри поводилися з ним та з його братом.
У тексті про Івана Грозного на історичну тематику в журналі „Spiegel“ у мові оригіналу застосований художній зворот «voller Groll», що з метою відтінку об’єктивності та науковості українською мовою був замінений на пом’якшений варіант «розгніваний».
Der kosmische Beschuss hat zur Folge, dass sich Stickoxide bilden und die obere Ozonschicht reduziert wird[55; 1].
Космічний обстріл є причиною зменшення верхнього озонового шару через створення оксидів азоту.
Типова німецька конструкція „zur Folge haben“ з метою досягнення лексичної відповідності в мові перекладу замінена на іменник з антонімічним значенням „причина“. Даний вид трансформації застосовується досить рідко та є доцільним тільки за умов передачі стилістичної еквівалентності тексту у мові перекладу.
Andererseits könnten atmosphärische Biosignaturen bei anderen Welten fehlen, die dennoch Leben tragen[55; 1].
З іншого боку, ознак життя може бракувати в інших світах, де воно все таки можливе .
Багатозначний термін «Biosignatur», що вживається в астрономії, біології та медицині але не має повного еквівалента в українській мові, був опущений, аби не викликати непорозумінь у читача. Під час перекладу було вирішено, що варіант «ознака життя» точно та в доступній формі рефлексує зміст думки.
3.1. Квантитавний аспект у вживанні підрядних речень науково – публіцистичних текстів
У даній роботі
був проведений аналіз підрядних речень
у наступних областях науки: економіка,
медицина та біологія, клімат та глобалізація,
астрономія, психологія та історія. Виявлено,
що вживання різних типів підрядних речень
у науково – публіцистичних німецькомовних
текстах не є однорідним.
Класифікація
підрядних речень, складена у цьому розділі,
спирається на частотність використання
у науковій публіцистиці, тобто обрано
10 типів підрядних речень, що найбільше
застосовуються у досліджуваних нами
текстах. Чітко окреслена тенденція до
вживання додаткових підрядних речень,
частка яких серед десяти найбільш поширених
у науково – публіцистичних текстах підрядних
речень складає 25, 4 %. Очевидно, що необхідність
їх використання зумовлюється принципом
надання додаткової інформації, подальшого
роз’яснення , уточнення, тобто функцією
додатку у складнопідрядних реченнях.
На другому місці за частотністю
вживання у науково – публіцистичних
текстах стоять у проведеному аналізі
підрядні означальні речення, їх частка
серед усіх інших типів підрядних речень
складає 22 %. Такий високий рівень використання
даного типу підрядних речень можна пояснити
описовою функцією атрибутивних речень.
Інші розглянуті нами 8 типів
підрядних речень вживаються у науково
- публіцистичних текстах значно рідше,
що відображає наступна діаграма.
Діаграма 1. Частотність використання
підрядних речень в науково – публіцистичних
текстах.
У другому
розділі були розглянуті
Щодо класифікацій трансформацій,
що застосовуються при перекладі складнопідрядних
речень, були обрані та скомпоновані класифікації
Л.К. Латишева, Л.С. Бархударова та Я.І. Рецкера:
граматичні трансформації, що діляться
в свою чергу на синтаксичний та
морфологічний
клас трансформацій, лексико – семантичний
клас .
Аналіз перекладу з німецької
мови на українську на основі вибраних
у науково – публіцистичних текстах одиниць
гіпотаксису, дозволив виокремити особливості
застосування класифікованих трансформацій:
1)за ступенем використання при перекладі
складнопідрядних речень, досліджуваних
у даній роботі, переважають синтаксичні
трансформації: 2)зміна предиката при перекладі
та об’єднання пропозицій;
серед морфологічного класу найширше
звертаються до заміни частини мови;
3) рідше вживаються лексико – семантичні
трансформації, з поміж яких частіше всього
застосовуються опущення.
Квантитативний аналіз вживання
підрядних речень у науково – публіцистичних
текстах показав існування чіткої тенденції
до вживання додаткових (25,4%) та означальних
(21%) підрядних речень.
Висновки
Розмір речення та частота
вживання різних типів речень
належать до тих ознак тексту,
що вивчаються в лінгвістиці протягом
майже 100 років.
Щодо дефініції
розглянутого поняття, на нашу думку, вдалим
є визначення складнопідрядного речення,
запропонованого О.В.Гулигою: складнопідрядне
речення – це граматично та інформаційно
оформлене ціле, що складається із взаємопов’язаних
елементарних речень, при цьому одне виступає
структурним стрижнем цілого, а інше (інші)
– граматично підпорядковане головному
і водночас доповнює чи розкриває його.
У нашому дослідженні було розглянуто
питання перекладу науково - публіцистичних
текстів, у яких відображаються погляди,
знання представників інших народів і
культур на вирішення актуальних проблем
сучасності. У процесі перекладу публіцистичного
тексту перекладачеві слід пам’ятати
особливості текстів цього функціонально-стильового:
інформативна спрямованість та урахування,
дотримання перекладачем
мовних норм, що функціонують у мові, якою
перекладається текст-оригінал.
Характер граматичних засобів,
типових для науково-публіцистичної літератури,
зумовлений її тяжінням до логічної
послідовності та точності.
Граматичними труднощами
перекладу, на нашу думку, є сукупність
морфологічних та синтаксичних явищ вихідної
мови, що не мають прямих відповідників
у цільовій мові і потребують спеціальних
мовних, перекладацьких і фахових навичок
перекладача. Синтаксичні проблеми перекладу
німецької науково-публіцистичних текстів
пов’язані насамперед із тяжінням німецького
писемного мовлення до стислості висловлювання
та економії мовленнєвих зусиль. З метою
детального аналізу трансформацій при
перекладі підрядних речень у науково
– публіцистичних текстах та, нами була
обрана класифікація Г.Гельбіга та Й.Буша,
що в даній роботі дещо змінена згідно
частотності вживання різних типів підрядних
речень: підрядні підметові речення; підрядні
додаткові речення; підрядні означальні
речення; підрядні обставинні речення:
підрядні речення часу, порівняльні підрядні
речення, підрядні речення причини , підрядні
умовні речення, допустові підрядні речення,
підрядні наслідкові речення, підрядні
речення мети; інші підрядні речення, що
рідко вживаються у текстах науково –
популярної публіцистики: підрядні речення
способу дії, підрядні присудкове речення,
підрядні речення місця.
В даний час існує безліч
класифікацій трансформацій, що застосовуються
при перекладі. Нами були обрані та скомпоновані
класифікації Л.К. Латишева та Я.І. Рецкера:
1. Граматичні трансформації: синтаксичний клас трансформацій,
морфологічний клас трансформацій.
2. Лексико – семантичний клас трансформацій
Аналіз перекладу з німецької
мови на українську на основі вибраних
у науково – публіцистичних текстах одиниць
гіпотаксису, дозволив виокремити особливості
застосування класифікованих трансформацій:
1) за ступенем використання при перекладі
складнопідрядних речень, досліджуваних
у даній роботі, переважають синтаксичні
трансформації: зміна предиката при перекладі
та об’єднання пропозицій;
2) серед морфологічного класу найширше
звертаються до заміни частини мови (21
випадок застосування у 102 складнопідрядних
реченнях);
3) рідше вживаються лексико – семантичні
трансформації, з поміж яких частіше всього
застосовуються опущення (15 випадків у
102 складнопідрядних реченнях).
Квантитативний аналіз вживання
підрядних речень у науково – публіцистичних
текстах показав існування чіткої тенденції
до вживання додаткових (25,4%) та означальних
(21%) підрядних речень.
Zusammenfassung
Schon mehr als 100 Jahre existiert
in der Linguistik des Textes das Problem des Satzes und seines Gebrauchs.
In unserer Arbeit wurde folgende Definition des Satzes benutzt:
Hypotaxe ist eine grammatische Einheit, die aus zwei untereinander wechselbezogenen
einfachen Sätzen besteht, und einer ist als der Hauptsatz und der andere
grammatisch den ersten untergeordnet ist (Nebensatz). Wir haben die
Übersetzung der Nebensätze gerade in der wissenschaftliche Publizistik
betrachtet. Bei der Übersetzung von diesen Texten soll der Übersetzer
die Besonderheiten des Stils berücksichtigen, und zwar die sprachliche
Normen.
Um die gründliche Analyse der Übersetzung
von Nebensätze aus dem Deutschen ins Ukrainische zu erfüllen, haben
wir die Aufteilung von G. Helbig und J. Busch gewählt. Sie unterscheiden
Subjektsätze, Objektsätze, Attributsätze, Adverbialsätze, Temporalsatz,
Komparativsatz/ Vergleichsätze, Kausalsatz, Konditionalsätze, Konzessivsatz,
Konsekutivsätze, Finalsätze und noch andere, die sich selten in der
wissenschaftlichen Publizistik treffen (Modalsätze, Prädikatsätze,
Lokalsätze). Bei unserer Untersuchung wurden die Nebensätze im Raum
folgender bei der Übersetzung benutzenden Transformationen analysiert:
Wir sind zum Schluss gekommen, dass bei der Übersetzung
der Nebensätze aus dem Deutschen ins Ukrainische systematische Besonderheiten
zu bemerken sind, und zwar die Ersetzung des Prädikats, der Wortart.
Quantitative Analyse des Gebrauchs von Nebensätzen
in der wissenschaftlichen Publizistik zeigt die deutliche Tendenz
des Überwiegens von Objektsätzen (25,4%) und Attributsätzen (21%).
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Україномовні видання:
Російськомовні видання:
Іншомовні видання:
Дисертації:
Автореферати дисертацій:
Лексикографічні джерела:
Періодичні видання:
речень напівреальної мови.-27 ст.
Інтернет - джерела :
Информация о работе Подлежащие предложения в немецкой публицистике