Предикат стану в англійській мові

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ,МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ  НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені І.І. МЕЧНИКОВА

 

 

ФАКУЛЬТЕТ РОМАНО-ГЕРМАНСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ

 

 

КАФЕДРА ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИКИ ПЕРЕКЛАДУ

 

 

 

 

 

Курсова робота

      на тему

 

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ БРИТАНСЬКИХ РЕАЛІЙ В РОМАНІ  ДЖ. ОСТІН «ГОРДІСТЬ ТА УПЕРЕДЖЕННЯ» НА РОСІЙСЬКУ МОВУ.

 

                                                                                  студентки ІІІ курсу

       відділення перекладу

       НОВИЦЬКОЇ К. І.

 

        Науковий керівник:                 к. ф. н.,доцент

        БОЛДИРЕВА А. Є.

 

Кількість балів: ______

Оцінка:  ECTS ________

 Національна  шкала______________

 

 

Одеса -2010

 

 ЗМІСТ

 

ВСТУП………………………………………………………………….…………….3 РОЗДІЛ 1 Реалія як об’єкт дослідження………………………………………... …5

1. 1.   Визначення поняття «реалія»……….……….……….…………….5
2. 2.  Класифікації реалій…………….………………………….………..7

РОЗДІЛ  2 Особливості передачі реалій в мові перекладу………………….…...10

               2. 1. Способи перекладу реалій……..…….……………………………10

    2. 2. Переклад реалій в романі Дж. Остін « Гордість та упередження» на 

російську мову………………………………………………………………………13

ВИСНОВКИ…………………………………………………………...…………….22

СПИСОК ВИКОРИСТАННОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………..……..24

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Переклад  грає велику роль в культурному розвитку людства. Завдяки перекладу люди однієї країни знайомляться з життям інших народів за допомогою художніх творів. В зв’язку з цим завданням  перекладача є передати засобами іншої мови цілісно й вірно  зміст оригіналу,зберігаючи його національну  своєрідність. Дослідження питання, яке пов’язане з переданням своєрідності у перекладі, зводиться, головним чином, до розкриття засобів передачі слів, які позначають реалії.       Поняття «переклад реалій» подвійно умовно: реалія, як правило, не перекладається і передається звичайно в контексті не шляхом перекладу. Головні труднощі передачі реалій: 1) відсутність в ПМ співвідношень (еквіваленту, аналога) через те, що носії мови не мають позначаємого реалією об’єкту (референту) і 2) необхідність разом з предметним значенням передати ще й колорит –її національну та історичну забарвленість [9:247] .   Перекладом та дослідженням реалій займалися багато вчених, такі як  Влахов С., Флорін С., Зорівчак Р. П. та ін. (див. напр.: [4; 5]).    Актуальність даної теми полягає в тому, що перекладач зустрічається з проблемою перекладу реалій дуже часто. Реалії – це поняття не властиві іншим культурам і тому в процесі перекладу представляють особливу складність. Ці складності, з другого боку, викликають інтерес до даної проблеми.   Метою цієї роботи є розгляд основних способів перекладу реалій в романі Джейн Остін « Гордість та упередження».        Для реалізації даної мети необхідно виконати наступні завдання:

• дати визначення поняття реалія, її видів;
• порівняти текст оригіналу з текстом перекладу;

• розглянути особливості перекладу англійських реалій на російську мову;

• виявити та описати види найбільш характерних перекладацьких рішень при перекладі реалій з англійської на російську мову;
• порівняти переклад реалій в романі Джейн Остін « Гордість та упередження».
• провести кількісний аналіз реалій у романі.  

Матеріалом дослідження є роман англійської письменниці Дж. Остін «Гордість та упередження» та його переклад на російську мову, виконаний Гуровою І. Г.            У процесі дослідження були використані наступні методи: описовий, компаративного аналізу, суцільної вибірки та кількісний.     Структурно робота складається зі ВСТУПУ, в якому розглядається актуальність та мета дослідження, методи дослідження та матеріал дослідження, РОЗДІЛУ 1, який містить теоретичні питання стосовно загальної теорії перекладу, поняття реалій та ступінь їх вивчення у перекладознавстві, РОЗДІЛУ 2, в якому представлена практична сторона дослідження, ВИСНОВКІВ та СПИСКУ ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ, в якому представлений перелік джерел.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1 Реалія як об’єкт дослідження

1. Визначення поняття «реалія»

Слово реалія набуло універсальної чинності у філологічній літературі ХІХ та першої половини ХХ сторіччя. Головним чином для позначення матеріальних предметів та характерних національних звичаїв. Лексема «реалія» походить від латинського іменника середнього родуres, rei із семантичного «річ», «предмет», «факт», «подія». Логічно висловити здогад, що в латинській мові здавна побутував прикметник realis, утворений від цього іменника за допомогою прикметникового суфікса –al [8: 11].      Серед дефініцій реалій ми наголошуємо на наступних: «Це слова (і словосполучення), що називають об’єкти, характерні для життя (побуту, культури, соціального й історичного розвитку) одного народу і чужі для іншого» [3: 17].            Зорівчак Р. П. виводить своє визначення поняття реалія. Монолексемні і полілексемні одиниці, що вміщують як основне лексичне значення, традиційно закріплений комплекс краєзнавчої інформації, чужої для об’єктивної дійсності мови-сприймача.            Згідно з концепцією реалії, цим перекладознавчим терміном називають не лише слова й словосполучення, які співвідносяться з певними предметами, поняттями чи явищами, а й фразеологічним, що за семантикою є історичні, побутові чи етнографічні реалії.         Із наведеного вище ясно, що реалія – категорія змінна, відносна, яка виступає чітко при бінарному контрактивному зіставленні конкретних мов і культур [16: 162] .         

В свій час  визначний митець слова Гете сказав: “при перекладі слід зачіпати, те, що не можна перекласти, тільки тоді можна зрозуміти інший народ, іншу мову“.  Як відомо між словами двох мов може траплятися повна відсутність відповідностей. Слова, словосполучення, які не мають ні повних, ні часткових відповідностей у словнику іншої мови утворюють без еквівалентну лексику цієї мови. Всю безеквівалентну лексику можна умовно розподілити на дві групи:                                                                                      
1)Власні імена ( особові імена, географічні назви, назви установ, організацій, газет тощо ). 
2) Слова-реалії – словникові одиниці, які означають предмети, поняття та ситуації, що не існують у практиці іншомовного соціального колективу.  
В цю группу входять слова, які означають різного роду предмети побуту, матеріальної та духовної культури, властивої тільки данному народові. Вони варті особливої уваги, тому що виникаютьу мові кожного народу мимоволі, і оскільки відображають національну специфіку, часто завдають великих труднощів перекладачам [23].

Поняття «реалія» слід відмежовувати від поняття «термін». Реалії характерні для підмови художньої літератури та засобів масової інформації, вони нерозривно зв’язані з культурою певного народу і являються загальновживаними для мови цього народу і чужими для інших мов. Терміни позбавленні будь-якого національного забарвлення, відносяться, в основному до сфери науки, створюються штучно, виключно для найменувань предметів чи явищ, з поширенням яких і отримує широке застосування [4:8].

Деяким  реаліям притаманна схожість з власними назвами: Дід Мороз, Кощей Безсмертний і т. д. Інколи реалії являються відхиленням від літературної норми, до них відносяться, наприклад, діалектизми,елементи зниженого стилю (просторіччя) та жаргонізми.

Деколи реалія як словосполучення складається з компонентів, які самі не є реаліями. Так лексема “півень” - не реалія (півні є усюди, або, дуже принаймні, у багатьох країнах), але народне часове позначення “до третіх півнів”– реалія української мови стосовно англійської. Ця реалія мальовнича, образна, багата конотаціями і, водночас, її експресивну семантику можна бодай частково відтворити засобами англійської мови, де є вислів the morning cock, а до семантичного поля “morning” належать лексеми cockcrow, cockcrowing [21].

Можна зробити  висновок, що головною рисою реалії є її колорит. Саме передача колориту при перекладі тексту з однієї мови на іншу і являється головною проблемою перекладача при роботі з реаліями. 
 
1.2. Класифікації реалій

Про види реалій, про поділ їх по тим чи іншим ознакам згадується у багатьох вчених, які розглядали ці питання, але більш менш оформлені класифікації створені тільки деякими авторами.      У А. Е. Супруна реалії поділяються, головним чином, по предметному принципу на «декілька семантичних груп».       Таблиця А. А. Реформаторського побудована на предметно-мовному принципі: відмічається, з яких мов в російську мову ввійшли іншомовні слова, які означають: 1) власні назви, 2) монети, 3) посади та позначення осіб, 4) деталі костюму та прикраси, 5) їжа та напої, 6) звернення та титули при іменах.  Класифікація реалій С. Влахова і С. Флоріна має наступний вигляд: 

І. Предметний поділ.          А. Географічні реалії       

1. Назви об’єктів фізичної географії  і метеорології: степь, прерия, пампа, пушта; сопка, сырт; солончак; фиорд; вади, кобы, крики; самум, мистраль, горняк, южняк, развигор, торнадо.

2. Назви географічних об’єктів, пов’язаних з людською діяльністю: польдер, крига, язовир, грид, арык, чалтык.

  3. Назви ендеміків: киви, снежный человек, йети, пицундская сосна, секвойя, корковый дуб.            В. Етнографічні реалії.          1. Побут:            а)  їжа, напої: щи, чебуреки, баница, пирог, пай, спагетти.    б)  одяг (включаючи взуття, головний убір): бурнус, кимоно, куладжа, дхоти, сари, саронг, сукман, тога, чембары; варежки, унты, мокасины, лапти. в) житло, меблі, посуд: изба, юрта, иглу, вигвам, чум, бунгало, сакля, тукуль, хасиенда (гасиенда); горница, одая, девичья, буржуйка (печка); ракла, софра; гювеч, амфора, ибрик, чапура, бомбилья; кубышка, куманец, стомна.    г) транспорт: рикша, фиакр, кэб, тройка, нарты, ландо, паланкин.   2. Праця:            а) люди праці: передовик, ударник, бригадир, табельщик, фермер, гаучо, консьержка, дворник, феллах, грум, теляк.        б) засоби праці: мачете, бумеранг, кобылка, губерка, лассо, болеадорас.  в) організації праці: колхоз, ранчо, латифундия, главк, агрокомплекс, бригада, еснаф, гильдия; лапаз, керхан, зенн, мандра.      3. Мистецтво та культура:         а) музика та танці: : казачок, гопак, лезгинка, краковяк, тарантелла, хоро, раченица, хоруми, хорал, канцонетта, блюз, конфу, рил, хали-гали, хоппель-поппель.             б) музичні інструменти: балалайка, тамтам, гусли, гусла, кавал, кастаньеты.            в) фольклор: сага, былина, руна, касыды, баяты, газели, частушки.  г) театр:  кабуки, но, комедиа дель арте, мистерия, хэппенинг, арлекин, коломбина.             д) виконавці: миннезингер, трубадур, акын, менестрель, скальд, кобзарь, бард; скоморох, гейша, гетера, ояма.        е) звичаї, ритуали: проштапалник, коляда, конфирмация, баннз, вендетта. ж) свята, ігри: Первомай, День Победы, холи, джатра, мела, пасха, коледа, День благодарения, лапта, городки, крикет, тарок; городошник, питчер. з) міфологія: леший, Дед Мороз, тролль, валькирия, гурия, сомодива, таласым, вурдалак.           і) культи: ходжа, ксендз, аббат, шаман, бонза.      4. Етнічні об’єкти:          а) Етноніми: апах, банту, гуцул, кафр, копт, ремба-ранка, тотонаки, баски, нганасаны, казах.          б) Прізвиська (жартівливі або образливі): кацап, хохол, кокни, помак; бош, фриц, шваб; лингурин, гринго, горилла, ястребы, ангрез.     в) Назви осіб по місцю проживання: тарасконец, габровец, абердинец, овернец, кариокас, канака, шоп.         5. Міри та гроші:           а) Одиниці міри: аршин, фут, сажень, ярд, ли; пуд, ока, чи; десятина, акр, морген; кварта, четверть, бушель; локоть, гаш, поперек.     б) Грошові одиниці: лев, стотинка, рубль, копейка, лира, талант, франк, сантим, песета, песо; тугрик, куруш, меджидия.       в) Простомовні назви тих та інших: : осьмуха, сотка юзче, четвертинка, четвертная, половинка; целковый, пятак, п'етаче, двушка, трешка (трешница), полушка, червонец, гривенник, дайм, никел.

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІ. Місцевий поділ (в залежності від національної і мовної приналежності)..

 

II. Местное деление (в зависимости   от национальной и языковой принадлежности).

III. Временное деление (в синхроническом и диахрони-, ческом плане, по признаку «знакомости»).

IV. Переводческое деление.

 

 

 

З точки  зору класифікації реалій, дослідники розглядають їх у предметному  поділі, часовому поділі, місцевому  поділі, та перекладацькому поділі. Таким чином, реалії розглядаються  в залежності від часу і предмету, часу і місця, шляхів потрапляння реалій.        Необхідно пояснити, що вибір шляху прийомів передачі реалій залежить від кількох передумов:           - від характеру тексту (враховуючи жанрові особливості певної літератури); 

- від  залежності реалій у контексті  (враховується роль реалії в  змісті, ступінь її змістового  навантаження, колориту);       - від характеру самої реалії, її місця в лексичних системах ВМ та ПМ;  - від самих мов (її словотворчих можливостей, літературної та мовної традиції; 

- від  читача перекладу ( в порівнянні з читачем оригіналу) [3:164].  Проблемі передачі реалій надавали значну увагу багато теоретиків перекладу, зокрема А. Ф.Архипов Г. Ю. Балль,Ж. А.Голікова,Т. Г.Казакова,І. В. Конець,Л. К. Латишев,, В. І.Проворотов,Я. І. Рецкер, В. С.Слепович Г. В. Шатков, О.Д. Швейцер і багато інших.        Так, наприклад, О. В. Федоров зводить можливості перекладу реалій до трьох основних випадків:          1) транслітерація;          2) створення нового або складного слова або словосполучення відповідного предмету на основі елементів і морфологічних відносин, які вже існують у мові; 

3) використання  слова, що позначає щось близьке  по функції до іншомовної реалії, - наближений переклад, уточнюваний  в умовах контексту, що іноді  граничить з описом [16:181] .       Т. Г. Казакова наголошує на наступних способах передачі реалій:  1) транскрипція/ транслітерація;        2) калькування;           3) функціональна заміна;         4) розширення значення;         5) описовий переклад / коментар;        6) змішаний переклад [6:89]       Розглядаючи проблему перекладу реалій, С. Влахов і С Флорін виділяють наступні способи:           І. Транскрипція.

ІІ. Переклад (заміни).

1. Неологізм:

а) калькування,

б) часткове калькування,

в) освоєння,

г) семантичний  неологізм,

2.   Приблизний переклад:

     а) родо-видова відповідність,