Українська мова і сучасність, новий погляд на збагачення нашої лексики

     Наприклад, шоумен (ведучий розважальних програм) і ток-шоу (різновид телевізійної програми), арт-студія (мистецька організація) й поп-арт (напрям у сучасному  мистецтві), енергоринок (сфера збуту електроенергії) і обленерго (обласна енергетична компанія) тощо. Окрім того, ці словотворчі елементи можуть поєднуватися між собою в нові слова без участі інших коренів: авіашоу, телемен, телеарт, відеоарт, трансаеро та ін. Окремо слід зазначити, що більшість слів із такими компонентами створювалися не в українській мові, а вже готовими були запозичені з мов, де ці елементи функціонують як корені. “Кореневість” їх на українському ґрунті засвідчують певним чином і хитання в орфографічному освоєнні запозиченого слова: випадки написання слів авіатур, веб-сторінка, ток-шоу і разом, і через дефіс не можна зводити лише до виявів неграмотності авторів текстів. Це непрямий доказ того, що в свідомості мовців ці іншомовні елементи марковані як корені, бо ж не викликає сумнівів ні у кого те, що префікс потрібно писати разом. 

Висновок.

       Хоч інтенсивне словотворення  та зростання кiлькостi лексичних запозичень є явищем об’єктивним та iсторично зумовленим, це приводить до зрушень у системi української мови. Hавала нового лексичного матерiалу може мiстити в собi загрозу до порушення рiвноваги в мові, яка може втратити можливість бути універсальним засобом спілкування. Наприклад, скільки інформації можна отримати з такого речення: Придбавши в мобіл-салоні стартовий пакет, ваучер або скретч-картку, отримаєш бонус 5% вартості покупки. П’ять слів (із дванадцяти) у такому реченні потребують додаткового роз’яснення: мобіл-салон – крамниця, що торгує мобільними телефонами та супровідною технікою; стартовий пакет – кілька предметів продажу, які пропонують купити одночасно і зі знижкою; ваучер – документ, який підтверджує видачу кредиту; скретч-картка – електронна картка, яка дає право користуватися заздалегідь оплаченими послугами (що є вартістю картки) у будь-який час; бонус – премія, приз, подарунок. Унаслідок невиправданого вживання іншомовних слів мова може втрати свої головні функції – комунікативну та інформативну. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Список використаної літератури  
 

1. Англо-український словник. – К., 1972. – С. 64

2. Возний Т. М. Словотвір дієслів в українській мові у порівнянні з російською та білоруською. – Львів, 1981. – C. 41, 53.

3. Коваль А. П. Слово про слово.   — К.: Радянська школа, 1986. — 284 с.         

4. Муромцева О. Г. Розвиток лексики української літературної мови...– С. 34.

5. Григорій Півторак. Коли ж виникла українська мова / Історія української мови (Хрестоматія). — К.: Либідь, 1996. — С. 270-279.

6. Сікорська З. С. Словотвірна структура похідних слів з різною формально-семантичною співвідносністю // УМЛШ.– 1986. – № 6. – С.20.

7. Синявський О. Норми української літературної мови. – Львів, 1941. – С. 151.

8. Українець. Література російська, великоруська, українська і галицька // Правда.

– Ч.4. – 1874. –  С.162.

9. Франко І. Говоримо на вовка – скажімо і за вовка // Зібрання творів у 50-ти т. – Т.28. – К.,1980. – С.173, 175.

10. Юрчук Л.  А. Суфіксальний дієслівний словотвір  // Словотвір сучасної· української  літературної мови. – К., 1979. –  С.173. Возний Т.М. Словотвір дієслів  в українській мові у порівнянні з російською та білоруською. – Львів, 1981. – С.28.