Контрольная работа по "Статистика"

Варіант 2

1. Основні статистичні методи для аналізу структури доходів і видатків.
2. Завдання статистики інвестиційної діяльності.
3. Розкрити методику  розрахунку брутто-ставки страхування та її складових – нетто-ставки і навантаження.
4. Які методи теорії статистики можна використати при аналізі стану та розвитку зовнішньоекономічної діяльності?

 

Задача 1.За наведеними даними динаміки статистики збитковості страхової  компанії з імовірністю 0,997 визначити  планові нетто-ставку та брутто-ставку. Частку навантаження прийняти в розмірі 25%. Умови страхування – стабільні

Вихідні показники
Квартал	Страхова сума, тис.грн	Страхове відшкодування, тис.грн.	Коєфіціент збитковості  на 100 грн. страхової суми (g)
I	75	1,05	1,59
II	130	1,85	1,52
III	145	2,1	1,69
IV	160	2,8	1,85
V	135	2,7	1,85
VI	184	3,5	2,19
VII	150	3,1	2,19
VIII	120	2,35	2,33

 

Задача 2. Використовуючи дані про кредитування банками України, проаналізувати динаміку обсягу і структури  залишків заборгованості.

Банки	Залишки заборгованості на кінець року, млн.грн.
	Базисний рік	Поточний рік
Національний	4580	5015
Комерційні	4160	4810

 

Задача 3. Населення сплатило за товари у звітному періоді 32486 тис. грн., за послуги – 7218 тис. грн. Індекс цін становить 1,06, індекс ставок і  тарифів за послуги – 1,12. Розрахувати індекс купівельної спроможності гривні.

 

Задача 4. Сума прибутку компанії становить 20 млн. грн.; рада директорів планує виплатити 1 млн. грн. у вигляді дивідендів на 50 тис акцій. Загально ринковий рівень прибутковості – 30%. Облігації держави приносять щорічно 20% доходу. Поточна ринкова ціна акцій становить 100 грн. Передбачається зростання дивідендів на 5%. Визначити фактичну ціну акцій.

 

Відповіді

1. Для прогнозування податкових доходів державного бюджету можуть бути використані різноманітні методи, в тому числі й прості — такі, що грунтуються на екстраполяції трендів. Проте ці методи, передбачаючи збереження минулої тенденції розвитку, не враховують змін у податковій базі, а також ставки податків. Через це їх застосування може призвести до помилок у прогнозах. Більш обгрунтованою є побудова функції залежності податків від податкової бази.

Приріст суми податкових доходів можливий з двох причин —  зростання податкової бази і зміни  в оподаткуванні. Перший вид змін податкових доходів називають автоматичним ефектом, а другий — дискреційним.

Автоматичний ефект  може бути розрахований за допомогою  коефіцієнта еластичності, для відшукання якого можна скористатися відношенням темпів приросту податкових доходів до темпу приросту валового внутрішнього продукту. Коефіцієнт еластичності покаже, на скільки відсотків збільшиться сума податкового доходу зі зростанням валового внутрішнього продукту на 1 %.

Сума видатків може бути похідною від доходів державного бюджету і рівня його дефіциту. Елементом прогнозу видатків бюджету може бути розмір державного внутрішнього і зовнішнього боргу. Прогнозування зовнішнього боргу має пов’язуватися із зовнішньою заборгованістю та її структурою, а також зі станом платіжного балансу і його прогнозом. Внутрішній борг держави складається з відсотків за виплатами позик та із сум погашення позик. Тому прогнозування цієї статті видатків має будуватися на рівнянні тренду відсоткової ставки і суми отриманих Урядом кредитів.

 Система показників держбюджету включає в себе показники доходів і видатків. Аналізуючи структуру доходів і затрат, можна визначити основні джерела формування доходів держави та розподіл отриманих коштів.

Склад доходів і видатків держбюджету вивчається за допомогою системи показників.

• Структура доходів (видатків) бюджету.

За допомогою методу визначення співвідношення окремих груп (розділів, параграфів, статей) бюджетної класифікації до загального об’єму доходів (видатків) бюджету у %%.

• Показники виконання плану.

За допомогою методу співвідношення фактичного об’єму доходів (видатків) бюджету до плану, виражене в %%.

• Показники динаміки доходів і видатків бюджету, мережі, штатів  і контингентів бюджетних закладів.

За допомогою методу визначення показників рядів динаміки – абсолютного приросту, темпів росту, темпів приросту, абсолютного значення одного проценту прироста, середнього абсолютного приросту, середнього рівня рядів динаміки, середнього темпу росту.

• Основні показники бюджетних закладів.

За допомогою методу визначення за формулами середньої арифметичної (коли інформація представлена тільки даними на початок і кінець періоду) або середньої хронологічної моментального ряду динаміки (інформація представлена на кілька дат з рівними інтервалами часу).

Динамику бюджетних видатків на душу населення краще вивчати з використанням індексного методу, особливо індексів середніх величин.

Індекс змінного складу

 

  = (1)

 

де h₀, h₁ – бюджетні затрати на душу населення або контингенту в період відповідно базисному або звітному; h = B/N

B –загальний об’єм затрат

N₀,  N₁ –середня чисельність населення або бюджетного контингенту в період

відповідно базисному або звітному

Індекс фіксованого складу

                            (2)

Індекс структурних зсувів

 

   (3)

Взаємний зв'язок індексів

 

        (4)

Абсолютний розмір змін бюджетних видатків

 

DБР = å h₁ N₁ – å h₀ N_{0                         (5)}

у тому числі за рахунок:

• середнього розміру бюджетних затрат на душу населення або контингенту

 

DБР (h) = (h₁ – h₀) · å N_{1                                 (6)}

 

• середньої чисельності населення

 

DБР (N) = (åN₁ – åN₀) · h_{0                       (7)}

 

Якщо в розрахунках використовуються індекси, тоді зміни затрат за рахунок окремих факторів визначають за допомогою системи формул

 

DБР (N) = БР₀ · (I_N – 1)                   (8)

                                           DБР (h) = БР₀ · (I_h – 1) · I_{N         (9)}

 

Одним із прийомів рядів динаміки є аналітичне вирівнювання з метою визначення основної тенденції змін показників у часі. Для цього необхідно використовувати рівняння прямої лінії, так як динаміка доходів і видатків держбюджету характеризується більш – менш рівномірним розвитком:

`Y_t = a₀ + a₁ *t                  (10)

 

де  – Y_t – вирівнене значення доходів і затрат;

a₀, a₁ – параметри рівняння

t – порядковий номер року

 

Для визначенн параметрів a₀, a₁ використовують метод найменших квадратів. При цьому можна використовувати спрощений спосіб вирівнювання, коли сума всіх значень t^'_і дорівнює нулю. При такому способі вирахувань система нормальних рівнянь спрощується і має вигляд

 

                      ì                    a₀ · n + а ₁ · å t ^'_i = å y_i

                      í                          .                                .

î   a ₀ · å t ^'_i  + a₁ · å (t ^'_і )²  = å y_i · t ^'_{i                                   (11)}

 

Після визначення a₀, a₁ складають аналітичне рівняння і знаходять Y_t для кожного року.

 

2. Основними завданнями статистики інвестиційної діяльності виступає визначення таких показників:

 

• рівень розвитку виробничих сил і стану  інвестиційного ринку (стан і структура виробництва; рівень розвитку робочих сил; стан ринку інвестицій та інвестиційних товарів, фондового ринку);
• стан фінансово-кредитної системи і діяльність фінансових посередників (інвестиційна діяльність банків, її рівень; рівень розвитку функціонування банківської системи; інвестиційна політика НБ);
• статус іноземного інвестора (діяльність міжнароднх фінансово-кредитних інститутів; наявність вільних економічних і офшорних зон);
• інвестиційна активність населення (стан ринку нерухомості; відношення держави до власності; виконання державної програми приватизації).
• економічний розвиток регіону;
• розвиток ринкової інфраструктури;
• фінансової інфраструктури;
• розвиток людських ресурсів;
• діяльність органів місцевої влади у сфері приватного підприємництва;
• майнового стану інвестиційного объекту;
• фінансової стабільності (платоспроможності) інвестиційного объекту;
• ліквідності активів інвестиційного объекту;
• прибутковості інвестиційного проекту;
• ділової активності інвестиційного объекту;
• ринкової активності інвестиційного проекту.

 

3.Один з важливих показників статистики страхування– страхові тарифи, або ставки страхових платежів. Розраховують їх так, щоб забезпечити виплату страхувальникам відшкодувань, відшкодувати виплати страхувальника і забезпечити прибутковість діяльності.

Страхові тарифи, або брутто-тарифи (С_б) складаються з двох частин:

• нетто-ставки (С_н) – частини страхового тарифу, які забезпечують виплату страхового відшкодування;
• навантаження (Н) – частини страхового тарифу, які забезпечують відшкодування затрат страхувальника і прибуток від його діяльності.

Нетто-ставка – планова збитковість страхової суми. Залежить від показників:

• частка об’єктів, які постраждали – вірогідність страхового випадку               (l=n/N)                                                                                 (12)
• середній розмір страхового відшкодування (`W)
• середня сума застрахованих об’єктів (`S).

Збитковість розраховується за формулою

 

                   (13)

 

 

Планову нетто-ставку розраховують за формулою

Нетто-ставка  С_н= (`g + t*s ) * К риска               (14)

 

`g –середня фактична збитковість страхової суми

(`g + t*s ) – максимальний очікуваний коефіцієнт збитковості

s –середнє квадратиче відхилення

t – коефіцієнт кратності відхилення, який залежить від заданої вірогідності (р),

при р = 0,683     t = 1

при р = 0,954     t = 2

при р = 0,997     t = 3

К риска – ризикова надбавка, в умовах стабільного страхування дорівнює 5% (К_риска = 1,05), при нестабільних умовах– 10% (К_риска=1,1)

 

Брутто-ставку розраховують за формулою

 

                       (15)

 

де Н –частка навантаження в об’ємі брутто-ставки (у %%), яку розраховують на основі даних про затрати страхової організації на її прибуток.

 

4. ЗЕД ототожнюють, передусім, із зовнішньоторгівельними операціями, оскільки їх питома вага у загальному обсязі сягає біля 80%.  Окрім того, зовнішня торгівля товарами і послугами є найвагомішою складовою поточних операцій з «іншим світом» СНР.  
Статистика, досліджуючи зовнішньоекономічні зв’язки, формує базу даних, яка  всебічно відображає стан економічних відносин х іншими державами. Ця інформація використовується  для аналізу явищ та процесів у сфері міждержавних відносин, для прийняття стратегічних рішень.  
Дані статистики ЗЕД використовують державні та регіональні органи влади як підгрунтя розробки програм чи моделювання тенденцій розвитку економіки в цілому зовнішньоекономічної сфери зокрема. Користувачами даних статистики ЗЕД виступають також безпосередні суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності.