Метод статистичного дослідження структури капіталів банків

4. В аналізі слід керуватися вимогами чинного законодавства, зокрема нормами, що регулюють формування статутного капіталу, резервного капіталу та інших фондів і резервів, а також враховувати порядок оподаткування прибутку юридичних осіб та доходів фізичних осіб.

5. Необхідно використовувати економічні нормативи, які застосовують при регулюванні діяльності банків органи банківського регулювання та нагляду. НБУ встановлює спеціальні значення економічних нормативів для певного виду діяльності банків.

6. Слід враховувати функціональне призначення власного капіталу. Незначна питома вага власного капіталу у сукупному капіталі пов’язана насамперед із тим, що банки у ринковій економіці є фінансовими посередниками. Це дає змогу їм залучати значні грошові кошти та вкладати їх в активи з метою одержання прибутку.

7. Важливо під час аналізу власного капіталу визначити вартість окремих його складових елементів, а потім порівняти із вартістю залученого та позиченого капіталу. Зокрема, існує думка, що власний капітал є безплатним джерелом банківських ресурсів. Однак це не відповідає дійсності. Так, вартість статутного капіталу від випуску звичайних акцій базується на трьох чинниках: розмірі дивідендів, темпах приросту дивідендів та на ринковій ціні простих акцій. Вважається також, що вартість власного капіталу за рахунок нерозподілених прибутків така сама, як і вартість випуску звичайних акцій, тільки без поправки на витрати на емісію.

8. У процесі аналізу власного капіталу банку виходячи з його цілей, слід використовувати методи всіх видів фінансового аналізу. Зокрема, вивчення власного капіталу слід починати з аналізу складових його елементів, порівняти їх із показником сукупного власного капіталу за їх питомою вагою. Кількісний аналіз структури власного капіталу банку слід здійснювати у динаміці, щоб відстежувати зміну в його структурі за період, що аналізується, та визначити тенденції розвитку. Важливо порівняти структуру власного капіталу конкретного банку з аналогічними показниками інших банків або із середньобанківськими.

9. Здійснюючи аналіз власного капіталу банку, потрібно чітко розуміти його суть, а також враховувати класифікацію власного капіталу за різними ознаками.

10. Аналізуючи власний капітал, потрібно враховувати існуючі обмеження щодо діяльності банків. Так, банкам забороняється діяльність у сфері матеріального виробництва, торгівлі (за винятком реалізації пам’ятних, ювілейних та інвестиційних монет) і страхування, крім виконання функцій страхового посередника. Спеціалізованим банкам (за винятком ощадного) забороняється залучати вклади від фізичних осіб в обсягах, що перевищують 5 % регулятивного капіталу банку.

Фінансовий потенціал  комерційного банку характеризується обсягом і структурою його необоротних та оборотних активів, що формуються за рахунок готівкових фінансових ресурсів (як власних, так залучених і позичених). Обґрунтоване оптимальне розміщення фінансових ресурсів під час здійснення активних операцій є одним з найважливіших принципів забезпечення фінансової стабільності, платоспроможності та ліквідності банку.

Активні операції являють  собою розміщення банками власного капіталу та залучених ресурсів з метою отримання прибутку, забезпечення діяльності та підтримання необхідного рівня ліквідності. До активних операцій банків відносять:

• операції з вкладення банківських ресурсів у грошові кошти в готівковій і безготівковій формі з метою підтримання ліквідності банку;
• розрахункові операції, пов’язані з платежами клієнтів;
• касові операції з приймання і видавання готівки;
• інвестиційні операції з вкладення банківських ресурсів у цінні папери;
• фондові операції з купівлі-продажу цінних паперів;
• валютні операції з купівлі-продажу іноземної валюти на внутрішньому і міжнародному валютних ринках;
• депозитні операції з розміщення тимчасово вільних ресурсів банку в депозити в НБУ та інших комерційних банках;
• операції з купівлі-продажу банківських коштовних металів на внутрішньому і міжнародному валютних ринках.

Наведена вище класифікація банківських операцій не є винятковою і не має чітких безумовних меж, адже багато операцій можуть одночасно виступати в ролі як активних, так і пасивних. Наприклад, залучення коштів на депозит вважається пасивною операцією, оскільки збільшує ресурсну базу банку. Разом з тим отримані на депозит кошти розміщуються у вигляді залишку на кореспондентському рахунку в центральному банку або в операційній касі банку, що є активною операцією. Таким чином, розподіляти банківські операції на суто активні чи пасивні доцільно й економічно можливо під час аналізу підсумкових результатів здійснення цих операцій, що відображаються у змінах сум відповідних статей у певних розділах банківського балансу.

Водночас для аналізу  потрібне більш чітке визначення активів. Так, у бухгалтерському обліку активи трактуються як ресурси, що контролюються банком як результат минулих подій, використання яких, імовірно, сприятиме в майбутньому зростанню економічної вигоди. Іншими словами, це економічні ресурси, що перебувають у розпорядженні банку, використання яких має принести в майбутньому дохід. Активи виступають у вигляді основних засобів, готівки в національній або іноземній валюті в касі банку, заборгованості за позиками, цінних паперів, які перебувають у портфелі банку тощо [14, с. 54].

Метою аналізу  активів банку та операцій з ними є, з одного боку оцінка раціональності фактичної структури активів з погляду забезпечення прибутковості та стабільності роботи банку, а з іншого — визначення шляхів її оптимізації та узагальнюючої оцінки, прогнозу майбутніх результатів діяльності і фінансового потенціалу банку.

Мета аналізу  активів банку конкретизується  у таких завданнях:

• дослідження та оцінка динаміки складу, обсягів та структури активів;
• дослідження та оцінка динаміки складу, обсягів і структури дохідних і недохідних активів;
• дослідження та оцінка якості активів;
• дослідження та оцінка якості «кредитного портфеля» за класифікаційними видами кредитів;
• дослідження та оцінка «портфеля цінних паперів»;
• дослідження та оцінка іммобілізованих активів у дебіторську заборгованість, капітальні вкладення та ін.;
• визначення узагальнюючої оцінки активів і способів оптимізації їх структури.

Інформаційне забезпечення аналізу активів складається  з:

• правової інформації, що міститься у законах України, які регулюють економічну діяльність банків (Закон «Про банки та банківську діяльність», закон «Про оподаткування прибутку підприємств» тощо);
• директивна інформація, що міститься у постановах Кабінету Міністрів України, Національного банку України, наказах Міністерства фінансів та інших міністерств і відомств;
• нормативно-довідкова інформація, що міститься у збірниках галузевих, відомчих, міжгалузевих нормативів, каталогах, проспектах тощо;
• інформація бізнес-планів та прогнозів;
• обліково-економічна інформація, яка є основним видом фактографічної інформації.

В обліково-економічній інформації основне місце посідає поточна інформація бухгалтерського обліку і фінансової звітності [12, с. 54].

Головним джерелом даних  для проведення фінансового аналізу банку є його баланс, у якому відображено всю інформацію про наявність фінансового та нерухомого майна, власником якого є банк; обсяг та склад зобов’язань контрагентів перед банком та зобов’язань банку перед контрагентами.

3.3. Дослідження динаміки капіталів банку

Основними факторами, які  впливали на діяльність банку в 2008-2010 рр., було погіршення стану економічної  кон’юнктури та ділової активності на рівні всіх суб'єктів-клієнтів банку  внаслідок впливу світової фінансової кризи.

За період аналізу (табл. Б.1) спостерігалося зростання валюти балансу на 4096807 тис. грн. або на 22,22%, що вказує на розширення господарської діяльності ПАТ «Фінанси і кредит» в 2008-2010 р., в той же час зростання джерел фінансування було пов’язано насамперед з ростом зобов’язань банку на 4546314 тис. грн. або на 28,48%, в той час як власний капітал банку зменшився на 2026915 тис. грн. або на 59,08%, що відбулося внаслідок накопичення непокритих збитків. В структурі джерел фінансування переважали, що типово для банківської діяльності, зобов’язання, при цьому їх питома вага зросла з 86,57% станом на 1.01.2009 р. до 891,01% станом на 1.01.2011 р., що вказує на політику банку розширення банківської діяльності саме за рахунок активізації залучення коштів через депозитні та інші операції.

В складі власного капіталу ПАТ «Фінанси і кредит» відбулося  зростання величини непокритого  збитку на 519392 тис. грн. або у 2,6 рази та зменшення чистих активів, що належать акціонерам (учасникам) банку, на 2476422 тис. грн. (табл. Б.2), що загалом призвело до зменшення власного капіталу банку. В той же час резерви та інші фонди банку зросли на 69885 або на 21,1%, при цьому основними складовими власного капіталу банку був статутний капітал та чисті активи, що належать акціонерам (учасникам) банку. 

Незважаючи на ріст зобов’язань  банку (табл. Б. 3), спостерігалося негативні  тенденції зменшення питомої  ваги найбільшого складника зобов’язань  банку – коштів клієнтів з 61,19% станом на 1.01.2009 р. до 53,3% станом на 1.01.2011 р.(незважаючи на зростання загального обсягу коштів клієнтів на 1165301 тис. грн. за період аналізу), що вказує як на зменшення загального рівня довіри населення до банківських депозитних продуктів, так і на неефективність депозитної політики  ПАТ «Фінанси і кредит». В той же час спостерігалося зростання коштів банків на 3107925 тис. грн. або на 58,52% в загальній величині та на 7,78% в питомій вазі зобов’язань банку. Субординований борг банку зріс на 748040 тис. грн. або у 8,5 разів, що вказує на політику залучення коштів банком з зовнішніх джерел.

Активи ПАТ «Фінанси і кредит» за період аналізу зросли на 4096807 тис. грн. або у 1,22 рази (табл. Б. 4), при цьому найбільше за 2008-2010 рр. зросли грошові кошти та їх еквіваленти (на 1284954 тис. грн. або у 1,96 рази), кредити та заборгованість клієнтів(на 3440415 тис. грн. або у 1,22 рази), інші фінансові активи (на543978 тис. грн. або у 6,04 рази), що вказує на адекватну реакцію банку нарощування кредитного портфеля відповідно до динаміки росту його активів, а також на ріст високоліквідних активів на вихід банку на фінансові ринки і розміщення коштів на них. З період аналізу питома вага портфелю кредитів в загальному обсязі активів банку зросла лише на 0,09%, що пояснювалося впливом кризи (світової та внутрішньо економічної) на рівень доходів і платоспроможності як індивідуальних, так і корпоративних клієнтів. За період аналізу основні засоби та нематеріальні активи банку мали тенденцію до зменшення на 20142 тис. грн. або на 13,1%, що вказує на зменшення кількості відділень та філій, які діють на території України, та укрупнення підрозділів банку територіально.

Отже, за період з 01.01.2009 р. до 01.01.2011 р. ПАТ «Фінанси і кредит»  мав тенденцію до росту ресурсної  бази, що призвело до зростання активів, зокрема кредитів та заборгованості клієнтів, основних засобів, коштів  в Національному банку України та готівкових коштів банку.

ПАТ «Фінанси і кредит»  є універсальним банком, який входить  до групи найбільших банків України  і за період з 01.01.2009 по 01.01.2011 р. мав  тенденції до росту основних балансових показників, а його фінансовий стан є стабільним, проте ПАТ «Фінанси і кредит» отримував збиток за період аналізу, що вказує на неефективність  організації банківської діяльності та непродуману кредитну та депозитну політики банку.

За період з 01.01.2009 р. до 01.01.2011 р. ПАТ «Фінанси і кредит»  мав тенденцію до росту ресурсної  бази, що призвело до зростання активів, зокрема кредитів та заборгованості клієнтів, основних засобів, коштів  в Національному банку України  та готівкових коштів банку.

За аналізований період фінансовий стан ПАТ «Фінанси і кредит»  за період з 01.01.2009 р. до 01.01.2011 р.  є  стійким, проте показники фінансового  тану в динаміці мають тенденції  до зниження, що може становити небезпеку  фінансової нестійкості у майбутньому. Здійснивши аналіз нормативів капіталу, ліквідності, можемо зробити висновок, що банк в разі необхідності може виконати свої зобов’язання високоліквідними активами. Це підтверджує той факт, що встановлені Національним банком України нормативи ліквідності в значній мірі менші за показники банку. Із здійснених розрахунків коефіцієнтів фінансової стійкості бачимо, що всі показники характеризують банк з позитивної сторони. Всі вони мають тенденцію до поліпшення, крім коефіцієнта короткострокової ліквідності. Отже, фінансова стійкість банку достатньо забезпечена його капіталом і останній може захищати банк від ймовірних ризикових втрат.

Проаналізувавши показники  фінансових результатів діяльності ПАТ «Фінанси і кредит» за період з 01.01.2009 по 01.01.2011 р., слід відмітити зменшення показників рентабельності та дохідності, проте за період аналізу спостерігалося зменшення прибутку, який отримував банк.

Висновки

Таким чином, аналіз капіталу починають з оцінки його структури та дотримання вимог нормативу мінімального розміру регулятивного капіталу. Збільшення статутного капіталу та резервів банку оцінюється позитивно, оскільки це сприяє підвищенню фінансової стійкості банку.

За період з 01.01.2009 р. до 01.01.2011 р. ПАТ «Фінанси і кредит» мав тенденцію до росту ресурсної бази, що призвело до зростання активів, зокрема кредитів та заборгованості клієнтів, основних засобів, коштів  в Національному банку України та готівкових коштів банку.