Оптимізація витрат промислового підприємства з урахуванням невизначених обмежень

Розподіл для параметру залежності між різними видами витрат має вигляд (таблиця 3.18):

Таблиця 3.18

Функції належності та ваги параметрів залежностей між витратами

b	150	175	200	250	300
μ(b)	0,7	0,8	0,95	0,9	0,8
w(b)	0,35	0,05	0,075	0,025	0,4

Аналогічно розрахувавши математичне сподівання для параметру залежності між різними видами витрат, отримаємо значення b = 202,5.

Підставивши нові значення функцій важливості, коефіцієнтів питомої структури витрат та параметру залежності у математичну постановку задачі (2.19-2.20), отримаємо наступні значення (таблиця 3.19):

Таблиця 3.19

Оптимальна структура  витрат з урахуванням нечітких обмежень

Найменування  витрат	Значення приросту	Значення витрат
Матеріальні витрати	55,90	205,90
Витрати на оплату праці	160,72	330,72
Амортизація	5,38	125,38
Інші витрати	25,99	80,99

Загальна сума витрат склала 241,74 ум. од.

Структуру загальних  витрат з урахуванням нечітких обмежень наглядно можна подати за допомогою рисунку 3.3.

Рис. 3.3. Структура витрат з урахуванням нечітких обмежень

Такі результати показують, що доцільніше збільшити витрати на матеріали або закупити більш якісні матеріали, збільшити чисельність працівників, зробити модернізацію обладнання, а також збільшити витрати на покращення стану приміщень, на комунальні послуги, зв’язок тощо.

На мою думку, найкращим з трьох запропонованих способів є визначення оптимальної структури витрат з врахуванням стохастичних обмежень. Цей спосіб, на відміну від інших, дав найвигідніші результати у відношенні загальні витрати до якості. Хоча найнижчі загальні витрати дав спосіб оптимізації з врахуванням нечітких обмежень, але низька вартість досягається за рахунок зниження якісних показників функції, а саме середнього значення функції важливості. У методі зі стохастичними обмеженнями загальна сума витрат вища, але вищою є якість виготовленої продукції.

Розглядаючи питому структуру витрат, можна помітити, що у стохастичному методі ми можемо значно підвищити якість устаткування та технології обробки, збільшити чисельність та кваліфікованість персоналу та підвищити інші операційні витрати, тобто орендувати додаткове приміщення, налагодити комунікації та провести модернізацію приміщень. Іншими словами, акцент робиться на якісне вдосконалення чинників виробництва, тобто має місце інтенсивний тип економічного розвитку.

У питомій структурі  витрат, розрахованій за нечітким методом, витрати в основному розподіляються між закупівлею нових матеріалів та підвищенням чисельності працівників, тобто зменшення обсягів витрат досягається за рахунок залучення у виробництво додаткових трудових та матеріальних ресурсів, тобто має місце екстенсивний тип економічного розвитку.

В умовах науково-технічного прогресу, епоху вдосконалення технологій та впровадження нових доцільно вибирати інтенсивний шлях розвитку економіки. Це новий тип економічного зростання, який має якісно нові орієнтири: підвищення ефективності використання засобів виробництва і збільшення обсягу та якості продукції за незмінних матеріальних і трудових ресурсів.

 

ВИСНОВКИ

Мінімізація витрат є  одним з найважливішим процесів на підприємстві. У структурі блоку управління затратами суб'єкта господарювання важливе місце відводиться саме оптимізації процесу формування затрат, що реалізується шляхом використання сукупності різноманітних фінансове математичних методів та моделей обґрунтування як абсолютної та відносної величини, так і структури затрат. Управління затратами суб'єкта господарювання із використанням методів оптимізації передбачає реалізацію сукупності взаємоузгоджених ітерацій, що є спільними для усіх методів і можуть несуттєво відрізнятися у функціонально-організаційному наповненні.

В результаті проведеної роботи були вирішені наступні задачі:

1) У першому розділі розглянуто концептуальні положення оптимізації витрат підприємства, сутність управління витратами. Було розглянуто необхідну економічну теорію для створення моделі оптимізації витрат, описано характерні види економічних витрат, їх структуру та зміст для виробництва, охарактеризовано вплив обмежень на кінцевий результат, а також пояснено, які методи використовуються для вирішення задач оптимізації та типи програм скорочення витрат.

2) У другому розділі наведено математичну постановку задачі оптимізації витрат підприємства з урахуванням невизначених обмежень. Представлена методика дослідження структури витрат. В практичному розділі даної роботи було представлено розроблену математичну модель оптимізації витрат. Розглянуто випадки впливу випадкових та нечітких обмежень задачі математичного програмування. Використовувався перший тип задач невизначеного програмування, пов'язаний з так званими моделями очікуваного значення. Зазначимо, що поняття очікуваного значення застосовується як стосовно стохастичних моделей, так і нечітких моделей. У випадку стохастичної задачі математичного програмування, очікуваним значенням є математичне сподівання.

3) У третьому розділі роботи здійснено оптимізацію витрат підприємства АХК «Укрнафтопродукт». Проведено аналіз витрат на виробництво одиниці продукції АХК «Укрнафтопродукт». Дані розрахунки можуть слугувати третім етапом технічної підготовки виробництва. В роботі розраховано оптимальну структуру витрат різними методами, пов’язаними з невизначеністю і знайдено найменшу величину сукупних витрат.

Впровадження розробленої та запропонованої системи управління витратами промислових підприємств, на мою думку, дозволить:

– забезпечити формування раціональної структури витрат з  врахуванням корисності їх здійснення на кожному етапі виробничого процесу;

– обґрунтувати доцільність  зміни організації процесу виробництва, зокрема шляхом відмови від самостійного виконання частини функцій, які є неефективними за результатами аналізу;

– оптимізувати собівартість продукції за рахунок покращення процесу виробництва;

– обґрунтовано встановлювати  нормативи обсягів та рівнів витрат,  виконання яких структурними підрозділами контролюється службою фінансового контролінгу;

– досягти зростання  ринкової вартості промислового підприємства в довгостроковій перспективі та максимізації прибутковості у короткостроковому періоді.

Проте основним завданням  економіста є не тільки підрахування вже наявних витрат, але і знаходження можливих шляхів зниження витрат. У традиційному розумінні найважливішими шляхами зниження витрат є економія всіх видів ресурсів,  споживаних у виробництві:  трудових і матеріальних. Зниження трудомісткості продукції,  зростання продуктивності праці можна досягти різними способами.  Найбільш важливі з них - механізація і автоматизація виробництва,  розробка і застосування прогресивних, високопродуктивних технологій,  заміна і модернізація застарілого устаткування.

З вище написаного можна  зробити висновок, що питання про  затрати виробництва з точки  зору, як економічної, так і господарської практики дуже важливі. Перед усім тому, що, як уже підкреслювалося вище, зменшення витрат праці й матеріальних ресурсів на виготовлення одиниці продукції є головним джерелом підвищення ефективності господарювання.

Отже, діяльність будь-якого торговельного підприємства з моменту його створення пов'язана з різними видами витрат, тому саме витрати посідають чи не найголовніше місце у формуванні прибутку підприємства. Потрібно здійснювати аналіз усіх показників господарської діяльності підприємства з метою отримання можливості визначення резервів скорочення витрат торговельного підприємства.  Постійний контроль над витратами підприємства дасть змогу за результатами кількох операційних періодів розробити найефективнішу методику управління поточними витратами для конкретного торговельного підприємства.

 

 

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затверджене наказом МФУ від 31.12.99 р., № 318, зареєстрованим у МЮУ 19.01.2000 р., № 27/4248.

2. Горєлкіна А.Л. Оптимізація системи управління витратами// Державне управління. – 2006, № 2. – С. 251-255.

3. http://ukrkniga.org.ua/ukrkniga-text/645/19 – Фінансовий менеджмент: конспект лекцій (КНЕУ) – Поддєрьогін

4. Невядомський К. – Як правильно реалізувати програми зі скорочення витрат? – Вісник УСПП, березень 2009 р.

5. Бланк И.А. Торговий менеджмент. – 2-ге вид., [перероб. та доп.]. – К.: Вид-во "Ника-Центр", 2004. – 546 с.

6. Ковальчук І.В. Економіка підприємства : навч. посібн. / І.В. Ковальчук. – К. : Вид-во "Знання", 2008. – 679 с.

7. Піскунова О. В. – Моделювання управлінських рішень щодо розвитку малого підприємництва: Монографія. – К.: КНЕУ, 2010. – 334 с.

8. Податковий кодекс України № 2755-VI вiд 02.12.2010р. // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, №13-14, N 15-16, N 17, ст.112.

9. Жлуктенко В. І., Наконечний С. І. – Теорія ймовірностей і математична статистика: Навч.-метод. посібник. У 2 ч. — Ч. І. Теорія ймовірностей. — К.: КНЕУ, 2000. — 304 с.

10. Лю Б. – Теория  и практика неопределенного программирования. – М.: БИНОМ. Лаборатория знаний, 2005. – 416 с.

11. Постанова Кабінету  Міністрів України від 30.01.1998 №  103 «Про створення акціонерної холдингової компанії «Укрнафтопродукт».

12. http://smida.gov.ua/db/participant/00018201 – Єдиний інформаційний масив даних про емітентів цінних паперів