Моделювання технологічного процесу потоково-цехової технології виробництва молока

Технологія виробництва  молока при прив¢язному утриманні потребує більших затрат праці по догляду за тваринами. Вона стримує ефективність використання сучасних машин і не дає змоги в достатній мірі спеціалізувати працю тваринників. На кращих молочних фермах з прив¢язним утримання корів, дворазовим машинним доїнням, високим рівнем механізації інших технологічних процесів з розрахунку на одного працюючого припадає 15-20, а в більшості господарств 9-10 корів. Істотним недоліком прив¢язного утримання, особливо в зимовий період, є відсутність систематичного моціону тварин на відкритому повітрі, що негативно впливає на їх здоров¢я і відтворювальні функції [    ].

Прив¢язне утримання корів поширене в усіх зонах країни, особливо в зимовий період. При цьому кожну тварину розміщують в окремому стійлі з індивідуальною годівницею і напувалкою ПА-1А або АП-1А. Над стійлом кожної корови вивішують картку, в якій записують кличку, індивідуальний номер, породу і породність, дати народження і чергового отелення, продуктивність та інші показники. Для підстилки використовують солому, торф або тирсу. Їх заміняють щоденно. Всі роботи по утриманню, годівлі та доїнню корів виконують відповідно до встановленого розпорядку дня. [ 12 ].

Протягом дня при  сприятливих погодних умовах корів  виганяють на вигульно-кормові майданчики на 2 год. Годують і напувають худобу в стійлах. У літній період при цілорічному стійловому утриманні годують тварин на вигульно-кормивих майданчиках, доять у стійлах переносними апаратами або в молокопровід. В останні роки на фермах з прив¢язним утриманням корів доять у доїльних залах на установках типу "ялинка" або "тандем". Для зменшення затрат часу на відв¢язування і прив¢язування корів застосовують стійлове обладняння ОСП-Ф-26, яке забезпечує автоматичне індивідуальне самоприв¢язування і групове відв¢язування корів. На більшості ферм з прив¢язним утриманням для видалення гною з приміщень застосовують транспортери ТСН-2, ТСН-3,0Б, ТСН-160, ТШ-30А. [ 13 ].

Розміщення корів у  приміщеннях зумовлюється умовами  догляду і ефективністю механізації  праці, а також деякими фізіологічними особливостями тварин. Звичайно корів розміщують у парних рядах. Так, у найбільш поширених корівниках на 100 і 200 корів відповідно два і чотири ряди стійл для тварин, в кожному з яких по 50 місць.

При виборі способу розміщення корів враховують засоби механізації  по роздаванню кормів і видаленню гною. При цьому може бути два варіанти.

Перший. Корів у двох рядах розміщують головами всередину, при цьому в корівнику один центральний кормовий проїзд і два  гнойових проходи. Цей варіант більш  придатний для мобільної роздачі  кормів.

Другий. Корів у двох рядах розміщують головами у протилежні боки. Цей варіант розміщення більш оптимальний при застосуванні стаціонарних роздавачів кормів типу ТВК-80 [   ].

Протягом стійлового періоду тварини практично постійно при прив¢язному утриманні знаходяться в стійлах. Тому до розмірів і обладнання стійл існують певні вимоги. В зв¢язку з тим, що корови у стаді неоднакові за величиною, то при обладнанні стійл необхідно передбачати окремі приміщення або секції для утримання тварин певної маси.

В умовах прив¢язного утримання корів велике значення має підстилка для стійл. Її використовують для утеплення стійл і поліпшення гігієнічних умов утримання тварин. Для підстилки використовують солому , торф, тирсу з розрахунку 2-4 кг на корову за добу. Підстилка вбирає вологу та шкідливі гази, а тому відіграє значну роль у створенні мікроклімату приміщення.

Асфальтова і дерев¢яна підлоги достатньою мірою забезпечують нормальний температурний режим для молочних корів.

У деяких районах країни застосування гною з підстилкою необхідне для поліпшення структури грунту і підвищення його родючості. Внесення в грунт твердого гною збільшує в ньому вміст гумусу, а також поліпшує його фізичні, хімічні та мікробіологічні властивості. При інтенсивному землеробстві вміст гумусу і грунті може зменшуватись до 1% за рік, а тому щорічно треба вносити органічні добрива в сухій речовині не менше 2,5 т на 1 га [    ].

З технології утримання  худоби велике значення має конструкція  годівниць. В даний період поширено два типи годівниць - високі і низькі. Високими називають годівниці з висотою переднього борта 20-30 см і заднього - 70 см. Перевага цих годівниць в тому, що вони мають більший об¢єм порівняно з низькими і, крім того, з них тварини  майже зовсім не викидають корм. При переході на дворазове роздавання кормів це має велике значення. Однак якщо частково корм викидається з годівниці, то його важче знову закинути у високу годівницю, ніж у низьку [   ].

Годівниці з низькими стінками називають ще кормовими  столами.

Одним з важливих технологічних  елементів утримання великої рогатої худоби є прив¢язь. На фермах частіше використовується вертикальна ланцюгова двокінцева прив¢язь. Прив¢зі можуть бути груповими [    ].

Щоденний моціон  протягом кількох годин добре впливає на фізіологічний стан і продуктивність корів. Організовувати  його можна на вигульно-кормових майданчиках.

Для утримання вигульно-кормових майданчиків у чистоті бажано мати на них тверде покриття. При  наявності достатньої площі на території  ферми вигульно-кормові майданчики можна розміщувати на відстані 800-1000 м від корівника. Це дає змогу забезпечувати  активніший рух тварин під час моціону, що благотворно впливає на корів. При обладнанні вигульно-кормових майданчиків на кожну корову передбачають 8 м² твердого  покриття з бетону і 12-15 м² без покриття.

При доїнні на доільних установках "ялинка", "тандем" технологія прив¢язного утримання молочної худоби характеризується досить високою продуктивністю корів. Однак з точки зору інтенсифікації молочного скотарства перспективнішою є технологія  безприв¢язного утримання худоби.

Таким  чином  визначальними  і  вузловими  елементами  технології  утримання  корів  на  кожній  фермі  є  прийняті  способи  годівлі  та  доїння, методи  організації  відпочинку  тварин, способи  видалення  гною.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

Розрахункова  частина

 

Таблиця 2.1.

 

Вихідні  дані  для  розрахунку  курсового  проекту

 

1	Потужність ферми (поголів'я  корів)	785
2.	Порода	голштинська
3.	Спосіб утримання худоби	прив’язне
4.	Кратність доїння	3
5.	Середній надій на корову за рік, кг	2965
6.	Вихід телят на 100 корів	90
7.	Жива маса 1 голови телят  при народженні середньому по породі, кг	40
8.	Жива маса І голови телят при реалізації до спецгоспу  у середньому по породі, кг	53
9.	Профілактичний період, днів	20
10.	Середньодобовий приріст молодняку, г	650
11	Жива маса 1 голови вибракуваних корів, кг	480
12.	Вибраковка  корів, %:        Повновікових	25%
	Первісток	28%
	Ремонтних телиць	9%
1З.	Період тільності, днів	285
14.	Сервіс-період, днів	80
15.	Термін утримання корів і нетелей у цехах, днів:
	а) сухостою	51
	б) отелення, усього	22
	У тому числі  у секціях:
	дородовій	8
	родовій	2
	післяродовій	12
	в) роздою і осіменіння	100
	г) виробництва молока	192
16.	Закупівельна  ціна, грн.: молока	105
	Живої маси корів	501
	Приросту живої маси телят	500
17.	Вартість 1 ц кормів, грн.:              концкормів	70
	грубих кормів: сіна	25
	соломи	12
	соковитих кормів	15
	зелених кормів	2,5
	коренеплодів	70
18	Витрати кормів на 1ц молока, ц корм. од	1,2
19	Витрати праці на 1 ц молока, людино-годин	5,7
20	Структура собівартості 1 ц  молока, %:	100
	заробітна плата	24
	корми	48
	усі інші види затрат	28
21	Потреба у воді на 1 гол на добу ,   літрів  корова.	90
	нетель	50
	теля	25
22	Вихід гною від 1 гол. за добу, кг   корова	30
	нетель	20
	теля	4
23	Вартість, грн.:    1т гною	100
	1 кВт /год. електроенергії	0,18
	1 л палива	3,5
	1 кг ПММ	4,0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.1. Розрахунки потреби у ремонтному молодняку.

 

Спочатку підраховується кількість корів, які треба вибракувати. Якщо вибракування корів передбачається проводити по закінченню строку їх виробничого використання, то тварин, визначених для цього не осіменяють. Оптимальним строком вибракування вважають 8-й місяць лактації, хоча може бути як по її закінченні (на 11-му місяці після отелення), так і раніше.

Визначаються розрахунки у такій послідовністю за залежністю:

 

Кількість корів, які підлягають вибракуванню за рік:

 

Кв =785x25:100 =196 гол.

 

 Кількість неперевірених корів - первісток (нетелей), яких необхідно мати у стаді після їх оцінки по продуктивності придатності до машинного доїння:

З урахуванням 28% вибраковки первісток після їх оцінки по продуктивності придатності до машинного доїння необхідно мати неперевірених корів  – первісток (нетелей), за рік:

 

Кп =  196 х 100: 72 = 272  голів

 

 Кількість  ремонтних телиць, яких треба  відібрати для вирощування:

 

РТ = 272 х 100: 91 = 298 гол.

 Визначаємо кількість телят, що буде отримано

 

* від корів  за залежністю:

 

Тк = 785 х 90 : 100 = 707 гол.

 

* від нетелей  :

 

Тн = 272 х 100 : 100 = 272

 

Усього буде отримано телят від корів і нетелей

 

Ту = 272 + 707 = 979 голів

 

У тому числі щомісячно 

979: 12 = 82 голів.

2. Розрахунок середньорічного поголів'я і структури стада

 

                                                                                                  

   Таблиця 2.2.

 

Розрахунок  середньорічного поголів'я і структури  стада

 

№ п/п	Група тварин	Трив.  пер. дн.	Методика розрахунку	Сер. річне пог.	С-ра стада    %
1.	Корови, усього	365	785 х 365 : 365 =785	785	93,6
2.	У т.ч. у цеху:- сухостою	51	785 х 51 : 365 =110	110	13,2
3.	-. Отелення	22	785 х 22 : 365 =47	47	5,6
4.	-. Роздою і осіменіння	100	785 х 100 : 365 =215	215	25,6
5.	-. Виробництва молока	192	785 х 192 : 365 =413	413	49,2
6.	Телята профілактичного періоду	20	979 х 365 : 20 =785	54	6,4
7.	Усього	385	----------------------	839	100

 

Як  видно  із  таблиці  2.1. у  стаді  ферми  на  долю  корів  припадає  93,6% ві  усього  поголів’я    і на  долю  телят 6,5%. 

Що  стосується  розміщення  корів  по  цехах,  то  найбільша  кількість  головомісць  49,2% потрібно  мати  у  цеху  виробництва  молока,  а  найменше – у  цеху  отелення  5,6% головомісць

         

 

 

 

 

 

 

 

 

2. 3. Розрахунок кількості технологічних груп і їх розмір

 

Виходячи  з  розрахункового  поголів’я,  та  встановлених  стандартів  розмір  технологічної  групи  повинен  становити  48  голів

Тоді у нашому прикладі при розмірі одної групи 48 голів  технологічних груп (Г) буде усього 16 (785: 48)

У т.ч. у цеху сухостою 2 (110:48)

У цеху отелення 1 (48:47)

у цеху роздою і осіменіння 4 (215 : 48)

у цеху виробництва молока 7 (:48)

 

2. 4.  Розрахунок ритму і такту роботи молочної ферми (комплексу)

 

      Ритм

r = 979 : 365= 2,68  отелень на добу.

 

Місячний ритм буде рівнятися 

 

2,68 х 30 = 20 голів.

 

     Такт

Т = 48 : 2,68 = 18 днів.

 

Далі встановлюється кількість тактів виробничого циклу  по цехах (періодах) за рік. Так як у  сухостійному цеху молока від корів  не отримують, такт роботи визначається за залежністю;

Кт у цехах буде:

  цех отелення - 20,27 такту = 365/(1 х 18)

цех роздою і осіменіння - 3,65 такту = 365/100

цех виробництва молока - 1,90 такту = 365/192

 

 

 

2. 5. Розрахунок річного виробництва валової продукції скотарства і побудова циклограми виробництва молока на фермі (комплексі) .

 

Згідно табл. 27 практикуму із скотарства (В.І.Костенка, Київ “Урожай 1996” при продуктивності корови 5000кг розподіл надоїв по місяцям лактації буде таким, кг.

                                                                                                 

Середньодобові  надої корів по місяцях лактації, кг

 

Можливий надій за 305 днів лактації, кг	Місяці лактації
	І	П	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	ХП
2965	13,5	13,5	12,5	11,6	10,9	9,8	8,9	7,8	6,6	5,1