Правове регулювання захисту рослин

                  на відшкодування  збитків,  завданих  їм  внаслідок порушення

                  законодавства про захист рослин.

Підприємства, установи,  організації усіх форм  власності  та громадяни зобов'язані у сфері захисту рослин:

                  проводити систематичні обстеження угідь,  посівів, насаджень, продукції рослинного походження,  сховищ тощо і в  разі  виявлення  поширення  шкідливих  організмів  інформувати  про  це  спеціально  уповноважені органи виконавчої влади у сфері захисту рослин;

                  додержувати технології вирощування рослин сільськогосподарського та іншого призначення;

                  допускати  до   робіт,   пов'язаних   із    транспортуванням, зберіганням,  застосуванням засобів захисту рослин,  їх торгівлею, лише осіб,  які пройшли згідно з цим Законом спеціальну підготовку та  мають  на  те  відповідне  посвідчення і допуск,  що видаються спеціально  уповноваженими  органами  виконавчої  влади  у   сфері  захисту рослин;

                  своєчасно проводити  комплекс  профілактичних і винищувальних заходів щодо боротьби з шкідниками, хворобами і бур'янами;

                  виконувати регламенти    зберігання,    транспортування    та застосування засобів захисту рослин;

                  використовувати відповідну   техніку,  обладнання  та  засоби громадської і особистої безпеки;

                  відшкодовувати підприємствам,  установам,  організаціям  усіх форм  власності  та  громадянам  завдані їм збитки в установленому законодавством порядку;

                  сприяти державним  інспекторам  захисту  рослин  у  виконанні покладених на них обов'язків.

Особливий режим захисту рослин  -  особливий  правовий  режим діяльності  місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування,  підприємств,  установ та організацій, спрямований на  локалізацію  і  ліквідацію  особливо  небезпечних  шкідників і хвороб  у  межах  населеного  пункту,  району,  області,   кількох областей (ст. 1).

Особливий режим   захисту   рослин  вводиться  на  території населеного пункту,  району,  області,  декількох областей  у  разі масового  розвитку  і  поширення  особливо  небезпечних  шкідливих організмів і потреби в додаткових  заходах  та  ресурсах  щодо  їх локалізації і ліквідації.

У разі  масового  розвитку  і  поширення особливо небезпечних шкідливих  організмів  головні   державні   інспектори   (або   їх заступники)  захисту  рослин України,  Автономної Республіки Крим, областей,  районів упродовж однієї доби після  виявлення  масового поширення   особливо   небезпечних  шкідливих  організмів  вносять подання про запровадження особливого  режиму  захисту  рослин  до відповідного  органу  місцевого  самоврядування,  місцевого органу виконавчої влади або Кабінету Міністрів України.

Територія особливого режиму захисту рослин  встановлюється  у межах  населеного  пункту,  району,  області  відповідним  органом місцевого самоврядування чи місцевим органом виконавчої влади, а в межах кількох областей - Кабінетом Міністрів України.

Орган, який  прийняв  рішення  про  запровадження  або зняття особливого  режиму  захисту  рослин,  негайно  повідомляє  про  це підприємства,  установи та організації, розташовані на відповідній території, і громадян, які проживають на цій території.

У рішенні про запровадження особливого режиму захисту  рослин зазначаються:

     обставини, що   спричинили  запровадження  особливого  режиму захисту рослин;

     межі території,  на  якій  запроваджується  особливий   режим захисту рослин;

     період, на   який  запроваджується  особливий  режим  захисту рослин;

     перелік особливо небезпечних шкідливих організмів  та  заходи щодо їх локалізації і ліквідації (ст. 14 ЗУ «Про захист рослин»).

     Стаття 15 ЗУ «Про захист рослин» містить заходи,  що здійснюються на території з особливим режимом захисту рослин:

     знешкодження особливо небезпечних шкідливих організмів;

     залучення та   використання   державних  ресурсів  (наукових, матеріальних  тощо),  а  також  ресурсів   підприємств,   установ, організацій  усіх  форм  власності  та  громадян для локалізації і ліквідації особливо небезпечних шкідливих організмів з  попереднім відшкодуванням їм понесених ними витрат;

     інші заходи.

1.2. Відповідальність за порушення законодавства про захист рослин. Відшкодування збитків, розгляд спорів у сфері захисту рослин.

Порушення законодавства про  захист  рослин  тягне  за  собою дисциплінарну,  адміністративну,  цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України.

Відповідальність за порушення законодавства про захист рослин несуть особи, винні у:

–                    поширенні шкідливих організмів внаслідок порушення технології вирощування рослин сільськогосподарського та іншого призначення;

–                    екологічно не обгрунтованому здійсненні захисту рослин;

–                    недодержанні вимог нормативно-правових актів з питань захисту рослин,  що призвело до пошкодження,  погіршення стану  рослин  та якості   продукції  рослинного  походження,  а  також  забруднення довкілля;

–                    неповідомленні (приховуванні)   або    наданні    неправдивої інформації   про  загрозу  посівам,  деревним  насадженням,  іншій рослинності відкритого та  закритого  грунту,  а  також  продукції рослинного походження від шкідливих організмів;

–                    завезенні на  територію України та реалізації засобів захисту рослин,  а також речовин і сировини для  їх  виготовлення,  що  не пройшли державних випробувань і реєстрації;

–                    ухиленні від  пред'явлення або непред'явленні засобів захисту рослин для проведення їх огляду, досліджень;

–                    невиконанні законних вимог  посадових  осіб,  які  здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист рослин.

Законами України  може бути встановлено відповідальність і за інші види порушень у сфері захисту рослин (ст. 21).

Підприємства, установи,  організації  усіх  форм власності та громадяни,  які своїми діями або бездіяльністю  сприяли  поширенню шкідливих  організмів,  відшкодовують завдані збитки відповідно до законодавства України (ст. 22).

Спори, що виникають у сфері захисту рослин, вирішуються судом у встановленому законодавством порядку.

1.3. Наукове, фінансове та матеріально – технічне забезпечення заходів щодо захисту рослин.

Професійною діяльністю  у   сфері   захисту   рослин   можуть займатися  громадяни,  які  мають вищу освіту відповідного рівня і професійного спрямування.

На   підприємствах, в установах  та організаціях  усіх  форм власності   роботи,  пов'язані  із  захистом  рослин,  проводяться працівниками,  які  пройшли  відповідну  підготовку  з  технології захисту   рослин,   і   тільки   під   безпосереднім  керівництвом спеціалістів із захисту рослин.

Громадяни, яким земельні ділянки належать на праві  власності або праві користування і які займаються вирощуванням сільськогосподарських та інших  рослин  і  насаджень,  мають  бути обізнані із засобами захисту рослин і технологією їх застосування (ст. 24).

Спеціально уповноважені органи виконавчої влади  у  сфері  захисту рослин повинні сприяти їм у цьому.

Підготовка спеціалістів  із  захисту  рослин  здійснюється на факультетах   захисту   рослин   у   вищих   сільськогосподарських навчальних закладах.

Післядипломне навчання   спеціалістів   із   захисту   рослин здійснюється на  факультетах  захисту  рослин,  курсах  підвищення кваліфікації  у  вищих навчальних закладах,  навчальних комбінатах (центрах), школах та на спеціалізованих курсах.

Періодичність підвищення кваліфікації - не рідше одного  разу на 5 років.

Підготовка і  перепідготовка,  підвищення кваліфікації кадрів масових професій,  підприємств,  установ та організацій усіх  форм власності,   фермерських   господарств,   які   проводять  роботи, пов'язані із захистом рослин, здійснюються у навчальних комбінатах (центрах),  на  спеціалізованих  курсах  при  державних інспекціях захисту рослин.

Плата  за  навчання  спеціалістів  спеціально   уповноважених органів  виконавчої  влади  у сфері захисту рослин здійснюється за рахунок  коштів  Державного  бюджету   України,   а   спеціалістів сільськогосподарських    підприємств,   установ   і   організацій, незалежно від форм власності,  фермерських господарств та тих, які працюють  на  підприємницьких  засадах,  -  за  рахунок коштів цих підприємств,  установ,  організацій і господарств або ж за рахунок власних  коштів. 

Спеціалісти спеціально уповноважених органів виконавчої влади у  сфері  захисту  рослин  підлягають  атестації  у  встановленому законодавством  порядку.  За  результатами  атестації визначаються відповідність   працівника   займаній    посаді,    рівень    його кваліфікації,  категорія,  а  також встановлюється посадовий оклад згідно з законодавством України (ст. 25).

Наукове забезпечення захисту рослин здійснюється Національною академією  наук  України,  Українською  академією  аграрних  наук, спеціально  уповноваженим  центральним  органом виконавчої влади з питань аграрної політики через мережу наукових і науково-дослідних установ та організацій (ст. 26 ЗУ «Про захист рослин»).

Фінансування заходів  щодо  захисту  рослин  здійснюється  за рахунок коштів Державного  бюджету  України,  коштів  підприємств, установ,  організацій  усіх  форм власності,  громадян та інших не заборонених законами України джерел.

Фінансування розроблення  та   виконання   загальнодержавних, міждержавних,   регіональних   цільових  програм  захисту  рослин, запобіжні  заходи  щодо  поширення,  локалізації   та   ліквідації карантинних  і особливо небезпечних шкідливих організмів,  а також контрольні обстеження сільськогосподарських угідь здійснюються  за рахунок   коштів   Державного   бюджету   України  в  порядку,  що визначається Кабінетом  Міністрів  України,  а  також  за  рахунок коштів  підприємств,  установ,  організацій усіх форм власності та громадян ( ст. 27 «Про захист рослин»).

Фінансування  та матеріально-технічне забезпечення спеціально уповноважених органів виконавчої  влади  у  сфері  захисту  рослин здійснюється  за  рахунок коштів загального та спеціального фондів Державного бюджету України.

Джерелами фінансування   спеціально   уповноважених   органів виконавчої  влади  у  сфері захисту рослин за рахунок спеціального фонду Державного  бюджету  України  можуть  бути  надходження  від надання  платних  послуг за проведення огляду,  обстеження посівів сільськогосподарських   культур    і    багаторічних    насаджень, аналітичних  досліджень  засобів захисту рослин щодо відповідності їх сертифіката якості,  навчання  працівників,  які  безпосередньо виконують  роботи  із  захисту рослин,  надання консультативних та інших послуг,  реалізації виготовлених  ними  біологічних  засобів захисту рослин ( ст. 28 «Про захист рослин»).

Україна бере участь у міжнародному  співробітництві  у  сфері захисту рослин на основі багатосторонніх та двосторонніх угод.

Участь України у міжнародному співробітництві у сфері захисту рослин  здійснюється  в  порядку,   встановленому   законодавством України, шляхом:

–        проведення спільних наукових досліджень;

–        розроблення і   реалізації  міжнародних  програм  із  захисту рослин;

–        здійснення взаємного  обміну  інформацією  у  сфері   захисту рослин, вивчення міжнародного досвіду;

–        проведення та  участі у міжнародних конференціях,  конгресах, симпозіумах, виставках тощо.

     Якщо міжнародним договором,  згода  на  обов'язковість  якого надана Верховною Радою України,  встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, то застосовуються правила міжнародного договору( ст. 29 «Про захист рослин»).

2). Засоби захисту рослин: пестициди і агрохімікати.

Пестициди - токсичні речовини, їх сполуки або суміші  речовин хімічного чи біологічного  походження,  призначені  для  знищення, регуляції та припинення розвитку шкідливих  організмів,  внаслідок діяльності яких вражаються рослини,  тварини,  люди  і  завдається шкоди  матеріальним  цінностям,  а  також   гризунів,  бур'янів, деревної, чагарникової рослинності, засмічуючих видів риб.

Агрохімікати - органічні, мінеральні і бактеріальні  добрива, хімічні меліоранти, регулятори росту рослин та інші  речовини,  що застосовуються  для  підвищення  родючості  грунтів,   урожайності сільськогосподарських культур і  поліпшення  якості  рослинницької ( ст. 1 Закону України «Про пестициди і агрохімікати» від 2 березня 1995 р.).

Основними принципами державної політики у  сфері  діяльності, пов'язаної з пестицидами і агрохімікатами, є:

–        пріоритетність  збереження  здоров'я   людини    і    охорони навколишнього природного середовища по відношенню до  економічного ефекту від застосування пестицидів і агрохімікатів;

–        державна підконтрольність  їх  ввезення  на  митну  територію України,  реєстрації,  виробництва,  зберігання,  транспортування,

–        торгівлі і застосування;

–        обгрунтованість їх застосування;

–        мінімалізація використання пестицидів за рахунок впровадження біологічного  землеробства  та   інших    екологічно    безпечних, нехімічних методів захисту рослин;

–        безпечність для здоров'я людини та  навколишнього  природного середовища  під  час  їх виробництва, транспортування, зберігання, випробування   і   застосування   за   умови   дотримання   вимог, встановлених    державними   стандартами,   санітарними   нормами, регламентами  та  іншими  нормативними документами;