Правове регулювання захисту рослин

     засобами зв'язку, включаючи Інтернет.

     Прикордонні пункти карантину рослин повинні  мати  спеціально відведенні  та  обладнані  відповідно до закону місця для знищення об'єктів   регулювання,   заражених    регульованими    шкідливими організмами.

     Об'єкти регулювання,   що  надходять  у  пункти  пропуску  на державному кордоні України,  на яких відсутні  прикордонні  пункти карантину  рослин,  перенаправляються до найближчого прикордонного пункту карантину рослин.

Фітосанітарний контроль буває:

1. Стандартний (Усі імпортні або транзитні вантажі  з  об'єктами  регулювання підлягають  стандартному  фітосанітарному  прикордонному контролю, який здійснюється шляхом інспектування);

2. Вибірковий (Головна державна  інспекція  з карантину  рослин  України на основі даних щодо виявлення карантинних організмів  у  вантажах  з об'єктами  регулювання будь-якого походження,  що імпортуються,  а також на основі інших факторів,  що можуть впливати  на  життя  та здоров'я   рослин,   встановлює   спеціально  визначений  відсоток
вантажів, які підлягають обов'язковому розширеному фітосанітарному контролю.

3. Розширений:

     Підставами для   проведення    розширеного    фітосанітарного контролю  вантажів  з об'єктами регулювання,  що імпортуються,  на прикордонному пункті карантину рослин є:

     відсутність карантинного   дозволу   та/або   фітосанітарного сертифіката,   якщо   вантаж   з   об'єктами  регулювання  повинен супроводжуватися такими документами;

     підроблений або іншим чином  сфальсифікований  фітосанітарний сертифікат, яким супроводжується об'єкт регулювання;

     невідповідність об'єктів      регулювання      у      вантажі фітосанітарному сертифікату;

     візуально виявлене зараження вантажу регульованими шкідливими організмами або наявні ознаки зараження ними;

     наявні ознаки   пошкодження   вантажу   та/або  транспортного засобу, у якому знаходиться вантаж.

3.5. Відповідальність за порушення законодавства про карантин

Стаття 47 ЗУ «Про карантин рослин». Відповідальність за порушення законодавства про карантин рослин.

Особи, винні в порушенні законодавства про  карантин  рослин,
несуть відповідальність згідно із законом.

Відповідальність за порушення законодавства у сфері карантину
рослин несуть особи, винні у:

–                    поширенні карантинних організмів;

–                    порушенні вимог фітосанітарних заходів;

–                    невиконанні розпорядження державного інспектора  з  карантину
рослин щодо проведення відповідних карантинних заходів;

–                    непроведенні реєстрації відповідно до статті 27  ЗУ «Про карантин рослин»;

–                    неповідомленні державного  інспектора  з карантину рослин про
виявлення регульованих шкідливих організмів;

–                    завезенні на територію України,  вивезенні з карантинних  зон
об'єктів регулювання,  які не пройшли фітосанітарного контролю, та
їх реалізації;

–                    невиконанні законних вимог  посадових  осіб,  які  здійснюють
державний  контроль  за  додержанням  законодавства  про  карантин рослин.

Законами України може бути встановлено відповідальність і  за інші правопорушення у сфері карантину рослин.
 

ВИСНОВКИ

У рефераті були зазначені особливості правового захисту рослин, згідно з чим можна зробити такі висновки.

Шкідниками є види тварин (комахи, кліщі, мікроорганізми), здатні заподіяти шкоду рослинам, чагарникам, деревам, продукції рослинного походження, збитки від якої економічно доцільно відвернути. Під хворобами розуміють порушення нормального обміну речовин у рослині під впливом фітопатогенів (віруси, бактерії, гриби) або несприятливих умов середовища. До бур'янів належить небажана рослинність в угіддях, посівах, насадженнях культурних рослин, яка конкурує з ними за світло, воду, поживні речовини, а також сприяє поширенню шкідників та хвороб.

Посівам сільськогосподарських культур, плодово-ягідним, лісовим та лісопарковим насадженням, продукції рослинництва завдають шкоду понад 400 видів шкідників, рослини уражують 200 збудників небезпечних хвороб, а поля засмічують близько 300 видів бур'янів. Всі вони мають свої біологічні особливості життєвого циклу, а для боротьби з ними застосовуються, поряд з комплексом агротехнічних та організаційних заходів, понад 300 хімічних і біологічних засобів захисту рослин.

Пестицидами є токсичні речовини, їх сполуки або суміші речовин хімічного чи біологічного походження, призначені для знищення, регуляції та припинення розвитку шкідливих організмів, внаслідок діяльності яких вражаються рослини, тварини, люди і завдається шкода матеріальним цінностям, а також гризунів, бур'янів, деревної, чагарникової рослинності, засмічуючих видів риб.

Таким чином, слід відзначити комплексний інтегрований характер захисту сільськогосподарських рослин, який складається із застосування організаційно-господарських, агротехнічних, селекційних, фізичних, хімічних, біологічних та інших методів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.                  Закон України «Про пестициди і агрохімікати» від 2 березня 1995 р.

2.                  Закон України «Про захист рослин» від 14 жовтня 1998 р

3.                  Постанова Кабінету Міністрів України «Про організацію виробництва вітчизняних засобів захисту рослин» від 24 січня 2001 р. № 42.

4.                  Наказ Державної комісії у справах випробувань і реєстрації засобів захисту та регуляторів росту рослин і добрив (Укрдержхімкомісії) від              шкоди рослинам і рослинним продуктам від 5 серпня 1997 р.

5.                  Закон України «Про карантин рослин» від 30 червня 1993 р.