Автор работы: Пользователь скрыл имя, 13 Февраля 2012 в 18:41, курсовая работа
В курсовому проекті особливу увагу приділено заміні бетонних силосів на новіші металеві.
В ході курсового проекту вирішується проблема забезпечення якісного збереження зерна та продуктів його переробки, це завдання, має велике значення у всіх країнах світу.
Вступ…….…………………………………………………………………………………3
1. Розрахункова частина……………………………………………………………..4
1.1. Техніко-економічне обгрунтування потужності підприємства, що проектується……………………………………………………………..….4
1.2. Моделювання технологічного процесу……………………….…………16
1.2.1. Вибір загальної технологічної схеми підприємства…………………16
1.2.2. Розрахунок необхідного технологічного, транспортного та допоміжного обладнання ………………………………………………18
1.2.3. Розрахунок місткості силосів………………………..………………...28
2. Проектна частина……….………………………………………………………....33
Висновок…………………………………………………………………………………..34
Список використаної літератури……………………..………………………….…..….35
Розрахунок зерносушильного обладнання
При
реконструкції підприємств, що діють,
необхідно використовувати
Вибір режимів для сушки зерна
здійснюється відповідно до «
Ас=0,8А*Кв*Кп*Кк,
де Кв– коефіцієнт переведення фізичних тон в планові тонни сушки;
Кк – коефіцієнт, що враховує зміну продуктивності сушарки залежно від просушуваної культури;
Кп – коефіцієнт, що враховує цільове призначення зерна Кп = 1.
Загальна продуктивність
Qзс=Ас/(20,5Пр),
20,5 – розрахункове число годин роботи зерносушарок за добу. Розрахунок продуктивності зерносушарок представлений в таблиці 1.2.3.
Таблиця 1.2.3. Розрахунок продуктивності зерносушарок
№ партії | А, т | Характеристика партії | Кв | Кк | Кn | Ас | Пр | Розрахункове число часів роботи зерносушарок за добу сутки | Qзс | |
Культура | W, % | |||||||||
1 | 3500,00 | пшениця | 14,5 | 0,67 | 1,0 | 1,0 | 2345,00 | 20 | 20,5 | 5,72 |
2 | 5741,12 | пшениця | 14,5 | 0,67 | 1,0 | 1,0 | 3846,55 | 20 | 20,5 | 9,38 |
3 | 1000,00 | ячмінь | 15,3 | 0,67 | 0,8 | 1,7 | 911,20 | 20 | 20,5 | 2,22 |
4 | 4516,17 | ячмінь | 15,3 | 0,67 | 0,8 | 1,7 | 4115,14 | 20 | 20,5 | 10,04 |
5 | 1000,00 | ячмінь | 15,3 | 0,67 | 0,8 | 1,7 | 911,20 | 20 | 20,5 | 2,22 |
6 | 1700,00 | горох | 17 | 0,67 | 0,9 | 1,0 | 1025,10 | 20 | 20,5 | 2,50 |
7 | 935,51 | горох | 17 | 0,67 | 0,9 | 1,0 | 564,11 | 20 | 20,5 | 1,38 |
8 | 1600,00 | горох | 17 | 0,67 | 0,9 | 1,0 | 964,80 | 20 | 20,5 | 2,35 |
9 | 700,00 | кукурудза | 17 | 0,67 | 1,0 | 1,0 | 469,00 | 20 | 20,5 | 1,14 |
10 | 470,54 | кукурудза | 17 | 0,67 | 1,0 | 1,0 | 315,26 | 20 | 20,5 | 0,77 |
Всього | 21163,35 | 15467,37 | 37,73 |
Розрахункова кількість зерна, яке може просушити одна зерносушарка за весь період заготівель визначається за формулою:
Qр.зс=Qзс.п*Кпер*20,5*Кз,
де Qзс.п – продуктивність зерносушарки за паспортом, т/год;
Кпер – коефіцієнт, враховуючий зниження продуктивності зерносушарки в залежності від кількості направлених на неї партій зерна;
Кз – коефіцієнт, враховуючий зниження продуктивності при работі в комплексі з зерносховищами.
Емкість накопичувальних бункерів для вологого та сухого зерна повинна забезпечувати безперебійну роботу зерносушарки не менше 8 годин.
Розрахунок кількості основних норій
Норії, що встановлюються на хлібоприймальних підприємствах, поділяються залежно від технологічного призначення на основні та спеціалізовані.
До спеціалізованих норій відносять:
Для кращого використання основних норій рекомендується передбачати можливість подачі кожного основного потоку зерна не менше, ніж на 2 норії та забезпечення технологічними схемами порівняно однакової тривалості роботи основних норій протягом доби.
При розрахунку необхідної продуктивності і кількості основних норій було проведено:
Добовий обсяг роботи по основних операціях визначається з урахуванням кількості різного виду зерна, що піддається технологічному переміщенню, з урахуванням коефіцієнтів, що змінюють продуктивність норій, що залежать від культури та якісної характеристики зернової маси; коефіцієнтів використання норій.
При
виборі типу і продуктивності норії
необхідно враховувати
Кількість годин роботи норії по кожній операції розраховується за формулою:
Нг=Аз/(Qн*Кв*Кк*Квз), годин
де Аз - кількість зерна певного виду для кожної операції, т;
Qн - продуктивність норії, т / год;
Кв - коефіцієнт використання паспортної продуктивності.
Необхідна кількість норій визначається за формулою:
Nн=∑Нг/(24*Кt),
де Кt - коефіцієнт використання за часом (приймають в залежності від розрахункової кількості норій). Приймаються 0,7.
Розрахунок добового обсягу роботи з основних операцій, кількості годин роботи норії по кожній операції і необхідного числа основних норій наведено в таблиці 1.2.4.
Таблица 1.2.4. Розрахунок необхідної кількості норій
Культура | |||||||||||
пшениця | пшениця | ячмінь | ячмінь | ячмінь | горох | горох | горох | кукурудза | кукурудза | Всього | |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | ||
Операція1: Підйом розвантаженого зерна | |||||||||||
Кількість зерна окремого виду, для кожної операції (Аз) | 175,00 | 287,06 | 50,00 | 225,81 | 50,00 | 85,00 | 46,78 | 80,00 | 35,00 | 23,53 | 1058,17 |
Коефіцієнт використання паспортної продуктивності (Кв) | 0,85 | 0,85 | 0,85 | 0,85 | 0,85 | 0,85 | 0,85 | 0,85 | 0,85 | 0,85 | |
Коефіцієнт, який залежить від транспортуємої культури (Кк) | 1 | 1 | 0,9 | 0,9 | 0,9 | 0,8 | 0,8 | 0,8 | 1 | 1 | |
Коефіцієнт, який залежить від якісної характеристики зерновой маси (Квз) | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 0,9 | 0,9 | 0,9 | 0,9 | 0,9 | |
Продуктивність норій | 175 | 175 | 175 | 175 | 175 | 175 | 175 | 175 | 175 | 175 | |
Кількість годин роботи норій по даній операції | 1,18 | 1,93 | 0,37 | 1,69 | 0,37 | 0,79 | 0,44 | 0,75 | 0,26 | 0,18 | 7,95 |
Операція 2: Підйом первинно очищеного зерна | |||||||||||
Кількість зерна окремого виду, для кожної операції (Аз) | 175,00 | 284,59 | 50,00 | 223,87 | 49,25 | 84,39 | 46,19 | 78,56 | 34,75 | 23,10 | 1049,69 |
Коефіцієнт використання паспортної продуктивності (Кв) | 0,9 | 0,9 | 0,9 | 0,9 | 0,9 | 0,9 | 0,9 | 0,9 | 0,9 | 0,9 | |
Коефіцієнт, який залежить від транспортуємої культури (Кк) | 1 | 1 | 0,9 | 0,9 | 0,9 | 0,8 | 0,8 | 0,8 | 1 | 1 | |
Коефіцієнт, який залежить від якісної характеристики зерновой маси (Квз) | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 0,9 | 0,9 | 0,9 | 0,9 | 0,9 | |
Продуктивність норій | 175 | 175 | 175 | 175 | 175 | 175 | 175 | 175 | 175 | 175 | |
Кількість годин роботи норій по даній операції | 1,11 | 1,81 | 0,35 | 1,58 | 0,35 | 0,74 | 0,41 | 0,69 | 0,25 | 0,16 | 7,45 |
Продовження таблиці 1.2.4. | |||||||||||
Операція 3: Підйом просушеного зерна | |||||||||||
Кількість зерна окремого виду, для кожної операції (Аз) | 175,00 | 282,93 | 50,00 | 220,48 | 48,50 | 81,44 | 44,57 | 75,82 | 33,54 | 22,30 | 1034,59 |
Коефіцієнт використання паспортної продуктивності (Кв) | 0,9 | 0,9 | 0,9 | 0,9 | 0,9 | 0,9 | 0,9 | 0,9 | 0,9 | 0,9 | |
Коефіцієнт, який залежить від транспортуємої культури (Кк) | 1 | 1 | 0,9 | 0,9 | 0,9 | 0,8 | 0,8 | 0,8 | 1 | 1 | |
Коефіцієнт, який залежить від якісної характеристики зерновой маси (Квз) | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 0,9 | 0,9 | 0,9 | 0,9 | 0,9 | |
Продуктивність норій | 175 | 175 | 175 | 175 | 175 | 175 | 175 | 175 | 175 | 175 | |
Кількість годин роботи норій по даній операції | 0,00 | 1,80 | 0,00 | 1,56 | 0,34 | 0,72 | 0,39 | 0,67 | 0,24 | 0,16 | 5,87 |
Операція 4:Підйом вторинно очищеного зерна | |||||||||||
Кількість зерна окремого виду, для кожної операції (Аз) | 0,00 | 281,55 | 0,00 | 219,40 | 48,09 | 81,00 | 44,15 | 74,78 | 33,35 | 21,99 | 804,29 |
Коефіцієнт використання паспортної продуктивності (Кв) | 0,9 | 0,9 | 0,9 | 0,9 | 0,9 | 0,9 | 0,9 | 0,9 | 0,9 | 0,9 | |
Коефіцієнт, який залежить від транспортуємої культури (Кк) | 1 | 1 | 0,9 | 0,9 | 0,9 | 0,8 | 0,8 | 0,8 | 1 | 1 | |
Коефіцієнт, який залежить від якісної характеристики зерновой маси (Квз) | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 0,9 | 0,9 | 0,9 | 0,9 | 0,9 | |
Продуктивність норій | 175 | 175 | 175 | 175 | 175 | 175 | 175 | 175 | 175 | 175 | |
Кількість годин роботи норій по даній операції | 0,00 | 1,79 | 0,00 | 1,55 | 0,34 | 0,71 | 0,39 | 0,66 | 0,24 | 0,16 | 5,83 |
Операція 5:Підйом третинно очищеного зерна | |||||||||||
Кількість зерна окремого виду, для кожної операції (Аз) | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 47,78 | 0,00 | 44,15 | 74,78 | 0,00 | 21,99 | 188,69 |
Коефіцієнт використання паспортної продуктивності (Кв) | 0,9 | 0,9 | 0,9 | 0,9 | 0,9 | 0,9 | 0,9 | 0,9 | 0,9 | 0,9 | |
Коефіцієнт, який залежить від транспортуємої культури (Кк) | 1 | 1 | 0,9 | 0,9 | 0,9 | 0,8 | 0,8 | 0,8 | 1 | 1 | |
Продовження таблиці 1.2.4. | |||||||||||
Коефіцієнт, який залежить від якісної характеристики зерновой маси (Квз) | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 0,9 | 0,9 | 0,9 | 0,9 | 0,9 | |
Продуктивність норій | 175 | 175 | 175 | 175 | 175 | 175 | 175 | 175 | 175 | 175 | |
Кількість годин роботи норій по даній операції | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,34 | 0,00 | 0,39 | 0,66 | 0,00 | 0,16 | 1,54 |
Операція 6: Підйом відвантажуємого зерна | |||||||||||
Кількість зерна окремого виду, для кожної операції (Аз) | 175,00 | 281,55 | 50,00 | 219,40 | 47,78 | 81,00 | 44,15 | 74,78 | 33,35 | 21,99 | 747,44 |
Коефіцієнт використання паспортної продуктивності (Кв) | 0,8 | 0,8 | 0,8 | 0,8 | 0,8 | 0,8 | 0,8 | 0,8 | 0,8 | 0,8 | |
Коефіцієнт, який залежить від транспортуємої культури (Кк) | 1 | 1 | 0,9 | 0,9 | 0,9 | 0,8 | 0,8 | 0,8 | 1 | 1 | |
Коефіцієнт, який залежить від якісної характеристики зерновой маси (Квз) | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 0,9 | 0,9 | 0,9 | 0,9 | 0,9 | |
Продуктивність норій | 175 | 175 | 175 | 175 | 175 | 175 | 175 | 175 | 175 | 175 | |
Кількість годин роботи норій по даній операції | 1,25 | 2,01 | 0,40 | 1,74 | 0,38 | 0,80 | 0,44 | 0,74 | 0,26 | 0,17 | 10,21 |
Загальна кількість годин по всім операціям | 3,54 | 9,33 | 1,12 | 8,11 | 2,12 | 3,77 | 2,45 | 4,17 | 1,24 | 0,98 | 38,85 |
Число годин работи норій за добу | 24 | ||||||||||
Коефіцієнт використання по часу (К1) | 0,65 | ||||||||||
Необхідна кількість норій | 2,49 | ||||||||||
Приймаємо | 3 |
Розрахунок для приводу в рух норію
Необхідну потужність для приводу в рух норію з урахуванням 10% запасу розраховують за формулою:
N=(1,1Qн*hн)/(3,6*102*ηн), кВт,
де hн – висота підйому вантажу, м
ηн- ККД норії (приймают в залежності від висоти норії) ηн=0,75.
Таблиця 1.2.5. Розрахунок необхідної потужності приводу норії
Продуктивність норії Qн | 175 |
Висота підйому вантажу, hн, м, | 30 |
ККД норії, ŋн | 0,75 |
Потужність для приводу в рух норії, кВт | 22,47 |
Приймаємо | 23 |
1.2.3.
Розрахунок ємності силосів
При технологічному проектуванні силосних корпусів необхідно визначити:
1) ємність силосу;
2)
кількість і розташування
3)
габаритні розміри силосних
Визначення ємності силосу
Ємність окремих силосів і бункерів можна розрахувати в загальному вигляді за формулою:
Pc = γ * Vc,
де γ - об'ємна маса культури, т / м 3;
Vc - об'єм силосу, м3.
Зазвичай
ємність розраховують на зберігання
важкого зерна з об'ємною
При заповненні силосу і бункера зерном у верхній частині утворюється конус із зернової маси за кутом природного укосу, а в нижній частині, зерно під тиском вищого шару розташовано згідно з конфігурацією днища силосу.
Кут нахилу днища залежить від вологості зберігається зерна:
- при вологості зерна до 20% кут нахилу днища силосу 36град;
- а при більшій вологості кут 40-45 град.
При детальному розрахунку ємності силосів різної форми необхідно врахувати ряд складних об'ємних фігур. Ємність силосу квадратної форми розраховується при випуску та впусканні зерна по центральній осі:
Pкс = γ * В2 (1/3Н1 + Н2 +1 / 3 Н3)
Таким чином ємність силосу в загальному вигляді:
Pсилоса = γ * Fcеч (1/3Н1 + Н2 +1 / 3 Н3)
Розрахунок ємності силосів до реконструкції оформлений в таблиці 1.2.6.
Визначення числа силосів і габаритних розмірів силосного корпусу.
Вибір
числа силосів і їх розташування
(сітка силосів) залежать від необхідної
ємності елеватора, мінімальної
кількості над і підсилосних
транспортерів і розміру
У
разі будівництва елеватора великої
ємності і наявності невеликого
будівельного ділянки потрібно переходити
до багаторядному розташуванню силосів.
У цьому випадку кількість
над і підсилосних
Загальна ємність всіх круглих силосів:
Eк=Pс*mn
Загальна
ємність силосного корпусу
Eс.к.=Рс*mn+ Рзв (m-1)(n-1)
Ємність силосу може бути визначена як сума ємностей:
- верхньої конусної частини V1;
- середньої циліндричної частини V2;
- нижньої конусної частини V3.
Vс= V1+ V2+ V3
Висоту верхнього та нижнього конусів зернової маси можна визначити за формулами:
Н1=r*tg α1
Н3=r*tg α2
Висота циліндричної частини визначається за формулою:
Н2= Нсил – (Н1 – Н3)
Ємність циліндричного силосу при впуску і випуску зерна по центральній осі.