Розробка технологічних карт. Складання річного плану механізованих робіт по маркам тракторів. Розрахунок технологічної карти

           - кількість фізичних марок тракторів.

Річна наробітка на еталонний трактор:

, у.е. га/год             (2.15)

Тут  - сумарний річний об’єм за підрозділом в у. е. га;

- кількість умовних еталонних  тракторів.

 Змінна наробітка за семигодинну зміну - відношення річної наробітки до відповідального числа машино-днів:

,                                 (2.16)

Коефіцієнт змінності – відношення кількості відпрацьованих тракторо-днів за рік.

                         (2.17)

Витрата палива на один умовний еталонний гектар – відношення сумарної витрати на виконання механізованих робіт:

, кт/у.е.га                   (2.18)

Коефіцієнт використання парку визначається як відношення відпрацьованих машино-днів до числа інвентарних машино-днів:

,                       (2.19)

Отримані результати порівнюємо з фактичними в господарстві за останній роки .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.  Планування  технічного обслуговування МТП

3.1 Визначення  потреби в паливі та мастильних  матеріалах

Потреба в дизельному паливі визначається по декадам місяців на основі річного плану механізованих робіт.

Нормативні  значення витрати мастильних матеріалів та пускового бензину приведені  в табл.. 3.1.

Таблиця 3.1

Приблизні витрати мастильних матеріалів та пускового  бензину ( в % до витрати основного палива)

Марка машини	Норма витрати
	Моторного мастила	Автотракторного мастила	Консистентних мастил	Трансмісійного  масла	Пускового бензину
Т-150	1147,1	225	6,75	45	237
МТЗ-80	693,6	136	9,48	-	115
ДТ-75	790,5	155	4,65	136	158
Автомобілі  з карбюраторними двигунами	2,2	-	0,103	1,03	-

 

добова витрата палива дорівнює:

,                         (3.1)

де: - декадна витрата палива, кг;

- тривалість декади, днів.

Витрата мастильних матеріалів та пускового бензину приймається в процентному відношенні від кількості витраченого дизельного палива. Норми витрати бензину на роботу автомобілів вибирають з довідників.

3.2. Визначення кількості технічних обслуговувань та ремонтів, календарних строків їх виконання

Необхідно пояснити призначення технічного обслуговування машин та вказати за яким показником воно планується в господарстві (мото-год, кількість витраченого палива, умовні гектари). Технічне обслуговування тракторів  краще планувати за кількістю витраченого палива. Періодичність технічного обслуговування тракторів дорівнює: ЕО-8-10, ТО-1-60;ТО-2-240,ТО-3-960 мотогодин робіт. (Для тракторів рішення про постановку на виробництво яких прийнято після 1.01.1982 р. періодичність повинна складати: для ТО-1 -125, ТО-2-500 та ТО-3-1000 мото-годин).

Нормативні  значення періодичності технічних  обслуговувань основних тракторів  в кілограмах витраченого палива, умовних еталонних гектарах. Значення коефіцієнтів переводу мото-годин в умовні еталонні гектари та літри витраченого палива:

Для ДТ – 75     

                        ТО – 1 – 840 кг., ТО – 2 – 3360 кг., ТО – 3 – 13440 кг.

Для Т – 150                          

ТО – 1 – 1250 кг.,   ТО – 2 – 5000 кг., ТО – 3 – 20000 кг

Для МТЗ-80                       

ТО – 1 – 550кг.,  ТО – 2 – 2200 кг., ТО – 3 – 8800 кг.

Планування  починається з аналізу вихідних даних то технічному стану тракторів.

При невеликій  кількості працюючих машин число  обслуговувань машин та ремонтів доцільно визначати графічним методом, що дозволяє встановити також орієнтирні строки проведення робіт по обслуговуванню та ремонту. Планування проводять за допомогою графіків, які будуть в прямокутних координатах: по вісі абсцис відкладають дні календарного року, а по вісі ординат – витрата палива тракторами по кожній марці окремо (інтегральна крива). Початок інтегральної кривої відповідає витраті палива від останнього ремонту на початок запланованого року. При побудові графіків вісь ординат доцільно розбивати на відрізки, що відповідають витраті палива до ТО – 1. Наприклад, для тракторів ДТ – 75 помітки на шкалі періодичності робляться через 840 кг (ТО – 1), 3360 кг (ТО2 - ) та 13440 кг (ТО – 3).

Якщо через  помітку якого-небудь виду технічного обслуговування чи ремонту на шкалі витрати палива провести лінію, паралельну вісі абсцис, до перетину її з відповідною інтегральною кривою, то проекція точки перетинання на вісі абсцис вкаже дату виконання технічного обслуговування чи ремонту. Число таких перетинів покаже заплановану кількість технічних обслуговувань відповідного виду.

Результати  розрахунків чи дані, що отримані графічним  методом заносяться в план-графік, табл.. 3.2.

Проведення  сезонних технічних обслуговувань (СТО) тракторів потрібно суміщати з  проведенням чергового ТО - 2 чи ТО – 3. Сезонне технічне обслуговування тракторів проводять два рази на рік: при переході до весняно-літнього періоду експлуатації (СТО-ВЛ), коли температура повітря встановлюється вище + 5 градусів по Цельсію , та при переході до осінньо-зимового періоду (СТО-03), коли температура – нижче +5.

Враховуючи, що строк проведення деяких ТО співпадає  з періодом польових робіт, допускається відхилення від встановленої періодичності  на 110%.

При визначенні числа обслуговувань с/г машин  необхідно враховувати, повісні  та садильні машини, жатки, підбирачі, машини по захисту рослин та внесенню добрив підлягають змінному обслуговуванню (8-10 год), ТО-1 (60 мото-год.), сезонному обслуговуванню при підготовці та тривалому зберіганні), а також обслуговуванню в процесі при знятті зі зберігання. Комбайни, складні самохідні машини та причіпні машини, а також складні стаціонарні машини додатково підлягають ТО – 2, яке виконується через 240 мото-год.

Періодичність технічного обслуговування причіпних  та навісних машин встановлюють кратною  періодичності обслуговування тракторів плануванні допускається врахувати наробітку комбайна у фізичних гектарах.

 

 

3.3 Розрахунок  витрат праці на технічне обслуговування  тракторів та с/г машин.

Витрати праці  на періодичні технічні обслуговування: на кожен місяць підраховують з врахуванням кількість обслуговувань за видами машин та їх трудомісткості:

,                   (3.3)

Де: - кількість обслуговувань і-го виду;

- трудомісткість одного  технічного обслуговування і-го виду люд.год.

Витрати праці  на видалення від відмов, що виникають  в праці експлуатації та виявлення  під час ТО-1 та ТО-2 тракторів дорівнюють 30-35% від витрат паці нормативної  трудомісткості їх обслуговування.

Підрахунок  витрат праці на обслуговування та на ремонт с/г машин краще вести одночасно із заповненням плану графіку використання с/г машин. При цьому необхідно примножити число після сезонних ТО та число поточних ремонтів на їх трудомісткість, визначаючи підсумки витрат робочого часу на ТО та ТР місячного року.

Витрати робочого часу на ведення технічних пошкоджень складних с/г машин, що виявилися  при виконанні ТО-1 та ТО-2, складає  до 35% від нормативної трудоємкості цих ТО.

Приблизній  трудомісткості планових поточних , ремонтів с/г машин наведені у додатку 5. Кількість поточних ремонтів машин данного типу на запланований рік встановлюються орієнтовано перемноженням числа машин, що використовуються в підрозділі на коефіцієнт обхвату їх ремонтом. Для плугів цей коеф. дорівнює 0.80; для культиваторів – 0.75; для сівалок та лущильників – 0.70, для інших с/г машин 0.65.

Кількість поточних ремонтів на річному графіку вказуються числом середини квадрату, а кількість  ТО – числом середини трикутника. Строки поточних ремонтів пересувати на менш напружені періоди року, щоб в ремонті простих с/г машин приймали участь майстри-налагоджувачи бригади. Результати розрахунку витрат робочого часу на обслуговування та ремонти МТП бригади (відділ) необхідно звести в таблицю. При виконанні  розрахунків потрібно врахувати долю робіт по ТО та ТР машин, що виконуються механізаторами (40%).

Витрат праці  на поточний ремонт с/г машин по місяцям  планують з врахуванням завантаження ланки в окремі місяці, яка виясняється  після побудови графіку витрат робочого часу.

Спочатку на графіку окремим місяцям відкладуть витрати робочого часу на ТО тракторів та с/г машин (з врахуванням часу усунення експлуатаційних відмов та підготовки для зберігання), що приходяться на мастрів-налагоджувачів.

В менш напружені періоди року планку довантажують роботою по поточному ремонту с/г машин. Сумарне завантаження ланки потрібно планувати таким чином щоб витрати часу на ТО та ТР приблизно дорівнювали місячному фонду робочого часу всіх членів ланки. Ланки складаються з двох чоловік, з трьох чи одного майстра налагоджувача який працює разом з трактористом машиністом.

Місячний фонд робочого часу ланки дорівнює

                         (3.4)

де: - число робочих днів;

- число робочих днів  за місяць;

- тривалість змін, год;

- Коефіцієнт використання  часу зміни, (при роботі на стаціонарному  посту дорівнює 0.7…0.8; а при виконанні  робіт на пересувних агрегатах  0.6…0.7).

Необхідна кількість  майстрів налагоджувачів для виконання  запланованого об’єму робіт можна визначити за формулою:

                                 (3.5)

де: - середньодобова трудомісткість робіт по ТО та ТР.

Крім ланки-налагоджувачів, при наявності відповідного об’єму можуть бути створений й інші спеціалізовані ланки( тимчасові постійні): для робити на машинному подвір’ї по обслуговуванню техніки, там зберігається. Комплектуванню та підготовці та роботи машинних агрегатів, для усунення технічних несправностей у польових умовах для механізованого заправлення агрегатів у полі паливом, мастильними матеріалами та водою.

3.4 Вибір  загальної схеми робіт по технічному  обслуговуванню

Схема організації  технічного обслуговування залежить від  сумарних планових витрат праці, структури  підприємства та його інженерної служби, площі господарства та складу дорожньої сітки рівня розвитку матеріальної бази для ТО та ТР, забезпечення кадрами та можливості ви користування районних станцій технічного обслуговування ( спец, підприємств).

В залежності від  конкретних умов виробництва, роботи по ТО та ТР МТП можуть виконуватися чи тільки силами господарства та спеціалізованих підприємств району чи тільки силами спеціалізованих підприємств.

В проекті необхідно  обґрунтувати вибір та визначити  кількість стаціонарних та пересувних засобів ТО МТП господарства (підрозділу).

В залежності від  наявності парку машин в підрозділах  рекомендується створювати пункти техобслуговування (ПТО). Узгоджено з типовими проектами  №№819-15, 819-16, 819-18, 819,19 відповідно на 10,20,30 та 40 тракторів з необхідним набором с/г машин.

Для виконання  робіт по ТО в польових умовах необхідні  пересувні засоби, які приймаються  з розрахунку:

- агрегат з  технічного обслуговування АТО-4822, АТО-9966А чи АТО-9966-04 в складі  майстер-налагоджувача па його  помічника може ефективно обслуговувати 20-25 тракторів, які віддалені від ПТО до 10 км. Агрегати АТО-1500Р та АТО 1768А обслуговують 10-15 тракторів, що працюють на відстані до 6 км.

- механізовані  заправочні агрегати МЗ-3904 чи МЗ-3905Т відповідно обслуговують 20-25 та 12-20 тракторів на відстані заправки 4..8 км.

Кількість МЗ-3904 та МЗ-3905Т можна визначити з  виразу:

,                               (3.6)

де: - найбільша добова витрата палива, кг;

- місткість резервуара  заправника (5,8 кг);

- коефіцієнт використання  місткості заправника (е=0,94…0,97);

- кількість рейсів заправника  протягом зміни (доби).

− пересувна  діагностична установка КИ-4270А-ГОНИТИ в складі майстра – діагностика  та слюсаря шофера обслуговує 100…120 тракторів та відповідну кількість машин.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література:

 

1.Ільченко В.Ю. Машино-використання у землеробстві. К. Урожай 1996р.

2.Глиняний В.І.,Справочная книга по нормированию труда в с/х М. Колос., 1974 г

     3.Единая система конструкторской документации. Основные положения М.