Поняття про інфекційну хворобу. Основні клінічні ознаки

2.НЕСПЕЦИФІЧНА термінова проф.-ка  здійснюється за допомогою АНТИБІОТИКІВ, хіміотерапевтичних препаратів( ремантодин  діє на вірус грипу А )

3.КОМБІНОВАНА термінова проф.-ка полягає в одномоментному введенні вакцини та імунних препаратів ( для проф.-ки сказу вводять антирабічний імуноглобулін та антирабічну вакцину)

 

                                         ІІ. ТИПИ ЩЕПНИХ препаратів

Для активної імунізації використовують ВАКЦИНИ та АНАТОКСИНИ.

ВАКЦИНИ бувають:

1. ЖИВІ, які приготовлені з живих,  але ослаблених збудників внаслідок  фізико-хімічних впливів або пасажів  через організм тварин. При цьому  відбирають штами зі  зниженою  вірулентністю, але високо імуногенні. Це  вакцини: БЦЖ, поліомієліт на, проти кору, краснухи, епідемічного паротиту. Вони створюють сильний і тривалий імунітет ( до 5 років )

2. ВБИТІ вакцини

-КОРПУСКУЛЯРНІ вакцини отримають  із культур мікроорганізмів вбитих  нагріванням, формаліном. Проти кашлюку, лептоспірозу. Створюють короткочасний імунітет до 6-12 міс

-МОЛЕКУЛЯРНІ вакцини містять  специфічні антигени, видобуті з  бактерій та їх токсинів хімічними  способами (гідролізом, ферментацією). Черевнотифозна, тулярійна.

АНАТОКСИНИ отримають шляхом знешкодження мікробних екзотоксинів за допомогою формаліну та тривалого витримування при Т 30-40* С. Протидифтерійний, протиботулінічний, протиправцевий анатоксини.

Бакпрепарати ввдять через рот, нашкірно, внутришкірно, підшкірно, внутришньомязово, в/венно.

Крім вказаних вище , існують біологічні препарати, здатні пригнічувати або  й знищувати патогенні мікроорганізми: БАКТЕРІОФАГИ- віруси бактерій; ІНТЕРФЕРОНИ-білки, що продукуються клітинами макроорганізму і пригнічують репродукцію вірусів. Їх використовують з лікувальною метою, для санації носіїв і екстреної профілактики інфекцій. Використовуються протисальмонельозний, проти стафілококовий, проти дизентерійний та ін.. бактеріофаги. Інтерферон не є суворо специфічним і може застосовуватися як при грипі, так і ін.. ГРВІ.

 

         ІІІ. ЗБЕРІГАННЯ  бак препаратів.

Бакпрепарати повинні зберігатися  за вимогами "холодового ланцюга" – безпреривно функціонувальна  система, що забезпечує оптимальний  температурний режим зберігання і транспортування на всіх етапах переміщення МІБП від підприємства-виробника до споживача.

Для транспортування використовують ТЕРМОКОНТЕЙНЕР- ємність різних розмірів з термоізолювального матеріалу, яка  герметично закривається кришкою. Температура  в контейнері, яка досягається  завдяки розміщенню в них холодоелементів, повинна зберігатися протягом 48 г од у межах від 0 до 8* С при температурі зовнішнього середовища плюс 43* С.

Оптимальною для зберігання бак  препаратів є Т від 2 до 8* С, для  тривалого зберігання пероральної  поліомієлітної вакцини рекомендується утримання в замороженому стані при Т мінус 15 до мінус 25* С.

В системі протиепід. заходів створення  несприйнятливості населення до інф. хвороб займає значне місце ІМУНОПРОФІЛАКТИКА  – захист організму від інф. хвороб шляхом проведення проф..щеплень вакцинами і анатоксинами (активна імунізація) тв введення імуних сироваток або імуноглобулінів (пасивна ім..

Вакцинопрофілактика є найбільш ефективним заходом щодо низки інф. хвороб дихальних  шляхів (дифтерії, кору, краснухи та ін.). Результати вакцинації в значній мірі залежать від якості препаратів, стану організму, який імунізується та суворого дотримання календаря щеплень.

 

 

 

 

 

 

 

.ПОКАЗАННЯ до імунізації. Календар  щеплень

Показання до імунізації:

1. Щеплення за віком ( згідно  календаря щеплень).

2. Щеплення за станом здоровя  –пацієнтів з високим ризиком  виникнення  та тяжкого перебігу  інфекції (щеплення не передбачено  в плані щеплень за віком).

 

інфекція                     показання

----------------------------------------------------------------------------

грип                            ВІЛ-інфікована дитина з 6 міс щорічно

Пневмококова інф.    ВІЛ, уражен. нирок, туберкульоз

Менінгокок. інф.        серпоподібна кліт. анемія- старше 18 міс.

Вітряна віспа              ВІЛ/СНІД, хр. ниркова недостатність

Гепатит В                    пацієнтам на гемодіалізі

---------------------------------------------------------------------------

 

3. Щеплення, які проводяться на  ендемічних і ензоотичних територіях  та за епідпоказниками – проти  туляремії, бруцельозу, сибірки,  лептоспірозу, чумі та ін..

4. Рекомендовані щеплення –  проти вітряної віспи, гепатиту (медпрацівникам, персоналу дитячих дошкільних закладів, військовослужбовцям та ін.)

Будь-які щеплення повинні проводитись  тільки здоровим людям, як для ефективності вакцинації, так і для збереження здоровя людини.

 

 

 

 

Відповідно НАКАЗУ № 48-2006р у  переліку абсолютних проти показів є

 

Вакцини	Протипокази
Усі вакцини і анатоксини	-тяжкі ускладнення на попередні  введення (анафіл. шок) -алергія на будь-який компонент  вакцини -захв. н.с., що прогресують, гідроцефалія, епілепсія та ін.. -гостре або хр. захворювання
Усі ЖИВІ вакцини	-вроджений імунодефіцит, злоякісні  новоутворення, СНІД, вагітність, перебування  на імуносупресивній терапії
БЦЖ	-вага дитини менше 2000г -ускладнення на попереднє введення  БЦЖ (лімфаденіт, холодний абсцес, виразка шкіри більше 10 мм, колоїдний рубець, остеомієліт, генералізована БЦЖ-інфекція) -Тубінфікування
ОПВ	Дітям, яким протипоказані живі вакцини  вводиться ІПВ
АКДП	Судоми в анамнезі (замість АКДП вводять АДП )
Живі вакцини проти кору (ЖКВ ), проти епідпаротиту ( ЖПВ) та краснухи	-алергія на аміногликозиди -анаф. шок на яєчний білок -введення препаратів крові

 

 

 

Оскільки основну масу щеплень  проводять дітям у перші роки життя, можливі небажані реакції  організму. Вони можуть виникати як у перші дні після проведення щеплень, так і у віддалені терміни. Крім тимчасових проти показів, існують такі проти покази, як ПОРУШЕННЯ імунітету (онкологічні захворювання, живі вакцини при ВІЛ, імунодепресія внаслідок проведення цитостатичної терапії, вживання кортикостероїдів понад 14 діб та ін.) АНАФІЛАКТИЧНІ реакції на яєчний білок, антибіотики, якщо вакцина виготовлена на їх основі. ТЯЖКІ поствакцинальні реакції у вигляді анафіл. шоку, енцефаліту, агранулоцитозу. НЕВРОЛОГІЧНІ порушення ( судоми частіше ніж 1 раз на 6 міс, гідроцефалія в стадії декомпенсації, епілепсія та епілептичний синдром з нападами частіше ніж 1 напад за 6 міс. ВАГІТНІСТЬ- живі вакцини не вводяться. АП, АД-М анатоксини, якщо ризик захворювання великий, МОЖНА вводити незалежно від терміну вагітності. ГОСТРІ захворювання: щеплення проводяться після одужання. ХРОНІЧНІ захворювання: щеплення проводять у стані клініко-лабораторної ремісії. АВТОІМУННІ захворювання: вакцинацію проводять в умовах стаціонару в стані клініко-лабораторної ремісії. НЕДОНОШЕНІСТЬ 3-го ступеня – діти не щеплюються до 2 міс життя. Недоношенність 4-го ступеня- не щеплюються до 3 міс життя. АНЕМІЇ: протипоказанням є рівень гемоглобіну нижчий за 80 г/л. Існує багато і інших проти показі- планова вакцинація відкладається до закінчення гострих проявів захворювання, щеплення БЦЖ та проведення проби Манту не повинні проводитися протягом 4 тижнів після інф. захворювання з гарячкою та під час карантину. Після проведення ОПВ пропонується обмежити парентеральні втручання протягом 40 діб, проведення щеплень КПК після введення препаратів крові та імуноглобуліну не раніше ніж через 3 міс.

КОНТАКТ з інф. хворим не є протипоказанням  до щеплення. (крім БЦЖ).  Категорично  забороняється проведення щеплень  вдома.

Поствакцинальний період найчастіше проходить безсимптомно. Проте у 5-30% щеплених можуть виникнути допустимі вакцинальні реакції.

І. ФІЗІОЛОГІЧНІ РЕАКЦІЇ

Для них  характерна короткочасність (від декілька годин до 1-2 діб). Місцеві  реакції зявляються через 1-2 доби і  спостерігаються 2-8 діб. При введенні АКДП може виникнути безболісне затвердіння, яке розсмоктується протягом 15-30 діб. Місцеві реакції виникають після введення живих бактеріальних і вірусних вакцин.

ІІ. ПОСТВАКЦИНАЛЬНІ  реакції –  підвищення температури до 39* С ,біль, набряк мяких тканин більше 50 мм, гіперемія у місці введення більше 80 мм, інфільтрат більше 20 мм.; лімфаденопатія, головний біль; дратівливість, порушення сну; висипання неалергічного ґенезу, анорексія, нудота, біль у животі, диспепсія, діарея; катаральні явища; міальгія, артралгія.

         ІІІ. ПОСТВАКЦИНАЛЬНІ  УСКЛАДНЕННЯ – це стійкі функціональні  та морфологічні зміни в організмі,  що виходять за межі фізіологічних  коливань і призводять до значних  порушень стану організму. До  них належать - абсцеси, анафілактичний шок, алергічні реакції ( набряк Квінке, кропивниця), гіпотензивний-гіпореспонсивний синдром ( гостра серцево-судинна недостатність, гіпотонія, короткочасне порушення або втрата свідомості), артрити, безпреривний пронизливий крик (від 3 г од і більше). судоми. менінгіти/енцефаліти, генералізована БЦЖ-інфекція, остеомієліт, остеїт, колоїдний рубець та ін.. 

Ними вважають летальні випадки, що трапляються протягом 30 діб після  імунізації, а також випадки госпіталізації протягом 35 діб після щеплення.

Всі випадки реєструються і мають  бути передані у СЕС протягом 24 год. Створюється комісія місцевими  органами ОЗ, проводиться епід. і  клінічне вивчення випадків важких ПВР  та ПВУ не пізніше 48 год з початку  їх виникнення. Матеріали подаються  не більше як у 3-денний строк за встановленою формою у територіальні заклади СЕС і лік-проф. установи. Вакцинація припиняється до отримання результатів експертизи препарату і визначення щодо її подальшого проведення.                                                               

ПРОФІЛАКТИКА поствакцинальних ускладнень залежить від: якості вакцини, Стану  здоровя, вихідного рівня імунітету, наявності сенсибілізації до препарату; УМОВИ зберігання вакцини (терміну, темп. режиму), імуногеності та реактогеності  препарату; МАКСИМАЛЬНОГО охоплення сприйнятливого колективу (оптимальний результат при охоплені 95-97%, задоволений –при не менше 80%, При охоплені 50%- протиепідемічний ефект відсутній).

ЩОБ УНИКНУТИ поствакцинальних ускладнень необхідно:суворо дотримуватись правил щеплень, передбачених діючим наказом. Індивідуально підходити до кожного пацієнта (ознайомлення з анамнезом, спадковістю, динамікою фізичного та психічного розвитку, перенесеними захворюваннями, особливостями реакції на попередні щеплення, наявністю сенсибілізації). Не проводити імунізацію безпосередньо перед прийомом дитини у дитячий дошкільний заклад. Спостерігати за щепленими дітьми у післявакцинальному періоді. Оберігати дітей у післявакцинальному періоді (до 1 міс) від спілкування з інфікованими особами, переохолодження, перегрівання, важких фізичних і психічних навантажень.

Післявакцинальні ускладнення  підлягають обліку, про що негайно  сповіщається СЕС і проводиться  розслідування за участю епідеміолога, педіатра або терапевта і вузьких спеціалістів- невропатолога, алерголога, дерматолога, фтизіатра.

 

               У1. ОРГАНІЗАЦІЯ щеплень. 

Епідеміологічна активність вакцинації залежить від повноти і своєчасного  охоплення щепленнями. Для виявлення  всіх, хто підлягає вакцинації, 2 рази на рік (навесні та восени) переписують усіх дітей віком до 14 років. Облік дітей у дошкільних закладах, школах проводять одноразово у вересні. У період між переписами вносять відомості про заново прибулих дітей і знімають з обліку тих, хто вибув більше, ніж на 1 рік. Складається річний план- список дітей, які підлягають вакцинації. Усі складені плани передаються у територіальну СЕС.

Під час перевірки планів щеплень  епідеміолог використовує дані про  народжуваність, кількість дитячого населення і звіти про проведені щеплення торік.

Звітна документація : форма 5 "Звіт про профілактичні щеплення", форма №6 "Звіт про контингенти  дітей і підлітків, які щеплені  проти інфекційних захворювань  та відповідно "Інструкції щодо заповнення державної статистичної звітності №5 та №:6".

Відповідно наказу № 48 від03.02.2006р "Про  порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів"

1. Профщеплення здійснюються в  кабінетах щеплень, медичних кабінетах дитячих дошкільних закладів, школах, медпунктах.

2.Щеплення дозволяється проводити  тільки зареєстрованими в Україні  вакцинами відповідно до показів  і проти показів.

3. Транспортування, збереження  і використання вакцин здійснюється  з обов’язковим дотриманням вимог "холодового ланцюга".

4. Профщеплення проводяться медпрацівниками,  які володіють правилами організації  і техніки проведення щеплень,  а також заходами надання невідкладної  допомоги в разі розвитку післявакцинальних  реакцій і ускладнень.

5. Батьки попередньо інформуються  про проведення імунізації дітей.

6. У день перед проведенням  щеплень проводиться медичний  огляд з обов’язковою термометрією, здійснюється відповідний запис  про дозвіл на проведення щеплень.

7. Категорично забороняється проведення щеплень у перев’язувальних, маніпуляцій них кабінетах.

8. Профщеплення проводяться тільки  одноразовими шприцами, голками.  Використані шприци, голки знезаражують  та утилізують.

9. Щеплення для профілактики  туберкульозу і туберкулінодіагностика повинні проводитися в окремих приміщеннях, а за їх відсутності на спеціально виділеному столі, або в інший день. Забороняється застосування з іншою метою інструментарію, призначеного для проведення щеплень проти туберкульозу.