Проведення туберкулінізації в ВАТ А/Ф «Слобожанське»

- при виділенні культури мікобактерій М. avium, а від папуг – М. avium і М. tuberculosis.

У свиней діагноз на туберкульоз  вважають встановленим:

- при виявленні  в органах і тканинах властивих  для туберкульозу змін і виділенні  культур мікобактерій М. bovis, M. tuberculosis та підвиду М. avium subsp. hominisuis.

Диференціальна  діагностика

Передбачає необхідність виключення у великої рогатої  худоби паратуберкульозу — за даними розтину, бактеріологічних і алергічних досліджень; лейкозу — за відсутністю  туберкульозних вузликових уражень  у легенях і паренхіматозних органах, а також за результатами алергічних і серологічних досліджень. Сап у коней виключають за результатами алергічної реакції та реакції зв'язування комплементу; інфекційну анемію — за даними гематологічного дослідження і розтину.

 

7. Імунітет і вакцинопрофілактика

 

Імунітет при туберкульозі  нестерильний, такий, що зберігається до тих пір, поки мікобактерії знаходяться в організмі. Фагоцитоз має незавершений характер і фагоцитовані мікобактерії не гинуть. В організмі виробляються аглютиніни і комплементзвязуюваючі антитіла, але їх роль в імунітеті незначна. Захист в основному визначається здатністю організму купірувати патологічний процес, обмежувати збудника в гранульомах-туберкулах. Для специфічної профілактики туберкульозу норок використовують суху вакцину БЦЖ, вживану в медицині. Нею щеплять клінічно здорових щенят норок у віці 20 — 30 днів в господарствах, неблагополучних по туберкульозу. Імунітет у прищеплених норок зберігається 6 — 8 міс.

8. Профілактика і заходи боротьби

 

Заходи щодо боротьби з туберкульозом передбачають охорону благополучних господарств від занесення збудника інфекції ззовні, систематичні дослідження з метою своєчасного виявлення хворих тварин, оздоровлення неблагополучних по туберкульозу господарств шляхом забою хворих тварин, ізольоване вирощування здорового молодняка і проведення комплексу ветеринарно-санітарних і організаційно-господарських мір, направлених на захист здорового поголів'я і знищення збудника туберкульозу в зовнішньому середовищі; охорону людей від зараження туберкульозом.

У благополучних господарствах  всі заходи повинні бути направлені на охорону господарства від занесення  збудника хвороби. З цією метою комплектування ферм проводять здоровими тваринами  з господарств, благополучних по туберкульозу. Тварин, що знов поступили, в період 30-денного карантину досліджують на туберкульоз. Корма закуповують тільки з господарств, благополучних по туберкульозу. Молочний відвійок, що поступає для випойки молодняка, пастеризують, а збірні харчові відходи піддають термічній обробці. Не допускають до обслуговування тваринних осіб, хворих туберкульозом, і розміщення птахів на території тваринницьких ферм. Періодично проводять профілактичну дезінфекцію тваринницьких приміщень, знищення гризунів і кліщів, приймають заходи по поліпшенню годування і змісту тварин. У племінних господарствах категорично забороняють використовувати торф в корм і для підстилки тваринам.

З метою своєчасного  виявлення хворих туберкульозом  тварин і здійснення контролю за благополуччям  господарств (ферм) по цій хворобі щорічно проводять планові діагностичні дослідження тварин на туберкульоз. Досліджують корів, нетелів і молодняк великої рогатої худоби з 2-місячного віку, биків-виробників, свиноматок, кабанів, верблюдів, призначених на продаж для племінних цілей.

Двічі в рік досліджують  на туберкульоз велику рогату худобу племінних господарств і господарств, що поставляють тварин для комплектування тваринницьких комплексів, молоко і  молочні продукти безпосередньо  до дитячих і лікувальних медичних установ, в дома відпочинку або в торгову мережу, а також господарств, що територіально граничать з неблагополучними по туберкульозу пунктами. Велику рогату худобу, що належить громадянам, що проживають на території вказаних господарств, досліджують раз на рік.

На племінних свинарських фермах і в репродукторних господарствах свиноматок досліджують перед відбиранням поросят, а кабанів — 2 рази на рік. У решті господарств досліджують свиноматок, кабанів і при необхідності молодняка з 2-місячного віку разів на рік.

Контроль за благополуччям птахівницьких і звірівницьких господарств по туберкульозу в основному здійснюють шляхом огляду і патологоанатомічного дослідження полеглих і убитих тварин і птахів, а також алергічним методом. Коней, мулів, ослів і овець досліджують на туберкульоз в господарствах, неблагополучних по цій хворобі.

У разі виникнення туберкульозу господарство (ферму) оголошують неблагополучним, накладають обмеження і складають  календарний план заходів щодо ліквідації хвороби.

У господарствах, неблагополучних  по туберкульозу великої рогатої худоби, буйволів, реагуючих тварин негайно ізолюють і протягом 15 днів здають на забій. Молодняка, що народився від хворих тварин, відгодовують в ізольованих умовах і здають на забій. Решту тварин (що не реагують на туберкулін) неблагополучної ферми досліджують на туберкульоз через кожних 30 — 45 днів до отримання підряд двох негативних результатів по групі, після чого проводять ще два контрольні дослідження з інтервалом в 3 міс. При отриманні негативних результатів і відсутності інших свідчень на туберкульоз цю групу тварин визнають здоровою.

Телят, що народилися від  тих, що не реагують на туберкулін тварин неблагополучної ферми, вирощують  ізольовано, випаюють молоком здорових корів або знешкоджуваним молоком (молочними відвійками) матерей. У 2-місячному віці їх досліджують на туберкульоз внутрішньошкірним методом.

Телят, що позитивно реагують на туберкулін, ізолюють і після  відгодівлі здають на забій. Нереагуючих  досліджують ще 2 рази з інтервалом в 30—45 днів, потім через 3 міс. При отриманні по всій групі негативного результату їх визнають здоровими і використовують для виробничих цілей тільки усередині господарства.

Молоко, отримане від  тварин з клінічними ознаками туберкульозу, згодовують після 10-хвилинного кип'ячення відгодівельній худобі, а від тварин, що позитивно реагують, на туберкулін, молоко після кип'ячення використовують усередині господарства або направляють для переробки на топлене масло. Молоко тварин оздоровлюваної групи (до постановки їх на контроль) знешкоджують в пастеризаторах потокової дії при температурі 90 °С протягом 5 хв., або при температурі 85 °С протягом 30 хв. За відсутності пастеризаторів молоко кип'ятять.

У птахівницьких господарствах  всіх хворих туберкульозом і слабких  птахів здають на забій негайно, а решту птаха — після закінчення сезону яйцекладки і відгодівлі. Яйця, отримані від птахів неблагополучного пташника, використовують при випічці хлібобулочних виробів.

У неблагополучних по туберкульозу свинарських фермах всіх реагуючих на туберкулін свиней негайно  ізолюють і відразу або після  відгодівлі здають на забій. Решту свиней з 2-місячного віку досліджують через  кожних 30—45 днів на туберкульоз до отримання підряд двох негативних результатів по групі, після чого цю групу свиней визнають здоровою.

Коней, що реагують на туберкулін, ізолюють і через 45 — 50 днів досліджують  повторно. При збереженні реакції  їх здають на забій, а решту поголів'я  досліджують через кожних 45 — 60 днів до отримання одноразового негативного результату, після чого їх визнають здоровими.

Овець і кіз при  позитивній реакції здають на забій, а решту тварин досліджують через 45 — 60 днів до отримання негативного  результату по всій групі (отарі).

 

2. Обгрунтування теми курсової роботи.

 

За даними ретроспективних епізоотологічних досліджень Україна є стаціонарно неблагополучною з туберкульозу великої рогатої худоби. Найбільш напружена епізоотична ситуація була в кінці ХІХ та на початку ХХ ст. Серед забитих тварин туберкульоз виявляли у 15–20 із 100 оглянутих м’ясних туш. До 1925–1926 рр. цей показник зріс до 26,7 %. Впровадження туберкулінодіагностики та системи протитуберкульозних заходів у масштабі країни поклали початок етапу зниження захворюваності: у 1933 р. інфікованість стад знизилась до 13,6%, а 1948р. до 0,79%. В цей період напруженість епізоотичної ситуації щорічно сповільнювалась на 0,85%. З 1948 р. по 1981р. середньорічна інфікованість великої рогатої худоби мікобактеріями туберкульозу послаблювалась щорічно на 0,007%, а в наступні два десятиліття відповідно на 0,008 та 0,0015%.

Наявність в Україні адміністративних регіонів зі стабільно  та відносно благополучною епізоотичною ситуацією, а також з високими показниками захворюваності та виявлення патологоанатомічних змін, характерних для туберкульозу, вказує на недосконалість існуючих протиепізоотичних, ветеринарно-санітарних та організаційно - господарських заходів в системі ліквідації мікобактеріальної інфекції в окремих адміністративних регіонах України.

Тому на данному етапі  найбільш актуальним є  
проблема ранньої туберкулінодіагностики та  профілактики туберкульозу.

 

3. Епізоотологічне остеження господарства.

 

ВАТ А/Ф «Слобожанське» розташоване в південно-східній  частині міста Сватове.

Територія ферм по периметру огороджена парканом. На центральному в’їзді території ферми встановлений шлагбаум, який відкривається для пропуску спеціального службового транспорту.    

У господарстві знаходиться 569 голови великої рогатої худоби, із них 157 дійних корів, 76 нетелей, 354 молодняка (  з них 105 голів віком до шести місяців, 249 гол. старше шести). Породи червоної степової, молочної продуктивності. Взимку  тваринам згодовують сіно лугове, солому, кукурудзяний силос, кормовий  буряк, гарбуз. В літній період тварин виганяють на пасовища – літні табори, які знаходяться на територій господарства. Також в раціон включають концентрати: патока кормова, соняшниковий жом , кукурудзяне бадилля, зернові концентрати та мінеральні добавки – поварену сіль, крейду і таке інше., відповідно складеному раціону годівлі для кожної вікової групи тварин. Всі тварини утримуються на вигульному  утриманні.

Дане господарство благополучне по туберкульозу, бруцельозу. З 1993 року господарство було неблагополучним  по лейкозу великої рогатої худоби.  В зв'язку з цим було проведено ветеринарно-санітарні заходи щодо ліквідації даного захворювання у господарстві. Виявлення хворих на лейкоз тварин вилучали зі стада. З 2001 року з дозволу Державного департаменту ветеринарної медицини господарства була проведена вакцинація великої рогатої худоби проти лейкозу вакциною «Лейкозав». З  2005 року після проведення заключних ветеринарно-санітарних заходів і настанов райдержадміністрації було прийнято рішення про зняття карантинних обмежень, та визнано господарство благополучним по лейкозу .

ВАТ А/Ф «Слобожанське» місто Сватове Луганської області  на відстані 1–го км знаходиться  залізнична дорога. Поблизу господарства немає інших підприємств. На відстані 800м знаходиться районна державна лабораторія ветеринарної медицини, та крематорій для знищення трупів тварин.

 

4. Ветеринарно- санітарна характеристика господарства.

 

В господарстві ВАТ А/Ф  «Слобожанське» міста Сватове працює один лікар ветеринарної медицини Данченко Микола Кирилович. В господарстві утримують 354голів корів, 76 голів нетелі, 105 голів  молодняка великої рогатої худобі.

На в'їзді на  територію  ВАТ А/Ф «Слобожанське» міста  Сватове є ветеринарно-санітарний пропускник, дезбар'єр , тваринницькі приміщення, гноєсховище, забійний пункт, біотермічна яма.

Дезбар'єр знаходиться  у робочому стані , у якому замінюють  рідину ,за цим слідкує головний лікар ветеринарної медицини.

У ветеринарно-санітарному  пропускнику згідно існуючим Державним  нормативним актом є гардеробна в якій є вішалка з крючками для того об було куди повісити одяг.

Душові розташовані  поряд з гардеробною.

Умивальник розташований поряд з гардеробною також  поряд з умивальником є крючки на яких висять рушники та мило. 

У тваринницьких  приміщеннях  на проходах розташовані відра з  тирсою, кормушки для годування тварин, кран з проточною водою, для напування тварин використовують індивідуальні автоматичні поїлки.

Гній з  приміщення убирають механічним  засобом, а  потім вивозять спеціальним транспортом, для біотермічного знезараження.

Забійний пункт знаходиться від тваринницьких приміщень близько 300м, але використовується з низькою інтенсивністю. В забійному пункті є холодильник та гідрозмив. Трупи тварин та продукти убою, які непридатні для подальшого використання, відправляють до біотермічної ями. Біотермічна яма збудована по типових проектах з дозволу обласної державної ветеринарної  інспекції. Вона розташована на сухій височині з низьким рівнем ґрунтових вод (не більше 2,5 м від поверхні ґрунту при найбільш високому їх стоянні) на відстані не менше 1 км від населених пунктів, колодязів та скотопрогонів. Ділянка землі площею 200 м² обгороджено глухою огорожею заввишки близько 2 м. З внутрішньої сторони огорожі виритий рів завглибшки 1,4 м і шириною 1 м.

Стіни викладені водонепроникним  матеріалом (цеглиною або просмоленими колодами ), дно - бетоном . Стіни   вище за рівень землі на 20 см. Яму щільно закривають двома кришками із замками. Над нею споруджують витяжний канал та навіс для захисту від опадів. Після завантаження трупами температуpa в Біотермічній ямі піднімається до - 650⁰С. Процес розкладання трупів при такій температурі закінчується за 35-40 діб утворенням однорідного запаху компосту.

 

5. Характеристика епізоотичної ситуації.

 

Дане господарство благополучне по туберкульозу, бруцельозу. З 1993 року господарство було неблагополучним по лейкозу великої рогатої худоби.  В зв'язку з цим було проведено ветеринарно-санітарні заходи щодо ліквідації даного захворювання у господарстві. Виявлення хворих на лейкоз тварин вилучали зі стада. З 2001 року з дозволу Державного департаменту ветеринарної медицини господарства була проведена вакцинація великої рогатої худоби проти лейкозу вакциною «Лейкозав». З  2005 року після проведення заключних ветеринарно-санітарних заходів і настанов райдержадміністрації було прийнято рішення про зняття карантинних обмежень, та визнано господарство благополучним по лейкозу .