Проведення туберкулінізації в ВАТ А/Ф «Слобожанське»

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 19 Декабря 2012 в 01:25, курсовая работа

Описание

За даними ретроспективних епізоотологічних досліджень Україна є стаціонарно неблагополучною з туберкульозу великої рогатої худоби. Найбільш напружена епізоотична ситуація була в кінці ХІХ та на початку ХХ ст. Серед забитих тварин туберкульоз виявляли у 15–20 із 100 оглянутих м’ясних туш. До 1925–1926 рр. цей показник зріс до 26,7 %. Впровадження туберкулінодіагностики та системи протитуберкульозних заходів у масштабі країни поклали початок етапу зниження захворюваності: у 1933 р. інфікованість стад знизилась до 13,6%, а 1948р. до 0,79%.

Содержание

Вступ
1. Огляд літератури
1.1. Визначення хвороби
1.2. Епізоотологічні дані
1.3. Етіологія
1.4. Клінічні ознаки
1.5. Патологоанатомічні зміни.
1.6. Діагностика. Диференційний діагноз.
1.7. Імунітет і вакцинопрофілактика
1.8. Профілактика і заходи боротьби
2. Обгрунтування теми курсової роботи.
3. Епізоотологічне остеження господарства.
4. Ветеринарно- санітарна характеристика господарства.
5. Характеристика епізоотичної ситуації.
6. Організація і проведення діагностичного дослідження.
7. Висновки
Список використаної літератури

Работа состоит из  1 файл

Эпиза Тане курсак.doc

— 150.50 Кб (Скачать документ)

Проводять діагностичні дослідження туберкульоз починаючи з 40-добового віку один раз на рік. Підлягає обов’язковому дослідженню поголів’я тварин за 30 діб, що реалізується в інші господарства та на 25 добу профілактичного карантинування в господарстві після завезення.

 

  1. Організація і проведення діагностичного дослідження.

 

Алергічному дослідженню  на туберкульоз піддають велику рогату худобу з двох місячного віку один раз в рік. Для цього використовують туберкулін очищений (ППД) для ссавців у вигляді стандартного розчину, готового для вживання. Туберкулінізацію тварин проводять ветеринарні лікарі і фельдшери. Перед дослідженням все поголів'я піддають клінічному огляду і вибірковій термометрії для виключення псевдоалергічних реакцій на туберкулін. Для введення туберкуліну використовують голки для внутрішньошкірних ін'єкцій №0606 і шприци місткістю 2 мл з бігунком. Під час туберкулінізації ін'єкційні голки змінюють перед кожним наповненням, а в паузах між ін'єкціями голку тримають у ватяному тампоні, змоченому в 70% етиловому спирті. Туберкулін вводять внутришкірно, великій рогатій худобі в середній третині шиї в дозі 0,2 мл. Перед введенням шерсть в місці ін'єкції вистригають, шкіру обробляють 70% етиловим спиртом. Облік і оцінку реакції на введення туберкуліну проводять через 72 години після введення; при обліку реакції у кожної тварини пальпують і оглядають місце введення туберкуліну. Позитивна реакція виявляється у вигляді розлитої припухлості тістуватої консистенції, що не має чітких меж з навколишньою тканиною. Утворенням набряку супроводжується підвищенням місцевої температури, гіперемією і хворобливістю запаленої ділянки шкіри. При сильно вираженій шкірній реакції може збільшиться лімфатичний вузол передлопатковий. При виявленні змін в місці введення туберкуліну вимірюють кутиметром товщину складки в міліметрах і визначають величину її потовщення порівнянням з товщиною складки незміненої шкіри поблизу місця введення. Корів вважають такими, що реагують на туберкулін при потовщенні шкірної складки на 3 мл. З реагуючими тваринами поступають в порядку, передбаченому інструкцією про заходи щодо профілактики і ліквідації туберкульозу тварин. По закінченню роботи складають акт і опис всього поголів'я досліджених тварин. Документація зберігається в справах ветеринарної станції. Протягом останніх 10 років позитивна реакція на туберкулін жодного разу не реєструвалася.

 

  1. Висновки

 

За даними ретроспективних епізоотологічних досліджень Україна є стаціонарно неблагополучною з туберкульозу великої рогатої худоби.

З 1948 р. по 1981р. середньорічна інфікованість великої рогатої худоби мікобактеріями туберкульозу послаблювалась щорічно на 0,007%, а в наступні два десятиліття відповідно на 0,008 та 0,0015%.

Дане господарство благополучне по туберкульозу.

Проводять діагностичні дослідження туберкульоз починаючи з двох місячного віку один раз на рік. Підлягає обов’язковому дослідженню поголів’я тварин за 30 діб, що реалізується в інші господарства та на 25 добу профілактичного карантинування в господарстві після завезення.

Алергічному дослідженню  на туберкульоз піддають велику рогату худобу з двох місячного віку один раз в рік. Для цього використовують туберкулін очищений (ППД) для ссавців у вигляді стандартного розчину, готового для вживання.

 

Список використаної літератури

 

  1. Алтухов Н.М., Афанасьев В.И. Справочник ветеринарного врача. М., “Колос”, 1996г.
  2. Бакулов И.А. Эпизоотология с микробиологией Москва: "Агропромиздат", 1987. - 415с.
  3. Ветеринарное законодательство. Т. 2,3,4. Под ред. А.Д. Третьякова. М., “Колос”, 1972г.
  4. Гавриш В.Г. Справочник ветеринарного врача, 4 изд. Ростов-на-Дону: "Феникс", 2003. - 576с.
  5. Довідник лікаря ветеринарної медицини/ П.І. Вербицький, П.П. Достоєвський. - К.: «Урожай», 2004. - 1280с
  6. Инфекционные болезни животных / Б.Ф. Бессарабов, А.А., Е.С. Воронин и др.; Под ред. А.А. Сидорчука. - М.: КолосС, 2007. - 671 с.
  7. Справочник ветеринарного врача/ А.Ф Кузнецов. - Москва: «Лань», 2002. - 896с.
  8. Справочник ветеринарного врача/ П.П. Достоевский, Н.А. Судаков, В.А. Атамась и др. - К.: Урожай, 1990. - 784с.
  9. Эпизоотология и инфекционные болезни. Под ред. А.А. Конопаткина. М., “Колос”, 1993г.

 

 

 

 

Додатки


Информация о работе Проведення туберкулінізації в ВАТ А/Ф «Слобожанське»