Звіт по практиці на ВАТ «Жидачівський сирзавод»

 
 
 
 
 
 

 

4.1. Облік  виробничих запасів і  малоцінних та швидкозношуваних предметів (МШП).

До оборотних  малоцінних та швидкозношуваних предметів  належать предмети, які використовуються протягом не більше одного року або  нормального операційного циклу, якщо він більше одного року, такі як інструменти, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг та ін.

Всі МШП  згідно з вимогами стандартів бухгалтерського  обліку класифікують, виходячи з однієї з наступних ситуацій:

Ø якщо строк корисної експлуатації МШП перевищує один рік, їх включають до складу необоротних активів і амортизують;

Ø якщо МШП знаходяться на складі і відповідають вимогам П(С)БО 9 “Запаси”, вони обліковуються  у складі запасів;

Ø якщо МШП передані в експлуатацію в  поточному звітному періоді, вони визнаються витратами звітного періоду.

Основними завданнями обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів є:

Ø визначення первісної вартості придбаних МШП;

Ø контроль за їх зберіганням як в період перебування  на складі, так і в період експлуатації в цехах, відділах підприємства;

Ø контроль за правильністю використання МШП під  час їх експлуатації.

Правильна організація бухгалтерського обліку МШП на підприємстві передбачає своєчасне складання первинних документів, дотримання правил при прийманні МШП на склад і відпуску їх в експлуатацію.

Форми первинних документів, які застосовуються для обліку руху МШП наведені в  таблиці

Таблиця

Первинні  документи з обліку МШП

Існуюча сукупність форм первинної документації з обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів дає можливість побудови такої системи обліку, яка б  відповідала масштабам підприємства, його організаційно-структурній формі  та об’єктивним умовам функціонування.

Надходження МШП на підприємство здійснюється на підставі відвантажувальних документів постачальників.

В обліку МШП відображають за фактичною собівартістю (ціною придбання, включаючи затрати, пов’язані з доставкою їх на підприємство).

На МШП, що надійшли, відкривається картка складського обліку (ф. № М-17).

Облік МШП на складах ведеться за їх номенклатурними  номерами в порядку, аналогічному обліку матеріалів на складі. При оприбуткуванні МШП бухгалтерія складає групувальні  відомості, а також веде сортову оборотну відомість аналітичного обліку.

Передача  МШП зі складу в експлуатацію оформлюється актом передачі МШП в експлуатацію.

З метою  збереження МШП, які знаходяться  в експлуатації, керівник повинен  належним чином організувати контроль за їх рухом, зокрема оперативний облік у кількісному вираженні. Основні шляхи вибуття МШП наведені на рис. 7.22.

Шляхи вибуття МШП

Відпуск інструментів в експлуатацію здійснюється на підставі вимог цехів або фізичних осіб. Бухгалтерія ці вимоги вносить  до групувальних відомостей з метою синтетичного обліку.

Вартість  малоцінних та швидкозношуваних предметів, що передані в експлуатацію, виключається зі складу активів (списується з балансу) з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів  за місцями експлуатації і відповідними особами протягом строку їх фактичного використання.

Списання  МШП, що прийшли в непридатність, оформлюється Актом на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів (ф. №  МШ-8).

Аналітичний облік малоцінних та швидкозношуваних предметів ведеться за видами предметів по однорідних групах, встановлених, виходячи з потреб підприємства.

З метою  забезпечення збереження даних предметів  в експлуатації на підприємствах  повинен бути організований належний контроль за рухом МШП, зокрема, оперативний  і кількісний облік.

Відповідним чином повинен бути організований  аналітичний облік МШП, які повернуті  на склад з експлуатації.

Облік МШП здійснюється на рахунку 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети” (див. табл. 7.10).

По дебету рахунку 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети” кореспондує з рахунками 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” – оприбуткування МШП, що надійшли від постачальника; 372 “Розрахунки з підзвітними особами” – оприбуткування МШП, придбаних підзвітною особою за грошові кошти; 23 “Виробництво” – оприбуткування МШП власного виробництва; 30 “Каса” – придбання МШП за готівку; 46 “Неоплачений капітал” – оприбуткування МШП, внесених до статутного капіталу тощо.

ОСНОВНІ БУХГАЛТЕРСЬКІ ПРОВЕДЕННЯ З ОБЛІКУ МАЛОЦІННИХ І ШВИДКОЗНОШУВАНИХ ПРЕДМЕТІВ

 

Закінчення табл. 6.18

 

 

 

5.1. Облік касових операцій та облік руху грошових коштів на рахунках в банку.

Банк, у  якому відкрито рахунки підприємств, організацій, установ усіх форм власності, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької  діяльності, банків та їх установ, фізичних осіб, та який здійснює для них на договірних умовах будь-яку з операцій чи послуг, передбачених Законом України "Про банки та банківську діяльність", називають обслуговуючим.При здійсненні безготівкових розрахунків можуть застосовуватись акредитивна, інкасова, вексельна форма розрахунків, а також форми за розрахунковими чеками, причому клієнти банків самостійно обирають платіжні інструменти (платіжне доручення, платіжна вимога, розрахунковий чек, акредитив) і зазначають їх під час укладання договорів.Суб'єкти підприємницької діяльності можуть використовувати чеки для розрахунків за товари, роботи, послуги. Чеком визнається цінний папір, який містить нічим не обумовлене розпорядження чекодавця банку провести платіж зазначеної в ньому суми чекоотримувачу. Розрізняють грошові та розрахункові чеки.Для розрахунків чеками, які представляють собою сукупність операцій з видачі, одержання, обігу та оплати чеків, певна сума коштів вноситься, депонується на особливий рахунок - рахунок лімітованої чекової книжки. Для відкриття поточних рахунків підприємства подають установам банків такі документи:

1) заяву  на відкриття рахунку встановленого  зразку. Заяву підписують керівник  та головний бухгалтер підприємства. Якщо в штаті немає посади  головного бухгалтера чи іншої  службової особи, на яку покладено функцію ведення бухгалтерського обліку та звітності, то заяву підписує тільки керівник;

2) нотаріально  завірену копію свідоцтва про  державну реєстрацію в органі  державної виконавчої влади, іншому  органі, уповноваженому здійснювати  державну реєстрацію, засвідчену нотаріально або органом, який видав свідоцтво про державну реєстрацію;

3) копію  належним чином зареєстрованого  статуту (положення), засвідчену  нотаріально або органом, який  реєструє;

4) копію  документа, що підтверджує взяття  підприємства на податковий облік, засвідчену податковим органом, нотаріально або уповноваженим працівником банку;

5) картку  із зразками підписів осіб, яким  відповідно до чинного законодавства  чи установчих документів підприємства  надане право розпорядження рахунком  та підписання розрахункових документів, завірену нотаріально або вищестоящою організацією в установленому порядку. У картку включається також зразок відбитка печатки підприємства;