Звіт по практиці на ВАТ «Жидачівський сирзавод»

6) довідку  про реєстрацію в органах Пенсійного  фонду України

Характеристика  рахунку 31 "Рахунки в банках"

Рахунок 31 "Рахунки в банках" призначений  для обліку наявності та руху грошових коштів, які знаходяться на рахунках в банку, і які можуть бути використані  для поточних операцій. Він активний, балансовий, призначений для обліку господарських засобів - грошових коштів, має такі субрахунки:

311 "Поточні  рахунки в національній валюті";

312 "Поточні  рахунки в іноземній валюті";

313 "Інші  рахунки в банку в національній  валюті";

314 "Інші  рахунки в банку в іноземній  валюті".

Аналітичний облік по рахунку може вестись за видами рахунків, відкритих в банківських установах.

Субрахунок 311 "Поточні рахунки в національній валюті" призначений для обліку коштів в національній валюті, що знаходяться  на поточному рахунку в банку.

Субрахунки 312 "Поточні рахунки в іноземній валюті" та 314 "Інші рахунки в банку в іноземній валюті" призначені для узагальнення інформації про наявність та рух грошових коштів в іноземній валюті.

На субрахунку 313 обліковується рух коштів, що знаходяться  в акредитивах, на особових рахунках по вантажообігу і в чекових книжках.

На кожний виставлений акредитив відкривають  окремий аналітичний рахунок  із зазначенням конкретного постачальника.

Типові  проводки господарських операцій та кореспонденція рахунків з обліку грошових коштів на рахунках в банках

1.5.2. Облік заборгованості покупців та замовників 

    Поточна дебіторська заборгованість за продукцію (товари, роботи, послуги) являє собою  заборгованість покупців та замовників за надану їм продукцію (товари, роботи, послуги). Вона визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, виконання робіт, надання послуг та оцінюється за первісною вартістю (п. 6 П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість»).

    Для обліку поточної дебіторської заборгованості за продукцію (товари, роботи, послуги) Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і  господарських операцій підприємств  і організацій, затвердженим наказом  Мінфіну від 30.11.99 р. № 291, призначено рахунок 36 “Розрахунки з покупцями і замовниками”. Його використовують для узагальнення інформації про розрахунки з покупцями і замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи, надані послуги, окрім заборгованості, забезпеченої векселем, а також для узагальнення інформації про розрахунки з учасниками промислово-фінансових груп (ПФГ).

    За  дебетом рахунку 36 відображають продажну вартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) (у тому числі на виконання  бартерних контрактів), яка включає ПДВ, акцизи та інші податки, збори (обов’язкові платежі), що підлягають перерахуванню до бюджету та позабюджетних фондів і включені до вартості реалізації; за кредитом – суму платежів, яка надійшла на рахунки підприємства в банківських установах, у касу та інші види розрахунків.

    До  рахунку 36 передбачено такі субрахунки:

    — 361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями”;

    — 362 “Розрахунки з іноземними покупцями”;

    — 363 “Розрахунки з учасниками промислово-фінансових груп (ПФГ)”.

    Наприклад, розрахунки з вітчизняними покупцями відображають такими кореспонденціями:

    1) Дт 361 “Розрахунки з вітчизняними  покупцями”  Кт 701 “Дохід від  реалізації готової продукції”  – на суму реалізованої продукції  з ПДВ;

    2) Дт 701 “Дохід від реалізації готової продукції”  Кт 641 “Розрахунки за податками” – на суму податкових зобов’язань з ПДВ;

    3) Дт 311 “Поточні рахунки в національній  валюті”  Кт 361 “Розрахунки з  вітчизняними покупцями” – на  суму отриманої від покупця  оплати в рахунок погашення  заборгованості. 
 

1.5.3. Облік іншої поточної дебіторської заборгованості.

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансових звітах вивчає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість". Норми цього П(С)БО застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форми власності (крім бюджетних установ).  
Згідно з П(С)БО 10 дебітори - це юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів. Відповідно дебіторська заборгованість - це сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.  
За терміном погашення розрізняють довгострокову та поточну дебіторську заборгованість.  
Поточна дебіторська заборгованість - це сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу.  
Довгострокова дебіторська заборгованість - це сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.  
Дебіторська заборгованість буває забезпечена (векселями) та незабезпечена.  
Дебіторська заборгованість поділяється на:

• безнадійну;
• сумнівну;
• дійсну.

Залежно від виникнення дебіторська заборгованість поділяється на:

• дебіторську заборгованість за роботи, товари, послуги;
• векселі отримані;
• дебіторську заборгованість за розрахунками;
• іншу поточну дебіторську заборгованість.

Дебіторська заборгованість за товари, роботи та послуги виникає, коли підприємство реалізує товари в кредит, тобто з відстроченням платежу.  
Для бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості використовується рахунок 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками", який має два субрахунки:  
361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями";  
362 "Розрахунки з іноземними покупцями".  
За дебетом рахунка 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" відображається вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг, яка включає податок на додану вартість, акцизи та інші податки, збори (обов`язкові платежі), що підлягають перерахуванню до бюджетів та позабюджетних фондів і включені у вартість реалізації.  
Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, послуги визначається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг.  
Продаж товарів, робіт або послуг відображається записом: 

Дебет 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками"  
Кредит 70 "Доходи від реалізації"  
На суму ПДВ:  
Дебет 70 "Доходи від реалізації"  
Кредит 641 "Розрахунки за податками" (аналітичний рахунок "Розрахунки за податками на додану вартість")  
Одночасно відображається собівартість реалізованих товарів, робіт або послуг:  
Дебет 90 "Собівартість реалізації"  
Кредит 26 "Готова продукція"  
Кредит 27 "Продукція сільськогосподарського виробництва"  
Кредит 28 "Товари"  
За кредитом рахунка 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" відображається погашення дебіторської заборгованості.  
Якщо дебіторська заборгованість погашається грошовими коштами, які надійшли на рахунки підприємства в банківських установах або в касу, складається запис:  
Дебет 30 "Каса"  
Дебет 31 "Рахунки в банках"  
Кредит 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" тощо.  
При реалізації товарів у кредит підприємство має ризик непогашення всієї дебіторської заборгованості. Тому на підприємстві завжди є дебіторська заборгованість, щодо повернення якої є сумніви.  
Сумнівний борг - це поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, послуги, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником.  
Сумнівні борги завищують реальний результат від реалізації, тому, згідно з принципом обачності, підприємство повинне визначити можливі витрати від неповернення частини боргів покупцями у момент визначення доходу від реалізації, а не в тому періоді, коли покупці не змогли оплатити товар.  
Величину цих витрат можливо визначити на основі аналізу даних підприємства за попередні роки про фактичні втрати від неповернення дебіторської заборгованості. З іншого боку, сума дебіторської заборгованості не є реальною, доки вона не скоригована на величину сумнівних боргів.  
Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості - це сума поточної дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги з вирахуванням резерву сумнівних боргів. За чистою реалізаційною вартістю поточна дебіторська заборгованість включається до підсумку Балансу.  
Визначення чистої реалізаційної вартості дебіторської заборгованості здійснюється шляхом нарахування резерву сумнівних боргів.  
Для нарахування резерву сумнівних боргів використовується рахунок 38 "Резерв сумнівних боргів". Цей рахунок є контррахунком до рахунка 36 "Розрахунки з покупцями".  
За кредитом рахунка 38 "Резерв сумнівних боргів" відображається створення резерву, а за дебетом - списання сумнівної заборгованості та безнадійних боргів. Аналітичний облік на рахунку 38 "Резерв сумнівних богів" ведеться в розрізі боржників чи за строками непогашення дебіторської заборгованості.  
При визнанні дебіторської заборгованості безнадійною, тобто дебіторською заборгованістю, щодо якої існує впевненість щодо її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності, вона буде списана за рахунок резерву.  
Треба зазначити, що списання безнадійної дебіторської заборгованості не торкається Звіту про фінансові результати, тому що витрати, понесені у зв`зку з неповерненням боргу, підприємство визнало в тому ж звітному періоді, що й дохід від реалізації, пов`язаний з виникненням цієї дебіторської заборгованості. У цьому полягає принцип нарахування та відповідності доходів і витрат. За цим принципом для визначення фінансового результату звітного періоду слід зіставити доходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в обліку і звітності у момент їх виникнення, незалежно від часу надходження і сплати грошей.  
Фактична сума списаних безнадійних боргів рідко збігається з розрахунковим резервом сумнівних боргів. Якщо суми безнадійних боргів, які списуються, менше від суми нарахованого резерву, рахунок 38 "Резерв сумнівних боргів" буде мати кредитове сальдо на кінець звітного періоду. Якщо суми безнадійних боргів у поточному періоді більш, ніж нарахований резерв, то частина безнадійного боргу, яка перевищує нарахований резерв безнадійних боргів, списується за рахунок витрат поточного періоду (дебет рахунка 944 "Сумнівні та безнадійні борги").  
Сума списаної безнадійної дебіторської заборгованості облічується на забалансовому субрахунку 071 "Списана дебіторська заборгованість" протягом не менше трьох років з дати списання для спостиреження за можливістю її стягнення у випадках зміни майнового становища боржника. Дебіторська заборгованість остаточно списується з субрахунка 071 "Списана дебіторська заборгованість" після надходження суми в порядку відшкодування або у зв`язку із закінченням строку обліку такої заборгованості.

Векселі отримані - це заборгованість за розрахунками з покупцями, замовниками та іншими дебіторами по відвантаженій продукції (товарах), виконаних роботах і наданих послугах, які забезпечені одержаними векселями.  
Вексель - це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов`язання особи, що видала вексель (векселедавця) сплатити певну суму, коли настане встановлений термін на користь власника векселя (векселеутримувача).  
Застосовують два види векселів: прості та переказні.  
Простий вексель виписується позичальником (векселедавцев) і містить нічим не обумовлене зобов`язання сплатити певну суму грошей кредитору (векселеутримувачу).  
Переказний вексель (тратта) виписується кредитором (векселедавцем) і містить нічим не обумовлену пропозицію позичальникові сплатити певну суму грошей третій особі.  
Для обліку векселів одержаних використовуються:  
субрахунок 162 "Довгострокові векселі одержані"  
рахунок 34 "Короткострокові векселі одержані"  
На субрахунку 162 "Довгострокові векселі одержані" ведеться облік векселів, одержаних у забезпечення довгострокової дебіторської заборгованості.  
На рахунку 34 "Короткострокові векселі одержані" ведеться облік заборгованості покупців, замовників та інших дебіторів за відвантажену продукцію (товари), виконані роботи, надані послуги та за іншими операціями, яка забезпечена векселями.  
За дебетом рахунка 34 "Короткострокові векселі одержані" відображається отримання векселя за продані товари (роботи, послуги) та за іншими операціями, за кредитом - отримання коштів у погашення векселів, погашення отриманим векселем кредиторської заборгованості, продаж векселя третій стороні тощо.  
Аналітичний облік на субрахунку 162 та рахунку 34 ведеться за кожним одержаним векселем 

   1.6.1 .Облік поточної заборгованості.

Облік розрахунків з постачальниками та підрядниками за одержані товарно-матеріальні цінності, виконанні роботи і надані послуги ведеться на рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками". 
За кредитом рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" відображається заборгованість за одержані від постачальників та підрядників товарно-матеріальні цінності, прийняті роботи, послуги, за дебетом — її погашення, списання тощо. 
Рахунок 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" має такі субрахунки: 
631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками"; 
632"Розрахунки з іноземними постачальниками". 
На субрахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" ведеться облік розрахунків за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги з вітчизняними постачальниками та підрядниками. 
На субрахунку 632 "Розрахунки з іноземними постачальниками" ведеться облік розрахунків з іноземними постачальниками та підрядниками за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги. 
Аналітичний облік ведеться окремо за кожним постачальником та підрядником в розрізі кожного документа (рахунку) на сплату. 
Типову кореспонденцію бухгалтерських рахунків по обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками наведено у табл. 11.3. 
Податки - це обов'язкові платежі підприємств та окремих осіб до державного або місцевого бюджетів. 
Акцизний збір - це непрямий податок на високорентабельні та монопольні товари, які виробляються в Україні або імпортуються. 
Обов'язкові платежі - це система встановлених законодавством внесків і відрахувань юридичних і фізичних осіб, що формують доходи державних фондів. 
Порядок нарахування та сплати загальнодержавних податків регулюється відповідним податковим законодавством України, а місцевих податків і зборів - рішенням органів місцевого самоврядування. 
Для узагальнення інформації про розрахунки підприємства за усіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства, та за фінансовими санкціями, які є доходом бюджету, призначено рахунок 64 "Розрахунки за податками й платежами". 
Первинними документами для нарахування податків є розрахунки бухгалтерії, з розрахунків з ПДВ - податкові накладні (зразок 22.1), а для нарахування митних платежів - вантажна митна декларація. 
Перерахування податків та обов'язкових платежів здійснюється на підставі платіжних доручень. Крім того, про сплату податків можуть свідчити виписки банку. 
Відповідно до чинного податкового законодавства у складі розрахунків за податками відображаються розрахунки як за загальнодержавними податками (ПДВ, акцизним збором, податком на прибуток, прибутковим податком з громадян, платою за землю, податком з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, митом, єдиним податком, фіксованим сільськогосподарським податком тощо), так і місцевими (комунальним податком і податком з реклами). 
Особливим видом розрахунків є податкові зобов'язання та податковий кредит. Ці розрахунки призначені для забезпечення обліку податкових зобов'язань з ПДВ, що виникають при отриманні передплати, та податкового кредиту, право на який з'являється при оплаті без отримання товарів.