Звіт по практиці на ВАТ «Жидачівський сирзавод»

 1.6.2. Облік розрахунків з оплати праці та за страхуванням  

    Закон України «Про оплату праці» визначив, що заробітна і плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому  виразі, яку власник чи уповноважений  ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. У бюджетній  сфері процес праці має певні особливості:

    — результатом виконуваної роботи є часто не річ (продукція), а послуги (діяльність);

    — праця носить переважно розумовий характер;

    — у складі сукупних витрат бюджетних  установ на оплату праці припадає від 60 до 85% усіх витрат;

    — у бюджетній сфері досить високий  рівень кваліфікації працюючих, а в  деяких галузях (освіта, охорона здоров'я, мистецтво) частка спеціалістів вищої  кваліфікації сягає близько 50% загальної  чисельності працівників.

    Держава здійснює регулювання оплати праці працівників бюджетних установ шляхом: встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій; встановлення умов і розмірів оплати праці на підставі законодавчих та інших нормативних актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів у межах асигнувань за рахунок загального та спеціального фондів; оподаткування доходів працівників.

    Згідно  зі ст. 8 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. умови та розміри  оплати праці працівників установ  та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються КМУ. З 1 березня 2001 р. набрала чинності постанова КМУ від 07.02.2001 р. № 134 «Про впорядкування умов оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери». Цей документ затвердив схеми посадових окладів (ставок) керівних, наукових, науково-педагогічних, педагогічних працівників, фахівців, службовців, інших працівників установ окремих галузей бюджетної сфери та інші умови оплати праці (розміри доплат, надбавок, порядок надання матеріальної допомоги тощо). Крім того, було дещо змінено сам порядок оплати пращ бюджетників: встановлено надбавки за високі досягнення у праці, за складність, напруженість у роботі, за виконання особливо важливої роботи. Граничний розмір зазначених надбавок для одного працівника не повинен перевищувати 50% посадового окладу (таке обмеження не поширюється на працівників національних установ).

    На  виконання Постанови КМУ № 134 центральні органи виконавчої влади  та галузеві академії наук розробили і затвердили за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики і Міністерством фінансів України конкретні умови оплати пращ з урахуванням характеру та специфіки роботи підвідомчих бюджетних установ, розміри посадових окладів (ставок) працівників цих установ у межах схем, затверджених Постановою КМУ № 134. Так, Міністерство освіти і науки України видало наказ від 29 03.2001 р. № 161 «Про затвердження розмірів посадових окладів (ставок заробітної плати) працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ», Міністерство культури і мистецтв України — наказ від 19.04.2001 р. № 204 «Про впорядкування умов оплати пращ працівників бюджетних установ, закладів та організацій культури», Державний комітет молодіжної політики, спорту і туризму України — наказ від 19.04.2001 р. № 1052 «Про впорядкування умов оплати пращ працівників бюджетних установ, закладів та організацій фізичної культури і спорту» і т. ш

    Основними формами оплати пращ в бюджетних  установах є почасова й відрядна, але переважає, як правило, почасова оплата. Основою організації оплати пращ є тарифна система, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів, тарифно-кваліфікаційні характеристики

    Почасова  оплата пращ в бюджетних установах  має два різновиди: штатно-окладна і погодинна. При штатно-окладній формі оплати пращ кожному працівникові встановлюється місячний посадовий оклад згідно п штатним розкладом, посадою, освітою, науковим ступенем, вченим званням, категорією тощо. Ця форма оплати має два варіанти. Для деяких бюджетних установ (охорони здоров'я, вищих закладів освіти та ін.) у централізованому порядку встановлюється суворо фіксований посадовий оклад, при якому перевиконання працівником обов'язкової норми трудового навантаження не веде до підвищення заробітку. В інших установах (загальноосвітніх школах і т. ін.) оплата праці здійснюється за місячними ставками з встановленням державою обов'язкової норми трудового навантаження (урочних годин), при перевищенні якої розмір зарплати збільшується пропорційно виконаному обсягу роботи.

    Погодинна оплата праці передбачає наявність  погодинних ставок. Наприклад, доктору  наук або професору на проведення навчальних занять (при роботі за сумісництвом) зі студентами вищих навчальних закладів (ВНЗ) І та II рівнів акредитації ставка погодинної оплати встановлена 7,05 грн, а зі студентами ВНЗ III та IV рівнів акредитації— 13,09 грн за годину, з аспірантами і прирівняними до них — 15,10 грн. Сума оплати праці залежить від кількості відпрацьованих годин і визначається множенням відпрацьованих годин на погодинну ставку.

    Почасова  оплата праці може застосовуватися  у вигляді простої почасової  або почасово-преміальної. При простій  почасовій оплаті сума заробітку  визначається лише кількістю відпрацьованого  часу та погодинною ставкою або окладом. При почасово-преміальній оплаті, крім заробітку за ставкою чи окладом, виплачується премія за досягнення відповідних якісних та кількісних показників діяльності. Преміювання здійснюється в межах витрат на оплату праці, передбачених кошторисом установи.

    Розмір  ставок зарплати (посадових окладів), а також надбавок до них у деяких галузях (освіта, охорона здоров'я, культура) визначається на підставі щорічної тарифікації, яка проводиться постійно діючою тарифікаційною комісією. Результати роботи комісії відображаються у тарифікаційних списках, які є єдиним документом, що визначає розмір посадових місячних окладів, тарифних ставок і надбавок працівникам окремих установ.

    Нарахування заробітної плати в бюджетних  установах різних галузей має  свої особливості і суттєві відмінності. Так, у середніх закладах освіти зарплата педагогічним працівникам виплачується за фактичну кількість годин викладацької роботи за ставкою з урахуванням категорії, освіти, доплат за перевірку зошитів, додаткової оплати за класне керівництво, завідування кабінетом, керівництво гуртком, групою подовженого дня і т. ін., з підвищенням ставки за звання «учитель-методист», «заслужений учитель», за науковий ступінь тощо.

    У медичних закладах посадові оклади лікарів диференціюють залежно від посади, категорії (вища, перша, друга, без категорії), типу медичної установи (стаціонар, поліклініка), з підвищенням посадових окладів за керівництво відділенням, кабінетом, лабораторією, відділом тощо. Посадові оклади середнього медперсоналу диференціюють залежно від посади та категорії.

    У вищій школі для професорсько-викладацького  складу ставки встановлюють залежно  від посади, рівня акредитації, вченого  звання, наукового ступеня, стажу  роботи.

    Заробітна плата державних службовців складається  з посадового окладу, плати за ранг, премій, надбавок за вислугу років тощо.

    Аналогічно  визначаються місячні ставки та суми зарплати працівників установ інших  галузей бюджетної сфери.

    Крім  того, у бюджетних установах має  місце суміщення професій (посад), тобто виконання працівником поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткової роботи з іншої професії (посади). Доплати за суміщення професій (посад) максимальними розмірами не обмежуються і визначаються керівником установи, виходячи з одержаної економії за ставками і окладами суміщуваних працівників. Доплата за суміщення включається у середній заробіток у всіх випадках його обчислення. Прикладом суміщення посад у вищих навчальних закладах є виконання професором (доцентом) обов'язків декана факультету або його заступника.

    Поряд із суміщенням професій (посад) може застосовуватися  сумісництво, тобто виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового  договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації. Оплата праці при роботі за сумісництвом провадиться згідно з обсягом фактично виконаної роботи і не враховується при підрахунку середнього заробітку (за деякими винятками згідно з чинним законодавством).

    У бюджетних установах допускаються роботи у святкові та неробочі дні, викликані необхідністю обслуговування населення (медичні заклади, пансіонати, інтернати і т. ін.). Оплата праці  за ці дні проводиться:

    а) відрядникам — за подвійними відрядними розцінками;

    б) працівникам на погодинних або денних ставках — у розмірі подвійної  годинної або денної ставки;

    в) працівникам на місячних окладах  — у розмірі одинарної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота у святковий чи неробочий  день проводилася у межах місячної норми робочого часу, і у розмірі подвійної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота проводилася в обсягах, що перевищують місячну норму.

    Відповідно  до ст. 108 КЗпП робота у нічний час (з 10 години вечора до 6 години ранку) здійснюється у підвищеному розмірі — до 40% годинної тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час.

    В окремих випадках працівникам бюджетних  установ, як і працівникам інших  галузей народного господарства, нараховують деякі виплати, виходячи із середньої заробітної плати, порядок обчислення якої затверджено постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100 (з подальшими змінами). Такі виплати застосовують у випадках:

    — надання працівнику щорічної та додаткових відпусток з оплатою;

    — виконання працівником державних і громадських обов'язків;

    — залучення працівників до виконання  військових обов'язків;

    — службових відряджень тощо.

    Оплата  днів відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних  місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки (або за фактичний час роботи, якщо він менше року). При цьому для визначення середньоденного заробітку загальну суму виплат за вказаний період (крім виплат, що не враховуються при визначенні середнього заробітку згідно із законодавством — пенсії, премії, компенсаційні виплати тощо) треба поділити на відповідну кількість календарних днів року або фактично відпрацьованого періоду за винятком святкових і неробочих днів. Одержану суму середньоденного заробітку множать на кількість календарних днів відпустки. Святкові та неробочі дні, що припадають на період відпустки, у розрахунок тривалості відпустки не включаються і не оплачуються.

    За  період виконання державних і  громадських обов'язків, якщо вони здійснюються у робочий час, середній заробіток  визначається з розрахунку останніх двох місяців роботи (або фактично відпрацьованого часу, якщо він менше двох місяців) передмісяцем, за який нараховується середній заробіток. При цьому у розрахунок середнього заробітку включаються всі виплати, які мають постійний характер. Допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю у середній заробіток не включається.

    У бюджетних установах фінансування виплат зарплати здійснюють за окремою  статтею (код 1110), яка є захищеною. Це означає, що виплати заробітної плати  здійснюються в першу чергу.

    Облік праці та розрахунків щодо зарплати є однією з найважливіших ділянок облікової роботи в бюджетних установах Його завдання такі

    — контроль за дотриманням штатної  дисципліни і використанням фонду  заробітної плати,

    — правильне обчислення витрат робочого часу та контроль за його раціональним використанням,

    — своєчасне і достовірне нарахування  заробітної плати і допомоги за тимчасовою непрацездатністю,

    — здійснення своєчасних і достовірних  розрахунків щодо заробітної плати,

    — контроль за використанням виділених на зарплату коштів загального і спеціального фондів,

    — своєчасне складання необхідної звітності і забезпечення користувачів інформацією про працю і заробітну  плату

    Виконання цих завдань можливе лише при  раціональній організації всього облікового процесу і постійному контролі за ним з боку керівника, головного бухгалтера установи та органів державного казначейства, які видають дозвіл на отримання коштів на зарплату в межах кошторису 

2. Облік  чисельності та складу працівників  і використання робочого часу

    Чисельність працівників бюджетних установ  визначається штатним розкладом  Штати — це перелік і кількість  посад, затверджених вищою організацією Для масових установ (шкіл, дитячих  дошкільних закладів, лікарень, ВНЗ  тощо) встановлені типові штати залежно від типу установи і обсяг) роботи (кількості класів, ліжок, відвідувань поліклініки, обслуговуваного населення і т ш )

    Облік персоналу бюджетних установ  ведуть за професіями і спеціальностями  Оскільки бюджетні установи — це різні  за своїм призначенням організації, то дуже різноманітним є і склад їх працівників (лікарі, учителі, медсестри, інженери та щ) Взагалі v бюджетних установах налічується близько 100 основних професій, кожна з яких в свою чергу поділяється на кілька десятків спеціальностей