Звіт по практиці на ВАТ «Жидачівський сирзавод»

    Для визначення оплати за час відпустки  суму зарплати за 12 місяців (або за менший фактично відпрацьований період) ділять на кількість календарних днів у  взятому для розрахунку періоді (за вирахуванням святкових і неробочих днів згідно із законодавством) і одержаний середній денний заробіток множать на кількість календарних днів відпустки. При цьому святкові і неробочі дні, що припадають на період відпустки, у розрахунок тривалості відпустки не включаються і не оплачуються.

    Якщо  відпустка починається в одному, а закінчується у наступному місяці, то суму оплати визначають окремо за кожен  місяць. Це необхідно для правильного  розрахунку сукупного оподатковуваного доходу для відрахування прибуткового податку.

    Допомога  з тимчасової непрацездатності внаслідок  загального захворювання, не пов'язаного  з нещасним випадком на виробництві, призначається відповідно до Закону України від 18.01.2001 р. № 2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням» (зі змінами і доповненнями). Сума допомоги залежить від розміру середньої заробітної плати працівника, тривалості хвороби та страхового стажу.

    Середня заробітна плата визначається відповідно до «Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним  соціальним страхуванням», затвердженого  постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266, виходячи з виплат за останні шість календарних місяців роботи перед захворюванням. При цьому загальну суму заробітку ділять на кількість фактично відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді. Якщо працівник відпрацював в установі до хвороби менше шести місяців, середня зарплата визначається виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Загальна сума заробітку для розрахунку допомоги з урахуванням додаткової оплати не повинна перевищувати граничну місячну суму зарплати, на яку нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Постановою КМУ від 26.04.2003 р. № 605 гранична сума місячної зарплати (доходу), з якої утримуються страхові внески, визначена на рівні 2660 грн з розрахунку на кожну фізичну особу — платника внесків.

    Тривалість  хвороби для розрахунку допомоги визначається кількістю робочих  днів, що припадають на час хвороби. При цьому сума допомоги визначається множенням середньоденного заробітку  на кількість робочих днів хвороби  та на розмір допомоги залежно від страхового стажу: 60% — при страховому стажі до 5 років; 80% — при стажі від 5 до 8 років; 100% середньої зарплати — при страховому стажі понад 8 років, а також ветеранам війни та громадянам, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, незалежно від страхового стажу.

    При визначенні суми допомоги з тимчасової непрацездатності треба мати на увазі, що оплата перших п'яти календарних  днів непрацездатності здійснюється за рахунок коштів установи за основним місцем роботи, а починаючи з шостого  дня — за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової непрацездатності. Тому розрахунок допомоги треба виконувати окремо за перші п'ять і за решту календарних днів хвороби (хоч для конкретного працівника це і не має великого значення, тому що не впливає на загальну суму допомоги).

    Доплати за період виконання державних та громадських обов'язків, коли вони здійснюються в робочий час, провадяться виходячи з середнього заробітку за останні  два місяці. У розрахунок середнього заробітку включаються всі виплати за фактично відпрацьований час, які мають постійний характер. Для визначення суми доплати бухгалтеру необхідно скласти спеціальний розрахунок довільної форми, використовуючи для цього дані особового рахунка працівника про склад нарахованих виплат та фактично відпрацьований час.

7. Облік  фінансових інвестицій

Довгострокові фінансові інвестиції —це інвестиції на період більший ніж

один  рік, а також всі інвестиції, які  не можуть бути вільно реалізовані  в будь-який момент. До них належать довгострокові фінансові вкладення в боргові цінні папери, акції та інші корпоративні права.

Довгострокові інвестиції згідно з П(С)БО 12 поділяються  на ті, що обліковуються за методом  участі в капіталі, та інші інвестиції.

За формою вкладень довгострокові фінансові  інвестиції поділяються на пайові та позикові (додаток 3).

Поточні фінансові інвестиції (фонди та акції інших підприємств) мають наступні ознаки: встановлений строк їх погашення не перевищує одного року або вкладення здійснені без наміру отримувати доходи по них більше одного року. Ці інвестиції згідно з П(С)БО 12 поділяються на еквіваленти грошових коштів та інші поточні фінансові інвестиції.

Бухгалтерський  облік фінансових інвестицій ведеться залежно від того, за якими

методами  обліковують фінансові інвестиції.

Порядок облікових записів щодо надходження  фінансових інвестицій визначається, виходячи з джерела такого надходження. Підприємства можуть купувати фінансові інвестиції (цінні папери), одержувати їх як внесок до статутного капіталу, а також в оплату заборгованостей.

Так, оприбуткування фінансових інвестицій, отриманих у  результаті внеску засновників (учасників) до статутного капіталу, проводиться в обліку записом на підставі установчого договору (табл.1)

Таблиця 1. Облік надходження фінансових інвестицій, що одержані в результаті внесків засновників.

Відображення  надходження фінансових інвестицій, придбаних у кредит і з оплатою  за готівку показано в табл. 2. Якщо оплата придбаних фінансових інвестицій здійснюється шляхом передачі матеріальних цінностей, то записи залежать від того, якими саме матеріальними цінностями розраховувалось підприємство. При розрахунках матеріалами, паливом, запасними частинами тощо роблять записи в дебет наведених вище рахунків та кредит рахунка 712 "Дохід від реалізації інших оборотних активів".

Облік придбання інвестицій акціонерним  товариством в обмін на емітовані  власні акції показано в табл. 3.

Таблиця 2. Облік придбання довгострокових фінансових інвестицій

Таблиця 3. Облік придбання інвестицій в обмін на емітовані власні акції

8. Облік  власного капіталу

Господарськіоперації  відображаються в бухгалтерському  обліку тільки за наявності пер-винного  документа. На операції, для яких немає  стандартизованих бланківтипових форм первинних документів, оформляється бухгалтерська довідка використання якої, на законодавчому рівні, передбачено лише для виправлення помилок в облікових реєстрах. Інформація, яка наводиться в бухгалтерській довідці для інших операцій, неповною мірою висвітлює їх суть та методику розрахунку відображених в них сум. З метою усунення таких невідповідностей у нашому дослідженні розглянуто найбільш типові операції, що трапляються на підприємствах різних форм власності і пропонуються форми документів, якими би вони могли оформлятись для більш повного відображення їх суті. Водночас документування, як важливий методологічний прийом бухгалтерського обліку, потребує подальшого дослідження щодо так званих нетипових операцій в бухгалтерському обліку.