Контрольна робота з предмету: «Господарське право»

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 23 Апреля 2012 в 22:47, контрольная работа

Описание

Закон встановлює, що підприємство є основною організаційною ланкою народного господарства України.

Закон також встановлює, що підприємство - це господарюючий суб'єкт. Суть визначення "господарюючий суб'єкт" полягає в тому, що підприємство є товаровиробником, трудовим колективом, який на професійній основі (промисел) виробляє і реалізує свій товар з метою одержання прибутку [14, 45]. Як господарюючий суб'єкт підприємство здійснює виробничу, науково-дослідну та комерційну діяльність.

Работа состоит из  1 файл

Конт.Госп.право.docx

— 60.48 Кб (Скачать документ)

     Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

     ПРИВАТНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

     «МІЖНАРОДНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ ФІНАНСІВ» 

     Кафедра економіки підприємства 
 

Контрольна  робота

з предмету:

«Господарське право» 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Київ  -  2012

 

    Варіант №7 

    1. Правовий  статус об’єднань  підприємств.

Закон встановлює, що підприємство є основною організаційною ланкою народного господарства України.  
 
Закон також встановлює, що підприємство - це господарюючий суб'єкт. Суть визначення "господарюючий суб'єкт" полягає в тому, що підприємство є товаровиробником, трудовим колективом, який на професійній основі (промисел) виробляє і реалізує свій товар з метою одержання прибутку [14, 45]. Як господарюючий суб'єкт підприємство здійснює виробничу, науково-дослідну та комерційну діяльність.  
 
Підприємство є самостійним, господарюючим суб'єктом. Самостійність у прийнятті господарських рішень є однією з основних і необхідних умов діяльності підприємства як товаровиробника. Юридичний аспект такого визначення полягає в тому, що підприємство при здійсненні своєї господарської діяльності "має право з власної ініціативи приймати будь-які рішення, що не суперечать законодавству України" [ст. 27 Закону України "Про підприємства в Україні"]. 
 
Нарешті, підприємство - це статутний господарюючий суб'єкт. Статут підприємства як локальний акт господарського законодавства нормативне визначає цілі і предмет діяльності окремого підприємства, відхилятися від яких без зміни статуту підприємству заборонено. Статут також визначає межі спеціальної правоздатності підприємства як юридичної особи.

Витяг з Господарського Кодексу України , глава 12. “Об'єднання підприємств”

Стаття 118. Поняття об'єднання підприємств

1. Об'єднанням  підприємств є господарська організація,  утворена у складі двох або  більше підприємств з метою  координації їх виробничої, наукової  та іншої діяльності для вирішення  спільних економічних та соціальних  завдань.

2. Об'єднання  підприємств утворюються підприємствами  на добровільних засадах або  за рішенням органів, які відповідно  до цього Кодексу та інших  законів мають право утворювати  об'єднання підприємств. В об'єднання  підприємств можуть входити підприємства, утворені за законодавством інших  держав, а підприємства України  можуть входити в об'єднання  підприємств, утворені на території  інших держав.

3. Об'єднання  підприємств утворюються на невизначений  строк або як тимчасові об'єднання.

4. Об'єднання  підприємств є юридичною особою.

5. Державна реєстрація  об'єднання підприємств здійснюється  відповідно до статті 58 цього  Кодексу.   

Стаття 119. Види об'єднань підприємств

1. Залежно від  порядку заснування об'єднання  підприємств можуть утворюватися  як господарські об'єднання або  як державні чи комунальні  господарські об'єднання. 

2. Господарське об'єднання - об'єднання підприємств, утворене за ініціативою підприємств, незалежно від їх виду, які на добровільних засадах об'єднали свою господарську діяльність.

3. Господарські  об'єднання діють на основі  установчого договору та/або статуту,  який затверджується їх засновниками.

4. Державне (комунальне) господарське об'єднання - об'єднання підприємств, утворене державними (комунальними) підприємствами за рішенням Кабінету Міністрів України або, у визначених законом випадках, рішенням міністерств (інших органів, до сфери управління яких входять підприємства, що утворюють об'єднання), або рішенням компетентних органів місцевого самоврядування.

5. Державне (комунальне) господарське об'єднання діє на  основі рішення про його утворення  та статуту, який затверджується  органом, що прийняв рішення  про утворення об'єднання. 

6. Положення  цієї глави застосовуються також  до об'єднань інших суб'єктів  господарювання - юридичних осіб  або об'єднань підприємств за  участі таких осіб, якщо інше  не передбачено цим Кодексом  та іншими законами.   

Стаття 120. Організаційно-правові форми об'єднань підприємств

1. Господарські  об'єднання утворюються як асоціації,  корпорації, консорціуми, концерни, інші об'єднання підприємств,  передбачені законом. 

2. Асоціація - договірне об'єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності підприємств, що об'єдналися, шляхом централізації однієї або кількох виробничих та управлінських функцій, розвитку спеціалізації і кооперації виробництва, організації спільних виробництв на основі об'єднання учасниками фінансових та матеріальних ресурсів для задоволення переважно господарських потреб учасників асоціації. У статуті асоціації повинно бути зазначено, що вона є господарською асоціацією. Асоціація не має права втручатися у господарську діяльність підприємств - учасників асоціації. За рішенням учасників асоціація може бути уповноважена представляти їх інтереси у відносинах з органами влади, іншими підприємствами та організаціями.

3. Корпорацією визнається договірне об'єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів підприємств, що об'єдналися, з делегуванням ними окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників органам управління корпорації.

4. Консорціум - тимчасове статутне об'єднання підприємств для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети (реалізації цільових програм, науково-технічних, будівельних проектів тощо). Консорціум використовує кошти, якими його наділяють учасники, централізовані ресурси, виділені на фінансування відповідної програми, а також кошти, що надходять з інших джерел, в порядку, визначеному його статутом. У разі досягнення мети його створення консорціум припиняє свою діяльність.

5. Концерном визнається статутне об'єднання підприємств, а також інших організацій, на основі їх фінансової залежності від одного або групи учасників об'єднання, з централізацією функцій науково-технічного і виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної та іншої діяльності. Учасники концерну наділяють його частиною своїх повноважень, у тому числі правом представляти їх інтереси у відносинах з органами влади, іншими підприємствами та організаціями. Учасники концерну не можуть бути одночасно учасниками іншого концерну.

6. Державні і комунальні господарські об'єднання утворюються переважно у формі корпорації або концерну, незалежно від найменування об'єднання (комбінат, трест тощо).   

Стаття 121. Статус підприємства - учасника об'єднання підприємств

    1. Підприємства - учасники об'єднання підприємств зберігають статус юридичної особи незалежно від організаційно-правової форми об'єднання, і на них поширюються положення цього Кодексу та інших законів щодо регулювання діяльності підприємств.

2. Підприємство - учасник господарського об'єднання  має право: добровільно вийти з об'єднання на умовах і в порядку, визначених установчим договором про його утворення чи статутом господарського об'єднання; бути членом інших об'єднань підприємств, якщо законом, засновницьким договором чи статутом господарського об'єднання не встановлено інше; одержувати від господарського об'єднання в установленому порядку інформацію, пов'язану з інтересами підприємства; одержувати частину прибутку від діяльності господарського об'єднання відповідно до його статуту. Підприємство може мати також інші права, передбачені засновницьким договором чи статутом господарського об'єднання відповідно до законодавства.

3. Підприємство, яке входить до складу державного  або комунального господарського  об'єднання, не має права без  згоди об'єднання виходити з  його складу, а також об'єднувати  на добровільних засадах свою  діяльність з іншими суб'єктами  господарювання та приймати рішення  про припинення своєї діяльності. 4. Рішення про утворення об'єднання  підприємств (установчий договір)  та статут об'єднання погоджуються  з Антимонопольним комітетом  України в порядку, встановленому  законодавством.   

Стаття 122. Управління об'єднанням підприємств

1. Господарські  об'єднання мають вищі органи  управління (загальні збори учасників)  та утворюють виконавчі органи, передбачені статутом господарського  об'єднання. 

2. Вищий орган  господарського об'єднання: затверджує  статут господарського об'єднання  та вносить зміни до нього;  вирішує питання про прийняття  в господарське об'єднання нових  учасників та виключення учасників  з його складу; утворює виконавчий  орган господарського об'єднання  відповідно до його статуту  чи договору; вирішує фінансові  та інші питання відповідно  до установчих документів господарського  об'єднання. 

3. Виконавчий  орган господарського об'єднання  (колегіальний чи одноособовий) вирішує  питання поточної діяльності, які  відповідно до статуту або  договору віднесені до його  компетенції. 

4. Управління  державним (комунальним) господарським  об'єднанням здійснюють правління  об'єднання і генеральний директор  об'єднання, який призначається  на посаду та звільняється  з посади органом, що прийняв  рішення про утворення об'єднання.  Склад правління визначається  статутом об'єднання. Порядок  управління державним (комунальним)  господарським об'єднанням визначається  статутом об'єднання відповідно  до закону.

5. Здійснення  управління поточною діяльністю  об'єднання підприємств може бути  доручено адміністрації одного  з підприємств (головного підприємства  об'єднання) на умовах, передбачених  установчими документами відповідного  об'єднання. 6. Спори, що виникають  між учасниками об'єднання, вирішуються  в порядку, передбаченому статутом  об'єднання, або в судовому  порядку відповідно до закону.   

Стаття 123. Майнові відносини в об'єднанні підприємств

1. Учасники об'єднання  підприємств можуть вносити на  умовах і в порядку, передбачених  його установчими документами,  майнові внески (вступні, членські, цільові тощо).

2. Майно передається  об'єднанню його учасниками у  господарське відання або в  оперативне управління на основі  установчого договору чи рішення  про утворення об'єднання. Вартість  майна об'єднання відображається  у його балансі. 

3. Господарське  об'єднання має право утворювати  за рішенням його вищого органу  управління унітарні підприємства, філії, представництва, а також  бути учасником (засновником)  господарських товариств. Утворені  господарським об'єднанням підприємства  діють відповідно до положень  цього Кодексу, інших законів  та статуту підприємства, затвердженого  об'єднанням.

4. Об'єднання  підприємств не відповідає за  зобов'язаннями його учасників,  а підприємства-учасники не відповідають  за зобов'язаннями об'єднання,  якщо інше не передбачено установчим  договором або статутом об'єднання.    

Стаття 124. Вихід учасника з об'єднання. Припинення об'єднання підприємств

1. Підприємства - учасники об'єднання можуть  вийти з його складу із збереженням взаємних зобов'язань та укладених договорів з іншими суб'єктами господарювання.

2. Вихід підприємства  із складу державного (комунального) господарського об'єднання здійснюється  за рішенням органу, що прийняв  рішення про утворення об'єднання. 

3. Припинення  об'єднання підприємств відбувається  в результаті його реорганізації  в інше об'єднання або ліквідації.

4. Реорганізація  господарського об'єднання здійснюється  за рішенням підприємств-учасників,  а реорганізація державного (комунального) господарського об'єднання - за  рішенням органу, що прийняв рішення  про утворення об'єднання. 

Информация о работе Контрольна робота з предмету: «Господарське право»