Процесуальные сроки

План

 

1. Вступ………………………………………………………………3с.
2. Поняття, значення та види процесуальних строків.....................4с.

   II.I.    Поняття  процесуальних строків....................................................4с.

   II.II.   Значення процесуальних  строків..................................................4с.

   II.III.  Види процесуальних  строків.........................................................6с.

3. Обчислення, зупинення, продовження і поновлення процесуальних строків.............................................................................................19с.

   III.I    Обчислення  процесуальних строків............................................19с.

   III.II    Зупинення процесуальних  строків.............................................21с.

   III. III  Поновлення і продовження процесуальних строків................22с.

ІV. Закінчення процесуальних строків.....................................................23с.

V. Сутність та значимість строків у цивільному процесі

VI.  Висновок................................................................................................26с.

VII. Список використаних джерел.....................................................................27с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Для виконання завдань  цивільного судочинства істотним є не тільки встановлення порядку відправлення правосуддя у цивільних справах, а й темпоральні межі здійснення судочинства та його етапів (стадій), в тому числі щодо вчинення процесуальних дій учасниками цивільного процесу. Адже надзвичайно важливо, щоб цивільне судочинство здійснювалось не лише правильно, а й своєчасно. Саме задля досягнення цієї мети і встановлюються цивільні процесуальні строки. При цьому існування та чітке їх дотримання є не лише гарантією здійснення учасниками процесу їх суб'єктивних процесуальних прав, а й запорукою ефективності здійснення цивільного судочинства.

Фактор часу для громадянина, суб'єкта господарювання, майнові права  і (або) законні інтереси якого порушені й потребують судового захисту, відіграє велике значення. Кожен зайвий день прострочення означає додаткові, інколи невідновні втрати й збитки. Тому Пленум Верховного Суду України в своїй постанові від 1 квітня 1994 р. .№ З «Про строки розгляду судами України кримінальних і цивільних справ» звертає увагу суддів на необхідність підвищення особистої відповідальності за своєчасний і якісний розгляд судових справ, оскільки в зв'язку зі ст. 6 Закону від 15 грудня 1992 р. «Про статус суддів» повний, усебічний і об'єктивний розгляд справ із дотриманням установлених законом строків є їх обов'язком.

Згідно зі ст. 6(1) Конвенції  про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав і обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд у розумний строк. Недотримання розумного строку судового розгляду може бути визнане порушенням Конвенції й потягти санкції Європейського суду.

 

 

 

 

 

І. Поняття, значення та види процесуальних строків

 

   II.I.    Поняття процесуальних строків

Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, що має юридичне значення. Суб'єктивне процесуальне право (правовий обов'язок) не може перебувати поза часом. Своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ — одне з основних завдань цивільного судочинства.

Під цивільним процесуальним строком слід розуміти встановлений законом або судом період в часі, впродовж якого може або повинна бути здійснена певна процесуальна дія учасником цивільного процесу.

Процесуальний строк  — це певний період часу, в межах  якого вчиняються процесуальні дії.

Своєчасному розгляду справи покликані сприяти процесуальні строки. Цивільні процесуальні строки — це встановлені ЦПК України проміжки часу для вчинення процесуальних дій судом і учасниками процесу в цивільному судочинстві.

Процесуальний строк  — це встановлений законом або призначений судом проміжок часу, з яким процесуальний закон пов'язує можливість або необхідність вчинення конкретних процесуальних дій або настання певних правових наслідків.

 

II.II.   Значення  процесуальних строків

Значення процесуальних строків полягає в тому, що вони забезпечують стабільність і визначеність цивільних процесуальних правовідносин, цивільного провадження у справі; забезпечують суб'єктам правовідносин можливість належно підготуватися і виконати певні процесуальні дії; є процесуальними засобами впливу на поведінку несумлінних учасників процесу, на виконання ними процесуальних обов'язків засобами реалізації принципу раціональної процесуальної форми. Отже, цивільні процесуальні строки поряд з іншими цивільними процесуальними засобами покликані забезпечити гарантованість, реальність і оперативність судового захисту суб'єктивних прав заінтересованих осіб, які беруть участь у справі, та інтересів держави.

Тертишніков В.І. зауважує, що не є процесуальними строки, встановлені  законом для судді або суду, передусім з формальної точки зору, тому що правила про них містяться не в главі про процесуальні строки. Тому пропонується називати їх службовими. Верховний Суд України наголосив, що «навмисне порушення процесуального закону чи несумлінність, які спричинили несвоєчасний розгляд та тяганину при розгляді кримінальних або цивільних справ та істотно обмежили права, і законні інтереси громадян, слід розглядати, з урахуванням конкретних обставин, як неналежне виконання професійних обов'язків судді» (абзац другий пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду № 12 №012700-97) від 03.12.97).

Такі дії судді можуть бути підставою для притягнення  його до дисциплінарної відповідальності.

Неналежне виконання  обов'язків судді слід відрізняти від неналежної організації руху справи поза межами судового засідання, яка створила перешкоди своєчасному розгляду справи. Така бездіяльність суду може бути оскаржена в порядку цивільного судочинства. Зокрема, на цю обставину вказала і Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України від 15 січня 2004 р.[5;263]

З огляду на це визначення можна виділити такі ознаки цивільного процесуального строку:

• це певний темпоральний період у часі;

• це період, регламентований  в законі або встановлений судом;

• впродовж цього періоду  суб'єкти цивільного процесу мають  право або зобов'язані здійснити  певні процесуальні дії.

 

 

 

 

  II.III.  Види  процесуальних строків

У процесуальній літературі класифікацію процесуальних строків  здійснюють із різних підстав.

Залежно від того, хто  має вчинити процесуальні дії, строки можна розподілити на 3 види:

1) строки вчинення  процесуальних дій судом (так  звані службові строки);

2) строки вчинення  процесуальних дій особами, які  беруть участь у справі;

3) строки вчинення  процесуальних дій іншими учасниками  процесу.

Строки, адресовані особам, які беруть участь у справі, можна  в свою чергу розподілити на 2 види:

1) нормативні, тобто встановлені  законом, причому ці строки  можуть бути як визначені, тобто конкретно вказані в нормах ЦПК, так і невизначені);

2) судові, тобто призначені  судом (суддею). Можливість встановлення  таких строків може бути передбачена  в самій нормі закону або  випливати з її змісту.

Як зазначає, М.Й. Штефан, цивільні процесуальні строки можуть бути класифіковані за різними підставами на види:

1) за способом визначення (ст.84 ЦПК) поділяються на нормативні (встановлені законом) і призначені судом (суддею).

Встановлені законом процесуальні строки за чіткістю визначення є абсолютно визначеними (строки розгляду справ - 7, 10, 15 днів — ст.148 ЦПК), відносно визначеними (ст.68 ЦПК — відстрочка або розстрочка сплати судових витрат на строк не більше як до закінчення розгляду справи в суді першої інстанції). Для вчинення окремих дій ЦПК не встановлені процесуальні строки. Так, ст.83 ЦПК не встановлено строк розгляду судом заяви про зняття або зменшення накладеного ним процесуального штрафу, ст.155 ЦПК - заяви про скасування забезпечення позову.

Призначені судом процесуальні строки можуть бути:

1) визначені колегіальним складом суду і суддею одноособово (статті 204,207, п.7 ст.143, ст.48 ЦПК) різної тривалості залежно від складності і місця виконуваних процесуальних дій;

2) за суб'єктами  вчинення процесуальних дій процесуальні строки поділяються на встановлені: суду (судді) (статті 146, 148, 151, 291¹ ЦПК); особам, які беруть участь у справі (статті 140, 291 ЦПК); іншим учасникам процесу;

3) за тривалістю процесуальні строки в ЦПК визначені від менше одного дня до більше трьох років.

Процесуальний строк менше одного дня передбачено: для вирішення судом (суддею) заяви про забезпечення позову (ст.151 ЦПК); для виконання ухвали про забезпечення позову (ст.156 ЦПК); для звернення до виконання рішення суду про стягнення аліментів, про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом тощо; для набрання рішенням і ухвалою суду апеляційної і касаційної інстанції законної сили (статті 317,347 ЦПК) рішень судів першої інстанції в деяких категоріях справ (статті 243, 245 ЦПК).

Новим ЦПК України  закріплено розгляд справ судом негайно та невідкладно.

Негайний розгляд справ  передбачає розгляд та вирішення  судом справи відразу після її прийняття. Так, зокрема, негайно повинні  бути розглянуті справи про поміщення  особи до протитуберкульозного диспансеру (ст. 281 нового ЦПК України), проникнення в житлові приміщення та звернення стягнення на грошові кошти (ст.ст. 376, 377 нового ЦПК).

Невідкладно повинні  бути розглянуті судом, наприклад, заява  про забезпечення доказів розглядається судом тільки за участю заявника(ст. 135 ч.4 нового ЦПК України).

Триденний процесуальний  строк передбачено: для пред'явлення зустрічного позову не пізніше як за три дні до судового засідання (ст.140 ЦПК); для подачі зауваження на протокол судового засідання (ст.200 ЦПК); для розгляду судом скарги на неправильності в списках виборців та в списках громадян, які мають право брати участь у референдумі (ст.242 ЦПК); для передачі органом, що виконує нотаріальні дії, скарги зі своїм поясненням до суду (ст.286 ЦПК).

П'ятиденний  процесуальний строк визначено для вручення повістки про виклик до суду не пізніше цього строку до судового засідання (ст.91 ЦПК); для розгляду судом зауваження на протокол судового засідання (ст.201 ЦПК); для надіслання судом копії рішення, ухвали про зупинення провадження в справі, залишення позову без розгляду, закриття провадження в справі сторонам і третім особам, які були залучені до участі в справі, але фактично не були присутніми в судовому засіданні (ст.216 ЦПК).

Семиденний  процесуальний строк визначено для проведення підготовки справи до розгляду (ст.146 ЦПК), для призначення трудової справи до слухання і розгляду після закінчення її підготовки (ст.148 ЦПК).

Десятиденний  процесуальний строк визначено для розгляду судом (суддею) заяви про забезпечення доказів (ст.38 ЦПК); на подачу заяви про зменшення або зняття судом (суддею) накладеного ним штрафу (ст.83 ЦПК) для подання заяви про постановлення додаткового рішення (ст.214 ЦПК), скарги на постанову про адміністративні стягнення (ст.244 ЦПК) і на її розгляд (ст.246 ЦПК); для розгляду призначеної ним справи про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом (ст.148 ЦПК); для подання до суду скарги на вчинену нотаріальну дію або на відмову в її вчиненні (ст.286 ЦПК); для підготовки до апеляційного розгляду справи (ст.299 ЦПК).

П'ятнадцятиденний  процесуальний строк визначено: для розгляду судом справ, крім трудових, про стягнення аліментів, про відшкодування заподіяної шкоди (ст.148 ЦПК); на подання апеляційної скарги, подання на ухвалу суду першої інстанції (ст.291 ЦПК).

Двадцятиденний  процесуальний строк визначено: для підготовки до розгляду складних справ у виняткових випадках (ст.146 ЦПК).

Місячний процесуальний  строк встановлено: для виконання окремої ухвали суду щодо вжиття заходів на усунення порушень законності, недоліків у роботі підприємств, установ, організацій, посадових осіб (ст.235 ЦПК); для подачі апеляційної скарги, подання прокурора на рішення суду першої інстанції (ст.292 ЦПК).

Двомісячний процесуальний строк визначено: для пред'явлення позову заінтересованої особи до держателя цінного паперу (ст.281 ЦПК).

Тримісячний процесуальний  строк передбачено для держателя цінного папера, щоб повідомити суд про свої права на цінний папір (п. З ст.279 ЦПК), для подачі заяви про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими та винятковими обставинами (ст.347³ ЦПК); для подачи касаційної скарги, подання на рішення, ухвалу апеляційного суду (ст.321 ЦПК).

Однорічний  процесуальний строк передбачено: для повернення державного мита за умови, що заяву про це було подано до закінчення річного строку з дня зарахування суми в бюджет (ч.4 ст.69 ЦПК); для подачі заяви про роз'яснення рішення суду в справі, у якій однією із сторін не виступає громадянин (ст.215 ЦПК); для подачі касаційної скарги, подання прокурора на ухвалу або рішення суду першої інстанції, які не були оскаржені в апеляційному порядку (ст.321 ЦПК); для подачі заяви про поворот виконання рішення (ст.421 ЦПК), стягувачем у якому є юридична особа.

Трирічний процесуальний строк передбачено: для подачі заяви про роз'яснення судового рішення в справі, у якій однією з сторін виступає громадянин (ст.215 ЦПК); для подачі заяви про поворот виконання рішення (ст.421 ЦПК), стягувачем у якому є громадянин.