Судовий розгляд цивільних справ

Таким чином  я вважаю, що судовий розгляд цивільних справ надає можливість суду активно здійснювати попереджальну (превентивну) і виховну функції, спрямовувати свою діяльність на зміцнення законності і правопорядку в Україні. На досягнення зазначеної мети Верховний Суд України зобов'язує суди підвищувати рівень підготовки і проведення судових процесів, покращувати інформованість населення про прийняті судом рішення. А про найбільш актуальні процеси широко оповіщати в пресі, по радіо, телебаченню, доводити до відома трудових колективів, надсилати їм копії рішень. При розгляді цивільних справ виявляти причини правопорушень, постановлювати окремі ухвали і здійснювати контроль за своєчасним їх виконанням.

2. Складові частини судового засідання 
2.1 Підготовча частина судового засідання та розгляд справи по суті

Перша частина  судового розгляду присвячена вирішенню  судом питання про можливість розгляду справи в даному судовому засіданні, при даному складі суду та секретареві судового засідання, при наявних особах, які беруть участь у справі, а також інших учасників процесу (свідків, експертів, перекладачів). Розпочинається судове засідання з моменту його відкриття головуючим у призначений для розгляду справи час та оголошення ним, яка саме справа розглядатиметься (слід звернути увагу, що будь-який інший член суду, окрім головуючого, не вправі виконати вказані процесуальні дії). Після відкриття судового засідання його секретар доповідає судові, хто з викликаних по справі осіб з'явився в судове засідання, чи вручені повістки й повідомлення тим особам, які не з'явилися, а також які є відомості про причини неявки останніх. Суд встановлює особу тих, хто з'явився, та перевіряє повноваження службових осіб і процесуальних представників, які повинні при собі мати відповідні документи (паспорти, довіреності тощо). Якщо у справі бере участь перекладач, то головуючий роз'яснює йому його права та обов'язки і попереджає про кримінальну відповідальність за завідомо неправильний переклад і за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. Безпосередньо після перевірки явки учасників процесу та роз'яснення перекладачеві його прав та обов'язків із залу судового засідання видаляються свідки (ст. 168 ЦПК), а головуючий надалі вживає заходів, щоб свідки, яких допитали, не зносилися з тими, які ще не пройшли вказану процедуру (оскільки свідок має давати правдиві та об'єктивні свідчення, він не повинен знати, які показання вже були надані іншими учасниками процесу).

Наступною процесуальною  дією є оголошення головуючим складу суду, прізвищ прокурора, експерта, перекладача, секретаря судового засідання  і роз'яснення особам, які беруть участь у справі, їх право заявляти відводи, яке є процесуальною гарантією, що забезпечує постановлення судом законних і обґрунтованих рішень. Підстави для відводу, порядок вирішення заявленого відводу та наслідки задоволення заяви про відвід визначено у положеннях статей 18 — 23 ЦПК. Зокрема, судді не можуть брати участі у розгляді Справи й підлягають відводу, якщо:

• при попередньому розгляді даної справи вони брали участь у процесі як свідки, експерти, перекладачі, представники, прокурор, секретар судового засідання;
• вони особисто, прямо чи побічно заінтересовані в результаті справи;
• сторони або інші особи, які беруть участь у справі», є їх родичами;
• вони перебувають в особливих стосунках з особами, які беруть участь у справі;
• будуть встановлені інші обставини, які викликають сумнів у їх безсторонності [5].

Крім того, необхідно  враховувати, що до складу суду не можуть входити особи j які є родичами між собою, а також зважати на неприпустимість повторної участі судді в розгляді справи (наприклад, суддя, який вже брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦПК не вправі розглядати цю ж справу в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також брати участь у її новому розгляді у першій інстанції після скасування попереднього рішення або ухвали про закриття провадження у справі). Проте на практиці іноді все ж таки трапляються випадки, коли принцип неможливості повторної участі судді в розгляді справи порушується. Так, Алуштинським міським судом під головуванням судді Б. було постановлено ухвалу про закриття провадження у справі, що була порушена за заявою Д. Після скасування даної ухвали в касаційному порядку з направленням справи на новий розгляд наступне рішення суду також було постановлено під головуванням того ж судді Б. Судова колегія і президія Верховного Суду Автономної Республіки Крим, залишили рішення міського суду без зміни, не задовольнивши протест голови Верховного Суду Автономної Республіки Крим на зазначені рішення.

Судова колегія  в цивільних справах Верховного Суду України (далі — судова колегія  ВСУ) у своїй ухвалі від 24.04.2006 р. зауважила, що згадані рішення були прийняті з порушенням норм чинного законодавства, оскільки відповідно до змісту ст. 21 ЦПК можливість участі судді у розгляді справи по першій інстанції не є виключеною тільки в разі скасування такої, прийнятої за його участю ухвали, якою не закінчується провадження у справі (наприклад, про відмову у прийнятті заяви з підстав, зазначених у пп. 7, 8, 9 ст.136 ЦПК, про повернення заяви або залишення її без руху, про відкладення розгляду справи або зупинення провадження в ній тощо). Скасування ж постановленої суддею ухвали про закриття провадження у справі перешкоджає його участі в повторному розгляді цієї справі, наголосила судова колегія ВСУ, і скасувала усі вищевказані рішення, направивши справу на новий розгляд [6]. ("Вісник Верховного Суду України". — 2006 р. -№ 1).

    Друга частина судового розгляду – з‘ясування фактичних обставин справи. Розгляд справи по суті розпочинається доповіддю головуючого про зміст заявлених вимог та про визнання сторонами певних обставин під час попереднього судового засідання, після чого з'ясовується, чи підтримує позивач свої вимоги, чи визнає відповідач вимоги позивача та чи не бажають сторони укласти мирову угоду або звернутися для вирішення спору до третейського суду.

У разі розгляду справи за відсутності відповідача  головуючий доповідає про позицію  останнього щодо заявлених вимог, викладену в письмових поясненнях. Якщо позивач змінює свої вимоги, головуючий пропонує викласти ці зміни у письмовій формі, встановленій для позовної заяви. При частковому визнанні позову відповідачем головуючий з'ясовує, у якій саме частині позов визнається.

Правила про фактичний розгляд регулюються ст.178-195 ЦПК. Суддя доповідає, яка справа слухається (предмет, підстави спору), предмет вимог, розмір, обґрунтування та таке інше., тобто заява в повному обсязі. Далі – заперечення відповідача, обґрунтування, докази. Після доповіді головуючого від з‘ясовує, чи підтримує позивач свої вимоги, роз‘яснює сторонам закінчення справи мировою угодою, пропонує закінчити справу мировою угодою. Суд заслуховує пояснення позивача, третьої особи з боку позивача і його представника, відповідача, третю особу, представника, інших осіб, які беруть участь у розгляді справи. Якщо в матеріалах справи є письмові пояснення сторін та інших осіб, одержаних у порядку виконання окремих доручень (ст.33 ЦПК), суддя оголошує їх зміст обов‘язково. Далі встановлюється, яким буде порядок допиту свідків, експертів, пред‘явлення інших доказів. При допиті свідків суд встановлює особу, вік, чим займається, з‘ясовує відношення до даної справи, які стосунки із сторонами по справі має свідок, попереджають свідка про кримінальну відповідальність. Свідку пропонують розповісти про обставини, які йому відомі по даній справі, потім ставлять запитання. Першою допитує та особа, яка його викликала. Якщо викликав суд – позивач. За процедурою, після допиту свідки повинні залишатися в залі судового засідання до його закінчення. Але за згодою сторін суд може дозволити свідку залишити зал судового засідання. Суд оголошує показання свідків, показання яких подані в письмовій формі, одержаних шляхом виконання судових доручень (ст.33 ЦПК). Письмові докази (ст.186, 187 ЦПК). Протягом їх огляду одержані шляхом виконання судових доручень, протоколами огляду письмових доказів на місці оголошуються в судовому засіданні і пред‘являються сторонам для ознайомлення. Дослідження речових доказів – ст.188 ЦПК. Ці речі повинні бути оглянуті судом і учасниками процесу і дати свої пояснення за результатами огляду. Якщо ж речові докази оглядались шляхом виконання судових доручень – оголошується протоколами огляду речових доказів. Якщо призначалася експертиза, то висновки по експертизі є предметом судового дослідження. Висновок експерту оголошується, а потім експерт для роз‘яснення і доповнення дає усні пояснення. Особи, що беруть участь у розгляді справи, мають право ставити запитання експерту для уточнення і пояснення питань (висновків) експертизи (ст.190 ЦПК). Суд вислуховує висновки представників громадськості, органів державного управління (ст.121, 191, 161 ЦПК), якщо вони брали участь у розгляді справи. Головуючий надає сторонам та іншим особам, що брали участь у справах, можливість надати додаткові пояснення. Наступна частина: суд постановляє ухвалу про закінчення з‘ясування обставин по справі і перевірці доказів.

2.2 Судові дебати та постановлення судового рішення

У судових дебатах  виступають з промовами особи, які беруть участь у справі. У цих промовах можна посилатися лише на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні. У судових дебатах першим надається слово позивачеві та його представникові. Треті особи без самостійних вимог виступають у судових дебатах після особи, на стороні якої вони беруть участь.

Третя особа, яка  заявила самостійні позовні вимоги щодо предмета спору, та її представник  у судових дебатах виступають після сторін.

За клопотанням  сторін і третіх осіб у судових дебатах можуть виступати лише їхні представники.

Органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших  осіб, виступають у судових дебатах  першими. За ними виступають особи, в  інтересах яких відкрито провадження  у справі.

 Суд не може обмежувати тривалість судових дебатів певним часом. Головуючий може зупинити промовця лише тоді, коли він виходить за межі справи, що розглядається судом, або повторюється. З дозволу суду промовці можуть обмінюватися репліками. Право останньої репліки завжди належить відповідачеві та його представникові [7].

Висловлюються пропозиції щодо задоволення чи незадоволення судових  вимог. Ст.194 ЦПК – порядок судових  дебатів. За її правилами першому  надається слово позивачеві та його представникові, далі відповідачу, його представникові, далі треті особи, в залежності від того, на якій стороні вони брали участь у справі. Прокурор або представники органів державного управління, що притягаються для дачі висновків, виступають в судових дебатах першими (якщо вони виступають із захистом прав позивача чи відповідача). Якщо сторони самі порушили правовідносини по справі, то прокурор чи представник органу державного управління виступають після них. Прокурор виступає першим незалежно від того, чи він порушив справу чи ні.

   Якщо під час судових дебатів виникає необхідність з'ясування нових обставин, що мають значення для справи, або дослідження нових доказів, суд постановляє ухвалу про повернення до з'ясування обставин у справі.

    Виконання рішення суду – завершальна стадія судочинства, у якій рішення, що набрало законної сили, звертається до виконання та вирішуються питання, що виникають у зв’язку зі зверненням рішення до виконання та його виконанням. Обов'язковість судових рішень не безпідставно проголошується найважливішою засадою судочинства, а на необхідності їх реального виконання акцентується у багатьох наукових дослідженнях. Правосуддя в цивільних справах не може вважатися ефективним, якщо судові рішення цивільних судів не виконуватимуться. Судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Обов’язковість його виконання є одним з основних принципів судочинства. Саме тому, недостатньо просто задекларувати принцип обов'язковості судових рішень цивільних судів, нагальною є необхідність передбачити надійний механізм, який би гарантував їх неухильне виконання. У зв'язку з цим, виникає необхідність ґрунтовного дослідження механізму виконання судових рішень в цивільних справах, закріпленого в Цивільному процесуальному кодексі України (далі – ЦПК) та в інших нормативно-правових актах.

Після судових  дебатів суд виходить до нарадчої кімнати (спеціально обладнаного для  прийняття судових рішень приміщення) для ухвалення рішення, оголосивши орієнтовний час його проголошення.

 Якщо під час ухвалення рішення виникає потреба з'ясувати будь-яку обставину шляхом повторного допиту свідків або вчинення іншої процесуальної дії, суд, не ухвалюючи рішення, постановляє ухвалу про поновлення судового розгляду.

 Розгляд справи у  випадку, встановленому ст. 195 ч. 2, проводиться виключно в межах з'ясування обставин, що потребують додаткової перевірки.

 Після закінчення  поновленого розгляду справи  суд залежно від його результатів  відкриває судові дебати з  приводу додатково досліджених  обставин і виходить до нарадчої кімнати для ухвалення рішення або, якщо вчинення необхідних процесуальних дій у даному судовому засіданні виявилося неможливим, постановляє ухвалу про відкладення розгляду справи чи оголошує перерву.

 Під час  ухвалення судового рішення ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який розглядає справу.

 Під час  перебування в нарадчій кімнаті  суддя не має права розглядати  інші судові справи.

 Судді не  мають права розголошувати хід  обговорення та ухвалення рішення у нарадчій кімнаті.

Постновлення  рішення оголошується прилюдно. Головоючий роз’яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження.

Таким чином  ми розглянули всі чотири частини  судового засідання, кожна ця частина  має якісь свої ознаки прцесуальних дій, без яких би не було б цих складових частин судового розгляду цивільних справ.

3. Проблеми при розгляді цивільних справ та шляхи

їх  вдосконалення

В цьому розділі  першим кроком я хочу зачепити тему позову, тому що новий ЦПК, як і чинний, узаконює порушення строків розгляду справи при модифікації позову, тобто зміні одного чи кількох елементів позову (зміст, предмет, підстава). Так, відповідно до ст.31 нового ЦПК (ст.103 чинного ЦПК) сторони мають диспозитивні права, зокрема: змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

У більшості  справ, які розглянуті з порушенням строків судового розгляду, сторони  реалізовують диспозитивні права (а то й по кілька разів) протягом усього судового розгляду, а також безпосередньо перед закінченням судового розгляду [8]. При цьому зміна будь-якого елемента позову практично породжує новий позов. Звичайно ж, порушуються строки розгляду справ, оскільки інша сторона просить про відкладення розгляду справи для підготовки до зміненого позову.