Звіт про виробничу практику в Коломийському районному відділі управління внутрішніх справ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Звіт про виробничу практику в Коломийському районному відділі управління внутрішніх справ

 

 

План.

Вступ.

Розділ 1. Поняття  та принципи органів внутрішніх справ.

Розділ 2. Завдання, функції та напрями правоохоронної діяльності органів внутрішніх справ.

Розділ 3. Система  органів внутрішніх справ:

1. кримінальна  міліція;

2. міліція громадської  безпеки;

3. державна автомобільна  інспекція;

4. міліція охорони;

5. спеціальні  підрозділи міліції.

Розділ 4. Права  та обов¢язки мілиції.

Розділ 5. Індивідуальне завдання. Назвати вимоги до змісту постанов слідчого. Підготувати проекти наступних постанов: про порушення кримінальної справи; про відмову в порушенні кримінальної справи; про призначення судово-медичної експертизи; про закриття кримінальної справи.

Висновок.

Список використаної літератури.

Додатки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ.

Згідно статті 1 Закону України міліція ¾ це державний озброєний орган виконавчої влади, що захищає життя, здоров¢я, права і свободи громадян, власність, навколишнє середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

До завдань міліції відносять :

¾ забезпечення особистої безпеки громадян, захист їхніх прав і законних інтересів;

¾ забезпечення безпеки дорожноьго руху;

¾ попередження правопорушень і їхнє припинення;

¾ виявлення і розкриття злочинів;

¾ охорона і забезпечення громадського порядку;

¾ захист власності від злочинних зазіхань;

¾ виконання накладених адміністративних стягнень.

Міліція здійснює адміністративну, профілактичну,оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, виконавчу та охоронну функції.

Принципи ¾ це основні положення, закріплені в Конституції й інших законах України, на яких базується устрій, порядок функціонування і повноваження органів міліції.

Існують такі принципи на яких грунтується діяльність міліції:

¾ принцип законності;

¾ принцип гуманізму і поваги до особистості;

¾принцип соціальної справидливості;

¾принцип взаємодії міліції  з трудовими колективами, громадськими організаціями і населенням;

¾ принцип гласності;

¾ принцип невтручання в діяльність міліції з боку політичних партій, рухів та  інших громадських об¢єднань.

 Міліція, як і  будь-який інший державний орган,  має свою чітко визначену законом  структуру. У відповідності зі  спеціалізацією, згідно із Законом  України „Про міліцію" в  структурі міліції виділяються такі підрозділи:

 Кримінальна  міліція веде боротьбу із загальнокриміналь-ною злочинністю. Для цього співробітники міліції наділені правом проведення оперативно-розшукової діяльності, невідкладних слідчих дій. Основу кримінальної міліції становлять підрозділи карного розшуку, кримінальної міліції у справах неповнолітніх, Державної служби по боротьбі з економічною злочинністю, боротьби з незаконним обігом наркотиків.

 Міліція громадської безпеки здійснює охорону громадського порядку, а її основою є служба охорони громадського порядку, до якої входять підрозділи патрульно-постової служби, дільничні інспектори міліції, служба паспортної та міграційної роботи, реєстрації фізичних осіб і дозвільної системи.

Державна автомобільна інспекція здійснює контроль за дотриманням правил безпеки дорожнього руху, регулює рух транспорту і пішоходів на вулицях та автомобільних шляхах. При цьому ДАІ зобов'язана контролювати і технічний стан автотранспортних засобів, здійснювати їх облік тощо.

 Міліція охорони забезпечує охорону власності юридичних і фізичних осіб незалежно від форм власності. Даний підрозділ є єдиним підрозділом міліції, що здійснює свою діяльність на основі госпрозрахунку (договірні відносини).

 Спеціальні  підрозділи міліції покликані забезпечувати охорону громадського порядку на об'єктах і територіях, що мають особливе значення чи потерпілих від стихійних, техногенних нещасть або катастроф. До них також відносяться спецпідрозділи міліції "Беркут", "Сокіл", "Титан", "Кобра" тощо.

Отже, міліція ¾ це державний орган основним завданням якого є дотримання законодавства України усіма суб¢єктами держави.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. Поняття  і принципи діяльності міліції.

       Відповідно  до положень ст. 1 Закону України  «Про міліцію» від 20 грудня 1990 р. міліція — це державний озброєний орган виконавчої влади, що захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, навколишнє середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

         Визначення  міліції містить у собі основні ознаки, що характеризують цей орган.

По-перше, міліція — це державний орган. Це значить, що міліція є частиною державного апарату, утворюється у встановленому законом порядку і наділена державно-владними повноваженнями, необхідними для здійснення покладених на неї функцій держави. Будучи державним органом, міліція володіє цілим рядом специфічних загальних рис, що відрізняють її від інших органів:

1.  Склад і порядок  діяльності міліції визначаються  нормативно-правовими актами: Конституцією України, Законом України «Про міліцію», а також іншими прийнятими на їхній основі нормативно-правовими актами;

2. Підрозділи міліції уповноважені  державою здійснювати чітко визначені  задачі і функції, що випливають  із загальних завдань і функцій,  покладених на органи внутрішніх справ. З цією метою держава наділяє органи міліції державно-владними повноваженнями.

3. Міліція, як і будь-який  інший державний орган, має  свою чітко визначену законом  структуру. 

     По-друге, міліція входить до системи органів державної виконавчої влади.

     По-третє, міліція — це озброєний орган. Працівники міліції одержують табельну зброю, яку можуть застосовувати тільки у виняткових випадках, з метою забезпечення виконання службових обов'язків по захисту інтересів держави, прав і свобод громадян, охороні громадського порядку і власності від протиправних зазіхань. Ця зброя може бути застосована до злочинця і в інших випадках, передбачених законодавством України.

По-четверте, основною метою діяльності міліції є захист від протиправних зазіхань на життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, навколишнє середовище, інтереси суспільства і держави. У даному разі міліція здійснює правоохоронну діяльність, що полягає, по-перше, у попередженні виникнення умов і причин суспільно небезпечних діянь; по-друге, у їх припиненні; по-третє, у ліквідації наслідків протиправного діяння та відновленні порушених прав громадян. Наприклад, такого роду діяльність виникає, коли порушуються права суб'єктів суспільних відносин або не виконуються покладені на них законодавством обов'язки.

Виконуючи ці завдання, підрозділи міліції в окремих випадках вдаються до примусових заходів, що застосовуються, як правило, до правопорушників (запобіжного заходу, міри стягнення), а також до інших примусових заходів, що застосовуються до осіб, які не вчинили правопорушення, проте лише у випадках, коли цього вимагають інтереси суспільства і держави.

Як найбільш чисельний правоохоронний орган, що виконує важливі і відповідальні завдання, міліція організовує свою діяльність на основі відповідних принципів.

Принципи діяльності міліції — це основні положення, закріплені в Конституції й інших законах України, на яких базується устрій, порядок функціонування і повноваження органів міліції.

Стаття 3 Закону «Про міліцію» називає такі принципи, на яких ґрунтується діяльність міліції:

Принцип законності. Цей принцип полягає в чіткому і неухильному дотриманні, виконанні норм права всіма учасниками суспільних відносин. Якщо мова йде про реалізацію принципу законності стосовно фізичних осіб (громадян), то суть його може полягати у таких словах: «Усе, що не заборонено, — дозволено». У даному разі всі не заборонені законодавством дії будуть розглядатися як правомірні. Якщо ж мова йде про такий специфічний суб'єкт суспільних відносин, як державний орган, в основу діяльності якого покладений публічний інтерес, то принцип законності може полягати у словах: «Дозволене те, пдо дозволене законом». У системі правоохоронних органів, до яких належить і міліція, не повинно бути невизначеності. Якщо законодавець закріпив за органами міліції визначений обсяг прав, то вони можуть здійснювати свою діяльність тільки в рамках покладених на них державою повноважень і не більше.

Принцип гуманізму  і поваги до особистості. Гуманізм — це система поглядів, що визнають цінність людини як особистості, її права на свободу, рівність, повагу принципів милосердя як норм відносин між людьми, боротьбу за створення умов  для вільного розвитку творчих сил і здібностей людини. На етапі розбудови демократичної, правової, соціальної держави, становлення нової системи органів державної влади, зміни методів державного управління, розвитку ринкових відносин принцип гуманізму і поваги до особистості набуває особливої актуальності для громадян України. Глибинний зміст цього принципу розкривається в п. 2 ст. 5 Закону «Про міліцію», де закріплено, що міліція поважає гідність особи і виявляє до неї гуманне ставлення. Здійснюючи свою діяльність, міліція не порушує прав і свобод людини та громадянина, поважає її честь і гідність. Однак за певних умов діяльність міліції пов'язана з обмеженням прав і свобод людини. Окремі обмеження цих прав чи свобод мають виключний і тимчасовий характер і можуть застосовуватися лише у випадках, передбачених законодавством України, з метою захисту прав і свобод інших осіб, а також безпеки суспільства і держави.

Принцип соціальної справедливості. Справедливість — це морально-правова і соціально-політична категорія, яка передбачає відповідність між практичною роллю людини і її соціальним станом, між її правами та обов'язками, працею і винагородою, злочином і покаранням, заслугами людей і їхнім суспільним визнанням. Невідповідність у цих співвідношеннях оцінюється як несправедливість. Цей принцип закріплений у ст. 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають однакові конституційні права і свободи та рівні перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознаках. Принцип соціальної справедливості виявляється в діяльності міліції в тому, що вона захищає права людини незалежно від її соціального походження, майнового та іншого стану, расової і національної належності, громадянства, віку, мови і освіти, ставлення до релігії, статі, політичних та інших переконань.

Принцип взаємодії міліції з трудовими колективами, громадськими організаціями і населенням. Без такої взаємодії міліція не змогла б якісно і вчасно здійснювати покладені на неї функції. Важливу роль у цьому відіграють трудові колективи.

Для виконання покладених на неї завдань залучати громадян з їхньої згоди до профілактичної та оперативно-розшуко-вої діяльності міліції.

Примусове залучення громадян до співробітництва забороняється. Ніхто проти своєї волі не може бути насильно притягнутий до співробітництва з органами міліції.

Принцип гласності передбачає відкритість, доступність для суспільного ознайомлення, обговорення і контролю діяльності установ, організацій і посадових осіб ОВС. Принцип гласності в діяльності міліції виявляється в тому, що міліція інформує органи влади й управління, підприємства, громадські організації, трудові колективи і населення через засоби масової інформації про свою діяльність, стан громадського порядку, заходи щодо його забезпечення і боротьби з правопорушеннями. Виняток становить лише інформація, яка містить державну чи службову таємницю, не підлягає розголошенню, а також відомості, що стосуються особистого життя людини.

Принцип невтручання  в діяльність міліції з боку політичних партій, рухів та інших громадських об'єднань означає, що міліція у своїй діяльності підпорядковується тільки законові і незалежна від будь-яких незаконних сторонніх впливів з боку політичних партій, рухів та інших громадських організацій. У підрозділах міліції не допускається діяльність громадських об'єднань, що переслідують політичні цілі, а працівники міліції при здійсненні службових повноважень керуються тільки законом і незалежні від впливу з боку політичних та громадських об'єднань.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2.  Завдання , функції  та напрями правоохоронної діяльності органів внутрішніх справ України.

Органи  внутрішніх справ — це правоохоронні органи державної виконавчої влади, підпорядковані Міністерству внутрішніх справ України, що забезпечують дотримання законності і правопорядку, боротьбу зі злочинністю, захист від протиправних посягань на здоров'я, права і свободи громадян, власність, навколишнє середовище, інтереси суспільства і держави.

Систему органів внутрішніх справ  України складають: міліція,   діяльність   якої   регламентована   Законом України "Про міліцію";

- слідчі підрозділи  ОВС, які здійснюють свою діяльність  на основі норм Кримінально-процесуального  кодексу;

підрозділи по боротьбі з організованою  злочинністю, створені на підставі Закону України "Про організаційно-правові  засади боротьби з організованою  злочинністю";

-внутрішні війська,  які функціонують на основі  норм Закону України "Про  внутрішні війська ";

-підрозділи паспортної, міграційної та реєстраційної  служби.

Найбільшим підрозділом  ОВС є міліція, а тому переважна  частина положень Закону України "Про  міліцію стосується всіх підрозділів  ОВС.