Звіт про виробничу практику в Коломийському районному відділі управління внутрішніх справ

Для досягнення визначеної мети на органи внутрішніх справ державою покладено вирішення таких основних завдань:

1)   Забезпечення  особистої безпеки громадян, захист  їх прав, свобод та законних  інтересів.

Особиста безпека громадян — це стан захищеності їх прав і  свобод від будь-яких зазіхань ззовні.

2)  Попередження і припинення правопорушень. Попередження за своєю суттю полягає в тому, щоб не допустити протиправного поводження з боку визначених осіб, які до такого поводження схильні; усунення причин, що сприяють вчиненню правопорушень. Припинення правопорушень полягає в припиненні вже розпочатого протиправного поводження.

3)  Охорона і забезпеченгш громадського порядку. Органи внутрішніх справ наділені відповідними повноваженнями у сфері забезпечення охорони правопорядку на вулицях, площах, інших громадських місцях; у сфері здійснення паспортної і дозвільної систем; у сфері дотримання правил перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства тощо.

4) Виявлення, розкриття і розслідування злочинів як діянь, що характеризуються підвищеним ступенем суспільної небезпеки.

5) Забезпечення безпеки дорожнього руху.

6)   Охорона прав і законних інтересів громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності.

7)  Охоронаі оборона важливих державних: об'єктів.

8) Боротьби з корупцією та організованною злочинністю.

У процесі своєї діяльності органи внутрішніх справ можуть вирішувати й інші завдання, покладені на них чинним законодавством. При цьому вони взаємодіють з іншими органа-ми державної влади (прокуратурою, судами, органами Міністерства оборони України, СБУ і т.д.).

Необхідно розрізняти завдання та функції органів внутрішніх справ. Завдання органів внутрішніх справ — це коло тих питань, які вимагають свого вирішення і спрямовані на досягнення основної мети — захисту від протиправних посягань на життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, навколишнє середовище, інтереси суспільства і держави. Функції — це основні напрямки діяльності органів внутрішніх справ, що дозволяють вирішити поставлені перед ними завдання.

Функції органів внутрішніх справ різноманітні і їх можна поділити на кілька груп:

1.  Адміністративна функція полягає у виконавчо-розпорядницькій діяльності апарату, служб і підрозділів органів внутрішніх справ по організації і здійсненню охорони громадського порядку і громадської безпеки в рамках визначених законом повноважень.

2.     Профілактична функція полягає в попередженні зло-шнів та інших правопорушень, виявленні причин і умов, що їх городжують.

3. Оперативно-розшукова функція, яка здійснюється згідно Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність",

юлягає у виявленні  відповідними органами внутрішніх справ  іформації про скоєні або ті, що готуються, злочини, чи про осіб, jo ухиляються від органів розслідування або відбування римінального покарання та затримання цих осіб.

4.  Кримінально-процесуальна функція полягає у розгляді іяв і повідомлень про скоєні злочини, проведенні дізнання і эсудового слідства в кримінальних справах, розслідування <их покладене законом на органи внутрішніх справ.

5.  Виконавча функція  органів внутрішніх справ полягає у іконанні в рамках своєї компетенції адміністративних стяг-;нь.

6.  Охоронна функція органів внутрішніх справ полягає в ороні на договірних засадах майна усіх видів власності юри-[чних і фізичних осіб.

7. Контрольно-наглядова функція полягає в здійсненні ортами внутрішніх справ на основі діючого законодавства міністративного нагляду за особами, звільненими з місць збавлення волі, і здійсненні інших контрольно-наглядових вноважень.

Напрями правоохоронної діяльності є відображенням внутрішньої політики держави, здійснення якоїз гідноз Конституцією покладено на Кабінет Міністрів України.

Міністерство внутрішніх справ України (далі — МВС) як головний (провідний) орган у системі центральних органів виконавчої влади спрямовує свою діяльність на формування й реалізацію державної політики в сфері захисту прав і свобод громадян, інтересів суспільства й держави від протиправних посягань, ведення боротьби зі злочинністю, охорону громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, безпеки дорожнього руху, охорони та оборони особливо важливих державних об'єктів.

Правоохоронна діяльність органів внутрішніх справ (далі —  ОВС) досить різнобічна, її здійснюють водночас на трьох рівнях — центральному, регіональному тії місцевому. МИС як центральний орган виконавчої влади реал імус державну політику в сфері захисту прав і свобод громадин, інтересів суспільства, організовує й координує діяльність ОВС щодо боротьби зі злочинністю, охорони громадського порядку й забезпечення громадської безпеки. Потреби суспільства та інтереси держави в правоохоронній сфері перетинаються, оскільки забезпечення законності й правопорядку становить одну з основних функцій держави та є запорукою стабільності суспільства. Держава, як і суспільство, зацікавлена в громадському спокої, впорядкованості внутрішніх державних відносин. Важливою гарантією правопорядку та законності є правоохоронна діяльність держави, яку здійснюють через систему органів внутрішніх справ.

Відповідно до законодавства  України МВС створює необхідні умови безпеки працівників суду та правоохоронних органів, їхніх близьких родичів і осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві. На МВС покладено забезпечення безпеки дорожнього руху, а також забезпечення законності діяльності у системі органів внутрішніх справ.

Органи внутрішніх справ  України виконують і специфічні завдання, їх обумовлено, по-перше, загальнодержавною концепцією боротьби зі злочинністю, в зв'язку я якою на ОВС покладено завдання реалізації державної політики в боротьбі зі злочинністю, охорони органами внутрішніх сира» громадського порядку на вулицях, майданах, у парках, скверах та інших громадських місцях, запобігання та припинення адміністративних правопорушень і забезпечення провадження в справах, розгляд яких законом покладено на органи внутрішніх справ. По-друге, в цій правоохоронній діяльності акцент роблять на запобіжні заходи. Тому ОВС здійснюють профілактичні таоперативно-розшукові заходи щодо запобігання, виявлення, припинення та розкриття злочинів. Крім того, в ОВС проводять дізнання й попереднє слідство в справах про злочини, розслідування яких покладено на них законом. Для забезпечення безпеки працівників суду, органів прокуратури, внутрішніх справ, митних органів, органів державної податкової служби, державної контрольно-ревізійної служби, рибоохорони, державної лісової охорони, Антимонопольного комітету України, їхніх близьких родичів, а також безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, МВС організовує здійснення необхідних заходів.

Для профілактики правопорушень МВС, його підрозділи на місцях вносять до центральних і місцевих органів державної виконавчої влади, підприємств, установ і організацій подання про необхідність усунення причин і умов, що сприяють вчиненню правопорушень, організовують проведення серед населення роз'яснювальної роботи з питань охорони громадського порядку й боротьби зі злочинністю. ОВС організовують проведення наукових, кримінологічних і соціологічних досліджень, розробляють на їхній основі програми боротьби зі злочинністю й охорони правопорядку, вживають разом з іншими державними органами заходів щодо запобігання дитячій безпритульності та правопорушенням серед неповнолітніх.

При цьому накопичено великі масиви інформації. Наявність  цієї інформації та її використання в правоохоронній діяльності дозволяє стверджувати про окремий обліковий напрям правоохоронної

діяльності МВС. Згадану  інформацію використовують у деяких правоохоронних діях, а саме: під час проведення розшуку громадян у випадках, передбачених законодавством і міжнародними угодами; під час проведення експертиз у кримінальних справах і криміналістичних дослідженнях за матеріалами оперативно-розшукової діяльності, використовують спеціалісти криміналістичної служби в слідчих діях з кримінальних справ. Для обробки, поповнення та застосування накопиченої інформації у структурі ОВС формують центральний і регіональні (обласні) довідково-інформаційні фонди, здійснюючи при цьому оперативно-пошуковий і криміналістичний облік, а в межах своїх повноважень ведуть також державну статистику.

Органи внутрішніх справ  проводять паспортизацію населення  країни, а також здійснюють паспортний контроль за іноземними громадянами  та особами без громадянства, використовуючи накопичену інформацію. Обліковий напрям правоохоронної діяльності не обмежено формуванням інформаційних масивів лише про міграцію населення, розшук громадян і про об'єкти криміналістичної ідентифікації. Обліковий напрям охоплює також створення інформаційних масивів про зберігання, придбання та використання зброї, придбання транспортних засобів тощо.

Окремий напрям правоохоронної діяльності ОВС складається з  дій, спрямованих на охорону громадської  безпеки, тобто забезпечення кримінологічної безпеки об'єктів народного господарства, юридичних і фізичних осіб, збереження майна, врятування людей у разі стихійного лиха, аварій, проведення заходів із охорони навколишнього середовища, а також здійснення операцій із конвойної охорони. Для розвитку цього напряму діяльності в МВС і його органах на місцях впроваджують досягнення науки й передового досвіду, забезпечують розробку озброєння, спеціальних, технічних і криміналістичних засобів для ОВС, військ внутрішньої і конвойної охорони.

На даному етапі адміністративної та судово-правової реформ ОВС перебувають у стані перебудови. Основні напрями реформи

передбачено Концепцією розвитку системи  МВС України, яка визначає головну мету й основні принципи функціонування та розвитку системи МВС України.

 

 

 

 

 

Розділ 3.  Система органів внутрішніх справ

Система органів внутрішніх справ — це сукупність еле-чтів, які утворюють визначену цілісність, єдність.

Діюча система органів  внутрішніх справ України складається  з таких елементів:

1) Міністерства внутрішніх  справ України — центрального органу управління;

2)   головних управлінь;  управлінь Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі; управлінь, відділів Міністерства внутрішніх справ України на транспорті;

3)  міських, районних  управлінь і відділів, лінійних  управлінь, відділів, відділень, пунктів;

4) підрозділів міліції  на місцях;

5)   з'єднань, військових частин, підрозділів внутрішніх військ;

6)  освітніх закладів, науково-дослідних установ, підприємств і установ забезпечення.

Система органів внутрішніх справ побудована за адміністративно-територіальним і функціональним критеріями. Так, управління МВС в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі побудовані на основі адміністративно-територіального критерію, а відділи МВС України на транспорті — з використанням функціонального критерію.

Центральним органом  виконавчої влади в системі органів внутрішніх справ є Міністерство внутрішніх справ України, діяльність якого регламентується відповідним положенням. Його очолює міністр, що призначається відповідно до Конституції України.

Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затверджене Указом Президента України, встановлює коло завдань, що ним вирішуються. їх можна розділити на три групи.

До першої належать завдання МВС, пов'язані із захистом прав громадян, інтересів суспільства і держави, зокрема щодо охорони громадського порядку і забезпечення громадської безпеки; безпеки дорожнього руху тощо.

Друга група завдань, покладених на Міністерство внутрішніх справ, пов'язана з організацією роботи органів внутрішніх справ, надання їм практичної допомоги та здійснення контролю за їх діяльністю.

До третьої групи  належать завдання, пов'язані з боротьбою зі злочинністю та іншими правопорушеннями, зокрема, участю у розробці й реалізації державної політики у сфері боротьби зі злочинністю; забезпечення попередження, припинення, розкриття і розслідування злочинів, розшуку осіб, які їх вчинили, та ін. Важливі завдання вирішує Міністерство і щодо виконання завдань боротьби з корупцією та організованою злочинністю.

Відповідно до покладених завдань Міністерство внутрішніх справ  України здійснює цілий ряд функцій. Вони носять переважно організаційно-управлінський характер, тобто спрямовані на координацію та організацію діяльності підлеглих структур. До таких функцій можна віднести:

S визначення основних напрямків діяльності підлеглих органів, підрозділів та установ і визначення ефективних заходів і методів виконання покладених на них завдань;

S організація роботи органів внутрішніх справ у сфері охорони громадського порядку на вулицях, площах, у парках, скверах та інших громадських місцях;

S організація здійснення органами внутрішніх справ профілактичних і оперативно-розшукових заходів для попередження, виявлення, припинення і розкриття злочинів, проведення дізнання і досудового слідства;

S організація інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів внутрішніх справ, формування центрального довідково-інформаційного фонду, оперативно-пошукового і криміналістичного обліку;

S організація у встановленому порядку фінансового та матеріально-технічного забезпечення, діяльність підлеглих органів та контрольно-ревізійна діяльність тощо.

Окрім функцій управлінського характеру, МВС безпосередньо проводить роботу з виявлення, розкриття та розслідування злочинів, що носять міжрегіональний характер, веде боротьбу з організованою злочинністю і наркобізнесом, а також злочинами у сфері економіки; бере участь у розробці міжнародних договорів України з питань боротьби зі злочинністю і забезпечує в рамках своїх повноважень виконання укладених міжнародних договорів.