Друга Балканська війна

     Загострення ворожби між балканськими країнами, з’явившись в наслідок міжусобної війни, використана імперіалістичними державами, які готувалися до світової війни і старалися використати балканські країни в своїй великій грі. Назріла загроза нової війни, війни між Австро-Угорщиною і Сербією, яка загрожувала перерости в світову війну.  
 
 
 
 

ВИСНОВОК

   Дві Балканські війни витіснили  Османську імперію з Балканського  півострова, залишивши їй тільки  невелику частину Фракії та  Констатинопіль. Молодотурецький режим  був не в змозі зупинити подальший занепад імперії, однак продовжував контролювати її уряд. На виборах 1909-1911 років до молодотурків ще була опозиція, але після їх абсолютної перемоги у 1913-ому, режим встановив в країні диктатуру. Діяльність інших партій була припинена.

   Друга Балканська війна принесла  Болгарії значні втрати: понад  55 тис. убитих та сотні тисяч  поранених, позбавлення території  з переважно болгарським населенням  та матеріальні збитки у більш  як 2 млрд. левів. Так трагічно  закінчилася авантюра правлячих кіл на чолі з Фердинандом, яка в пам'яті народу залишилася як «перша національна катастрофа».

    Катастрофа, яка наступила на  Болгарію в 1913 р., і принизливий  для неї мир в Бухаресті  лягли тяжким вантажем на плечі  болгарських робочих. Крім великих людських жертв, робочі і селяни повинні були оплачувати розходи, пов’язані з війною. Балканські війни призвели до збідніння робочих мас і до збагачення болгарської буржуазії. Війна посилила соціальну нерівність в країні, загострила соціальні противоріччя в болгарській державі.

   Ця війна розрушила Балканський  союз і цим самим ліквідувало  одну з перегород на шляху  експансії австро-угорського імперіалізму  на Балканах. Недаремно деякі  представники демократичних кругів  південнослов’янського населення  Австро-Угорщини висловлювали своє незадоволення конфліктом між Сербією і Болгарією і осуджували антиболгарську шовіністську пропаганду.             

      Бухарестський договір, підписаний  правителями балканських держав  самостійно, без замішання великих  держав, посіяли зерна нових конфліктів на півострові. Використовуючи перехресні претензії Бухареста, Бєлграда, Софії, Афін, Цитинії і Стамбула, дипломати Антанти і Троїстого союзу почали велику гру по затягуванні їх в свою коаліцію.

     В результаті Балканських воєн змінилося зовнішньо політичне становище Болгарії. Друга Балканська війна розрушила Балканський союз. Правляча в Болгарії буржуазно-монархічна влада, не дивлячись на понесену поразку, не залишила своїх планів створити “Велику Болгарію”, мріючи здійснити за допомогою австро-німецьких імперіалістів. Вплив австро-німецького імперіалізму в країні посилювалося.

      Балканські війни оголили противоріччя  між імперіалістичними державами.  Відмічаючи посилення імперіалістичних  противорічь внаслідок Балканських  воєн, Й.Сталін писав: ”Ріст імперіалізму в Європі – не просто випадок. В Європі капіталу стає тісно, і він рветься в чужі країни, шукаючи нових ринків, дешевих робочих, нових точок збуту. Але це веде до зовнішнього ускладнення і війни. Ніхто не може сказати, що Балканська війна являється кінцем, а не початком ускладнення”¹⁰.

      Слова Й.Сталіна були пророчими.  Через рік після закінчення  цих війн на Балканах почулися  перші вистріли, засвідчуючи початок  Першої світової війни.

      Загострення ворожби між балканськими країнами, з’явившись в наслідок міжусобної війни, використана імперіалістичними державами, які готувалися до світової війни і старалися використати балканські країни в своїй великій грі. Назріла загроза нової війни, війни між Австро-Угорщиною і Сербією, яка загрожувала перерости в світову війну. 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРА

1. История  Румынии: В 2-х т. - М., 1971. - Т., I.

2. История  Болгарии: В 2-х т. - М., 1954-55. - Т., I.

3. История  Югославии: В 2-х т. - М., 1963 - Т., I.

4. Хрестоматия  по истории южных и западных славян. – Т. 2. – Минск, 1989.

5. Жебокрицкий  В.А. Болгария во время Балканских  войн 1912–1913 гг. – К., 1961.

6. История  Болгарии. – М., 2002.

7. История  Болгарии. – Т.1. – М., 1954.

8. История  Сербии и Черногории. Босния и  Герцеговина, Македония, Словения, Хорватия. – М., 2002.

9. История  южных и западных славян. –  Т.1. – М., 1998.

10. Історія  західних та південних слов`ян. XX століття. – Харків, 1998.

11. Історія  південних і західних слов`ян. – К., 1987.

12. Краткая  история Болгарии. С древнейших времен до наших дней. – М., 1987.

13. Черній A.I, Черній В.А. Історія південних  і західних слов`ян. В 3-х частинах. – Частини І, ІІ, ІІІ (від  найдавніших часів до кінця  XX ст.). – Рівне, 1999.

14. Яровий B.I. Історія західних та південних слов`ян у XX ст. Курс лекцій – К., 1996.

15. Єлавич  Б. Історія Балкан.ХХ століття. – К.:Свенас, 2004.

16. Кросс  Б.Б. Румыния и вторая Балканська  война. В кн.: Славянск. исслед.Л.,1966,с.102-115.

17. Зайцев  В.В. Англійська буржуазна історіографія  балканських воєн 1912-1913 рр. Пит. нової та новітньої історії. Вип.4, 1967, с. 162-173.

18. Зайцев  В.В. Проблема балканських війн 1912-1913 рр. в Палаті громад англійського  парламенту. Питання нової та  новітньої історії. Міжвідомчий  науковий збірник, вип.6, 1968, с.56-68.

19. Зайцев  В.В. Проблема Егейських островів  у 1912-1913 рр. Укр. історичний журнал, 1974, вип.1, с.92-94.

20. Глічов  І.О. Балканські війни (1912-1913рр.) у висвітленні більшовицької  преси. Українське слов’янознавство,1975, вип.12, с.111-117.

21. Балкансие  исследования:[Сб. статей / Редкол.: Г.Л.Арш  и др.] – Вып.3-4, М.:Наука.1978.

22. 100 лет освобождения  балканских народов от османского  ига: Матер. междунар. науч. конференции,  М.,15-17 мая 1978 г./ [Сост. Д.Ф.Поплыко].- М.:Наука.1978.

23. Писарев Ю.А. Великие державы и Балканы накануне первой мировой войны.-М.:Наука,1985.-с.285.

24. Писарев  Ю.А. Национальные государства  на Блканах в начальный период  империализма // Сов. славяноведение.- 1987.- вып.4 – с.53-68.

25. Великие  державы и Югославянский вопрос на Балканах в начале ХХ века // Н.Васильева,В.Гаврилов: Историческая судьба Югославии в ХХ веке.- М.,2000.-с.10-67.

26. Бирман  М.А. Сербия в период Балканских  войн 1912-1913 гг. – В кн.:Институт  славяноведение.Краткие сообщения.т.32,М.,1961,с.27-45.

27. Македония:  Путь к самостоятельности. Документы.  Москва, 1997.

28. Македония:  проблемы истории и культуры. Москва, 1999.

29. Краткая  история Румынии. – М. 1987.

30. Гасратян  М., Орешкова С., Петросян Ю. Очерки  истории Турции- М., 1983.

31. Бадак  А., Войнич И. и др. Всемирная история:Первая мировая война – М.: ООО ’’Издат. АСТ’’; Мн.: ’’Харвест’’,2002.