Правовий статус державних органів, які здійснюють фінансовий контроль в Україні

 

 

 

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ,МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ВОЛИНСЬКИЙ  НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

 

КАФЕДРА АДМІНІСТРАТИВНОГО,

КОНСТИТУЦІЙНОГО ТА ФІНАНСОВОГО  ПРАВА

 

 

                                             КУРСОВА РОБОТА

з предмету «Фінансового права України»

                                                        на тему: 

«Правовий статус державних органів, які здійснюють фінансовий                           контроль в Україні»

                                   

                      

                

 

                  Виконала:

                                                              студентка  51 групи

                                                              заочної форми навчання

                                                              юридичного факультету

                                                              Піскаровська Ірина

                                                              Валентинівна

                                                              Науковий керівник:

                                                              кандидат юридичних наук,

                                                              доцент кафедри адміністративного,

                                                              конституційного та фінансового права

                                                              Старко Оксана Леонтіївна

 

 

 

Луцьк-2011

ЗМІСТ

Стор.
ВСТУП……………………………………………………………………………..3
РОЗДІЛ І	Правовий статус органів загальної компетенції у сфері фінансового контролю…..……………………………………........9
1.1.	Верховна Рада України, як орган державної влади України,що здійснює фінансовий контроль……...…………………………….9
1.2.	Президент України та органи виконавчої влади загальної  компетенції………………………………………………………...11
1.3.	Повноваження інших  органів щодо здійснення фінансового  контролю в Україні………………………………………………..14
РОЗДІЛ ІІ	Правовий статус органів  спеціальної компетенції щодо здійснення фінансового контролю в Україні……………………21
2.1.	Контрольні повноваження Рахункової палати………………….21
2.2.	Компетенція Міністерства фінансів України та Державного казначейства України у сфері фінансового  контролю…………23
2.3	Правовий статус органів  державної контрольно-ревізійної служби України……………………………………………………27
2.4.	Здійснення фінансового  контролю органами Державної податкової служби та Державної пробірної служби України…………………………………………………………….31
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...35
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….37

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Актуальність дослідження. Державний фінансовий контроль є найважливішою функцією державного фінансового управління. Він є системою заходів щодо перевірки законності і доцільності дій у сфері розподілу і використання грошових коштів державного та місцевих бюджетів.

Як показує аналіз, сьогодні в Україні відсутня цілісна  система органів урядового фінансового  контролю та аудиту. Право на державний  фінансовий контроль, на здійснення контрольних, контрольно-ревізійних, наглядових, фіскальних і аудиторських функцій щодо бюджетних коштів, державного та комунального майна мають цілий ряд державних органів, які функціонують відокремлено від функціонування цілісної системи контролю.

Їх діяльність регламентується  рядом спеціальних законів і  нормативно-правових актів. При цьому в діяльно цих державних органів мають місце дублювання і повноважень, відсутність належної взаємодії при проведенні перевірок та виконанні покладених на них завдань.

Водночас система державного фінансового контролю функціонує без  затвердженого базового закону, який має встановлювати завдання, функції та повноваження органів у цій сфері, регламентувати відносини між суб’єктами контролю, визначати відповідальність за порушенням законодавчих вимог.

У зв’язку з цим  можна зробити висновок, що дієвий державний фінансовий контроль за формуванням, затвердженням і виконанням державного бюджету та бюджетів місцевого самоврядування є найважливішим компонентом ефективної фінансової системи України.

Дослідження в  даній сфері.Проблематикою даного питання займалось досить багато вчених юристів-фінансистів.При написанні курсової роботи враховувались фундаментальні положення та погляди таких фахівців даної галузі:Д.С.Жуковського, С.М.Михалюка, О.П.Гриценка, А.А.Коваленка, В.М.Короля, Ю.В.Кушніра, Л.П.Кінащука, Л.К.Воронової, Е.С.Дмитренка, А.Г.Зюнькіна, М.О.Мацелика, О.П.Орлюк, В.Д.Понікарова.

Мета курсової роботи. Оскільки фінансовий контроль – одна з найважливіших функцій державного правління, то для забезпечення

належного його виконання  задіяно досить багато органів державної влади. Тому метою курсової роботи є детальна характеристика правового статусу таких органів та аналіз проблем та перспектив їх діяльності.

Завдання:

-охарактеризувати діяльність Верховної Ради України,щодо здійснення фінансового контролю;

-визначити правовий статус Президента України та органів виконавчої влади загальної компетенції у сфері фінансового контролю;

-розглянути повноваження  інших органів загальної компетенції  щодо здійснення фінансового  контролю;

-визначити контрольні повноваження Рахункової палати у сфері здійснення фінансової діяльності;

-охарактеризувати діяльність  Міністерства фінансів України  та Державного казначейства України  у сфері фінансового контролю;

-розкрити основний зміст правового статусу органів державної контрольно-ревізійної служби України;

-розглянути основні  аспекти здійснення фінансового  контролю органами Державної  податкової служби та Державної  пробірної служби України.

Об'єкт дослідження.Суспільні відносини,що пов'язані із здійсненням фінансового контролю органами державної влади.

Предмет дослідження.Правовий статус державних органів,які здійснюють

фінансовий контроль в Україні.

          Методи.Для реалізації поставленої мети та завдань дослідження використовувалися такі методи:спостереження,порівняння,аналізу та синтезу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ І. ПРАВОВИЙ СТАТУС ОРГАНІВ ЗАГАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ У СФЕРІ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ.

 

1.1.Верховна Рада України,  як орган державної влади, що  здійснює   фінансовий контроль.

Конституція України  визначає загальні засади й характер участі у процесі фінансового контролю Верховної Ради України та її комітетів, передусім Комітету з питань бюджету, Комітету з питань фінансів та банківської діяльності, Комітету  з питань податкової та митної політики, які здійснюють безперервний парламентський контроль за станом і рухом державних фінансів. У ст. 85 Конституції України закріплено такі повноваження Верховної Ради, пов’язані зі здійсненням фінансового контролю:

- затвердження Державного  бюджету України та внесення  змін до нього; контроль за виконанням Державного бюджету, прийняття рішення щодо звіту про його виконання;

- здійснення контролю за діяльністю Кабінету Міністрів України відповідно до Конституції та закону;

- затвердження рішень  про надання Україною позик  та економічної допомоги іноземним державам і міжнародним організаціям, а також про одержання Україною від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України, здійснення контролю за її використанням;

- призначення на посади та звільнення з посади Голови та інших членів Рахункової палати;

- призначення на посаду  та звільнення з посади Голови  НБУ за поданням Президента  України;

- призначення на посади  та звільнення з посад половини  складу Ради НБУ;

 

         - здійснення парламентського контролю в межах, визначених Конституцією та законом.[1.]

Згідно зі ст. 109 Бюджетного кодексу України, до повноважень  Верховної ради України, до повноважень Верховної Ради України з контролю за дотриманням бюджетного законодавства належить:

1) заслуховування звітів  про стан виконання Державного  бюджету України, в тому числі  розпорядників бюджетних коштів  про використання коштів Державного  бюджету;

2) контроль за використанням  коштів резервного фонду державного  бюджету.

Під час аналізу прав Верховної Ради України по здійсненню фінансового контролю, слід звернутися до ст. 33 Бюджетного кодексу, згідно з якою Верховна Рада України визначає основні напрямки бюджетної

політики  постановою про схвалення або взяття до відома основних

напрямків бюджетної політики на наступний бюджетний період.

          Порядок подання та розгляду законопроектів, які впливають на доходну чи видаткову частину бюджетів, представлений ст. 27 Бюджетного кодексу України.

Річний звіт про виконання  закону про Державний бюджет України подається Кабінетом Міністрів України Верховній Раді України не пізніше 1 травня року, наступного за звітним, згідно зі ст. 61 Бюджетного кодексу.[2.]

Необхідно зазначити, що фінансовий контроль Верховна Рада України  здійснює як безпосередньо, так і через свої  комітети й тимчасові спеціальні комісії. В їх компетенцію входить законопроектна робота, підготовка й попередній розгляд питань, віднесених до повноважень Верховної Ради України. Природно, що основне навантаження у здійсненні фінансового контролю припадає на спеціалізовані, профільні комітети Верховної Ради України – Комітет із питань бюджету і Комітет із питань фінансів і банківської діяльності. Крім того, Верховна Рада України для проведення розслідувань з питань, які становлять суспільний інтерес (у тому числі з питань фінансового контролю), може створювати тимчасові слідчі комісії.[19.]

Забезпечуючи контроль за дотриманням бюджетного законодавства, комітети Верховної Ради України  беруть участь у підготовці до розгляду парламентом проекту закону про Державний бюджет України, готують і попередньо розглядають питання щодо контролю за виконанням та звіту про виконання Державного бюджету України в частині, що належить до компетенції комітетів. Зокрема, серед повноважень Комітету Верховної Ради України з питань бюджету з контролю за дотриманням бюджетного законодавства є такі:

1) контроль за відповідальністю  поданого Кабінетом Міністрів  України проекту закону про  Державний бюджет України. Основним  напрямкам бюджетної політики  на наступний бюджетний період та підготовка відповідного висновку;

2) контроль за відповідальністю законопроектів, поданих на розгляд Верховної Ради України, бюджетному законодавству.

Комітет із питань податкової та митної політики здійснює контроль за відповідальністю законопроектів із питань податків, зборів та мита, діяльності податкових та митних органів, поданих на розгляд Верховної Ради України, чинному законодавств України.[23.]

Комітет із питань фінансів і банківської діяльності контролює відповідальність законопроектів із питань діяльності фінансових ринків та фінансових посередників, зокрема банків, валютних операцій тощо, поданих на розгляд Верховної Ради України, чинному законодавству України, відповідно до Закону України «Про комітети Верховної Ради України».[7.]

   2.2. Президент України та органи виконавчої влади загальної компетенції.

          Контрольні повноваження Президента України у сфері фінансової

діяльності держави  випливають із його статусу глави  держави та гаранта державного суверенітету, територіальної цілісності України, дотримання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина. Безпосередньо контрольні функції президент може виконувати під час підписання прийнятих Верховною Радою законів, наприклад закону про Державний бюджет України на поточний рік або будь-яких інших законів у сфері організації й регулювання фінансової діяльності, справляння податків тощо.

До внесення змін до Конституції  України від 08.12.2004 р. свої повноваження президент міг реалізувати також  шляхом прийняття указів, дія яких була спрямована на регулювання фінансових відносин. Прикладами можуть бути Указ «Про заходи щодо запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом»  від 10.12.2001 р. № 1199 (наприкінці 2002 р. парламент прийняв відповідний закон); Указ «Про заходи щодо зміцнення банківської системи України та підвищення її ролі у процесах економічних перетворень» від 14.07.2000 р. № 891/2000.

Після внесення згаданих змін до повноважень Президента України  належить, окрім вищезгаданого підписання законів або накладання вето, призначення на посаду і звільнення з посади половини складу Ради НБУ. У межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України, Президент України може створювати консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби для здійснення своїх повноважень.[20.]