Нацыональний товаровиробник

     - зростанню обсягів виробництва;

     - прискоренню структурних реформ  і створенню стимулу для підвищення конкурентоспроможності;

     - демонополізації товарних ринків  та ринків послуг;

     - розширенню асортименту та якості  пропонованих товарів і послуг, зниженню їх ціни тощо.

     З метою реформування та приведення у  відповідність до норм і принципів СОТ повноважень влади у сфері регуляторної політики, у 2008 році законодавчо врегульовано питання щодо:

     - скорочення видів діяльності, здійснення  яких потребує дозволів чи ліцензій;

     - зниження втручання органів влади  у господарську діяльність суб’єктів  ринку;

     - чіткого визначення функцій контролюючих  органів;

     - врегулювання процедури проведення  перевірки суб’єктів господарювання;

     - усунення дублювання функцій  контролю різними органами тощо.

     Також, з метою зменшення від’ємного сальдо зовнішньої торгівлі, Мінекономіки розроблено проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України  щодо регулювання стану платіжного балансу України».

     Законодавча робота під координацією Мінекономіки з імплементації до національної законодавчої бази зобов’язань України відповідно до Закону про ратифікацію Протоколу про вступ України до СОТ здійснюється з максимально можливим урахуванням інтересів вітчизняних виробників. Наприклад, Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо оподаткування сільськогосподарських товаровиробників” передбачає збереження непрямої підтримки аграріїв в умовах членства в СОТ. Законом внесено зміни до законів України “Про податок на додану вартість” та “Про оподаткування прибутку підприємств” в частині поширення режиму акумуляції сільськогосподарськими підприємствами коштів ПДВ на всі операції з поставки агропродукції власного виробництва. Режим акумуляції розповсюджується на продукти переробки, включаючи продаж молока і м’яса переробним підприємствам та продукцію підакцизних товарів. Законом також запроваджено новий критерій, за яким аграрії застосовуватимуть режим акумуляції ПДВ [56].

     Тобто, в рамках вступу до СОТ, з метою забезпечення належного рівня підтримки сільськогосподарських товаровиробників, Україна зберегла право застосування спеціальних режимів оподаткування ПДВ у вигляді доходів, від яких відмовилася держава, як альтернативи прямій бюджетній підтримці у зв’язку із обмеженістю фінансових ресурсів держави. Завдяки дії цих режимів у розпорядженні сільгосптоваровиробників залишилося у 2007 році 5,7 млрд. грн, у 2008 році – близько 6 млрд. гривень.

     Найбільш  суттєвим наслідком для громадян та вітчизняних виробників вступу держави  до СОТ є врегулювання питань доступу українських товарів і послуг до ринків країн-членів СОТ та іноземних товарів і послуг - до вітчизняного ринку. Дійсно, членство у СОТ суттєво вплинуло на розвиток експорту, а українські експортери отримали додаткові права у торговельних суперечках та вже використовують механізм СОТ для вирішення питань захисту власних торговельних інтересів.

     Із  вступом до СОТ, відповідно до Угоди між Урядом України та Європейським Співтовариством про торгівлю деякими сталеливарними виробами, було скасовано кількісні обмеження щодо експорту металопродукції до країн-членів ЄС. Загалом експортно-орієнтовані сектори економіки, навіть за попереднім аналізом (офіційні дані статистики характеризують далеко не повну річницю членства України у СОТ), особливо виграють від вступу до СОТ скориставшись відкриттям міжнародних ринків для українських товарів [56].

     У першій половині 2008 року українська економіка демонструвала значне зростання обсягів зовнішньої торгівлі. Так, за перше півріччя 2008 р. обсяги експорту товарів, порівняно з першим півріччям 2007 р., збільшилися на 40,6%, імпорту - на 45,4% і становили, відповідно, 32,5 та 40,2 млрд. дол. США. У червні 2008 р., першому місяці членства України в СОТ, вперше номінальні темпи приросту експорту й імпорту товарів перевищили 60-відсотковий рівень і становили, відповідно, 62,4% і 65,6%.

     Водночас, фінансова криза, що розвивалася  у світі протягом 2008 року справила визначальний вплив на розвиток національної економіки та зовнішньоторговельні відносини зокрема. Після стійкої  тенденції економічного зростання на рівні 6,5% у І півріччі, приріст реального ВВП в цілому за 2008 рік становив 2,1%.

     Через загострення у другій половині 2008 року світової економічної кризи  та, відповідне, суттєве звуження зовнішнього попиту, спостерігалося зменшення обсягів виробництва починаючи з ІІІ кварталу саме в експортоорієнтованих секторах економіки (насамперед, хімічному та металургійному).

     Побічні висновки щодо впливу членства у СОТ на активізацію зовнішньоторговельної діяльності вітчизняних підприємств можна зробити на основі порівняльного аналізу географічної структури ЗЕД за 2007 - 2008р.р.

     Так, експорт до країн-членів ЄС за 2008р. становив 3,4 млрд. дол. США, що більше, ніж за 2007 рік на 72% або 1,4 млрд. дол. США. Одним із основних позитивних факторів, що вплинув на експорт промислової продукції після вступу України до СОТ є припинення квотування експорту української металопродукції на ринок ЄС. Зовнішньоторговельний обіг між Україною та США в порівнянні з 2007 роком збільшився на 217,3 млн. дол. США або на 85% Зовнішньоторговельний обіг між Україною та Африканськими країнами порівняно з 2007 роком збільшився на 61% (на 393,8 млн. дол. США), причому експорт збільшився на 67,5% (на 344,2 млн. дол. США) і становить 854,4 млн. дол. США.

     Основний  позитивний вплив на динаміку експорту до країн Центральної та Східної  Європи пов'язаний із скасуванням кількісних обмежень на імпорт в країни ЄС шести груп металопродукції, що дозволило суттєво збільшити експорт металопродукції до окремих країн регіону, зокрема до Болгарії – більш як у 3 рази, Румунії – у 1,7 рази тощо.

     Основний  позитивний вплив на динаміку українського експорту до країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону також пов'язаний із скасуванням кількісних обмежень на імпорт в країни регіону, що дозволило збільшити експорт металопродукції та продукції хімічної галузі [43, c. 123].

     Експорт товарів з України до країн  Африки у 2008 році становив 3,9 млрд. дол. США, імпорт – 1,6 млрд. дол. США. Це найбільші показники торгівлі з країнами Африки з всю історію України. Найбільше зростання відбулося у ІІ та ІІІ кварталах 2008 року.

     Зовнішньоторговельний обіг продукції агропромислового комплексу України за 2008 рік становив 18 млрд. дол. США, що в 1,6 рази більше ніж у 2007 році. Позитивне зовнішньоторговельне сальдо становило 4,5 млрд. дол. США. Порівняно з відповідним періодом минулого року експорт збільшився на 66% та становив 11,3 млрд. дол. США, імпорт – на 55,3% та становив 6,76 млрд. дол. США

     Підприємства  хімічної промисловості, зокрема з  випуску азотних добрив, які є  найбільшими експортерами в галузі, відмічають в основному позитивний вплив членства України в СОТ. А саме, скасування антидемпінгових заходів щодо імпорту карбаміду українського походження в країни ЄС, що дало змогу поставляти цей продукт на ринок ЄС.

     Аналізуючи  роботу промислових підприємств  за рік членства в СОТ, дуже важко визначити всі позитивні та негативні наслідки та зазначити чіткі результати роботи, що пов’язані з членством в Організації. Основною причиною зазначеного є значний вплив світової фінансово-економічної кризи на розвиток промисловості.

     Підтверджений висновок можна зробити лише щодо збільшення обсягів українського експорту до країн-членів СОТ [56].

     Найсуттєвішою перевагою членства України в СОТ є створення умов для збільшення іноземних інвестицій у вітчизняну економіку. Чистий приріст прямих іноземних інвестицій за І півріччя 2008 року становив 6,9 млрд. дол. США, що у 2,7 рази перевищував показник січня-червня 2007 року. Однак, з огляду на зменшення у ІІ півріччі 2008 року притоку інвестицій (на 0,737 млн. дол. США), чистий приріст за 2008 рік становив 6,2 млрд. дол. США, що на 22,1% менше приросту 2007 року.

     Загальний аналіз зовнішньоторговельних відносин України свідчить, що вступ держави  до СОТ позитивно вплинув на гармонізацію торговельно-орієнтованого законодавства держави з договірно-правовою системою СОТ і сприяв активізації торговельних відносин з країнами-членами Організації.

     Основним  політичним, а в подальшому - економічним  наслідком вступу до СОТ є активізація переговорів з ЄС щодо укладання Угоди про створення зони вільної торгівлі в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС[56].

     Адже, створення зон вільної торгівлі за умовами СОТ дозволить Україні розширити свій внутрішній ринок за рахунок ринків інших країн, підвищити конкурентоздатність свого експорту або хоча б поставити його в рівні умови з країнами-конкурентами, які вже мають розвинену мережу угод про вільну торгівлю.

     Захист  зобов‘язань України про доступ на власний ринок від перегляду  членами СОТ у ході раунду Доха-Розвиток делегація України здійснює за допомогою групи країн, які нещодавно вступили до Організації. Членство у групі дозволяє гарантувати незмінність зобов’язань держави щодо державної підтримки та доступу до ринку сільськогосподарської продукції, несільськогосподарських товарів, послуг, режиму оподаткування сільськогосподарського виробництва, застосування заходів захисту ринку тощо.

     Основним  напрямком подальшої роботи Уряду  залишається необхідність виконання  зобов’язань України перед СОТ. Це пов’язано з запобіганням можливим суперечкам з країнами-членами СОТ в разі порушення чи недотримання вищезгаданих норм та зобов’язань й можливим санкціям проти України з їхнього боку.

     Членство України у СОТ стало потужним стимулом реформування торговельного режиму, формування прозорої та передбачуваної регуляторної політики, що сприятиме розвитку вітчизняного підприємництва, у тому числі через вихід на зовнішні ринки. 

     РОЗДІЛ 3 

       ЗАХИСТ НАЦІОНАЛЬНОГО ТОВАРОВИРОБНИКА  У СФЕРІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ 

     3.1. Захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту 

     Угода СОТ про захисні заходи дозволяє країнам вживати захисних заходів для обмеження імпорту протягом певних періодів, коли вітчизняній промисловості країни-імпортера завдається шкода в результаті раптового та різкого зростання імпорту.

     Стаття VI ГАТТ встановлює, що демпінг, який полягає  в тому, що товари однієї країни надходять  на ринок іншої країни за ціною  нижче нормальної ціни товарів, підлягає  осуду, якщо він спричиняє або  загрожує спричинити матеріальну шкоду промисловості, створеній на території договірної сторони, або істотно затримує створення вітчизняної промисловості.

     Механізм  захисту національного товаровиробника  від демпінгового імпорту з інших  країн, митних союзів або економічних угруповань визначено Законом України від 22 грудня 1998 р. «Про захист національного товаро-виробника від демпінгового імпорту» [10], який регулює засади і порядок порушення та проведення антидемпінгових розслідувань і застосування антидемпінгових заходів.