Конституційно-правовий статус суддів в Україні

Положення частини другої статті 126 Конституції України про те, що вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється, означає заборону будь-яких дій стосовно суддів незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, установ, організацій, громадян та їх об'єднань, юридичних осіб з метою перешкодити виконанню суддями професійних обов'язків чи схилити їх до винесення неправосудного рішення. Заборона впливу на суддів у будь-який спосіб поширюється на весь час обіймання ними посади судді.

     Виходячи з  того, що вплив на суддів тягне  юридичну відповідальність, суди у всіх випадках втручання в їх діяльність і прояву неповаги до суду або судді повинні виносити окремі ухвали чи постанови, а якщо в таких діях вбачаються ознаки відповідного злочину - реагувати згідно з вимогами кримінально-процесуального законодавства України [14].

Суддя не зобов'язаний давати будь-які пояснення щодо розглянутих справ або справ, які знаходяться в його провадженні, а також надавати їх будь-кому для ознайомлення, крім випадків і порядку, передбачених законом.

     Порушенням  принципів самостійності та незалежності суддів слід визнавати, зокрема, витребування від судді пояснень з питань, які підлягають чи були предметом обговорення у нарадчій кімнаті або спроби розкриття таємниці постановлення рішення в інший спосіб, витребовування чи вилучення судових справ, розгляд яких не завершено, а також отримання матеріалів судових справ (копій документів, які містяться у справі, виписок з неї тощо) з порушенням встановленого законом порядку [14].

Складовою незалежності суддів є їхня недоторканність, призначення якої - забезпечити здійснення правосуддя.

Недоторканність суддів полягає  в тому, що носій судової влади  не може бути:

— без згоди Верховної Ради України затриманий чи заарештований до винесення обвинувального вироку судом;

— притягнений до відповідальності й покараний за прийняття судового рішення або інші дії, пов’язані  зі здійсненням своїх посадових  функцій. Це може мати місце, лише коли встановлено його вину в зловживанні  своєю владою або вчиненні іншого злочину у сфері службової  діяльності;

— затриманий за підозрою у  вчиненні злочину, приведений чи примусово  доставлений у будьякий державний орган у порядку провадження у справах про адміністративні правопорушення. У разі затримання судді за підозрою у вчиненні злочину чи адміністративного правопорушення, стягнення за яке накладається в судовому порядку, він має бути негайно звільнений після з’ясування його особи.

Гарантії недоторканності  поширюються на житло, службове приміщення судді, його особистий і службовий  транспорт, телефонні розмови, кореспонденцію, речі й документи. Проникнення в  його житло чи службове приміщення, особистий чи службовий транспорт, проведення там огляду, обшуку чи виїмки, прослуховування телефонних розмов, обшук судді, а так само огляд, виїмка його кореспонденції, речей  і документів можуть провадитись  тільки за вмотивованим рішенням суду, а також за згодою судді в разі прийняття головою відповідного суду рішення про вжиття спеціальних  заходів безпеки

За суддею, який знаходиться  у відставці, зберігаються такі ж  гарантії недоторканності, як і до виходу у відставку [10, с.71].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ ІV. Дисциплінарна відповідальність суддів

 

4.1 Підстави дисциплінарної відповідальності суддів

 

У випадку порушення суддею службової дисципліни, правил роботи суду, законодавства при розгляді цивільних, господарських, кримінальних справ і справ про адміністративні  правопорушення, вимог і обов'язків, що передбачені Законом "Про судоустрій і статус суддів", він може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у  порядку дисциплінарного провадження  з таких підстав:

- істотні порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя, пов'язані, зокрема, з відмовою у доступі особи до правосуддя з підстав, не передбачених законом, порушення вимог щодо розподілу та реєстрації справ у суді, правил підсудності чи підвідомчості, необґрунтоване вжиття заходів забезпечення позову;

- невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом;

- порушення вимог щодо неупередженого розгляду справи, зокрема порушення правил щодо відводу (самовідводу);

- систематичне або грубе одноразове порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя;

- розголошення таємниці, що охороняється законом, в тому числі таємниці нарадчої кімнати або таємниці, яка стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні;

- неподання або несвоєчасне подання для оприлюднення декларації про майновий стан, відображення в ній завідомо неправдивих відомостей [16, c.15].

Скасування або зміна  судового рішення не тягне за собою  дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли порушення допущено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов'язків.

 

4.2 Порядок застосування мір дисциплінарної відповідальності до суддів

 

Дисциплінарне провадження - це процедура розгляду органом, визначеним законом, звернення, в якому містяться  відомості про порушення суддею вимог щодо його статусу, посадових  обов'язків чи присяги судді.

Право на звернення зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді, яка  може мати наслідком дисциплінарну  відповідальність судді, має кожен, кому відомі такі факти. Вища кваліфікаційна комісія суддів України затверджує та розміщує на своєму офіційному веб-порталі зразок скарги (заяви) щодо неналежної поведінки судді, який може використовуватися для повідомлення Вищій кваліфікаційній комісії суддів України відомостей про порушення суддею вимог щодо його статусу, посадових обов'язків чи присяги судді.

Не допускається зловживання  правом звернення до органу, уповноваженого здійснювати дисциплінарне провадження, у тому числі ініціювання питання  відповідальності судді без достатніх  підстав, використання такого права  як засобу тиску на суддю у зв'язку з здійсненням ним правосуддя.

Дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за заявою чи повідомленням, що не містять відомостей про наявність ознак дисциплінарного  проступку судді, а також за анонімними заявами та повідомленнями.

Дисциплінарне провадження  щодо судді здійснюють:

- Вища кваліфікаційна комісія суддів України - щодо суддів місцевих та апеляційних судів;

- Вища рада юстиції - щодо суддів вищих спеціалізованих судів та суддів Верховного Суду України.

Дисциплінарне провадження  щодо судді передбачає здійснення перевірки  даних про наявність підстав  для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, відкриття дисциплінарної справи, її розгляд і прийняття  рішення органом, що здійснює дисциплінарне  провадження.

Перевірка даних про наявність  підстав для відкриття дисциплінарної справи та притягнення судді місцевого  чи апеляційного суду до дисциплінарної відповідальності здійснюється членом Вищої кваліфікаційної комісії  суддів України у порядку, встановленому  Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Під час здійснення перевірки  член Вищої кваліфікаційної комісії  суддів України має право ознайомлюватися  з матеріалами судових справ, робити з них копії, опитувати  суддів та інших осіб, яким відомі обставини  вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного  проступку, отримувати за письмовим  запитом від органів державної  влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно  від форми власності та підпорядкування, громадян та їх об'єднань необхідну  для проведення перевірки інформацію.

Орган державної влади, орган  місцевого самоврядування, їх посадові особи, керівники підприємств, установ, організацій незалежно від форми  власності та підпорядкування, об'єднань громадян, громадяни, яким направлено запит члена Вищої кваліфікаційної  комісії суддів України, зобов'язані  протягом десяти днів з дня його отримання надати відповідну інформацію. У разі необхідності зазначений строк  може бути подовжений до тридцяти днів, про що член Вищої кваліфікаційної  комісії суддів України повідомляє безпосередньо у запиті [17, c.132].

Член Вищої кваліфікаційної  комісії суддів України за результатами перевірки складає висновок з  викладенням фактів та обставин, виявлених  у ході перевірки, та пропозицією  про відкриття чи відмову у  відкритті дисциплінарної справи. Висновок члена Вищої кваліфікаційної  комісії суддів України та зібрані  у процесі перевірки матеріали  передаються на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті вирішує Вища кваліфікаційна комісія суддів України.

Копія рішення Вищої кваліфікаційної  комісії суддів України про відкриття  дисциплінарної справи не пізніш як через  три дні з дня його прийняття  надсилається судді, щодо якого відкрито дисциплінарну справу, та особі, за зверненням якої порушено справу. До рішення  Вищої кваліфікаційної комісії  суддів України, яке надсилається судді, додається висновок члена Вищої  кваліфікаційної комісії суддів України, складений за результатами перевірки.

Розгляд дисциплінарної справи відбувається на засіданні Вищої  кваліфікаційної комісії суддів України, на яке запрошуються особа, за зверненням якої відкрито справу, суддя, стосовно якого відкрито справу, а  в разі необхідності й інші заінтересовані особи.

У разі неможливості з поважних причин взяти участь у засіданні  Вищої кваліфікаційної комісії  суддів України суддя, справа стосовно якого розглядається, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення судді оголошуються на засіданні Вищої кваліфікаційної  комісії суддів України в обов'язковому порядку. Повторна неявка цього судді  на засідання Вищої кваліфікаційної  комісії суддів України є підставою  для розгляду дисциплінарної справи за його відсутності.

Розгляд дисциплінарної справи стосовно судді відбувається на засадах  змагальності. На засіданні Вищої  кваліфікаційної комісії суддів України заслуховуються повідомлення члена Вищої кваліфікаційної  комісії суддів України, який здійснював перевірку, про результати перевірки, пояснення судді, стосовно якого  розглядається справа, та/або його представника, а також інших заінтересованих осіб [18, c.140].

Суддя, стосовно якого розглядається  питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності, та/або його представник  мають право надавати пояснення, ставити запитання учасникам провадження, висловлювати заперечення, заявляти клопотання і відводи.

Перебіг розгляду дисциплінарної справи стосовно судді та оголошення результатів її розгляду фіксуються технічними засобами.

Вища рада юстиції здійснює дисциплінарне провадження стосовно суддів Верховного Суду України та суддів вищих спеціалізованих судів  у порядку, встановленому Законом  України "Про Вищу раду юстиції".

Вища кваліфікаційна комісія  суддів України обговорює результати розгляду дисциплінарної справи за відсутності  судді, стосовно якого розглядалася справа, і запрошених осіб. Рішення  у дисциплінарній справі приймається  Вищою кваліфікаційною комісією суддів України більшістю від  загального складу Комісії.

При обранні дисциплінарного  стягнення стосовно судді враховуються характер проступку, його наслідки, особа  судді, ступінь його вини, обставини, що впливають на можливість притягнення  судді до дисциплінарної відповідальності. Якщо Вищою кваліфікаційною комісією суддів України прийнято рішення  про відсутність підстав для  притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, Комісія припиняє дисциплінарне провадження та повідомляє про це заінтересованих осіб. Дисциплінарне  стягнення до судді застосовується не пізніше шести місяців із дня  відкриття Вищою кваліфікаційною  комісією суддів України провадження  в дисциплінарній справі, але не пізніше року з дня вчинення проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці.

За наслідками дисциплінарного  провадження Вища кваліфікаційна комісія  суддів України може прийняти рішення  про направлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення  питання щодо внесення подання про  звільнення судді з посади за наявності  для цього підстав.

Рішення Вищої кваліфікаційної  комісії суддів України викладається в письмовій формі, підписується головуючим і членами Вищої кваліфікаційної  комісії суддів України, які брали участь у розгляді дисциплінарної справи, і оголошується на засіданні. Рішення у дисциплінарній справі повинно містити:

- прізвище, ім'я, по батькові і посаду судді, який притягається до дисциплінарної відповідальності;

- встановлені обставини у справі з посиланням на докази;

- мотиви, з яких ухвалено рішення;

- суть рішення за результатами розгляду із зазначенням дисциплінарного стягнення в разі його застосування;

- порядок і строк оскарження рішення.

За наявності окремої  думки вона викладається членом Вищої  кваліфікаційної комісії суддів України у письмовій формі  і додається до справи, про що головуючий повідомляє на засіданні. Зміст  окремої думки оголошенню на засіданні  не підлягає. Копія рішення Вищої  кваліфікаційної комісії суддів України вручається судді, стосовно якого розглядалася дисциплінарна  справа, а в разі його відсутності  під час оголошення рішення надсилається у семиденний строк поштою.

До суддів може застосовуватися  дисциплінарне стягнення у виді догани.

Інформація про притягнення  судді до дисциплінарної відповідальності оприлюднюється на офіційному веб-порталі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Ця інформація повинна містити дані про суддю, якого притягнуто до дисциплінарної відповідальності, накладене дисциплінарне стягнення та копію рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про накладення такого стягнення [19, c.10].

Якщо протягом року з дня  накладення дисциплінарного стягнення  суддю не буде піддано новому дисциплінарному  стягненню, він вважається таким, який не має дисциплінарного стягнення. Дисциплінарне стягнення, накладене  на суддю, може бути достроково знято  Вищою кваліфікаційною комісією суддів України за пропозицією відповідної  ради суддів.

Суддя місцевого чи апеляційного суду може оскаржити рішення Вищої  кваліфікаційної комісії суддів України про притягнення його до дисциплінарної відповідальності до Вищої ради юстиції або Вищого адміністративного суду України  не пізніше одного місяця з дня  вручення йому чи отримання поштою копії рішення. Скарга до Вищої ради юстиції подається суддею через  Вищу кваліфікаційну комісію суддів України.