Характер зайнятості та відтворення робочої сили в Україні

      Оскільки  зайнятість населення виходить на перший план як результативний показник функціонування економіки в цілому, потрібно з цієї позиції проводити макроекономічну політику, складовими частинами якої є фінансово-кредитна, податкова, розподільча та інвестиційна політика.

      Зайнятість  населення має економічне і моральне значення, створює не тільки економічні цінності, але й умови збереження психічного й фізичного здоров'я особистості, всебічного її розвитку. [7, с.108-109]

      Згідно із рекомендаціями Міжнародної організації праці (МОП) населення

  12

  країни  поділяють на економічно активне (робочу силу) й економічно пасивне 

     Економічно активне населення (робоча сила) складається з населення обох статей віком від 15 до 70 років включно, яке впродовж певного часу забезпечує пропозицію робочої сили на ринку праці.

     До економічно активного населення належать лише ті особи, які займалися економічною діяльністю або шукали роботу й були готові приступити до неї 

                        Рис. 1.2.1. Економічно активне та неактивне населення

       Економічно пасивне населення (поза робочою силою) — особи, яких не можна класифікувати як «зайнятих» або «безробітних». . [10, с.95-96]

        Для  характеристики  зайнятості  населення розроблені  спеціальні  показники.  Вони  підрозділяються  на  дві групи:  абсолютні і відносні.  

        Абсолютні  показники відображають  економічний  потенціал,  можливості  розвитку  країни, тому що  зайняте   населення  складає  основний  елемент  процесу виробництва. До  абсолютних показників  зайнятості  населення  відносяться:  чисельність  зайнятих  в економіці; розподіл  зайнятих  по  галузях

економіки, рівень освіти; чисельність осіб працездатного  віку, зайнятих в економіці.

        Відносні  показники  зайнятості  характеризують  ступінь залучення   до  економіки  населення  і  його  окремих  груп.  Вони охоплюють  такі  показники,  як  коефіцієнт  зайнятості  населення, коефіцієнт  зайнятості  трудових  ресурсів,  коефіцієнт  зайнятості населення  працездатного  віку, 

      13

      коефіцієнт  зайнятості працездатних в працездатному віці. [8, с.52] 

      Види  зайнятості:

      Виділяють такі види зайнятості: повну, ефективну і раціональну.

      Повна зайнятість означає створення матеріально-технічних, організаційних, соціально-економічних умов, які б забезпечили можливість працевлаштування працездатного населення.

      Ефективна зайнятість забезпечує баланс між попитом і пропозицією робочої сили, відповідність наявної кількості робочих місць та професійно-кваліфікаційної робочої сили. Ця зайнятість зорієнтована на скорочення ручної, непрестижної та важкої праці.

      Поєднання повної і ефективної зайнятості створює  раціональну зайнятість. Вона має місце в суспільстві з урахуванням доцільного перерозподілу працівників між галузями та регіонами.

      За  формою зайнятості, враховуючи вид  діяльності населення, розрізняють:

• економічно-господарську зайнятість, тобто всі види діяльності по створенню валового продукту й національного доходу;
• службову зайнятість, пов'язану з службою в Збройних силах, роботою на вибраних, назначених посадах;
• соціальну зайнятість, яка пов'язана з виконанням функцій соціального характеру (це творча, інтелектуальна зайнятість, навчання, релігія, а також догляд за дітьми, похилими людьми та інвалідами).

          Зайнятість доцільно розглядати з режимом повного робочого дня і зайнятість з режимом неповного робочого дня.

          Регламентована тривалість дня для роботи в нормальних умовах праці складає 40 годин в тиждень. Повним робочим днем необхідно вважати передбачений законодавством скорочений робочий день для окремих категорій працівників: для працівників і службовців віком від 15 до 16 років – 24 години;

14

від 16 до 36 років – 36 годин в тиждень.

      Одним з важливих моментів, що дозволяє реалізувати  робочу силу, є гнучка зайнятість з  режимами неповного робочого часу. В більшості індустріально розвинутих країн світу робочий тиждень складає 35 годин.

      Високий темп росту зайнятих за схемою гнучкої  зайнятості властивий для таких  країн, як Німеччина, Англія. 44% зайнятих жінок в цих країнах  працюють за гнучким графіком і неповним робочим часом.

      Завдання  управління полягає у вивченні якісних  аспектів зайнятості, тобто відповідності  фізичних, професійно-кваліфікаційних  здібностей людини технічним характеристикам  робочого місця і виконуваних  нею функцій.

      По  мірі розвитку економіки змінюється структура зайнятості, в кожний момент частина зайнятих працівників звільняються з виробництва, разом з тим постійно, через певний час, інша частина, що раніше вивільнилась, повертається в сферу виробництва, пройшовши підготовку і перепідготовку. Такий постійний рух контингентів працівників і визначає особливості зайнятості в ринковій економіці. [7, с.109-111] 

3. Суть,види та рівень безробіття

 

        Безробіття – це соціально-економічне явище, при якому частина робочої сили (економічно активне населення) не зайнята у сфері економіки. Тобто у реальному житті безробіття виступає як перевищення пропозиції робочої сили над попитом на неї. До 90-х років у всіх постсоціалістичних країнах безробіття офіційно не визнавалось. В Україні вперше у 1991 році з прийняттям закону „Про зайнятість населення” законодавчо визначається безробіття. Згідно з нашим законодавством, безробітними вважаються люди працездатного віку, які втратили роботу з незалежних від них причин, не мають заробітку, а також ті громадяни, що виходять вперше на ринок праці, зареєстровані в центрах зайнятості, шукають роботу і здатні приступити до праці.

15

      До  безробітних в Україні відносяться  особи, що досягли 16 років і старші і які в період, що розглядається:

• не мали роботи (доходного заняття);
• займались пошуками роботи, тому звертались у державну або комерційну службу зайнятості;
• шукали роботу через засоби масової інформації, безпосередньо звертались до адміністрації підприємств (роботодавця), використовували особисті зв'язки та інші способи;
• здійснювали кроки до організації власної справи.

         При віднесенні працівників до безробітних повинні бути дотримані перераховані критерії.

        До безробітних, зареєстрованих в органах державної служби зайнятості, відносяться особи, що не мають роботи, шукають роботу і в установленому порядку отримали офіційний статус безробітного в органах державної служби зайнятості. [7, с.167-168]

Таблиця 3.1,1 Безробітні (за методологією МОП) за причинами незайнятості у 

                                            віці 15-70 років (%)  

 

[9, с. 376]

      Важливо підкреслити, що до безробітних відносять  не тільки звільнених за різноманітними причинами, але й осіб, які добровільно залишили роботу з

      16

      метою знайти нову, відповідну професійному рівню.

      У ситуаціях, коли ринок праці організований  погано або обмежений, коли пропозиція праці перевищує попит, коли кількість  незайнятого населення більша зайнятого, то для визначення безробіття не потрібний критерій пошуку роботи.

      Безробіття  не може бути доцільним ні в економічному, ні в соціальному плані, оскільки його ріст створює цілий комплекс проблем: скорочується купівельна спроможність населення, бюджет втрачає платників податків, підприємство – персонал. Зростає ризик соціального напруження, додаткові витрати на підтримку безробітних. [7, с.168-169] 

      Види  безробіття:

      Сучасні теорії ринку праці розрізняють, переважно, три типи безробіття: фрикційне, структурне й циклічне.

        Фрикційне безробіття виникає внаслідок того, що:

• ринкам праці притаманний динамізм (постійно відбуваються звільнення та працевлаштування; випадкові коливання попиту спричиняють, з одного боку, банкрутства і звільнення, а з іншого, створення нових підприємств і робочих місць; на ринку праці постійно з'являються нові люди, які займаються пошуком роботи, в той час як інші можуть виходити зі складу робочої сили);
• інформаційні потоки про стан ринку праці є недосконалими;
• потрібен певний час для того, щоб безробітні й роботодавці, які мають вакансії, знайшли один одного.

      Отже, фрикційне безробіття пов'язане  з пошуками або очікуванням роботи, що відповідає кваліфікації безробітних, їхнім уподобанням щодо умов праці.

      Різновидом  фрикційного безробіття є сезонне  безробіття, яке виникає тоді, коли причини, що мають кліматичний характер, призводять до

      17

      тимчасових, але таких, що повторюються, коливань.

      Структурне  безробіття є наслідком змін у структурі споживчого попиту і в технологіях, що, у свою чергу, змінюють структуру загального попиту на робочу силу. Означене безробіття виникає тому, що робоча сила реагує повільно на вказані зміни і її структура повністю не відповідає новій професійній та регіональній структурам робочих місць.

      Фрикційне й структурне безробіття мають більш-менш сталий характер і разом утворюють природне безробіття, що віддзеркалює реальні адаптаційні можливості в економіці. Навіть якщо в цілому попит дорівнюватиме пропозиції праці, завжди існуватимуть фрикційне і структурне безробіття. Інакше кажучи, при повній зайнятості рівень безробіття дорівнює сумі рівнів фрикційного та структурного безробіття. Такий рівень називається природним.

      Циклічне  безробіття спричиняється спадом виробництва, тобто тією фазою економічного циклу, що характеризується недостатністю сукупного попиту. Коли, незважаючи на можливості виробництва, сукупний попит на

      товари  та послуги скорочується, зайнятість зменшується і безробіття зростає.

      Слід  зазначити, що на практиці непросто розмежувати  фрикційне, структурне й циклічне безробіття.

      В класичній теорії існує поняття  „класичного безробіття”, яке є  результатом дуже високої реальної заробітної плати по відношенню до тієї, яка б врівноважувала попит  на робочу силу та її пропозицію, зафіксованої, наприклад, профспілками. Висока ставка заробітної плати примушує роботодавців скорочувати попит, а власників робочої сили пропонувати її в кількості, яка перевищує потребу.

      В ринковій економіці обов'язково має  існувати оптимальний резерв працівників  і підтримуватись природна норма  безробіття, тобто перевищення пропозиції над попитом, отже, не може бути як повної зайнятості, так і масового безробіття.

      18