fy">   •  наявністю у безробітних інших джерел існування (доходу) або власності;

   •  питомою вагою молоді в складі безробітних;

   •  системою соціального захисту безробітних;

   •  наявністю політичного каталізатора;

   •  особливостями соціо-психологічного клімату в суспільстві.

       Чим більша чисельність населення не має роботи( протягом тривалого часу), тим нижчий рівень безробіття суспільство може пережити без соціальної катастрофи.    

       Що стосується України, то виходячи з реальної ситуації на ринку праці, поширеності зайнятості на земельних ділянках i інших нерегламентованих форм трудової активності, обмеженого соціального захисту безробітних, можна розраховувати на критичний поріг на рівні 15% по Україні в цілому, i приблизно 10-12% - в Донбасі. [12, с.48-49,62-63]

Соціальні наслідки безробіття.

       Безробіття в механізмі відтворення  робочої сили — це не тільки  економічне лихо, воно завдає людям великих соціально-психологічних збитків.

       Втрата роботи істотно знижує  життєвий рівень працівника, завдає йому

37

 морально-психолопчної  травми внаслідок відчуження  від виробництва. За період  безробіття знижується кваліфікація, втрачається самоповага, формується почуття самотності та непотрібності. Погіршується фізичний i психологічний стан людини. Невипадково в економічно розвинутих країнах на подолання негативних наслідків безробіття витрачається 3-5 % ВВП. Особливу роль у цьому відіграє держава. Її Діяльність здійснюється за такими напрямами:

а) регулювання  рівня и тривалості безробіття;

б) соціальний захист безробітних.

  Зниженню безробіття сприяє:

  •  економічна політика  спрямована на підтримання стійкого розвитку суспільного виробництва, стримування інфляції та підтримання сукупного попиту;

  • збiльшeння тривалості навчання пересічного громадянина;

  •  посилення гнучкості заробітної плати;

  •  державна політика, спрямована на захист i підтримку вітчизняного виробництва та вітчизняного ринку;

  • орієнтація на виробництво високоякісної продукції, яка б користувалась підвищеним попитом як на внутрішньому, так i на світовому ринку;

  • створення умов для функціонування нетрадиційних видів зайнятості та їх підтримка;

  • розвиток розгалуженої системи державної служби зайнятості; професійної орієнтації і масштабної підготовки, перепідготовки i підвищення кваліфікації

кадрів у всіх містax i містечках країни.

Таким чином, безробіття — закономірний елемент відносин зайнятості i відтворення робочої сили в ринковій економіці. [13, с.347-348] 
 
 
 

38

3.2 Проблеми зайнятості населення в Україні (в періодичній літературі)

Таблиця 3.1 Висвітлення питань по проблемах  зайнятості

 

       Висновки: в результаті дослідження і опрацювання періодичної літератури за 2007-2008 роки, ми бачимо, що:

       •    в журналах “Фінанси України ”, “Економіст” проблеми зайнятості недостатньо висвітлені.

       •    в журналах “Економіка України ”,“Вісник НБУ”,“Економіка. Фінанси. Право”  проблеми зайнятості не розглядаються взагалі.

        •    в журналі  “Економіка і прогнозування ”, проблеми висвітлені добре. Основна їх увага звертається на проблеми безробіття, працевлаштування, трудової міграції та проблеми безробіття за віковою структурою.

        •  в журналі  “Україна: аспекти праці ” проблеми зайнятості висвітлені найбільш повно. Основна їх увага приділяється проблемам зайнятості та працевлаштування інвалідів, впливу глобалізації економіки на зайнятість населення, форми зайнятості, працевлаштування, підвищення рівня зайнятості населення, вплив заробітної плати на зайнятість населення та проблеми безробіття за віковою структурою.

      Отже, проблеми зайнятості розглядаються  майже в кожному журналі. Вони  є актуальними в усі часи.  

46

Таблиця 3.2 Групи проблем

 

       Висновки: в таблиці 3.2 ми бачимо  яким проблемам автори приділяють  найбільшу увагу. Ми бачимо, що  більшість авторів приділяють  увагу не всім проблемам, лише  одній-двом. Найбільшу увагу на  проблеми зайнятості звертають   Нікіфоров П.О., Вольська А.О.  та  Прокопа І.В., Попова О.Л.

       Отже, проблеми безробіття є актуальними.  Але з цієї таблиці видно,  що все ж на деякі проблеми  потрібно звертати більшу увагу  та  ліквідовувати їх.

48

Висновки

 

      Сфера зайнятості є однією з найважливіших  сфер макроекономіки. Будь-яка держава зацікавлена у високій зайнятості робочої сили. Проте жодне суспільство не здатне забезпечити усіх працездатних роботою. В національній економіці з різних причин виникає безробіття.

      Зростання масштабів безробіття, розвиток вимушеної, неповної та неформальної зайнятості, нелегальної трудової міграції є свідченням того, що в умовах перехідної економіки в Україні ще не створено ефективних механізмів перерозподілу робочої сили, внаслідок чого формування національного ринку праці відбувається вкрай повільно. Причиною цього є недостатній рівень економічних реформ. Довгий час в Україні тривало зростання пропозиції праці та скорочення попиту на неї. Але за останній рік з'явилась тенденція до зростання попиту на робочу силу.

      Складна демографічна ситуація в Україні спричиняє зменшення працездатного населення, що негативно позначається на формуванні ринку праці в країні та динаміці процесів у сфері зайнятості.

      Під час розроблення державної політики зайнятості населення основним показником має бути критерій, який зменшував би масштаби безробіття. Для України характерним є невисокий рівень офіційно зареєстрованого безробіття. Офіційні показники безробіття в Україні в кілька разів менше реальних. Характерною рисою українського ринку праці є „тіньова” зайнятість.

      Державна  політика зайнятості має спрямовуватись на створення нових продуктивних робочих місць. Навіть в умовах фінансової кризи політику створення нових  робочих місць можна було б  реалізувати за допомогою використання непрямих економічних важелів – податкових пільг, розвитку малого й середнього бізнесу, залучення іноземних інвестицій тощо. 
 
 
 

49

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 

1. Осовська Г.В., Крушельницька О.В. “Управління трудовими ресурсами.–Київ: Кондор, 2003.          
2. Г.О. Пухтаєвич. Аналіз національної економіки. ”Умови збалансованості робочих місць і робочої сили”. Київ 2002
3. Осійчук М.С., “Фінанси України ” ,7, 2008 .Людський капітал: критерії оцінки й індикатори економіки знань
4. Т. Кір’ян “Економіка України ”,9,2008. Людський капітал в історії економічної  думки,
5. Близнюк В.В Актуальні проблеми економіки,1,2008, “Людський капітал і ринок праці”
6. Яценко В.М. Кошулько О.П. “Фінанси України ”,2,2007. Інвестування людського капіталу в умовах трансформаційної економіки:регіональний аспект.
7. Осовська Г.В., Крушельницька О.В. “Управління трудовими ресурсами.” – Житомир:ЖІТІ,2000.
8. Егорова  Е.А.,  Карманов  М.В.,  Кучмаева О.В. Экономическая                                      

      демография /  Московский  международный  институт

     эконометрики, информатики, финансов и права. - М.: 2003.

9.  Статистичний  щорічник України за 2007 рік

10. Присенко  Г.В., Равікович Є.І. Прогнозування соціально-економічних 

      процесів:Навч. посіб. — К.: КНЕУ,2005                                         

11. Нікіфоров П.О., Вольська А.О.“Фінанси України”, 10, 2008р.“Фінансово економічні аспекти розвитку ринку праці та боротьби з безробіттям ”.

12.  Лібанова  Е.М., Мельничук Д.П. “Ринок праці в економічній системі” –                              

       Житомир,2002

13. Політична  економія: Навч. посібник / К.Т. Кривенко, В.С. Савчук, О.О.    

Бєляєва та ін.; За ред. д-ра економ. наук, проф. К.Т. Кривенка.-К.:КНЕУ, 2005

50