Теорія соціальних комунікацій в сфері політичного ПР

У ЗМІ утвердився свого  роду новий вид професійної діяльності - "політичний маркетинг". Суть політичного маркетингу полягає у наступному: кожен кандидат на виборчу посаду займається, хоче він того чи ні, дослідженням кон'юнктури "ринку", вивчає "свій" округ, оцінює складність проблем і співвідношення різних соціальних інтересів для визначення передвиборчої тактики.

Комунікатор робить перший крок – передає кому-небудь повідомлення, під яким необов'язково мається на увазі тільки елемент мовної комунікації, так як висловити свою думку можна і за допомогою зображення, міміки, жестів, дотики і навіть взагалі шляхом бездіяльності, формально не вдаючись ні до якої мови. При цьому зовсім не обов’язково, що має виникнути у відповідь «висловлювання», але, тим не менш, навряд чи можна сперечатися з тим зрозумілим фактом, що все, що комунікатор говорить, пише, показує і т.п. - призначається адресату, бо комунікація завжди передбачає не тільки існування «передавальної», але й наявність або поява в майбутньому «приймаючої» сторони. Оскільки у якості однієї з основ комунікації виступає здатність людей сприймати і розуміти адресовані їм повідомлення, комунікатори, очевидно, у своєму прагненні донести до реально існуючого або потенційного адресата свою думку і при цьому бути, з їхньої точки зору, правильно зрозумілим, обов'язково повинні контролювати і у разі потреби коригувати власні комунікативні дії за допомогою зворотного зв'язку з адресатом. Разом з тим адресат, у свою чергу, не може бути абсолютно впевнений у тому, що правильно зрозумів отримане ним повідомлення і для уточнення або роз'яснення сенсу також потребує зворотного зв'язку з комунікатором.

Модель Ньюкомба має форму  рівнобедреного трикутника, вершини якого представляють, відповідно, двох індивідів А і В і зовнішній об'єкт Х в рамках однієї комунікативної системи (Див.рис. 1). У цій системі виникають чотири види орієнтації: А по відношенню до В, В - по відношенню до А, А - до Х і В - до Х. Комунікація являє собою процес, який підтримує орієнтаційну структуру і забезпечує збереження або відновлення симетрії у відносинах між трьома складовими системи шляхом передачі інформації про якісь зміни, надаючи тим самим можливість врегулювати виникаючі розбіжності. Модель припускає, що порушення збалансованості позицій індивідів А і В з приводу Х або у взаєминах між ними у відповідних умовах буде стимулювати комунікаційний процес, спрямований на досягнення «симетрії», однакової оцінки об'єктів при однаковій взаємооцінці, що прийнято називати «нормальним станом» системи взаємовідносин . 

Рис. 1.

Згодом Ньюкомб доповнив свою модель деякими обмеженнями, уточнивши, зокрема, необхідні умови, при яких буде ініціюватися комунікаційний процес:

а) між індивідами А і  В має існувати сильне «взаємне тяжіння»;

б) об'єкт Х повинен  представляти важливість хоча б для  одного з індивідів;

в) об'єкт Х повинен  бути, загалом, прийнятним для обох індивідів.

Очевидно, що з урахуванням  зазначеного доповнення модель Ньюкомба може бути використана в якості досить наочної ілюстрації взаємин між  політичними однодумцями.

Крім того, комунікатори далеко не завжди мають можливість контролювати міру сприйняття і розуміння  адресатами сенсу переданих повідомлень, особливо - у разі опосередкованої комунікації як у малих, так і у великих спільнотах. В результаті виникає якийсь дуалізм між початковим змістом повідомлення і його інтерпретацією адресатом, сформованої на основі його суб'єктивного ставлення до предмета повідомлення. Отже, якщо комунікатор прагне до того, щоб його думка була зрозуміла саме так, як він того хотів, йому слід переконатися в тому, що адресат розуміє або здатний зрозуміти суть обговорюваного питання так само, як і він сам.

Учасники політичної комунікації  є творцями самого факту процесу, в якому вони беруть участь. Кожен  з учасників створює власну унікальну  інтерпретацію політичної реальності, але у той же час однаково здатні переглянути і переоцінити, як свою, так і чужу точку зору на події, змінивши у зв'язку з цим і свої дії, свою поведінку. Всі учасники комунікації однаково сприйнятливі до впливів, і впливу зовнішнього середовища.

Звичайно, зворотний зв'язок працює тільки за певних умов. По-перше, адресат не ігнорує повідомлення,які надходять до нього. По-друге, спочатку слід розділити знання адресата по темі повідомлення від самої суті цього самого повідомлення. І, нарешті, зворотний зв'язок припускає, що комунікатор і адресат вступають в спілкування на зрозумілій кожному з них мові з приводу доступних розумінню один одного речей. Одночасне виконання цих умов набуває особливої актуальності, коли комунікатор переслідує мету не просто проінформувати адресата, але й певним чином змінити його думку з якого-небудь питання або впливати на його поведінку стосовно тієї чи іншої політичної ситуації. [1,101-115],[17,215-224]

Отже, під політичною комунікацією розуміється обмін політичною інформацією, на тлі якого формується громадська думка. Будь-яка отримана інформація у процесі комунікації обговорюється у кругу сім’ї,друзів і саме оцінка близьких людей впливає на ставлення індивіда до неї, на формулювання його точки зору з цього приводу, і навіть можливістю її зміни, завдяки комунікативному процесу. Позитивним моментом політичної комунікації є просвітлення суспільства у політичній сфері, політичних подіях тощо, так звана політична культура.

Важливим фактором у політичній комунікації є зворотній зв'язок, метою його є донесення інформації комунікатора до комуніканта, чи правильно зрозумів реципієнт направлену на нього інформацію, і з іншого боку він має можливість якось відреагувати, висловити свою думку згідно цієї цього комунікатору. Щодо України, то ми маємоі проблеми із зворотнім зв’язком він офіційно існує, але як показує практика проблема не тільки у суб’єктах комунікації, а й в її об’єктах, наше суспільство має пасивний характер, і більшість людей не має своєї точки зору згідно будь-якої політичної, соціальної,економічної інформації. Також існує проблема з методом аналізу керуючого апарату і його керованих суб’єктів, вона полягає у ідентичності, тобто керуючий ідентичний керованим, а що бачимо ми? Що цієї ідентичності і близько немає. Влада  і ті ким вона керує, це люди, які живуть різним життям і складається враження,що і на різних планетах.

Щодо засобів масової  інформації у політичній сфері, то вони мають велику силу і вплив, так як саме вони задають тон інформації і формують громадську думку. Зараз бачимо нову тенденцію впливу у політиці на прикладі передвиборчих гонок, політичні партії взяли собі за правило брати до себе відомих людей шоу-бізу,вважаючи такий прийом ефективним. Ми всі чудово розуміємо, що деякі з цих людей не обізнані у політичній сфері і можуть навіть не мати вищої освіти, але не це є метою такої програми. По-перше, виборці бачать гарний образ, це те що привертає увагу і викликає позитивні емоції, а по-друге, зірки здаються виборцям такими самими як і вони самі,ближчими до них, майже звичайними людьми,тож ці два чинника впливають на фактор довіри виборця.

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3.Практика застосування соціальних комунікацій у сфері політичних PR (на прикладі впливу на молодіжне середовище у соц. мережах).Українські політики у соціальних мережах.

Основними засобами політичного PR вважаються засоби масової комунікації, в число яких входить і Інтернет.

Інтернет є загальнодоступним  джерелом інформації. Будь-яка людина, маючи комп'ютер і підключення до мережі, може миттєво отримати інформацію у будь-якій області, яка є абсолютно безкоштовною і бесцензурной. Мережа надає користувачеві вибір, він сам вирішує, що дивитися. Інформація у мережі оновлюються щомиті, в режимі онлайн. Це пояснює, чому даний засіб масової комунікації є пріоритетним для великої аудиторії.

World Wide Web (WWW) є ефективним простором PR, у тому числі і політичного, його властивостей:

• інтерактивність;

• персональна орієнтованість;

• миттєвість;

• гнучкість;

• взаємопов'язаність і економічність.

 

1. Інтерактивність. Інтернет дає можливість не тільки передавати повідомлення читачеві, але й дізнаватися його реакцію.

2. Персональний підхід. Інтернет враховує потреби конкретного читача або групи читачів.

3. Миттєвість. Швидкість  передачі інформації у мережі Інтернет постійно зростає і здешевлюється.

4. Гнучкість. Матеріал у мережі може бути викладений у вільній формі і оновлений в будь-який момент.

5. Взаємопов'язаність. Сучасні  технології дозволяють переходити  з одного розділу в інший.

6. Економічність.При всіх необхідних витратах, веб-видання все ж дешевше ніж періодична преса.

Соціальні мережі як напрямок розвитку мережі Інтернет є найбільш ефективними, так як дані ресурси мають велику кількість активних користувачів. Вони переглядають сторінки сайту щодня. Наприклад, число активних користувачів соціальної мережі FaceBook перевищує 175 мільйонів чоловік. Основну частину аудиторії складають чоловіки і жінки у віці від 18 до 34 років. Мінімальна вартість оголошення - 1 $/день. Розміщення оголошень і банерів – найпростіший спосіб просування.

Існують також способи  безкоштовної реклами та PR у соціальних мережах - це створення власних рекламних кампаній (групи, події, додатки, спам).

Відповідно, політик, який вирішив  проводити PR-кампанію в соціальній мережі, отримує вигоду у тому, що саме тут він може вийти до «своєї» аудиторії, звернувшись до певних нішевих структур, з величезної маси користувачів соціальних мереж вибрати ті цільові групи, які йому найбільш цікаві, підібравши для кожної з них свої мотиватори.

Таким чином, соціальні мережі як напрямок розвитку мережі Інтернет є найбільш привабливим для розміщення політичної реклами та проведення рекламних кампаній. Такі властивості, як інтерактивність і миттєвість сприяють скороченню тимчасового інтервалу між рекламним повідомленням і очікуваним результатом. А різноманітний функціонал сприяє пошуку потрібної аудиторії та ефективній взаємодії з нею.

Побудова успішної PR-кампанії у соціальних мережах залежить не тільки від можливостей, які ця мережа надає. Необхідно враховувати особливості аудиторії і спілкування з нею. Наприклад, будь-яка дія  просторі мережі, вироблена PR-службою, стане відомою іншим користувачам і буде доступною для коментарів, не завжди позитивних. Деякі дії можуть мати негативний вплив на аудиторію. Саме тому для успішного PR у соціальних мережах є ряд правил:

1. Визначитись з цілями PR-кампанії.

2. Використання принципу  «взаємного обміну».

3. Бути чесним з аудиторією.

4. Не треба  здаватись потенційній аудиторії «своєю» людиною.

5. Слід чітко визначитись з критеріями ефективності.

При проведенні політичної PR-кампанії у мережі необхідно враховувати політичну ситуацію, стан масової свідомості в даний період часу. Також необхідно враховувати склад аудиторії каналу розповсюдження.

Робимо висновок, що ефективна рекламна кампанія у соціальній мережі повинна дотримуватись певних правил спілкування з аудиторією.

 

Молода аудиторія вважається найбільш норовливої, яка не піддається технологіям PR. І при цьому найбажанішою для багатьох політичних структур. Для цього є цілий ряд причин: молодіжна аудиторія складає 50% працездатного населення України і 40% її загального населення. Крім того, молоді люди стануть згодом батькам для нової молодіжної аудиторії. Таким чином, молода аудиторія з точки зору політичного PR вважається найбажанішою.

Маючи необхідні дані по цілям і ідеалам молодого покоління, політичні структури можуть скласти свою PR-кампанію, розраховану на дану категорію. Однак вона вимагає специфічних каналів розповсюдження. Політичну агітацію необхідно проводити у середовищі, де найчастіше проводить час молода аудиторія. Як показує статистика, в даний час молодь становить найактивнішу частину користувачів мережі Інтернет. Найбільш популярними і привабливими для молодої аудиторії у мережі Інтернет є соціальні мережі. Подібний канал підходить для політика, або політичної структури, яка бажає завоювати увагу і авторитет у молодої аудиторії: Саме у соціальних мережах молоді люди дізнаються про майбутні події, цікаві зустрічі, вступають у групи «за інтересами», організовують цілі рухи, обмінюються відеофайлами.

Робимо висновок, що соціальні мережі як інструмент PR, у тому числі - політичного, є найбільш прийнятними для залучення молодої аудиторії. Соціальні мережі - найбільш переважний для молоді канал у мережі Інтернет. Враховуючи, що молодь становить 50% працездатного населення країни, вона є найбільш привабливою частиною аудиторії для багатьох політиків і політичних структур як основна частина потенційного електорату.

 

Українські політики у соціальних мережах

За останні роки інтерес  до соціальних мереж значно зріс. Одна третина всього трафіку відвідувань інтернет-ресурсів припадає на Odnoklassniki і ВКонтакте. Тенденція зростання зберігається. Соціальні мережі виконують одну з найважливіших для соціуму функцій - комунікативну. У зв'язку з великим обсягом залучених користувачів можна вважати цю середу достатньо потужним інструментом для переслідування інтересів.