Теорія соціальних комунікацій в сфері політичного ПР

Вплив на аудиторію за допомогою  неформальних засобів масової комунікації  має дві мети: охопити максимальну аудиторію і наблизитися до неї на максимальну відстань (віртуальне «входження у народ»). (Див. «Додаток А», «Додаток Б»)

Політики масово піддаються новому захопленню - створюють сторінки к соціальних мережах. Навіть такий старомодна, здавалося б, людина, як Микола Азаров, і той вже щосили «чатится». «Так, я ставлюся до покоління, для якого« Твіттер »,« Фейсбук »та« Контакти »є новим видом спілкування. Але якщо це допоможе стати ближче до людей, я готовий слідувати цьому », - написав прем'єр у перший день у Мережі. І додав, що не здивується, якщо його поява в інтернет-співтоваристві «стане черговим приводом для створення нових жартів».

«Не виключено, що компанію Азарову може скласти і президент. Як повідомили в Адміністрації президента, ідея «підселити» Януковича у Facebook знаходиться в режимі обговорення. Але коли саме це станеться (і чи станеться) - не знають. »- Пише газета « Сьогодні ».

У Азарова вже 1200 прихильників. «Як здоров'я прем'єра, чому мовчать влада і ЗМІ?!» - Пишуть йому «мережеві» друзі. У прем'єра запитують, скільки ще «мажори» будуть тиснути простих людей, чи не можна зобов'язати приватні фірми щороку підвищувати своїм співробітникам зарплату на рівень інфляції. Сам же Азаров пише тільки про роботу. Одна з останніх його записів - про вибухи на шахті «Суходольська-Східна» в Луганській області. «Загинули люди. Спеціальна комісія на чолі з міністром енергетики та вугільної промисловості Юрієм Бойком вже там працює. Але я вирішив вилетіти на шахту сам. Адже я знаю гірничну справу і можу бути корисним на місці », - написав він.

Прем'єр розвинув цю думку: «Не дивуйтесь, що більша частина сторінки присвячена моїй роботі. Я живу нею, і мені дуже небайдуже, як цю роботу оцінюють люди ... Враженнями про концерт класичної музики, яку я обожнюю, напевно, колись буду ділитися. Але сьогодні доводиться ділитися, наприклад, враженнями від поїздки на шахти, де сталися катастрофи ... Вибух на «Суходольській-Східній» був жахливий ... Шахта ця взагалі дуже небезпечна. А на шахті імені Бажанова безвідповідально покладалися на те, що простояв копр п'ятдесят років - і ще простоїть. Такий викликає аварії ніде в світі не було ». Як розповів прес-секретар Азарова Віталій Лук'яненко, прем'єр веде свою сторінку сам - читає коментарі, придумує повідомлення, хоча текст за нього набирає інша людина. (Див. «Додаток В»)

Головна тема, яку мусолять політики у Мережі, - це або їхня власна діяльність, або політика. Інформацією особистого характеру політики своїх «френдів» не балують. Винятки трапляються рідко. 

Юлія Тимошенко все  частіше користується мікроблогом Twitter, який веде особисто. Вона робить записи і під час судових засідань, і коментуючи події. Її записи в Twitter навіть долучили до матеріалів кримінальної справи проти неї. (Див. «Додаток Г»)

 

Актуальність теми полягає  у тому, що на даний момент соціальні мережі на піку популярності у користувачів мережі Інтернет. Люди з усього світу активно реєструються на міжнародних ресурсах і обмінюються повідомленнями, новинами, відео, фотографіями і так далі. PR у соціальних мережах - це унікальна можливість поєднати просування політика і основну рису іміджу будь-якого народного обранця - вседоступності. Політик повинен бути унікальний, але в той же час схожий на свого виборця. В соціальних мережах ця сторона розкривається повністю - коли користувач бачить, що політик заповнив анкету і виклав фотографії у себе на сторінці, довіру до нього підвищується.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК

Підсумовуючи все сказане  вище, можна зробити висновок, що на даному етапі соціальні комунікації  у політичному PR тільки починають набирати обертів, вони потребують неабияких капіталовкладень, талановитих кадрів і розуміння об’єктів і суб’єктів політики у незаперечній важливості PR у політичній сфері, прийняти до уваги становище у суспільстві та вчасно звертати увагу на виникнення проблем і робити все можливе задля їх вирішення

Щодо проблем політичного  PR і комунікацій у цій сфері,то ми маємо їх більш ніж вдосталь: недосконале розуміння комунікатора і комуніканта один одного, відсутність зворотнього зв’язку як такого:комунікатор надсилає повідомлення комуніканту, у надії що він правильно зрозуміє суть цього послання, а у свою чергу при отриманні інформації комунікант хоче знати чи правильно він зрозумів послання і також мати можливість висловити свою точку зору у якій комунікатор має бути зацікавлений. А що бачимо ми у новій політиці? Влада настільки знахабніла, що втратили потребу у комунікації з людьми, їм байдужа думка народу та їх реакція на діяльність керуючого апарату, вони створюють собі «вітруальні» образи і забувають відповідати їм. Що стосується зворотнього зв’язку, так він не почутий або відсутній,влада тільки робить вигляд на час передвиборчих кампаній, що їх цікавить стан речей, який склався у країні та проблеми народу.Шкода, що така комунікаціє є не щирим наміром, а короткочасним PR – ходом.

Важливість комунікації  стосується не тільки вирішення проблем, а й для того, щоб люди розуміли,що діється у країні і були обізнані у політичній сфері та у діяльності владних структур. Коли об’єкт політики отримує правдиву інформацію від суб’єкта, він починає відчувати себе більш захищеним і впевненим у наступному дні,що складає фундамент для створення довірливих стосунків і двостроньої моделі ефективної комунікації.

Що загалон являє собою  комунікація? Це деяка інформація,думка,емоція почуття,які передаються від людини до людини від одного покоління до іншого. А політичною комунікацєю  є вироблення,передача і обмін  політичною інформацією. Знаючи, що таке комунікація і її важливість, можна  перейти до висновків згідно значенню ЗМІ у політичному PR.

Засоби масової комунікації наділені виликою силою, вони впливать на думку людей і формують інформацій постір. Саме вони задають відтінок тій чи іншій інформації, і на підствідомости ми всмоктуємо вже готову чиюсь думку, більш освічені люди прагнуть до детальнішого обґрунтування і аналізу інформацію, а люди менш освічені сприймають її вже готовою,що є дуже вигідним окремим політичним суб’єктам. Саме така ситуація і «незалежні» «залежні» ЗМІ є проблемою нашого часу і нашої країни.

Щодо такого популярного  різновиду ЗМІ,як інтернет, то зараз  можемо помітити тенденцію, що політики почали створювати собі сторінки у  соціальних мережах, начебто бути ближчими до людей, створювати уявлення,що вони такі самі прості люди, вдосконалювати зворотній зв'язок і строрювати ефективну комунікацію.Але всі ми чудово розуміємо,що така система створюється не тільки для встановлення довірливих відносин і інформування людей про політичній події, а й має свій скритий сенс. Тож спробуємо розібратись нащо політикам заводити свої сторінки у мережах.

Інтернет у наш час  заполонив все, друковані ЗМІ,радіо, все це пішло на задній план, телебачення  ще тримається, але це, мабуть тому, що не всі ще мають інтернет або  не вміють ім. користуватись.(така категорія  населення як дідусі і бабусі) І  тому переваги його неймовірні : швидкість  оновлення інформації, дешевизна, зворотній  зв'язок і багато інших. Але чому саме соціальні мережі? Тому,що саме молодь найпривабливіша цільова  аудиторія для політиків, для  того,щоб впливати на неї і проводити  конкретні PR-кампанії треба визначитись з місцем зосередження Ц.А. Зараз ми бачимо,що цим місцем є соціальні мережі, в них дуже зручно шукати саме свою аудиторію і створювати там групи, події, тим паче, що банерна реклама у соціальних мережах коштує 1долар у день. Тому політики дуже зацікавленні у соціальних мережах і створенні там своїх блогів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. .VI Всероссийский конгресс «Россия в глобальном мире: институты и стратегии политического взаимодействия»,материалы,Москва,22-24 ноября 2012/Кочубей Л.А. « Связи с общественностью в политической сфере: современные тенденции и вызовы.» 261 ст.
2. Аги У. Самое главное в PR./ Кэмерон Г., Олт Ф., Уилкокс Д.  – Спб.:Питер,2004. – 708 с.
3. Блэк С. Введение в паблик рилейшнз. – Ростов – н – Д., 1998.
4. Вестник - новини[Електронний ресурс]. Режим доступу: http://psujourn.narod.ru/vestnik/vyp_6/moc_soc.htm
5. Гозман Л.Я. Политическая психология. / Шестопал Е.Б; Ростов-на-Дону, Издательство «Феникс»,1996.
6. Гоулд Ф. Стратегическое планирование избирательной кампании. // Политические исследования. – 2003. – №4.
7. Грачев М.Н. Политическая коммуникация: теоретические концепции, модели, векторы развития: Монография. – М.: Прометей, 2004. – 328,470c.
8. Еконо - новини[Електронний ресурс]. Режим доступу:http://econo.com.ua/2011/08/ukrainskie-politiki-v-socialnyx-setyax/
9. Зверинцев А. Коммуникационный менеджмент PR. - СПб., 1997.
10. Зотова З. Избирательная кампания: технологии организации и проведения. – М., 2005.
11. Ильясов Ф.Н. Политический маркетинг. Искусство и наука побеждать на выборах. – М.: Издательство ИМА-пресс, 2000.
12. Ирхин Ю.В. Политология: Учебник. / Зотов В.Д., Зотова Л.В. - М.: Юристъ, 2002. – 511 с.
13. Кондратьев Э.В. Связи с общественностью: Учебное пособие / Под общ. ред. С.Д.Резника. - 2-е изд.; М.: Академический Проект, 2004.
14. Кретов Б. Е. «Средства массовой коммуникации – элемент политической системы общества» //Социально-гуманитарные знания, 2000, №1, стр. 101-115.
15. Моисеев В.А. Паблик рилейшнз – средство социальной коммуникации. Теория и практика / В.А. Моисеев. – Киев: Ваклер, 2002
16. Моисеев В.Л. Паблик рилейшнз. Теория и практика. ─ М.:ООО «ИКФ Омега ─ Л»,2001. ─ 376 с.
17. Мысин Н.В. Теория социального управления. ─ СПб.,1998. ─ 416 с.
18. Наминова Г.А. Паблик рилейшнз и средства массовой информации: управление информацией и конструирование связей // Актуальные проблемы политики и политологии в России / Под общ. ред. В.С.Комаровского. – М.,2003. – С.215-224.
19. Науменко Т.В. Массовые коммуникации в политической структуре общества // Вестн. Моск. ун-та. Сер. Полит. науки. – 2003. — № 3. – С.113
20. Новини. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.profi-forex.org/internet/social-nye-seti/entry1008150757.html
21. Новини.[Електронний ресурс]. Режим доступу: http://vlasti.net/news/123271
22. Обозреватель - новини[Електронний ресурс]. Режим доступу: http://obozrevatel.com/technology/timoshenko-poprobuet-ustranit-yanukovicha-cherez-facebook2.htm
23. Пономарёв Н.Ф. Политические коммуникации и манипуляции. – М.: Аспект Пресс, 2007
24. Почепцов Г. Г. Теория коммуникации. ─ М.: „Рефл-бук”; - К.: „Ваклер”, 2001. – 656 с.
25. Почепцов Г. Паблик рилейшнз для профессионалов. – Киев, 2004.
26. Связи с общественностью в политике / Под ред. В.Э. Гончарова. – СПб.: Изд-во СПбГУТ, 2000.
27. Теория и практика связей с общественностью: Учебник / Кочеткова А.В., Филиппов В.Н., Скворцов Я.Л., Тарасов А.С., СПб.: Питер, 2007
28. Ткачева Н.Г. Связи с общественностью: подготовка и  проведение семинарских / практических занятий: учеб.-метод. пособие / Н.Г. Ткачева.– Иркутск: Иркут. ун-т, 2006. – 277 с.
29. Трансляція відео ВР зі сайту youtube [Електронний ресурс]. Режим доступу:  http://www.youtube.com/watch?v=4oqcraQmDg0
30. Цулазде А.М. Имидж лидера. Психологическое пособие для политиков. – М.: 2003.
31. Чумиков А.Н.,  Бочаров М. П.  Связи с общественностью:  теория и практика: Учеб. пособие. – М.: Дело, 2004.
32. Шарков Ф.И Коммуникология: Энциклопед. словарь-справочник. – М.: «Дашков и К»,2009. – 205-400,500,766с.
33. Швидунова А. «СМИ как субъект политического процесса и инструмент политических технологий». Межд. Пресс-клуб, PR-библиотека.
34. Шишкина М.А. Паблик рилейшнз в системе социального управления / М.А. Шишкина. – СПб.: Изд-во СПбГУ, 1999

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

 

«Додаток А»

 

 

 

 

 

 

 

«Додаток Б»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«Додаток В»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«Додаток Г»

 

«Додаток Д»

Трансляція засідання  ВР.«Ірина Фаріон про Азарова».

Режим доступу: http://www.youtube.com/watch?v=4oqcraQmDg0