Анализ финансового стану ВАТ "Бiльманське ХПП"

 

    На кінець звітного року Товариство мало нормальну фінансову стійкість (ІІ тип) за рівнем забезпеченості запасів та затрат робочим капіталом, тобто Товариство в порівнянні з попереднім роком покращило свою здатність формувати власні оборотні засоби та своєчасно покривати  боргові зобов’язання. Зросла кількість коштів на 1 гривню запасів. 
 

    2.9 Показники платоспроможності 
 

    Одним з показників, що характеризують фінансову  стійкість підприємства, є його платоспроможність, тобто можливість наявними грошовими ресурсами вчасно погашати свої платіжні зобов'язання. Платоспроможність є зовнішнім проявом фінансового стану підприємства, його стійкості.

    Аналіз  платоспроможності необхідний не тільки для підприємства з метою оцінки і прогнозування фінансової діяльності, але і для зовнішніх інвесторів (банків). Перш ніж видавати кредит, банк повинний упевнитися в кредитоспроможності позичальника. Те ж повинні зробити і підприємства, що хочуть вступити в економічні відносини один з одним. Їм важливо знати про фінансові можливості партнера, якщо виникає питання про надання йому комерційного кредиту чи відстрочки платежу.

    Оцінка  платоспроможності зовнішніми інвесторами  здійснюється на основі характеристики ліквідності поточних, активів, що визначається часом, необхідним для перетворення їх у кошти. Чим менше потрібен час для інкасації даного активу, тим вище його ліквідність.

    Ліквідність балансу - можливість суб'єкта господарювання звернути активи в готівку і погасити свої платіжні зобов'язання, а точніше - це ступінь покриття боргових зобов'язань підприємства його активами, термін перетворення яких у готівку відповідає терміну погашення платіжних зобов'язань. Вона залежить від ступеня відповідності величини наявних платіжних засобів величині короткострокових боргових зобов'язань.

    Ліквідність підприємства — це більш загальне поняття, чим ліквідність балансу. Ліквідність балансу припускає вишукування платіжних засобів тільки за рахунок внутрішніх джерел (реалізації активів). Але підприємство може залучити позикові засоби з боку, якщо в нього мається відповідний імідж у діловому світі і досить високий рівень інвестиційної привабливості.

    Поняття платоспроможності і ліквідності  дуже близькі, але друге більш  ємне. Від ступеня ліквідності  балансу залежить платоспроможність. У той же час ліквідність характеризує як поточний стан розрахунків, так і перспективу. Підприємство може бути платоспроможним на звітну дату, але мати несприятливі можливості в майбутньому.

    Ліквідність балансу є основою (фундаментом) платоспроможності і ліквідності підприємства. Іншими словами, ліквідність — це спосіб підтримки платоспроможності. Але в той же час, якщо підприємство має високий імідж і постійно є платоспроможним, то йому легше підтримувати свою ліквідність.

    Аналіз  ліквідності балансу полягає  в порівнянні засобів по активі, згрупованих по ступені убутної ліквідності, з короткостроковими зобов'язаннями по пасиві, що групуються по ступені терміновості їхнього погашення.

    Перша група містить у собі абсолютно  ліквідні активи, такі, як готівка і  короткострокові фінансові вкладення.

    До  другої групи відносяться швидко реалізовані активи: готова продукція, товари відвантажені і дебіторська  заборгованість. Ліквідність цієї групи  поточних активів залежить від своєчасності відвантаження продукції, оформлення банківських документів, швидкості платіжного документообігу в банках, від попиту на продукцію, її конкурентоздатності, платоспроможності покупців, форм розрахунків і ін.

    Значно  більший термін знадобиться для  перетворення виробничих запасів і незавершеного виробництва в готову продукцію, а потім у готівку. Тому вони віднесені до третьої групи повільно реалізованих активів.

    Четверта  група - це активи, які трудно реалізуються, куди входять основні засоби, нематеріальні активи, довгострокові фінансові вкладення, незавершене будівництво.

    Відповідно  на чотири групи розбиваються і зобов'язання підприємства:

    - найбільш термінові зобов'язання (кредиторська заборгованість і  кредити банку, терміни повернення  яких наступили);

    - середньострокові зобов'язання (короткострокові кредити банку);

    - довгострокові кредити банку  і позики;

    - власний (акціонерний) капітал,  що знаходиться постійно в  розпорядженні підприємства.

    Вивчення  співвідношень цих груп активів  і пасивів за кілька періодів дозволить установити тенденції в структурі балансу і його ліквідності.

    Для оцінки платоспроможності в короткостроковій перспективі розраховують наступні показники:

    1.  Коефіцієнт поточної ліквідності  (покриття короткострокових боргових  зо­бов'язань поточними ліквідними  активами ), який визначається як відношення поточних ліквідних активів до короткострокових боргових зобов’язань  за формулою:  

               Кл.п = Поточні активи/Поточні пасиви = ПА/ПП                        (2.14) 

    Кл.п₂₀₀₈ = 2898/2894 = 1,00;

    Кл.п₂₀₀₉ = 746/716 = 1,04.

    Значення  1,5> >1, отже Товариство вчасно ліквідує борги.

    2. Коефіцієнт ліквідності швидкої: 

         Кл.ш = (Поточні активи-запаси)/Поточні  пасиви                               (2.15) 

    Кл.ш₂₀₀₈ = 2857/2894 = 0,987;

    Кл.ш₂₀₀₉ = 730/716 = 1,019.

    Критичне значення (0,7-0,8). В нашому випадку показники вищі за критичне значення.

3. Коефіцієнт ліквідності  абсолютної :

 

                         Кл.а = Кошти/Поточні пасиви                                              (2.16) 

    Кл.а₂₀₀₈ = 69/2894 = 0,024;

    Кл.а₂₀₀₉ = 143/716 = 0,199.

    Критичне  значення цього показника 0,2-0,35. Товариство не готове негайно ліквідувати короткострокову заборгованість.

    Неплатоспроможність підприємства є наслідком:

    - вилучення власних коштів з  обороту в основні фонди та  позаоборотні активи;

    - накопичення наднормативних запасів  оборотних засобів за рахунок  залучених коштів і сповільнення їх оборотності;

    - наявність простроченої дебіторської  заборгованості і неліквідних активів;

    - збиткова робота і "проїдання"  власного капіталу.

    Отже, за аналізований період коефіцієнти  ліквідності збільшуються, але все  рівно Товариство поки що має слаболіквідний баланс.

      

    2.10 Оцінка ринкової стійкості підприємства 
 

    Ринкова стійкість визначається показниками, що характеризують рентабельність підприємства, ефективність менеджменту, ділову активність, інвестиційну діяльність, дивідендну політику.

1. Коефіцієнт автономії:

     

                Кавт = Власний капітал/Пасиви = ВК/П                                        (2.17) 

    Кавт₂₀₀₈ = 1046/4026 = 0,26;

    Кавт₂₀₀₉ = 1125/1942 = 0,58.

    Фінансова стійкість Товариства достатньо нестабільна, але в звітному році його незалежність від кредиторів зросла і всі його зобов’язання можуть бути покриті власними коштами.

2. Коефіцієнт фінансової незалежності:

 

                     Кф.з = Пасиви/Власний капітал = П/ВК                                      (2.18) 

    Кф.з₂₀₀₈ = 4026/1046 = 3,85;

    Кф.з.₂₀₀₉ = 1942/1125 = 1,73.

    Цей показник свідчить про те, що підприємство має позики. Зменшення коефіцієнта говорить про те, що понижається частка позикових коштів у фінансуванні підприємства.

3. Коефіцієнт співвідношення власних та залучених коштів:

 

               Кз/в = Залучені кошти/Власний  капітал = ЗК/ВК                              (2.19) 

    Кз/в₂₀₀₈ = 2980/1046 = 2,85;

    Кз/в₂₀₀₉ = 817/1125 = 0,73.

    Нормальне значення цього коефіцієнта 1, його зменшення свідчить про деяке збільшення фінансової стійкості.

4. Коефіцієнт мобільності:

 

                  Ко/н = Оборотні активи/Необоротні  активи                                   (2.20) 

    Ко/н₂₀₀₈ = 2905/1121 = 2,59;

    Ко/н₂₀₀₉ = 754/1188 = 0,63.

5. Коефіцієнт маневреності власного капіталу:

 

                Км = Власні обігові кошти/Власний  капітал                                     (2.21) 

    Км₂₀₀₈ = -75/1046 = -0,072;

    Км₂₀₀₉ = -63/1125 = -0,056.

    Збільшення значення цього показника свідчить про збільшення можливості вільно маневрувати власними коштами, чого не можна сказати по даному підприємству.

6. Коефіцієнт забезпечення власними обіговими коштами запасів:

 

                          Кзап = Власні обігові кошти/Запаси                                        (2.22) 

    Кзап₂₀₀₈ = -75/41 = -1,83;

    Кзап₂₀₀₉ = -63/16 = -3,94.

7. Коефіцієнт виробничих фондів:

 

                          Кв.ф. = Виробничі фонди/Активи                                            (2.23) 

    Кв.ф.₂₀₀₈ = 1159/4026 = 0,29;

    Кв.ф₂₀₀₉ = 1173/1942 = 0,60.

          За даними господарської  практики нормальне значення >0,5. В нашому випадку коефіцієнт відповідає нормі.

8. Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів:

 

Кд.з. = Довгострокові зобов’язання/(Довгострокові зобов’язання + Власний капітал)                                                                                                                  (2.24) 

    Кд.з.₂₀₀₈ = 86/1132 = 0,076;

    Кд.з.₂₀₀₉ = 101/1226 = 0,082.

    Цей показник використовується для характеристики структури джерел коштів. Збільшення значення цього показника свідчить про посилення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів, тобто про погіршення фінансової стійкості.

9. Коефіцієнт структури довгострокових вкладень:

 

         Кс.д.в = Довгострокові зобов’язання/Необоротні  активи                  (2.25) 

    Кс.д.в.₂₀₀₈ = 86/1121 = 0,077;

    Кс.д.в.₂₀₀₉ = 101/1188 = 0,085.

    Цей показник показує, яка частка необоротних  активів профінансована чужими коштами, тобто не належить підприємству.

10. Коефіцієнт короткострокової заборгованості:

 

      Кк.з. = Короткострокові зобов’язання/Зобов’язання                              (2.26) 

    Кк.з.₂₀₀₈ = 2894/2980 = 0,97;

    Кк.з.₂₀₀₉ = 716/817 = 0,88.

    Зменшення частки термінових зобов’язань свідчить про покращення фінансової стійкості.

11. Коефіцієнт автономії джерел формування запасів:

 

Ка.з = Власні обігові кошти/Підсумок основних джерел формування запасів       (2.27) 

    Ка.з₂₀₀₈ = -75/2905 = -0,026;