Методика оперативної діагностики фінансово-господарського стану підприємства

 

     Таблиця 5

Аналіз  ліквідності балансу

      

     Виходячи  з даних таблиць 4, 5 ми можемо зробити висновок, що підприємство мало неліквідний баланс такий як і на початок і на кінець звітного періоду:

1. найбільш ліквідні активи не дорівнюють найбільш терміновим зобов'язанням і не перекривають їх;
2. активи швидко реалізовані не дорівнюють короткостроковим пасивам і не перекривають їх.

     Позитивним  є тільки те, що як і на початок  так і на кінець звітного періоду  активи, що повільно реалізовуються перекривають довгострокові пасиви . А також  те, що на підприємстві на початок періоду  постійні пасиви не перекривають важко реалізовані активи, і на кінець періоду вони ще більше не почали перекривати їх.

     Для комплексної оцінки ліквідності  балансу в цілому можна визначити  загальний показник ліквідності (ЗЛ): 

ЗЛ = (А1×ВА1 + А2×ВА2 + А3×ВА3) / (З1×ВЗ1 + З2×ВЗ2 + З3×ВЗ3), (2.3)

     де  А і З – підсумки відповідних  груп активів і зобов’язань

     ВА  і ВЗ – питома вага відповідних  груп активів і зобов’язань в  їх загальному підсумку.

     ЗЛ (п. п)=(140,7×0,0095+1679,4×0,11+5653,3×0,386)/(8451,1×0,577+

     +174,7×0,011+388,1×0,0265)=0,48

     ЗЛ (к. п.)= (180,8×0,012+2372,8×0,164+5206,8×0,389)/(9079,2×0,63+

     +0+413×0,028)=0,42

     Провівши  розрахунки можемо зробити висновок, що загальний показник ліквідності за звітний період зменшився на 0,06.

     б) показники ліквідності  та платоспроможності  підприємства

     Розрахунок  коефіцієнтів ліквідності доцільно визначати з врахуванням здійсненої оцінки окремих активів за можливою сумою доходу. Коефіцієнти ліквідності визначаються відношенням величини ліквідного майна, тобто засобів, які можуть бути використані для оплати боргів до поточних зобов’язань. Ліквідність підприємства – це ліквідність його активів. Ліквідність визначається мірою покриття зобов’язань підприємства його активами, строк для перетворення яких в гроші відповідає строку погашення зобов’язань. В залежності від того, якими платіжними засобами (активами) підприємство має можливість здійснити оплату своїх зобов’язань, розраховують три рівні платоспроможності:

     Коефіцієнт  абсолютної ліквідності розраховується за формулою: 

Кал = грошові  кошти та їх еквіваленти / поточні  зобов’язання = (ряд.230 + ряд.240) / ряд.620

     Коефіцієнт  показує наскільки короткострокові  зобов’язання можуть бути негайно  погашені високоліквідними коштами. Теоретичне значення показника становить від 0,2 до 0,35.

     Кал (п. п) =(140,7+0)/8558,5=0,01

     Кал (к. п)= (180,8+0)/9025,6=0,02

     Так як коефіцієнт абсолютної ліквідності  як на початок так і на кінець періоду нижче ніж 0,2, то така ситуація свідчить про серйозний дефіцит  вільних грошових коштів.

     Коефіцієнт  поточної (проміжної) ліквідності розраховується за формулою:

Кпл = (оборотні активи – запаси) / поточні зобов’язання = (ряд.260 - ряд.(100-140)) / ряд.620

     Теоретичне  значення показника повинно бути не меншим 0,7 – 0,8. відповідно до міжнародних стандартів його значення повинно бути більшим від 1.

     Кпл (п. п) =(7471,1 –(3385,1-47,9))/8558,5=0,48

     Кпл (к. п)=(7759,1-(2282-17,1))/9025,6=0,60 

     Проміжний коефіцієнт ліквідності не досягнув за аналізований період теоретично виправданого рівня і залишається вкрай низьким, що свідчить про низький рівень платоспроможності підприємства.

     Коефіцієнт  загальної ліквідності (покриття) розраховується за формулою:

Кп = поточні  активи / поточні зобов’язання = ряд.260 / ряд.620 (2.6 )

     Загальний коефіцієнт покриття показує скільки  грошових одиниць оборотних активів  припадає на кожну грошову одиницю поточних зобов’язань.

     Кп (п. п) =7471,1/8558,5=0,87

     Кп (к. п)=7759,1 /9025,6=0,85

     Значення  коефіцієнта покриття на початок  і на кінець періоду періоду свідчить про те, що підприємство може погасити зобов’язання високоліквідними коштами .

     Важливим  показником, що характеризує рівень платоспроможності  та ліквідності підприємства є рівень власного оборотного капіталу (ВОК):

ВОК = Пр1 + Пр2 + Пр 5 – Ар1 (2.7)

     де, Ар1 – підсумок першого розділу  активу балансу

     Пр 1, Пр 2, Пр 5 – підсумок першого, другого, п’ятого розділу пасиву балансу відповідно.

     ВОК характеризують ту частину власного капіталу підприємства, яка є джерелом покриття поточних активів підприємства.

     ВОК(п. п) = 9572,4+119,7+0-11165,3=-1473,2 тис. грн.

     ВОК(к. п) = 8847,6+119,7+0-10645,5=-1678,2тис. грн.

     Підприємство  не має власного оборотного капіталу і це свідчить про те що воно не здатне покривати свої поточні активи.

     Аналіз  ділової активності підприємства

     Оцінка  ділової активності – це та основа, на якій ґрунтуються раціональні  й розумні рішення про обсяги та об’єкти витрачання майна (активів).

     Ділова  активність може характеризуватись  динамікою показників ефективності виробничо-господарської діяльності в цілому. Позитивна динаміка цих показників сприятиме зміцненню фінансового стану підприємства.

     Загальна  оберненість усіх засобів складається  з часткових показників оберненості  окремих елементів цих засобів.

     Коефіцієнт  загальної оберненості капіталу (Коз) обчислюється як відношення виручки від реалізації до вартості загального капіталу за певний період:

Коз = чистий доход / вартість капіталу = ф.2 ряд.035 / ф.1 ряд.640

     Коз (п.п) = 6833,9/14632,7=0,46;

     Коз (к.п) =5659,7 /14399,9=0,39.

     Значення  коефіцієнту загальної оберненості  капіталу на кінець періоду зменшилось, що свідчить про зменшення оборотності капіталу.

     Коефіцієнт  оберненості мобільних засобів, коефіцієнт оборотності оборотних активів (Ком) розраховується за формулою:

Ком = чистий дохід / оборотні активи = ф.2 ряд.035 / ф.1 ряд.260

     Ком (п.п) = 6833,9/6862,7=0,99;

     Ком (к.п) = 5659,7/6942,7=0,81.

     На  кінець періоду даний коефіцієнт показує зменшення швидкості  обороту всіх мобільних засобів  підприємства.

     Коефіцієнт  оборотності запасів (Коз) обчислюється як відношення виручки від реалізації до вартості запасів і затрат по балансу:

Коз = чистий дохід / запаси = ф.2 ряд.035 / ф.1 ряд. (100 – 140)

     Коз (п.п) = 6833,9/5651=1,2;

     Коз (к.п) = 5659,7/5205,5=1,08.

     Зниження  даного коефіцієнта на кінець періоду  свідчить про відносне збільшення виробничих запасів і незавершеного виробництва.

     Коефіцієнт  оберненості дебіторської заборгованості (Кодз) визначається як:

Кодз = чистий дохід / дебіторська заборгованість = ф.2 ряд.035 / ф.1 ряд.(150-210)

     Кодз (п.п) = 6833,9/1675,9=4,07;

     Кодз (к.п) = 5659,7/2372,8=2,38.

     Зниження  цього коефіцієнта з 4,07 до 2,38 свідчить про те, що перетворення дебіторської заборгованості в кошти з кожним періодом зменшується.

     Термін  обороту дебіторської заборгованості (строк погашення дебіторської заборгованості) - тривалість періоду обороту в днях (Тобд) визначається як відношення календарного фонду часу за певний період до коефіцієнту оберненості дебіторської заборгованості:

Тобд =тривалість періоду/коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості

     Тобд (п.п) = 365/4,07 = 89 днів;

     Тобд (к.п) = 365/2,38 = 153 днів.

     Аналізуючи  даний коефіцієнт ми бачимо, що строк  погашення дебіторської заборгованості збільшився майже вдвічі.

     Коефіцієнт  оберненості кредиторської заборгованості (Кокз) як відношення виручки від  реалізації до суми кредиторської заборгованості:

Кокз = чистий дохід / кредиторська заборгованість

     Кокз (п.п) = 6833,9/-2,5 = -2733,5;

     Кокз (к.п) = 5659,7/7239,1 = 0,78.

     Аналізуючи  даний коефіцієнт ми бачимо, що на кінець періоду він збільшився. 

4. Аналіз  фінансової стійкості  підприємства (можливості банкрутства)

     Фінансова стійкість підприємства пов’язана  із перспективною його платоспроможністю, її аналіз дає змогу визначити фінансову можливість підприємства на відповідну перспективу.

     Оцінка  фінансової стійкості підприємства має на меті об’єктивний аналіз величини та структури активів і пасивів підприємства і визначення на цій основі міри його фінансової стабільності й незалежності, а також відповідальності фінансово-господарської діяльності.

     За  рівнем покриття запасів і затрат джерелами покриття розрізняють  такі види фінансової стійкості фінансового стану підприємства:

     - абсолютна фінансова стійкість  (трапляється на практиці дуже  рідко) – коли власні оборотні активи повністю забезпечують запаси підприємства;

     - нормально стійкий фінансовий  стан – коли запаси й витрати  забезпечуються сумою власних оборотних активів та довгостроковими зобов’язаннями;

     - нестійкий фінансовий стан –  коли запаси й витрати забезпечуються  за рахунок власних оборотних  активів довгострокових та короткострокових  кредитів і позик, тобто за рахунок усіх основних джерел формування запасів;

     - кризовий фінансовий стан –  коли запаси й витрати не  забезпечуються джерелами їх  формування і підприємство перебуває на межі банкрутства.

     Узагальнюючим показником фінансової стійкості є  надлишок чи нестача джерел коштів для формування запасів і витрат, що визначається у вигляді різниці величини джерел коштів і величини запасів і витрат.