ЗВІТ з економіко-управлінської практики на відкритому акціонерному товаристві Донецький завод гірничорятувальної апаратури

По ступені ліквідності активи можна розділити:  

 

Л1. Найбільш ліквідні активи

Л1(2006р.) = 701,6 + 515,1 = 1216,7

Л1 (2007р.) = 2751,1 + 539,2 = 3290,3

 

Л2. Швидко реалізовані  активи

Л2 (2006р.)  = 1967,7 + 50 + 2868,8 + 46,1 + 11,8 + 1503,8 = 6448,2

Л2 (2007р.)  = 3166,6 + 50 + 2230,4 + 4 + 49,2 + 4157,7 = 9657,9

 

Л3. Повільно реалізовані  активи

Л3 (2006р.)  = 7470,3 + 1701,7 + 8,1 + 9,3 = 9189,4

Л3 (2007р.) = 5188,1 + 2602,8 + 34,3 + 9,3 = 7834,5

 

Л4. Важко реалізовані  активи

Л4 (2006р.)  = 6356,5

Л4 (2007р.) = 6300

 

Групи пасивів:

П1. Найбільш термінові  зобов'язання

П1(2006р.) = 506,7

П1(2007р.) = 729,9

 

П2. Короткострокові пасиви

П2 (2006р.)  = 3101,8 + 506,7 = 3608,5

П2 (2007р.) = 5061,9 + 729,9 = 5791,8

 

П3. Довгострокові пасиви

П3 (2006р.)  = 0

П3 (2007р.) = 0

 

П4. Постійні (стійкі) пасиви

П4 (2006р.)  = 20106,4

П4 (2007р.) = 22020,8

 

Баланс уважається абсолютно  ліквідним, якщо:

Л1 >= П1

Л2 >= П2

Л3 >= П3

Л4 <= П4

2006р.: 1216,7 > 506,7

             6448,2 > 3608,5

9189,4 > 0

6356,5 < 20106,4

      2007р.: 3290,3 > 729,9

9657,9 > 5791,8

7834,5 > 0

6300 < 22020,8

Баланс підприємства в обох роках абсолютно ліквідний.

 

Ліквідність підприємства.

 1. Коефіцієнт поточної ліквідності (загальної ліквідності) - загальна оцінка ліквідності активів, який показує скільки гривень поточних активів підприємства доводити на одну гривню поточних зобов'язань. Якщо поточні активи перевищують поточні зобов'язання, підприємство є таким, що успішно функціонує - підприємство своєчасно оплачує борги.

К з. (2006р.) = (23210,8 - 16356,5) : 3101,8 = 2,209

К з. (2007р.) = (27082,7 - 16300) : 5061,9 = 2,13

 По аналізу цього  коефіцієнта можна зробити висновок, що в 2007 році стан підприємства трохи погіршав, але це не є негативним явищем, оскільки цей показник є досить високим навіть для підприємств галузі машинобудування. У 2006 році на кожну гривну поточних зобов'язань підприємство мало 2,2 гривень поточних активів, в 2007 р. – 2,13 грн., що є досить позитивною тенденцією. Але цей показник не є абсолютним показником можливості повернути борги, оскільки характеризує лише наявність активів, що обертаються, а не їх якість.

2. Коефіцієнт швидкої ліквідності враховує якість активів, що обертаються, і є строгішим показником ліквідності, оскільки не враховуються запаси.

К ш. (2006р.) = (1216,7 + 6448,2) : (506,7 + 3608,5) = 1,86

К ш. (2007р.) = (3290,3 + 9657,9) : (729,9 + 5791,8) = 1,949

Значення цього коефіцієнта  за аналізований період свідчить про  те, що в 2006 році його значення складає 1,86, тобто на кожну гривну поточної заборгованості підприємство має 1 гривну 84 копійки, тенденція 2007 роки вже значно краще, оскільки значення коефіцієнта зросло до 1,949. Це є позитивним показником за мірками багатьох галузей, а тим більше в галузі машинобудування - галузі діяльності оцінюваного підприємства.

3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності указує, яка частина короткострокових зобов'язань може бути погашена негайно.

К абс. (2006р.) = 1216,7 : (506,7 + 3608,5) = 0,29

К абс. (2007р.) = 3290,3 : (729,9 + 5791,8) = 0,5

На нашому підприємстві значення цього показника навіть перевищує межі норми 0,2-0,25. Це позитивне  явище, яке свідчить про можливість підприємства розрахуватися за своїми короткостроковими зобов'язаннями. Враховуючи підвищення рівня цього коефіцієнта в наступному періоді можна говорити про позитивні зміни.

 

   Аналіз рентабельності підприємства.

1. Рентабельність сукупного капіталу (представляє інтерес для інвесторів):

Р ск. (2006р.) = 3260 : 23210,8 = 0,14 або 14%

Р ск. (2007р.) = 2316,8 : 27082,7 = 0,085 або 8,5%

2. Рентабельність власного  капіталу показує, яку прибуток  приносить кожна інвестована  власниками капіталу грошова  одиниця: 
          Р ск. (2006р.) = 2304,3 : 20106,4 = 0,114 або 11,4%

Р ск. (2007р.) = 956,2 : 22020,8 = 0,043 або 4,3%

Як видно, в 2007р. прибуток власного капіталу зменшилася на 7,1 копійки на 1 гривню власного капіталу.

 

           Рентабельність продажів (3 показники).

3. Валова рентабельність  реалізованої продукції показує  ефективність виробничої діяльності  підприємства, а також ефективність політики ціноутворення:

Р в. (2006р.) = 10111,6 : 31818,9 = 0,317 або 31,7%

Р в. (2007р.) =  8353,2 : 28153 = 0,296 або 29,6%

4. Операційна рентабельність  продажів - це один із кращих  інструментів визначення операційної  ефективності:

Р о. (2006р.) = 3413,3 : 31818,9 = 0,107 або 10,7%

Р о. (2007р.) = 2591,2 : 28153 = 0,092 або 9,2%

5. Чиста рентабельність  реалізованої продукції:

Р ч. (2006р.) = 2304,3 : 31818,9 = 0,072 або 7,2%

Р ч. (2007р.) = 956,2 : 28153 = 0,033 або 3,3%

Тобто в результаті реалізації продукції  дане підприємство одержало з кожної проданої 1грн. 10,7коп. і 3,3коп. у відповідних  роках.

 

 Виходячи з отриманих результатів (на 01.01.2007 р.) можна зробити загальні висновки про можливість заводу своєчасно розплачуватися за своїми фінансовими зобов'язаннями. Фінансова стабільність заводу, як і очікувалося - вище встановлених мінімумів, проте низька, для нормальної роботи підприємства, і це може викликати проблеми подальшого розвитку підприємства. Тому для поліпшення показників необхідно провести низку заходів щодо оздоровлення виробництва. В основному це можна зробити за рахунок залучення інвестицій.

Справедливо буде відмітити, що кредиторська заборгованість підприємства щорічно зменшується, а ось дебіторська заборгованість продовжує рости.

 Отже, зробивши аналіз, можна відзначити, що положення  ВАТ "ДЗГА" досить стабільне,  оскільки підприємство працює  прибутково.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                      3. МАРКЕТИНГОВЕ СЕРЕДОВИЩЕ ПІДПРИЄМСТВА

Як відомо, для того, щоб підприємство могло успішно  функціонувати і одержувати прибуток, необхідно, щоб воно мало ефективну  і розвинену систему маркетингу, від якої багато в чому залежать результати діяльності підприємства.

Щоб краще розглянути маркетингову середу ВАТ «ДЗГА» роздивимося управління цією сферою. Під управлінням маркетингом розуміють аналіз, планування, втілення в життя і контроль за проведенням заходів, розрахованих на дослідження зовнішнього ринку встановлення і підтримку обмінів з цільовими покупцями заради досягнення певних завдань організації, таких як отримання прибутку, зростання об'ємів збуту, збільшення частки ринку. Завдання управління маркетингом полягає у впливі на рівень, час і характер попиту так, щоб це допомагало організації в досягненні тих цілей, що стоять перед нею, тобто управління маркетингом - це управління попитом. Кожна фірма зацікавлена в ефективному управлінні своєю маркетинговою діяльністю. Їй потрібно знати, як аналізувати ринкові можливості, відбирати відповідні цільові ринки, розробляти ефективний комплекс маркетингу і успішно управляти втіленням в життя маркетингових завдань. Процес управління маркетингом складається з таких етапів:

1. Аналіз ринкових можливостей

2. Відбір цільових ринків

3. Розробка комплексу маркетингу

4. Втілення в життя маркетингових заходів.

ВАТ «ДЗГА» - підприємство, створене більш 40-а років тому, має  ринки збуту, що давно склалися. Коли в Донецьку в 1966 році був побудований завод по виробництву рятувальної апаратури, продукція його реалізовувалася на внутрішньому ринку СРСР і не експортувалася. Отже за межами СРСР цей завод залишався невідомий. Після розпаду СРСР в 1991 році заводу для виживання стало необхідно вийти на зарубіжні ринки, оскільки український споживач виявився неплатоспроможним. Життєво важливо стало не порушувати зв'язків з країнами СНД, особливо з Росією, оскільки деякі з них є постачальниками матеріалів на завод, а також мають істотну питому вагу в загальному об'ємі реалізації продукції ВАТ «ДЗГА». Проте незабаром в країнах колишнього СРСР стали з'являтися власні виготовителі рятувальної апаратури, які дещо потіснили позиції ВАТ «ДЗГА» на ринках цих країн. На цьому етапі перед заводом встала проблема виходу за межі СНД на ринки країн ближнього і далекого зарубіжжя.

Оскільки ВАТ «ДЗГА» функціонує не тільки на вітчизняному, але і на зарубіжному ринку, слід, перш за все, визначити мотиви виходу заводу на зовнішній ринок.

1. Вірогідне розширення збуту продукції. На відміну від вітчизняного ринку, за кордоном є реальна можливість збуту проведених виробів і, що більш важливо, отримання за них реальних грошових коштів. На вітчизняному ринку ж в сьогоднішній час практично весь збут продукції здійснюється у вигляді постачань без своєчасної оплати, які виробляються по вказівці Міністерства вугільної промисловості, що не сприяє виживанню заводу.

2. Придбання ресурсів на взаємовигідних умовах з країнами-імпортерами готової продукції (наприклад, з підприємствами Росії). У окремих випадках мають місце операції на стрічній основі.

3. Диверсифікація ризиків. Передбачається, що фірма, виходячи на різні ринки, страхується від комерційних ризиків. Якщо в одній країні попит на продукцію невисокий, це звичайно компенсується вищим попитом в іншій країні.

Але вихід на зовнішній  ринок супроводжується багатьма новими проблемами, як то: необхідність значних фінансових вкладень у дослідження  зовнішніх ринків. Тому працівники відділу ЗЕЗМ і З користуються досить недорогим методом дослідження – кабінетним (вторинним, бібліографічним). Який включає в себе збір та вивчення наявних даних ( як правило, опублікованих).

Цей метод дослідження зовнішніх ринків є комплексним і включає:

• вивчення всієї інформації, доступної для компанії;
• аналіз каталогів конкурентів, що містять не тільки опис продукції, але й інформацію про ринки;
• ознайомлення зі спеціальними бібліотеками;
• отримання інформації від відповідних інформаційних банків, дослідницьких організацій.

Продукція підприємства вже багато років є єдиним засобом індивідуального захисту гірнорятівників України, Росії та багатьох інших країн світу. Гірнорятівники віддають перевагу товарам ВАТ «ДЗГА» за їх абсолютну надійність, легкість у використанні та малу вагу. Важливим пріоритетом в діяльності заводу є висока якість продукції, що випускається. Розробка рятівників відповідає технічним вимогам ДСТУ-2294-93 в Україні, ГОСТ – в Росії, ISO 9002 – у європейських країнах.

Основною проблемою  збуту готової продукції є  неплатоспроможність основних покупців на території України та Росії.

За технічними показниками  деякі види продукції ВАТ «ДЗГА» є значно кращими, ніж товари-конкуренти на закордонному ринку та при цьому  дешевшими. З цього можна зробити  висновок, що на товари підприємства буде попит як на українському, так і на світовому ринку.

Раніше, для просування на закордонних ринках, завод використовував як канал збуту консигнаційні склади, проте практика показала, що співпраця з дилерами набагато ефективніша, оскільки вони зацікавлені в збільшенні об'ємів збуту більшою мірою, ніж консигнатори. Тому на заводі створена система роботи з дилерами, а саме:

• ВАТ «Компания Росгорноспас»
• Фірма «Энергомашинекс» (Чехія).

 Використання дилерів  пояснюється багатьма причинами.  По-перше, вони мають набагато більші можливості, в порівнянні з самим заводом,  для вивчення ринків, на яких буде здійснюватися безпосередній збут продукції. По-друге,  для них залагоджування формальностей, пов'язаних з експортним очищенням вантажів (митні процедури, підтвердження якості і т.п.), проходять набагато з меншими зусиллями, ніж, якби з ними займався безпосередньо експортер. По-третє, дилерам зручніше встановлювати контакти з потенційними споживачами продукції і, таким чином, забезпечувати виручку її виробникам.

 Таким чином, використовуючи  таку концепцію руху товару  на основі непрямого маркетингу, ВАТ «ДЗГА» ефективно вирішує  для себе задачу, пов'язану зі  збутом товарів на даних зарубіжних  ринках і це дозволяє також  забезпечити бажаний рівень обслуговування  клієнтів з мінімальними загальними витратами. Номенклатура продукції, яку продає ВАТ «ДЗГА» на ринках далекого і ближнього зарубіжжя, є тією, яка має відносно великий попит. Це обумовлено специфікою продукції, призначеної, в основному, для підприємств галузей важкої промисловості, тобто тих виробництв, робота яких пов'язана з важкими для життя і здоров'я людини умовами їх діяльності, а значить, застосування засобів безпеки для них не можна ігнорувати.

 Враховуючи, що діяльність  по організації руху товару  пов'язана з великими компромісами, необхідний систематичний підхід до зміни практики ухвалення рішень.

 Відправна точка  створення системи руху товару - вивчення потреб клієнтів і  пропозицій конкурентів. Споживачів  цікавлять своєчасна доставка, готовність  постачальника задовольнити екстрені потреби клієнта, готовність приймати назад дефектні товари і швидко замінювати їх, готовність підтримувати товарно-матеріальну базу і т.д.

 Підприємство ж,  у свою чергу, вивчає порівняльну  значущість цих видів послуг  в очах клієнтів. Так, наприклад, на ВАТ «ДЗГА» при центральній заводській лабораторії розроблені спеціальні  стандарти на надання сервісних і ремонтних послуг, по яких підприємство зобов'язується привести в робочий стан апарат, що вийшов з ладу,  або замінити на аналогічний негайно. Розробка власних стандартів не співпадає із стандартами фірм-конкурентів на аналогічні види послуг.