Аналіз ефективності фінансування підприємства за рахунок власного капіталу

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.2. Форми власного капіталу

 

Основним елементом власного капіталу є статутний капітал  – що є показником, який характеризує розміри і фінансовий стан підприємства. Тобто це сума коштів, що внесені в майно підприємства власниками (учасниками, засновниками). Розмір статутного капіталу визначається за домовленістю між засновниками, фіксується в установчих документах як сукупність внесків (часток, акцій за номінальною вартістю, пайових внесків) засновників (учасників) підприємства та реєструється у відповідних органах.

Власний капітал є підставою для початку, а також продовження господарської діяльності підприємства і виконує наступні функції (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Функції статутного капіталу

№ з/п	Функція	Зміст функцій статутного капіталу
1	2	3
1	Довгострокового фінансування	Використовується підприємством протягом тривалого часу
		Продовження табл. 1.1
1	2	3
2	Відповідальності та захисту кредиторів	Сумою власного капіталу визначається відповідальність підприємства перед  зовнішніми користувачами, а також  захист кредиторів від втрати капіталу
3	Компенсації завданих збитків	Гарантує їх погашення
4	Кредитоспро-можності	Вартість власного капіталу є гарантією погашення отриманого кредиту
5	Фінансування ризику	Сума власного капіталу може використовуватися для проведення ризикованих операцій господарської  діяльності підприємства та здійснення ризикових інвестицій
6	Незалежності і влади	Розмір власного капіталу визначає незалежність власників і його вплив на господарську діяльність підприємства
7	Розподілу доходів і активів	На підставі внеску власників у капіталі здійснюється розподіл отриманого фінансового результату за звітний період та майна у разі ліквідації підприємства

 

Розмір статутного капіталу використовується як основа при розрахунках  багатьох економічних коефіцієнтів, що характеризують фінансовий стан підприємства, і, в першу чергу, – автономність бізнесу[13].

Статутний капітал є невід’ємною  складовою частиною практично будь-якого  підприємства, разом з тим, він  – досить умовна величина, яка означає  сукупний розмір внесених засновником  або учасником коштів в момент створення товариства, наприклад, надане в натуральній формі у власність підприємствам за рахунок внесків до статутного капіталу чи в оплату акцій, оцінюють за вартістю, визначеною за домовленістю учасників. Через деякий період часу, кошти, внесені до статутного капіталу, можуть бути як примножені, так і втрачені повністю або частково. Тому об’єктивною оцінкою будь-якого підприємства є не розмір його статутного капіталу, а кошти чистих активів. До того ж сам по собі розмір не може ніяким чином гарантувати права кредиторів на майно підприємства.

З точки зору економіста, зміст статутного капіталу полягає у забезпеченні створеної юридичної особи основними і оборотними засобами, необхідними для початку господарської діяльності по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг чи продажу товарів.

Відомості про розмір і порядок утворення статутного капіталу повинні бути зазначені в засновницьких документах колективного підприємства.

Згідно з чинним законодавством мінімальний розмір статутного капіталу регламентований лише для господарських товариств (акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства та ін.) та деяких специфічних видів діяльності, пов’язаних з фінансовими операціями. Для підприємств всіх інших організаційно-правових форм господарювання його розмір визначається засновниками та залежить перш за все від виду та масштабу діяльності.Виділяють наступні видикапіталу: акціонерний капітал (капітал підприємств, створених у форміакціонерних товариств); пайовий капітал (капітал партнерських товариств); пайовий капітал (капітал партнерськихпідприємств - товариств з обмеженою відповідальністю, командитних іт.д.) і індивідуальний капітал (капітал індивідуальних підприємств -сімейних і т.д.).

Порядок формування капіталу в залежності від організаційно-правової форми підприємства наведено в табл.1.2.

 

 

Таблиця 1.2

Формування капіталу на підприємствах основних організаційно-правовихформ

№ з/п	Організаційно-правова форма  підприємства	Назва капіталу	Порядок формування капіталу
1	2	3	4
1	Відкриті та закриті акціонерні товариства (ВАТ, ЗАТ), товариства з  обмеженою відповідальністю (ТзОВ), товариства з додатковою відповідальністю (ТзДВ)	Статутний капітал	Сума часток засновників (учасників), визначених засновницькими документами
2	Повні товариства (ПТ), товариства на довірі (командитні)	Складовий капітал	Сукупність внесків учасників
3	Державні та комерційні підприємства	Статутний капітал	Сукупність виділених  підприємству державним (муніципальним) органом основних та оборотних засобів
4	Підприємства, засновані на власності об’єднання громадян	Пайовий капітал	Сукупність пайовихвнесків членів для спільного ведення підприємницької діяльності

 

 

Учасники товариств з  обмеженою відповідальністю та командитних  товариств відповідають за зобов’язаннями товариства в розмірі своїх внесків. Засновники цих товариств несуть солідарну відповідальність всім своїм майном, учасники товариства з додатковою відповідальністю відповідають за зобов’язаннями товариства розміром своїх внесків, а при необхідності майном, що їм належить, в розмірі, кратному внеску кожного учасника (граничний розмір відповідальності учасників передбачено в засновницьких документах).

Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю, командитного товариства, повного товариства, товариства з додатковою відповідальністю формується за рахунок внесків його учасників та засновників. 

Крім того, до моменту  реєстрації товариства з обмеженою  відповідальністю кожен з учасників  зобов’язаний внести не менше 30 % свого паю, що підтверджується відповідними документами.

Вартість об’єктів інтелектуальної  власності та інших нематеріальних активів визначається на договірних засадах між власниками підприємства і суб’єктами права власності на ці об’єкти (громадяни, юридичні особи, держава).

Майно, надане засновниками в рахунок їх внесків до статутного капіталу підприємства, оцінюється за домовленістю із співвласниками підприємства.

Якщо на внесок до статутного капіталу майном відсутні документи  про підтвердження його вартості, то воно оцінюється за взаємною згодою засновників, про що складається протокол засновницьких зборів. Якщо засновники не можуть прийти до спільної думки з оцінки майна, то в цьому випадку проводиться експертна оцінка в бюро технічної інвентаризації або в торгово-промисловій палаті [10].

Акціонерне або пайове товариство відрізняється від розглянутих товариств тим, що відповідальність кожного з учасників господарства обмежується одним лише його внеском – акцією.

При створенні ВАТ організовується  відкрита підписка на акції. Особи, що бажають придбати акції, повинні внести на рахунок засновників не менш 10 % вартості акцій, на які вони підписалися.

При створенні ЗАТ до скликання  засновницьких зборів засновники повинні  внести не менше 50 % номінальної вартості акцій.

Відкриття тимчасового банківського рахунку для акумуляції засобів, що формують статутний капітал, здійснюється банківською установою на підставі нотаріально завіреної копії засновницького договору та заяви, яка підписана одним із засновників, повноваження якого підтверджуються рішенням засновницьких зборів.

АТ не пізніше, ніж через 6 місяців після реєстрації, зобов’язано видати акціонерам акції (сертифікати акцій). ЗАТ має право випускати тільки іменні акції. Обіг іменних акцій фіксується товариством, яке зобов’язане вести книгу реєстрації акцій. Реєстраційною інформацією в даному випадку є дані про всіх власників акцій, про час придбання акцій, про пакет акцій кожного акціонера.

Для випуску акцій акціонерне товариство подає до реєстраційного органу документи.

В Державну комісію по цінних паперах і фондовому ринку  подається заява відповідної  форми.До заяви додаються:

- нотаріально завірена копія статуту;

- зразок бланку сертифікату акції;

- баланс, засвідчений підписами та печатками емітента і аудитора, довідка про фінансовий стан емітента, засвідчена підписами і печаткою аудитора, і висновок аудитора станом на перше число поточного квартал.

- копія свідоцтва про державну реєстрацію товариства;

- копія свідоцтва про реєстрацію попередніх випусків акцій (для ВАТ, з якого відбувається виділення).

Після реєстрації випуску  емітенту видається свідоцтво, яке  є підставою для друку бланків  сертифікатів акцій (при документарній  формі випуску) або для оформлення глобального сертифікату в депозитарії (при бездокументарній формі випуску). При реєстрації наступного випуску акцій АТ не сплачує держмито. Держмито, пов’язане з емісією цінних паперів, сплачується тільки при реєстрації інформації про емісію, що у випадку з емісією акцій зобов’язані робити відкриті акціонерні товариства, які, крім реєстрації випуску акцій, реєструють інформацію про нього.

Засновники відкритого акціонерного товариства (емітенти) повинні інформувати  згідно з вимогами законодавства  про випуск акцій, зміст та порядок  реєстрації яких встановлюється Державною  комісією з цінних паперів та фондового  ринку. У повідомленні про відкриту підписку повинні бути вказані: фірмове  найменування АТ, предмет, мета та строки його діяльності, склад засновників, дата проведення засновницьких зборів, розмір статутного капіталу, що передбачається, номінальна вартість акцій, їх кількість  та види, переваги та пільги засновників, місце проведення, початковий та кінцевий термін підписки на акції, склад майна, яке вноситься засновниками в  натуральній формі, найменування банківської  установи та номер поточного рахунку, на який повинні бути зараховані початкові  внески. За рішенням засновників до повідомлення можуть бути включені також інші дані. Термін відкритої підписки на акції не може перевищувати 6-ти місяців.

Емітент видає акції покупцеві  лише за умови повної оплати їх вартості. Акціонеру замість цінних паперів може бути виданий сертифікат на сумарну номінальну вартість акцій, які йому належать.

Акції ВАТ можуть поширюватись шляхом: відкритої підписки або купівлі-продажу на біржах.

Акції ЗАТ можуть бути поширені тільки між учасниками та не можуть поширюватися шляхом: підписки; купівлі-продажу на біржі[7].

Основною метою діяльності будь-якого підприємства є збільшення його власного капіталу. На розмір власного капіталу впливає чотири основних типи операцій: доходи, витрати, внески та вилучення.

Коли змінюються внески до статутного капіталу, вносяться зміни  до засновницьких документів, що підлягають державній реєстрації. Товариство зобов’язане в п’ятиденний термін повідомити орган, який здійснив реєстрацію, про зміни.

Рішення товариства про зміни розміру статутного капіталу вступає в силу з дня їх державної реєстрації.

Будь-які, навіть передбачені засновницькими документами, зміни статутного капіталу, не зареєстровані у встановленому порядку, є порушенням і тягнуть за собою адміністративні штрафи. Але, крім того, державна реєстрація такого підприємства може бути анульована, а саме підприємство – ліквідоване.

Збільшення статутного капіталу за умови повного формування раніше оголошеної величини здійснюється одностайним  рішенням загальних зборів учасників. Статутний капітал ТзОВ може бути збільшений за рахунок:

- додаткових внесків учасників;

- дивідендів, які належать учасникам;

- нерозподіленого прибутку.

Товариство за рішенням загальних зборів акціонерів може збільшити свій статутний капітал шляхом додаткового випуску акцій, обміну облігацій на акції, збільшення вартості раніше випущених акцій, а також шляхом залучення додаткових інвестицій, індексації основних засобів та з інших причин за умови повної оплати (за вартістю не нижче номінальної) всіх випущених акцій. При додатковій емісії акцій АТ затверджує проспект емісії або інформацію про випуск цінних паперів.

Зменшення статутного капіталу акціонерного товариства здійснюється у виключних випадках за рішенням зборів акціонерів після повідомлення всіх його кредиторів у встановлені законодавством терміни. Зменшення величини статутного капіталу відбувається внаслідок зниження номінальної вартості акцій або скорочення їх кількості шляхом викупу частини акцій у їх власників.

Сума статутного капіталу, яка на дату реєстрації підприємства заявлена, але фактично не внесена  засновниками, представляє собою  неоплачений капітал підприємства.Ця сума відображає ту частку статутного капіталу, яка ще не внесена учасни-ками, а тому вираховується при визначенні величини власного капіталу [10].