Головні напрями розвитку етики бізнесу

- протиріччя між особистими інтересами й інтересами корпорації; 

- наявність фаворитів; 

- тверді ціни; 

- неможливість висловити своє обурення й незгоду в атмосфері постійних неетичних вчинків; 

- недостатня увага родині або особистим справам через надмір роботи; 

- виробництво продукції з сумнівними характеристиками з якості й безпеки; 

- неповернення яких-небудь речей або цінностей, узятих на робочому місці, у товаришів по службі або з фондів корпорації;  

- свідоме перебільшення свого плану роботи задля одержання підтримки; 

- перебільшена увага до просування по службових сходах на шкоду інтересам справи;  

- обман конкурентів з метою одержання вигоди для компанії; 

- створення союзів із сумнівними партнерами в надії на щасливу випадковість; 

- затягування й зволікання із виконанням своїх обов’язків, що призводить до надмірної витрати грошей корпорації;

- надання негативного впливу на суспільно-політичний процес шляхом дачі хабара й внесення змін у законодавство.

З іншого боку, в світі  почало зростати занепокоєння проблемами, викликаними неконтрольованим зростанням економіки (проблеми екології; домінування технократичних тенденцій в розвитку суспільства, особистості; дисбаланс в розвитку економічних та етичних засад суспільного життя та ін). Все це поставило на порядок денний питання розробки і впровадження принципів і норм етики бізнесу.

У Європі і США, незважаючи на наявні дискусії і розбіжності  про те, яке місце етика займає в діяльності професійних бізнесменів, прихильники наявності етики  в бізнесі відстоюють положення  про те, що етичні принципи сприяють підтримці рентабельності, конкурентоспроможності й ефективності компаній. Такі універсальні моральні цінності як чесність, справедливість, відповідальність, трансльовані в практичну діяльність, пов’язану з різними варіантами підприємництва, сприяють стабільності, погодженості, цивілізованості [5, ст.76].

Початок етики бізнесу  як окремої сфери знання датується  серединою 70-х років. Саме з цього  часу почали організовувати конференції, семінари, присвячені етиці бізнесу. Вчені, представники бізнесу активно  працюють над визначенням етичних принципів на міжнародному, регіональному, професійному, корпоративному рівнях.

Найбільш важливим кроком у цьому напрямі можна вважати  прийняту в 1994 р. у швейцарському  місті Ко Декларацію Ко – “Принципи бізнесу” [6, ст.145]. Основні принципи бізнесу, які визнані у цьому документі, показано на рис. 1.

 

Рис. 1 Декларація Ко – “Принципи бізнесу”

Свідченням того, що світ, незважаючи на проблеми, в цілому рухається  до вироблення загальної, глобальної етики  є документи першого всесвітнього конгресу з етики, бізнесу та економіки (Токіо, 1996) та інших міжнародних форумів.

Активну роль в становленні  етичних засад бізнесу відіграють європейські вчені та представники бізнесу. Так, у вересні 2000 р. Європейська  мережа бізнес-етики провела свою 13-ту щорічну конференцію у Кембріджі (Великобританія) під назвою: "Етика: лідерство та відповідальність".

З кожним роком розширюється усвідомлення етики бізнесу як складової  ділової культури в різних країнах  світу. Так, у серпні 2000 р. в Росії  відбулася конференція “Бізнес і культура світу: репутація вітчизняного підприємництва та образ Росії у ІІІ тисячолітті”, на якій було прийнято “Принципи ведення справ у Росії”. У ній як найголовніше зазначається викладене нижче [7, ст.84].

• Прибуток головніший за все. Але честь дорожча прибутку.
• Поважай учасників спільної справи – це основа стосунків та самоповаги. Виконуй прийняті ділові зобов’язання.
• Утримуйся від насильства та погроз як способів досягнення ділових цілей.
• Завжди веди справу відповідно до коштів.
• Виправдовуй довіру. Вона – основа підприємництва та ключ до успіху. Прагни завоювати репутацію чесного, компетентного та порядного партнера. Будь таким, яким ти хочеш бачити свого кращого партнера.
• Конкуруй достойно. Не доводь ділові суперечки до суду. Найнадійніший партнер той, який теж виграє всі угоди.
• Дотримуйся чинних законів та поважай законну владу.
• Для законного впливу на владу об’єднуйся з однодумцями на основі даних принципів.
• Роби добро не заради користі та марнославства. Не вимагай за зроблене неодмінного суспільного визнання.
• При веденні справи, як мінімум, не завдай шкоди природі.
• Знайди в собі сили протистояти злочинності та корупції. Сприяй тому, щоб вони стали невигідними для всіх.
• Будь терпимим до представників інших культур. Вони не гірші і не кращі за нас, вони просто інші.

Важливим кроком на шляху  посилення етичних засад бізнесу  та менеджменту, інституалізації "етики  відповідальності" в сфері бізнесу  стала започаткована у 1999 р. Генеральним  секретарем ООН Кофі Аннаном ініціатива, яка отримала назву Глобального договору.

Глобальний договір  ООН спрямований на сприяння соціальній відповідальності бізнесу та підтримку вирішення підприємницькими колами проблем глобалізації та створення більш стабільної та всеохоплюючої економіки. Він пропонує компаніям забезпечити – в межах своєї діяльності – дотримання, підтримку і запровадження основних цінностей у сфері захисту прав людини, стандарти праці, охорони навколишнього середовища і боротьби з корупцією.

Права людини

Принцип № 1. Ділові кола повинні підтримувати та поважати підхід, який передбачає захист міжнародних прав людини в сферах їхнього впливу.

Принцип № 2. Ділові кола не можуть бути причетні (повинні не мати відношення) до порушення прав людини.

Стандарти праці

Принцип № 3. Ділові кола повинні підтримувати свободу зібрань та ефективне визнання права на колективний договір.

Принцип № 4. Ділові кола повинні підтримувати ліквідацію усіх форм примусової (та обов’язкової) праці.

Принцип № 5. Ділові кола повинні підтримувати ліквідацію дитячої праці.

Принцип № 6. Ділові кола повинні підтримувати ліквідацію дискримінації при прийомі на роботу та у професійній діяльності.

Навколишнє середовище

Принцип № 7. Ділові кола повинні застосовувати (підтримувати) дбайливий (обережний) підхід до питань екології.

Принцип № 8. Ділові кола повинні вживати заходів на підтримку посилення екологічної відповідальності.

Принцип № 9. Ділові кола повинні заохочувати  розвиток та розповсюдження екологічно безпечних технологій.

Боротьба з корупцією

Принцип № 10. Ділові кола повинні боротися з будь-якими виявами корупції, включаючи здирництво та хабарництво [10, ст.112].

Джерелами принципів  Глобального договору є " Загальна декларація прав людини ", " Декларація фундаментальних принципів і прав на робочому місці Міжнародної організації праці ", " Ріо-де-Жанейрська Декларація з екології та розвитку ", " Конвенція ООН проти корупції ".

Станом на вересень 2011 до Глобального договору приєдналося більше ніж 6 500 компаній та організацій з більш як 130 країн світу.

Для впровадження принципів  бізнес-етики активно створюються  міжнародні організації. Це, в першу  чергу, Міжнародне товариство економіки  та етики, Інститут соціальної та етичної  відповідальності, мережа соціальних починань. До відомих європейських організацій належать Європейська етична мережа, Європейська мережа бізнес-етики [7,ст.24].

Особливо значне місце  етичним аспектам розвитку бізнесу  та менеджменту відводиться в  США. Американці в цій сфері вважаються лідерами. Етиці бізнесу у США присвячено близько 50 монографій, читається більше ніж 500 курсів лекцій в університетах, видається декілька газет (“Газета з етики бізнесу”, “Бізнес і професійна етика”). В комп’ютерному каталозі Каліфорнійського університету більше ніж 340 книг і статей, присвячених цій темі [7, ст.26].

Проблеми ділової етики  протягом багатьох років були темою  широкої дискусії в бізнесі, уряді  та суспільстві в цілому. В країні протягом усієї її історії складалися стійкі традиції та цінності, які підкріплювалися і вдосконалювалися системою законодавства. В першу чергу це такі загальнолюдські цінності як чесність, правдивість, довір’я і справедливість в комерційних взаємовідношеннях; виконання зобов’язань; здорова конкуренція; винагорода, сумірна з роботою.

Етично недопустимим та підлягаючим покаранню за законом  в американській концепції етики  бізнесу є: корупція (дача взяток, вимагання); шахрайство; приховування доходів від  оподаткування; надання недостовірної  інформації в фінансовому звіті фірми.

В США зміст етики  бізнесу визначається [1, ст.43]: 

- моральними якостями підприємця, актуалізованими в його діловій поведінці;  

- професійною етикою, зокрема в питаннях сумлінної конкуренції; 

- моральними якостями підприємця, серед яких:

• вірність слову, договору;
• почуття міри в бажанні отримання прибутку;
• відповідальність за доручену справу;
• корпоративна солідарність;
• установка на підвищення кваліфікації, самовдосконалення;
• визнання і повага людської честі.

Важливим елементом  інституалізації етики бізнесу в Україні стало підписання провідними українськими та міжнародними компаніями, асоціаціями та неурядовими організаціми Глобального Договору ООН.

Представництво Організації  Об'єднаних Націй в Україні  провело презентацію ініціативи Глобального договору 6 грудня 2005 під час Форуму соціальної відповідальності бізнесу та Глобального Договору. Участь у заході взяли більше 70 представників ділових кіл, влади, Організації Об'єднаних Націй, міжнародних та українських неурядових організацій, наукової спільноти та ЗМІ. Основною метою Форуму було продовження діалогу між зацікавленими сторонами щодо соціальної відповідальності бізнесу, а також для підписання Глобального Договору та створення мережі Глобального Договору в Україні.

Презентація Глобального договору в Україні відбулася 25 квітня 2006 р. за підтримки провідних українських та міжнародних компаній та високих посадовців Уряду України. Першими підписантами ініціативи стали 34 провідні українські та міжнародні компанії, асоціації та неурядові організації.

Підписанти Глобального  Договору в Україні заявили про  своє бажання щодо створення мережі Глобального договору в Україні у 2006 році, яка служить платформою для сприяння та просування соціальної відповідальності бізнесу та принципів Глобального Договору в Україні.

Для поширення концепції  соціальної відповідальності бізнесу та заохочення дотримання практики соціальної відповідальності як позитивного поштовху до змін, ООН в Україні організувала серію зустрічей з представниками приватного сектору, провідними представниками українських та мультинаціональних компаній, ділових асоціацій, торгових та трудових спілок та громадських організацій [10, ст.213].

3. Предмет етики бізнесу та її значення

Етика бізнесу послуговується основними принципами загальної  теорії моралі, загальнолюдськими цінностями, які ця теорія обґрунтовує і захищає. Оскільки підприємницька діяльність породжує специфічну мораль, то етика бізнесу досліджує насамперед її специфіку. Вона не просто констатує факти, явища, процеси у бізнесовому середовищі, а всебічно аналізує підприємницьку мораль, яка постає в домінуючій громадській думці представників бізнесу, а також моральність у цій сфері (типові реальні стосунки людей) крізь призму відповідності їх уселюдським моральним нормам.

Функціонування моралі у бізнесовій сфері є складним і суперечливим процесом, що дало підстави багатьом філософам вважати мораль і бізнес несумісними, переконувати, що поняття "етика бізнесу" таїть у собі нерозв'язні суперечності. Йшлося про те, що за практично-утилітарного відношення людина орієнтується на користь, за морального — на свої уявлення про добро і зло. Носієм цієї суперечності е одна і та сама людина, і від неї, її загальної, моральної культури залежить примирення в ній цих протилежностей. Безперечно, ефективна діяльність у сфері бізнесу передбачає майже постійне практично-утилітарне відношення людини до дійсності, за якого максимально актуалізуються знання, уявлення, емоції, ціннісні орієнтації, які обслуговують це відношення, і деактуалізуються всі інші. Проте деактуалізація деяких сфер свідомості ще не означає цілковите витіснення з неї всіх, крім утилітарних, ціннісних установок. Людина високої культури за будь-якої практично-утилітарної ситуації захищатиме моральні, естетичні, національні (віруюча — релігійні) та інші цінності. Тому мораль і бізнес є сумісними настільки, наскільки людина здатна узгодити їх ціннісні установки. Очевидно, не позбавлені рації твердження, що абсолютизація користі приглушуватиме орієнтацію на добро. Однак орієнтація тільки на добро паралізуватиме волю бізнесмена, робитиме його нежиттєздатним в основній сфері життєдіяльності. Мораль може утвердитися в бізнесі, апелюючи до підприємця не стільки як до суб'єкта морального відношення до дійсності, скільки як до суб'єкта практично-утилітарного відношення. Йдеться про обставини, які наводять на висновок, що дотримуватися норм моралі вигідно принаймні з огляду на перспективу.