Інформаційно-аналітичне забезпечення органів державної влади

     Інформаційно-аналітичне забезпечення  органів державної влади                                    

 ЗМІСТ

 ВСТУП…………………………………………………………………………3

1.ТЕОРЕТИЧНІ  ОСНОВИ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ  ОРГАНІВ ВЛАДИ………………………………………………………………………….5

1.1. Роль інформації у процесі прийняття державно-управлінських рішень…………………………………………………………………………...5

1.2. Побудова інформаційно-аналітичної системи

 органів  державної влади………………………………………………………6

2. АНАЛІЗ  СУЧАСНОГО СТАНУ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОГО  ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ  В УКРАЇНІ……………9

2.1. Регіональні  програми інформатизації……………………………..........11

3. СЛУЖБА ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ НАЦІОНАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ ім. В.І.ВЕРНАДСЬКОГО……………………………………………………..14

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………22

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….24 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                           ВСТУП 

      Актуальність  теми: На сьогодні інформація набуває статусу четвертого після землі, капіталу та праці фактора економічного відтворення і стає основою всіх виробничих відносин. Головний зовнішній прояв інформаційного суспільства – це інтенсивне насичення всіх сфер його життєдіяльності інформаційними продуктами та комп’ютерно-телекомунікаційними технологіями. Виходячи із цього, можна стверджувати, що цим тенденціям повинні слідувати усі ієрархічні рівні управління державою. Для України, в якій на тлі економічних реформ розгортається адміністративна реформа, питання формування інформаційної й аналітичної бази для прийняття управлінських рішень на державному рівні є особливо актуальним. Ефективна та якісна система інформаційного забезпечення органів державної влади є невід'ємною складовою професійного функціонування системи державного управління. Впровадження та всебічне використання сучасних інформаційних технологій в управлінській діяльності забезпечує інформаційно-аналітичну підтримку прийняття управлінських рішень на всіх рівнях, супроводжує інформаційну підтримку соціально-економічного розвитку держави і її окремих регіонів, забезпечує інформаційні потреби державних службовців та інших категорій громадян, створює умови для об'єктивного формування громадської думки щодо діяльності органів влади, а також послуг, які вони надають.

      Мета курсової роботи:  наукове обґрунтування та розробка методичних і практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізмів інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів влади на центральному та регіональному рівнях.

      Об'єктом  дослідження є: процес інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів влади на центральному та регіональному рівнях.

      Предметом є служба інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади Національної бібліотеки України ім.В.І.Вернадського.

      Завдання  роботи:

-  з’ясувати особливості державного управління в інформаційному суспільстві в умовах упровадження в Україні електронного врядування;

-  обґрунтувати структуру сучасної інформаційно-аналітичної системи забезпечення діяльності органів влади;

-  проаналізувати стан інформаційно-аналітичної діяльності органів влади в контексті їх готовності до впровадження електронного врядування в Україні;

-  охарактеризувати інституціональне забезпечення інформатизації органів влади за кордоном та в Україні;

-  дослідити основні напрями розробки та реалізації державних програм інформатизації органів державної влади й місцевого самоврядування;

      Методи  дослідження: аналіз, синтез.

      Методологічну базу склали роботи таких авторів: вчені Є. Балашов, Н. Бусленко, В. Глушков, В. Гончаров, А. Дабагян, А. Іваненко, І. Кононенко, Н. Міхеєва, Г. Поспєлов, М. Раду, Ю. Якутін та ін. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1.ТЕОРЕТИЧНІ  ОСНОВИ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ  ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ  ВЛАДИ.

1.1. Роль інформації  у процесі прийняття  державно-управлінських  рішень.

З появою нових інформаційних технологій, основою яких є впровадження засобів  обчислювальної техніки, зв’язку, систем телекомунікації, інформація стає постійним  і необхідним атрибутом забезпечення діяльності держави, юридичних осіб, громадських організації та громадян. Від її якості й достовірності, оперативності  одержання залежать численні рішення, що приймаються на різних рівнях –  від глави держави до громадянина.

      Інформацію, яка використовується в органах  державного управління, можна класифікувати  за різними напрямами та ознаками. На підставі результатів систематизації поглядів різних учених запропоновано  поділ  інформації, що використовується в державному управлінні, на вхідну й вихідну; внутрішню та зовнішню; офіційну й неофіційну; загальну та галузеву; горизонтальну й вертикальну; інформацію про минуле, сьогодення й майбутнє; інформацію, призначену для керівника суб’єкта управління та для інших посадових осіб; усну, електронну, подану на паперових носіях; універсальну та спеціалізовану. Інформація для прийняття управлінських  рішень має відповідати критеріям  актуальності, своєчасності, повноти, доступності, адекватності для прийняття  відповідних управлінських рішень. Обсяги та зміст інформації, потрібної  суб’єктам управління, залежать від  масштабу й важливості управлінського рішення, кількості й характеру  параметрів, які керуються та регулюються  в керованій системі, кількості  варіантів можливого стану й  поведінки об’єкта управління, величини та різноманітності спричинюваних  внутрішніх і зовнішніх дій, кількості  та якості показників, які характеризують результати роботи системи, структури  системи управління й кількості  рівнів у ній.[3;36]

      Уточнюючи поняття «інформатизація суспільства», його можна визначити так: інформатизація суспільства – це забезпечення орієнтованого, інноваційного розвитку, головною метою якого є підвищення інформаційної культури та знань, які перетворюються в  ресурс соціально-економічного розвитку шляхом посилення інтелектуальних можливостей людей і машин за допомогою інформаційних та телекомунікаційних технологій. Головною метою інформатизації органів державної влади та органів місцевого самоврядування є створення оптимальних умов як для задоволення інформативних потреб, так і для реалізації конструктивних прав громадян, органів державної влади і місцевого самоврядування, організацій, суспільних об’єднань на основі формування й використання інформаційних ресурсів та найсучасніших інформаційних технологій.

      Інформатизація органів державної влади всіх рівнів та всіх суб'єктів державного й суспільного життя країни не дасть користі без одночасної інформатизації всіх суб'єктів промислової, торговельної та інших сфер державної й суспільної діяльності, а також розширення доступу громадян до інформаційно-комп’ютерної технології, оскільки діяльність цих суб'єктів є джерелом інформаційного ресурсу для державних органів влади.[5;308]

      Існування «електронного врядування» як засобу державного управління та взаємодії  органів державної влади в  умовах інформатизації приводить до зміни ролі та сутності самої держави.  Технологія електронного врядування складається з двох компонентів – це внутрішня урядова інформаційна інфраструктура, аналог корпоративної мережі та зовнішня інформаційна інфраструктура, що взаємодіє з громадянами й організаціями. 

1.2.  Побудова інформаційно-аналітичної  системи органів  державної влади. 

      Першочерговим завданням інформатизації є побудова системи інформаційно-аналітичного забезпечення органів управління, яка  являє собою складну, інтегровану, багаторівневу, ієрархічно організовану людино-машинну систему, призначену для підтримки ефективного управління життєдіяльністю регіону всіма причетними до цього процесу органами управління на основі комплексів організаційно-адміністративних і економіко-математичних методів, а також сучасних інформаційних технологій.  Формування ефективної та адаптованої до сучасних реалій інформаційно-аналітичної системи прийняття управлінських рішень органами влади повинно спиратися на концепцію побудови інформаційно-інтелектуального суспільства та враховувати вимоги до якості вхідної й вихідної інформації.[6;17]

При створенні  інформаційно-аналітичної системи  органів державної влади, її основними  елементами мають бути бази даних; системи  обробки даних (у системах прийняття  рішення); автоматизовані робочі місця, які реалізують свою роботу на базі сучасних електронно-обчислювальних машин  та засобів зв’язку. Первинними елементами інформаційно-аналітичної системи  є периферійні об’єктно-спеціалізовані автоматизовані інформаційні підсистеми.(рис.1) 
 
 
 
 
 

      Рис. 1.  Схема автоматизованої інформаційної  системи первинного об’єкта  

      Комплексна  комп’ютерно-інформаційна система  підтримки прийнятих рішень у  державному управлінні соціально-економічними процесами у країні або в окремому регіоні повинна володіти властивостями  своєчасності, комплексності, оптимальності  рішень і повноти актуальності, доступності, достовірності вхідної інформації.

      У зв’язку із впровадженням технології електронного урядування інформаційно-аналітичні системи органів державної влади  необхідно розглядати як відкриті системи, які повинні забезпечувати умови  для інтерактивної участі громадськості  у процесі прийняття управлінських  рішень. Серед інформаційних ресурсів органів державної влади важливе  місце повинна посісти інформація, яка надходить від юридичних  та фізичних осіб як реакція на прийняті органами влади рішення.

Проблеми  прийняття управлінських рішень дуже гостро стоять на рівні систем, де завдання управління слабо структуровані  та слабо формалізовані, де наявні невизначеність, суперечності початкових даних і  знань про об’єкти та різні  процеси. У зв’язку із цим ефективним інструментом у формуванні інформаційно-аналітичних  систем може слугувати створення  та впровадження експертних систем. Взаємодію  експерта, користувача та структурних  частин системи можна подати у  вигляді певної базової структури.

      В експертній системі має бути два  режими: режим накопичення знань  та режим вирішення завдань. У  режимі накопичення знань експерт  взаємодіє з експертною системою за допомогою інженера знань. У режимі вирішення завдань у взаємодії  з експертною системою бере участь користувач, якого цікавить результат  та спосіб його отримання. Експертна  система, на відміну від вирішення  завдань за алгоритмом, не виключає користувача та рішення, а, навпаки, зберігає за ним ініціативу. 
 

Рис.2 Базова структура експертної системи

      У необхідні моменти експертна  система підказує необхідний напрям вирішення завдань, розвиває ланцюг умовиводів, пояснює свої дії. Основою  побудови будь-якої експертної системи  є база знань. 

2. АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ. 

      Розвиток  відповідної технічної бази не вирішить усіх проблем у системі державного управління, але може суттєво підвищити  ефективність її роботи на зазначених рівнях, адже застосування новітніх технічних  засобів супроводжується оптимізацією організаційних процедур, що робить їх більш простими й логічно витриманими. Органи влади витрачають значні кошти  на свою інформатизацію, останніми  роками держава впевнено займає одне з провідних місць серед споживачів ринку інформаційно-комунікаційних технологій. Втім, головною проблемою  інформатизації влади в Україні  залишається не стільки недостатнє фінансування впровадження інформаційно-комп’ютерних технологій в ці органи, скільки  проблема його ефективного використання.

      Проект  електронного уряду в Україні  вже має певне практичне втілення, інформаційні послуги загального призначення  надаються органами виконавчої влади  громадянам та юридичним особам з  власних веб-сайтів та за допомогою  Єдиного веб-порталу. Разом з тим, порівнюючи послуги, що надаються вітчизняними органами влади, з базовими послугами  ЄС, слід відзначити, що в більшості  сайтів застосовані режими рівня  інформування (надання безпосередньої інформації про державні (адміністративні) послуги) та односторонньої взаємодії (забезпечена можливість користувача  отримати електронну форму документа), але все ще відсутні режими двосторонньої, інтелектуальної взаємодії (не забезпечена можливість обробки електронної форми документа, включаючи ідентифікацію) та проведення трансакцій.