РОЗДІЛ 3 УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ЕКСПОРТНИХ ОПЕРАЦІЙ НА  ДП «КАМ’ЯНСЬКО-ДНІПРОВСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО»

     3.1. Напрямки підвищення  ефективності експортних операцій  на ДП «Кам’янсько-Дніпровське лісове господарство»

 

     Розглянувши теоретичні основи організації експортних операцій і застосовувані засоби їх здійснення був розглянутий комплекс заходів щодо поліпшення організації  і підвищенню ефективності експортних операцій.

     Розглянемо  основні з них:

     - підвищення конкурентноздатності товарів, планованих на експорт тому що конкуренція на світовому ринку більш тверда і споживачі пред'являють до товарів більш високі вимоги;

     - підвищення кваліфікації персоналу,  що приймає участь в організації  експортних операцій, шляхом регулярного проведення навчання й атестацій, а також шляхом стимулювання і мотивація персоналу;

     - вибір найбільш ефективної форми  організації відділу, що здійснює  експортні операції;

     - поліпшення й оптимізація процесу  пошуку контрагентів і встановлення контактів з ними;

     - залучення контрагентів для відносин  на довгостроковій основі;

     - використання найбільш вигідної  для експортера форми розрахунків  – акредитива, при якій експортер  має гарантію оплати товару;

     - застосування базисних умов постачання, мінімізуючи витрати експортера на транспортування товару;

     - використання ефективних систем  контролю якості з метою недопущення  відмовлення покупця від товару  чи зниження ціни;

     - здійснення постачань вчасно  з метою забезпечення зобов'язань  по виконанню контракту;

     - розробка і реалізація комплексу  маркетингу при експорті кожного  виду продукції і при виході  на новий ринок;

     - зменшення витрат виробництва  з метою зменшення собівартості  товару;

     - проведення гнучкої цінової політики, тому що при експорті товарів підприємство змушене орієнтуватися не тільки на свої витрати виробництва, але і на світові ціни;

     - недопущення простроченої дебіторської  заборгованості та ін.

     Найважливішою передумовою прийняття рішення про організацію орієнтованого на експорт виробництва, про вихід підприємства на зовнішній ринок, а також умовою правильного оформлення зовнішньоекономічних контрактів є оцінка конкурентоспроможності експортної продукції.

     Конкурентоспроможність  експортної продукції - це сукупність споживчих властивостей призначеного для експорту товару" яка відрізняє його від товару конкурента за ступенем відповідності конкретним потребам з урахуванням витрат на їх задоволення.

     Існують такі умови конкурентоспроможності товару.

     - нормативні, які визначають відповідність вимогам стандарті в, технічних умов, міжнародних конвенцій, угод та правил;

     - споживні, які визначають відповідність споживчих параметрів або характеристик товару споживчим параметрам потреби покупця;

     - економічні, які визначають відповідність вартісних характеристик товару вимогам вигідності його придбання та використання.

     Критерієм конкурентоспроможності товару виступає відношення корисного ефекту використання товару до ціни споживання, тобто до сумарних затрат на придбання та експлуатацію товару.

     Експортер за інших рівних умов прагне збільшити це співвідношення з метою зростання конкурентоспроможності продукції, але без шкоди прибутковості виробництва та реалізації своєї продукції на конкретному ринку.

     Загальною тенденцією на світових ринках машинотехнічної продукції є відносне зниження ролі цінової конкуренції та підвищення значення нецінової (товарної) конкуренції.

     Для підприємств, які використовують у  конкурентній боротьбі методи цінової  конкуренції, реальні можливості підвищення конкурентоспроможності експортних товарів за рахунок зниження цін залежать від таких факторів: можливості удосконалення процесів виробництва, можливості використання дешевшої сировини, матеріалів, комплектувальних виробів,  структури ціни споживання (частка контрактної ціни у ціні споживання), еластичності попиту на товар (зміни попиту на товар, що випливає з умов торгівлі).

     Використання  методів цінової конкуренції  часто має тимчасовий характер, тобто  здійснюється на певних стадіях життєвого  циклу товару, зазвичай на стадії проникнення на ринок та на стадії зрілості.

     До  факторів підвищення конкурентоспроможності товару в умовах нецінової конкуренції  належать: удосконалення споживчих властивостей та підвищення якості продукції, своєчасне створення збутової мережі, створення ефективной системи обслуговування споживачів, надання супутніх послуг, кредитування експорту, стимулювання попиту за допомогою диференціації товару, реклами, використання торгової марки, належного упакування тощо.

     Отже, підвищення конкурентоспроможності товару може бути досягнуто за рахунок заходів  як у сфері виробництва продукції, так і у сфері обігу. 
 
 

     3.2. Шляхи удосконалення  організації експорту на ДП  «Кам’янсько-Дніпровське лісове господарство»

 

     Несприятливі  тенденції, які склалися у зовнішній  торгівлі України товарами лісої промисловості не залишають сумнівів в тому, що необхідною умовою щодо інтенсифікації зовнішньоторговельної діяльності країни на сучасному економічному етапі стає, перш за все, підвищення ефективності використання її експортного потенціалу.

     Питання підвищення та удосконалення експортного потенціалу України висвітлюється в роботах C. Пирожкова, Я. Жаліла, В. Бесєдіна, А. Сухорукова, М.Крижанівського, О.Білоруса, Б. Губського.

     Низька  конкурентоспроможність вітчизняної  продукції, важкий фінансовий стан, недостатній  розвиток вітчизняних систем сертифікації і контролю якості експортної продукції, низька підготовка спеціалістів у сфері зовнішньоекономічної діяльності, нестабільність нормативної бази країни - є головними факторами які справляють стримуючий вплив на український експорт.

     Для збільшення експорту продукції ДП «Кам’янсько-Дніпровське лісове господарство» в межах здійснення експортоорієнтованої стратегії вітчизняних підприємств необхідно: розвивати конкурентоспроможне експортне виробництво; стримувати інфляцію; активно сприяти залученню іноземних інвестицій.

     ДП  «Кам’янсько-Дніпровське лісове господарство», Запорізької області є успішним підприємством своєї галузі, яке здійснює свою діяльність на внутрішньому і зовнішніх ринках: Білорусі, Польщі, Молдови, Азербайджану.

     Проте, господарська діяльність ДП «Кам’янсько-Дніпровське лісове господарство» характеризується такими ускладнюючими факторами:

     - низькі попит та платоспроможність  споживачів, зумовлені кризою сільського  господарства. Це виявляється в  показниках експорту продукції підприємства, які мали тенденцію до зниження протягом 2009 року;

     - гостра конкуренція між виробниками  аналогічної техніки, зокрема головними конкурентами;

     - відсутність належної державної  підтримки виробників лісового господарства.

     Проте    шляхами   удосконалення    організації    експорту    на

ДП «Кам’янсько-Дніпровське лісове господарство» мають стати:

     1) підвищення конкурентоспроможні виробів, що випускаються. Для досягнення цієї мети необхідно постійно удосконалювати якість продукції, відповідно до сучасних вимог. Загальна емпірична формула конкурентоспроможності товару має вид: конкурентоспроможність = якість + ціна + обслуговування. ДП «Кам’янсько-Дніпровське лісове господарство» не поступається жодному вітчизняному конкуренту. Проте потребує врегулювання цінової політики, тому що як відомо, висока ціна призводить до втрати великої кількості споживачів, що негативно позначиться на завоюванні нових ринків збуту та фінансового положення самого підприємства;

     2) розширення рекламної діяльності. Реклама - двигун прогресу, адже розміщення реклами це вирішальний фактор у просуванні товару на ринок до потенційних споживачів;

     3) підвищення участі в міжнародних виставках. Це можливість підприємства заявити про себе на міжнародному рівні;

     4) удосконалення управління підприємства та безпосередньо зовнішньоекономічного відділу. Претендент на місце у відділі зовнішньоекономічної діяльності лісового господарства повинен знати та орієнтуватись на ринках збуту продукції, знання асортименту продукції, потреби споживача та конкурентів;

     5) підприємству слід приділити значну увагу збуту продукції за готівку. Потрібно розробити гнучку систему знижок та кредитування для оптових покупців, вивчити ефективність організації та проведення сезонних розпродаж зі знижками в ціні.

     З сказаного також витікає висновок про необхідність невідкладного формування цілісної системи заходів державного стимулювання експорту. Вони повинні бути відображені в спеціальній національній програмі розвитку і реалізації експортного потенціалу України.

     Тактична мета цієї програми полягатиме в нарощуванні експорту на традиційних ринках для швидшого відродження вітчизняного виробництва і подальшої перебудови національної економіки, а стратегічна - в підвищенні ефективності і масштабів експортної діяльності країни на основі розширення асортименту і поліпшення якості продукції, раціоналізації товарної і географічної структури експорту використання прогресивних форм міжнародної торговельно-економічної співпраці.

     Одним з найважливіших напрямів підтримки  українського експорту в лісовому господарстві, як товарів з високим ступенем обробки, є посилення стимулюючого впливу податкової системи України на вітчизняних виробників. У зв'язку з цим доцільно вивчити і опробовувати форми податкового заохочення експортерів.

     Крім того, потрібно розробити ще ряд законопроектів, які прямо або опосередкований сприятимуть розвитку експорту. Серед них - закони про співпрацю на компенсаційній основі, про прикордонну і прибережну торгівлю, про зовнішньоекономічні операції з ліцензіями, про лізинг і франчайзинг, про офшорні зони на території України і т.п.

     Проблема  реалізації українського експорту лісового господарства вимагає корінного поліпшення інформаційного забезпечення зовнішньоекономічної діяльності. Першочерговим завданням у зв'язку з цим є створення системи зовнішньоторговельної інформації. Для її ефективного функціонування потрібно сформувати розгалужену мережу інформаційно-консультативних служб які могли б оперативно інформувати клієнта в зручній для нього формі.

     Для здійснення запропонованого комплексу заходів щодо розвитку і реалізації експортного потенціалу України загалом, та зокрема організації експорту на ДП «Кам’янсько-Дніпровське лісове господарство» потрібні щорічні бюджетні асигнування, об'єм яких доцільно визначати, виходячи з існуючої світової практики, і коригувати з урахуванням сучасного стани національної економіки і сформованої структури українського експорту.

     Отже, якщо підприємство ДП «Кам’янсько-Дніпровське лісове господарство» буде йти даними шляхами розвитку то досягне найвищих результатів свого розвитку, це посилить конкурентоспроможність на глобальному економічному просторі, забезпечить стабільне нарощування експорту і його стимулюючу дію на розвиток підприємства в цілому.

 

ВИСНОВКИ

 
 

     Написання даної курсової роботи дозволило мені систематизувати, розширити та закріпити теоретичні знання щодо аналізу організації експортних операцій на підприємстві, та навичок практичної роботи з визначення найхарактерніших ознак здійснення завнішньоекономічної діяльності  на прикладі ДП «Кам’янсько-Дніпровське лісове господарство» та результатів здійснення його господарської діяльності.

     За  напрямком товарного потоку операції у міжнародній торгівлі поділяються на експорт і імпорт товару. Експорт товарів – продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України. Метою підприємства при виході на зовнішній ринок і здійсненні експортних операцій є одержання прибутку від експорту. Причому даний прибуток повинний бути більше можливого прибутку при реалізації товару на внутрішньому ринку, інакше витрати на організацію експортних операцій є недоцільними і неефективними.  Здійснення експортних операцій на Україні регулюється Законами України; Указами Президента України; Декретами Кабінету Міністрів; Положеннями Міністерства економіки України, Міністерства Зовнішньоекономічних Зв'язків, інших міністерств і відомств, угодами, укладеними Україною з іншими державами і іншими законодавчими актами України.