Програма корекції іміджу

Міністерство  освіти і науки України

Харківська  національна академія міського господарства 
 
 
 
 

Кафедра туризму та готельного господарства 
 
 
 
 
 
 
 

Розрахунково-графічне завдання

З дисципліни «Ефективні комунікації»

На тему «Програма корекції іміджу» 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                                                                                               Виконав:

Студент 5 курсу,

                                                                                                          ФЗН гр.ГОТ-1

                                                                                                       Гутник З. В.

                                                                                                      Перевірила:

                                                                                                         Нохріна Л. А.  
 
 
 
 
 
 

Харків  – 2011 
 

ЗМІСТ

Вступ

РОЗДІЛ 1. Постановка мети корекції іміджу.

РОЗДІЛ 2. Визначення сильних та слабких  сторін власної особистості.

РОЗДІЛ  3. Розробка програми корекції іміджу.

Висновки

Список використаних джерел 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП

     Термін  «імідж» з'явився в Україні як і в ряді інших країн, які виникли  на пострадянському просторі в першій половині 90-х років минулого століття. Сьогодні застосування терміну «імідж» поширилося на різноманітні сфери життєдіяльності суспільства. Відповідно, в сучасній літературі поняття «імідж» має багато різних визначень, які відображають специфіку предмета дослідження. Наприклад, фахівці із соціології права трактують цю категорію як «узагальнену, емоційно забарвлену в особистій і суспільній свідомості форму відображення правової дійсності у вигляді комплексу уявлень щодо законів і методів соціально-правового впливу». Фахівець з розробки комунікативних технологій А.Б. Звіринцев під іміджем розуміє «відносно стійке уявлення про будь-який об'єкт». Фахівець у галузі соціології, управління та іміджелогії В.М. Шепель дає визначення іміджу як індивідуального вигляду чи ореолу, створюваного «засобами масової інформації, соціальною групою або власними зусиллями особистості з метою привернення до себе уваги». Маркетолог Ф. Котлер визначає імідж як «сприйняття компанії чи її товарів суспільством». Ми ж дотримуємось тієї точки зору, відповідно до якої під іміджем розуміється раціонально-емоційне сприйняття об'єкта (організації, людини, предмета) чи явища визначеною групою людей на основі цілеспрямованого чи мимоволі сформованого в їхній психіці образу. Іншими словами імідж - це відображення в психіці людини у вигляді образу тих чи інших характеристик об'єкта чи явища.

     У світі постійно зростає роль інформації, тому така інформаційна структура, як імідж неминуче буде залучати все більшу увагу і теоретиків і практиків. Ринкові відносини, розвиток конкуренції в усіх сферах життя призвели до актуалізації цього поняття як навмисного створення образу в свідомості людей, як ефекту особистої презентації. Робота зі створення іміджу позитивно відбивається на особистісну та професійну характеристику ділової людини, з'являється бажання співпрацювати з ним і з фірмою, яку він представляє. Отже, привабливий імідж є одним з факторів, що визначають діловий успіх. Імідж - цілеспрямоване формування образу, особи, явища предмета, покликаний надати емоційно - психологічний вплив з метою популяризації, реклами і т.п., один із засобів пропаганди.

     Отже, імідж людини з часом зазнає змін під впливом зовнішніх факторів. Вплив масованого потоку новин на суспільство призвело до розриву сучасної людини з минулим, із звичаями і традиціями. Людство пережило кілька символічних типів. Першим був чоловік, орієнтований на традицію, що надходив так, як пропонувалося йому спільнотою. Потім основним типом став внутрішньо орієнтований людина, поведінка якого визначалося закладеними внутрішніми принципами і нормами. Сьогодні актуальний зовні орієнтований тип, який отримує свої норми ззовні. Він не тільки повністю орієнтований на зовнішнє визнання, але і в принципі не впевнений в собі і не може існувати без цієї чіткої зовнішні прояви підтримки. Усі існуючі негативні факти спровоковані з-за недостатнього розуміння суті іміджу та його ролі в діловій сфері, і звідси - незнання основних його компонентів:

- Зовнішній вигляд (манера одягатися);

- Тактика спілкування;

- Діловий етикет і протокол;

- Етика ділового спілкування.

       Порівняльний підхід полягає в порівнянні іміджевих характеристик. Їх можна зіставити за низкою параметрів: компетентність, інтелігентність, схильність до силового вирішення і т.д. Побачивши відміну, можна відповідним чином перебудовувати імідж.

     Під іміджем ділової людини звичайно розуміють сформувався образ, у якому виділяють ціннісні характеристики і риси, що роблять певний вплив на оточуючих. Імідж складається в ході особистих контактів людини, на основі думок, висловлюваних про нього оточуючими. У зв'язку з цим, можна сформулювати такі основні компоненти іміджу ділової людини: зовнішній вигляд (манера одягатися), тактика спілкування (вміла орієнтація в конкретній конкретній ситуації, володіння механізмами психологічного впливу і т.д.), діловий етикет і протокол, етика ділового спілкування.

      В цій роботі ми будемо розробляти програму корекції власного іміджу. Адже,  людина, яка займається предметною діяльністю і знаходиться в оточенні інших людей, але імідж якої не відповідає соціальним очікуванням, не може розраховувати на успішну кар'єру ні в бізнесі, ні в іншій діяльності. У зв’язку із цим особливого значення набуває розробка певних програм, які дозволяють коригувати свій образ.

     Мета  корекції іміджу – вдосконалення  своєї особистості, а також забезпечення свідомого використання набутих знань для подальшого професійного самовдосконалення та самопрезентації.

     Буде  визначено сильні та слабкі сторони  особистості, завдяки проведеним опитуванням  та тестуванням, а потім проаналізувавши  дані ми будемо співвідносити отриманий образ з метою, тобто для чого нам потрібно корегувати власний імідж. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ 1. Постановка мети корекції іміджу 

     Серед основних чинників, створюючих і організуючих спільну діяльність людей, особливе місце належить моралі. Моральні якості людини, що стоїть на чолі якого-небудь колективу (фірми, організації, підприємства, об'єднання, суспільства), визначають взаємини людей, що знаходяться у нього в підпорядкуванні, і успіх всієї справи. Від того, наскільки людина здатна поважати в собі особу і зважати на відчуття власної гідності своїх товаришів по службі, бути справедливим, чесним, принциповим багато в чому залежить відношення до нього партнерів, суміжників, кредиторів і замовників, з якими він має справу. Щоб добитися справжнього і міцного успіху в цивілізованому бізнесі, перш за все, потрібно бути людиною високої моралі. Насильно змусити людину бути порядною неможливо. Але жити в суспільстві і бути повністю від нього вільним теж не можна. Поважаючи в собі особу, розсудлива людина повинна розуміти, що кожен, з ким він має справу, також розраховує на визнання його  особі його достоїнства. Саме тому талановиті підприємці, керівники крупних і успішно функціонуючих фірм і компаній велике значення надають моральному чиннику в організації роботи своїх колективів. Там, де ділові стосунки людей будуються на основі взаємної пошани, взаємодопомоги і уваги до особи будь-якого співробітника, міра надійності і гарантія успіху вищі, ніж в організаціях, що спираються лише на адміністративне управління і контроль. Тому провідні підприємці Америки і Європи звертають найсерйознішу увагу на роль морального чинника в діяльності керованих ними об'єднань.

     Етимологічно  поняття «імідж» сходить до французького image,что означає образ, зображення, виставу. У сучасному значенні воно позначає те враження, яке виробляє чоловік на тих, що оточують, що і як він говорить і робить, який стиль його мислення, поведінка, поводження з людьми, його зовнішність, одяг, манери. У західному бізнесі здатності і умінню людини виробляти хороше враження додають дуже велике значення. У психології під іміджем розуміють «сформований у масовій людській свідомості та має характер стереотипу емоційно забарвлений образ когось чи чогось; формування іміджу відбувається стихійно, але частіше є результатом роботи фахівців; імідж відбиває соціальні очікування певної групи. Недаремно там з'явилася нова категорія людей, так званих іміджмейкерів – фахівців з іміджу. З людиною, що не уміє чітко виражати свої думки, неохайно одягненим, ніхто не стане вести справи. Враховуючи це, ділова людина має бути не лише готовим морально відповідати за свої дії (тим більше за вчинки), але і стежити за зовнішнім виглядом, особливу увагу приділяючи елементарній охайності. Однією з умов створення власного іміджу є знання правил етикету і уміння поводитися відповідно до них. Як і мораль, етикет є одна з форм регулювання людської поведінки. Але на відміну від етичних норм правила етикету носять суто формальний характер. Їх просто треба знати і дотримувати. Мова етикету виражає, перш за все, вимоги загальнолюдської ввічливості, потім регламентує ієрархію вікових, службових, статевих, родинних відмінностей людей, коли заздалегідь обмовляються вже готові моделі конкретного дії в певній ситуації з врахуванням цих відмінностей.

     Манери  роблять людину до таких, що він працює визнаним людьми (партнерами). У манерах  відтворюється образ (імідж) людини, зорово виявляються його якості, що оцінюються людьми (позитивно чи негативно). Манера спілкування не що інше, як візуально доступна інформація до сприйняття. Позитивні манери сприяють досягнення цілей, поставлених собі. М.С. Щепкін сказав: «успіх манер спілкування пояснюється лише тим, що завдяки їм людина стає тим, кого визнають люди. Звісно, залежить від природного обдарування. Проте вирішальним чином ефект манер визначає спеціальна тренированность».

    Мета  корекції іміджу – вдосконалення  своєї особистості, а також забезпечення свідомого використання набутих знань для подальшого професійного самовдосконалення та самопрезентації.

    Імідж — це думка, що містить оцінку, а  оцінка формує готовність діяти —  психологічну установку. Працюючи над  іміджем, свідомо управляючи враженням  про себе, керівник формує у підлеглих, колег, клієнтів психологічну установку  відносно себе, яка може працювати як на благо компанії, так і навпаки. Цією установкою може бути, наприклад, намір вибудовувати ефективні відносини, довіряти, поважати, більше спілкуватися, бути відкритим, лояльним, старанним. Або навпаки, прагнути до конфронтації, грубити, підозрілим, плести інтриги і ін. Якщо імідж позитивний, що означає позитивну установку, то результати діяльності, переговорів, проектів будуть успішнішими. Якщо ж імідж негативний, зрозуміло, що це негативно впливає на результати діяльності. Таким чином, імідж керівника в очах своїх співробітників може вплинути на компанію в економічному сенсі. Питання створення іміджу, управління враженням, формування «правильного» іміджу — вельми багатогранний і складний.

    Грамотне  вибудовування іміджу — наука  і мистецтво одночасно. У діловому спілкуванні, в управлінні людськими ресурсами немає дрібниць. Воістину був прав поет: «Бути можна діловою людиною і думати про красу нігтів». Важливо все — як керівник одягнений, що транслює його зовнішній вигляд що оточує, як пахне керівник, яка його зачіска, як він рухається, з якою силою потискує руку, що написано на його обличчі, яка постава, як близько він може дозволити собі підійти до підлеглого, якою фразою він вітає людей, як дивиться їм в очі, як звучить його голос, як він починає ділову бесіду, як вимовляє компліменти і критику, чим він закінчує ділову розмову, чи уміє говорити по телефону і наскільки він знайомий з етикетом електронного листування і багато що інше.

      Отже, імідж керівника — це ціла структура, що складається з окремих деталей.  Нове покоління керівників повинно бути здатним творчо розв'язувати завдання, поставлені ринковими умовами діяльності. Це зумовлює необхідність мати своє "обличчя", запам'ятовуватися людям, а отже мати власний привабливий імідж. Вивчення іміджу пов'язано з пошуком шляхів підвищення ефективності діяльності нового управлінця, з оптимізацією професійного спілкування та взаємовідносин із людьми. Успіх того чи іншого нововведення в організації залежить як від діяльності підлеглих, так і від особистості керівника цієї організації. Керівник в силу своєї соціальної ролі стоїть в центрі організації, на ньому концентрують увагу оточуючі його люди. Така особливість ролі керівника закономірно приводить до необхідності вивчення психологічних факторів утворення образу (іміджу) керівника. Створення позитивного образу багато в чому визначає успіх діяльності людини. Влада над людьми залежить не тільки від сили, розуму і волі, але і від створюваного враження і привабливості.

     Розглянемо  ті якості керівника, що цінувалися за всіх часів:

1. вірність слову;  слово дорожче будь-якого договору;

2. вміння приймати  неординарні рішення, що дозволяють  успішно діяти і вирішувати  проблеми;

3. ерудованість  і широта знань у багатьох  питаннях;

4. привабливий  зовнішній вигляд.

     Отже, для створення позитивного іміджу  слід дотримуватись таких рекомендацій:

1. Цілеспрямоване  формування іміджу можливе шляхом  спирання на реальні характеристики  особистості, а не за умови  його цілком штучного створення,  що стверджує необхідність індивідуального підходу до кожного керівника.